Тема 6. Кризові ситуації на підприємстві

6.1. Характеристика кризової ситуації

6.2. Причини кризи й ознаки банкрутства фірми

6.3. Реструктуризація підприємства як спосіб запобігання банкрутству

6.4. Шляхи виходу підприємства з кризової ситуації

6.5. Система ситуаційного (антикризового) управління персоналом

6.1. Характеристика кризової ситуації

Кризи, хоча і не є бажаним атрибутом будь-якого підприємця, за своєю природою — закономірне явище. Вони є зворотним боком однієї медалі, на лицьовій стороні якої зображена стабільність. Але це слабка розрада. Кожна розсудлива людина намагається уникнути їх, в крайньому випадку, пом'якшити негативну сторону їх впливу.

Як правило, кризова ситуація не з'являється миттєво. Таке може відбутися тільки в результаті аварії чи стихійного лиха.

Кризи виникають у результаті дій або людей, або природних ка­тастроф — пожежі, повені, землетрусу і т.д.

Якщо криза викликана людьми, це значить, що вони могли завдати фірмі шкоди ззовні навмисно або знову-таки ззовні вчинити дії, що опосередковано створили для неї велику проблему.

Усередині організації кризи можуть бути викликані навмисне людьми, що намагаються нав'язати свою точку зору, або випадково, в результаті якої-небудь групи помилок при прийнятті рішень чи три­валого нагромадження помилок.

З іншого боку, криза може бути не чим іншим, як раптовою, не­передбаченою подією, якій, певно, можна було запобігти.

В ідеальному розумінні кризи не повинні б відбуватися. Люди­на повинна була б знати, куди вона хоче прийти і що вона хоче знай­ти, і тільки невеликі відхилення можуть трапитися на її шляху. Про­блеми повинні бути передбачувані, методи вирішення — теж. На жаль, такого ідеального порядку немає в реальному житті. ЗаконМерфі напоготові в будь-який момент — якщо що-небудь погане мо­же відбутися, воно відбудеться.

Кризи можуть виглядати як щось таке, що відбувається раптово, але з цього не випливає, що вони непередбачувані. До того, як криза розв'яжеться, часто з'являються тривожні ознаки катастрофи, що на­ближається. Навіть виверження вулкана можна передбачити [14].

Існують явища, які можна описати як «наближення кризи». По­ступово, непомітно, але неминуче накопичуються події. Дощ випадає в кількостях, що перевищують норму; переповнюється ріка, зли­вається з такими ж переповненими потоками, і тиск води збільшується. Сила її стає усе більш могутньою, поки під надмірним тиском греблю не прориває.

Почати керувати цим кризовим процесом треба було, зрозуміло, як тільки спостерігачі помітили перші ознаки — надзвичайно сильні зливи. Однак помилка людей залишилася непоміченою, і греблю прорвало.

Поступове сповзання по слизькому схилі до повної кризи теж може мати місце, але вже не в результаті людських помилок, а в ре­зультаті людської впертості [14].

Криза характеризує різкий перелом у чому-небудь, важкий пе­рехідний стан. Стан кризи є нетиповим, тимчасовим. В економічному механізмі криза для підприємства може мати локальний прояв, напри­клад, затримка постачання комплектуючих деталей, зриви планового графіка випуску продукції, відключення електропостачання і т.п.

Набагато небезпечніша для підприємства його загальна криза, наслідки якої можуть бути важко передбачуваними.

Кризова ситуація є загальною закономірністю, властивою рин­ковій економіці, і розглядається як нерівномірний розвиток еко­номіки чи окремих її частин, коливання обсягів виробництва і збуту, наявність значних спадів виробництва [16].

Кризові ситуації, що виникли в результаті відсутності відпо­відних профілактичних заходів, можуть призвести до надмірного розбалансування економіки підприємства і нездатності продовження фінансового забезпечення виробничого процесу, що кваліфікується, як банкрутство підприємства. Подолання цього стану вимагає засто­сування спеціальних заходів (процедур) або припинення діяльності даного підприємства і його ліквідації.

У загальному випадку результатом виходу підприємства з кризи може бути три варіанти: • повернення в колишній стан;• перехід в інший сприятливий стан;

• припинення діяльності підприємства.

Головним завданням керування підприємством є оцінка і діагно­стика фінансового стану підприємства, контроль і своєчасне за­побігання кризовим ситуаціям, що наближаються.

Оцінка і діагностика кризових ситуацій складається з декількох етапів:

• аналіз фінансового стану підприємства;

• прогноз розвитку ринкової ситуації;

• виявлення ознак прийдешнього неблагополучия фірми;

• своєчасне виявлення причин і основних факторів, що сприяють розвитку кризових ситуацій.

Кризова ситуація може призвести до наступних негативних наслідків (особливо у випадку ліквідації підприємства):

• до втрати працівниками робочих місць і загострення в цьому зв'яз­ку соціальної напруженості в суспільстві;

• до втрати кредиторами підприємства (банками, інвестиційними компаніями, фондами, державним бюджетом і т.п.) значних за­собів, вкладених у нього;

• до розпилення й омертвіння неліквідного майна внаслідок того, що не завжди ліквідатори можуть знайти йому покупців.

Однак можна виявити і позитивні моменти цього явища:

• закриття нерентабельних виробництв, що приводить до зниження витрат і підвищення ефективності суспільного виробництва;

• вивільнення ресурсів, залучених у неконкурентоспроможне ви­робництво;

• ротація управлінського персоналу, що забезпечує ріст кваліфікації, посилення заповзятливості, зацікавленості менеджерів та інших працівників у кінцевих результатах своєї діяльності;

• набуття досвіду і формування ефективної інвестиційної політики підприємствами, що здійснюють ці інвестиції.

Необхідно пам'ятати, що кризу легше передбачити, ніж ліквідувати й успіх управління кризовими ситуаціями визначається ступенем готовності фірми до потенційних погроз і криз їхнього прояву, наявністю резервів, рівнем підготовки менеджерів і ступенем профілактичних заходів, ефективністю застосовуваних методів управління. Витрати часу і засобів на завчасне створення резервних систем управління, підготовку антикризових заходів, створення необхідних резервів стають часто вигіднішими, ніж малоефективні поспішні дії.