3.4. Взаємовплив перемінних і закон самозбереження організації

Як показали міркування, наведені раніше, зміна мети організації автоматично спричиняє послідовні зміни всього ланцюжка розглянутих найважливіших внутрішніх перемінних. У той же час виділення ок­ремих ресурсів, релевантних події, викликає певні зміни в ди­намічних зв'язках складових перемінних системи. Так, наприклад, виділення яких-небудь додаткових матеріалів обов'язково спричи­нить за собою зміну фінансових ресурсів, зміну складу виконавців, що викликає зміну завдань, структурних перетворень, функціональ­них зон системи. А ті ж зміни в більшому масштабі можуть спричи­нити зміни не тільки згаданих перемінних, але й в цілому фірми.

Ресурси в процесі керування виконують певні функції, взаємодіючи між собою. З кожною дією пов'язані дві події:

• початок дії,

• закінчення дії.

Так, дія обслуговування клієнта касиром пов'язана з подіями «Початок обслуговування» і «Закінчення обслуговування». Ці події рознесені в часі, причому тривалість дії, як правило, є випадковою величиною, що залежить від багатьох причин: вид обслуговування, втома працівника, зовнішні перешкоди, захоплення розмовою й ін.Прикладами дій для виробничої ділянки служать робота з транс­портування заготівлі, обробка деталі, переналагодження верстата і т.д. [10].

Дія, як правило, являє собою цілеспрямований захід, виконува­ний під впливом керування і спрямований на виконання окремих за­вдань для досягнення поставленої мети. Тому дія планується і може знаходитися в наступних станах:

• заплановано,

• почато,

• закінчено,

• перервано з якої-небудь причини.

При успішному закінченні дії можна вважати, що поставлена мета досягнута. Однак невдача може призвести до таких змін у ор­ганізації чи системі керування, що порушують сталу збалансованість складових системи. Такі зміни в системі можуть вивести її з-під кон­тролю і призвести організацію до кризи. Це часто відбувається під тиском агресивних факторів зовнішнього середовища, що перевищу­ють внутрішню протидію фірми. Виходить, збалансованість внутрішніх перемінних і їхня сила повинні успішно протистояти зовнішнім впливам.

Іеоретичною основою наведеного виразу є закон самозоережен-ня: кожна матеріальна система (організація, колектив, родина) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього увесь свій наявний потенціал [11].

Таким чином, загальна сума творчих ресурсів організації, по­винна бути більшою суми зовнішніх і руйнівних внутрішніх ре­сурсів. Іноді ліву частину у формулі (1.1) називають «енергією пере­конаності», а праву частину — «енергією ліквідації».Величини V_n і V_2/ можуть впливати на організацію як позитивно, так і негативно. Наприклад, конкуренти бажають витиснути ком­панію з її сегмента ринку і затрачають на це фінанси і час. Можливі три варіанти розвитку подій:

• у компанії немає ресурсів для протистояння і вона зазнає істотних збитків чи ліквідується;

• компанія має достатню кількість ресурсів, щоб залишитися на своїх позиціях;

• твердий натиск на компанію з боку конкурентів активізує її діяльність, підвищує сумарний потенціал компанії настільки, що вона або залишається на ринку з новою продукцією, або розширює сегмент ринку з колишньою продукцією.

При позитивному впливі параметри V,, і V_2i збільшують як енергію утримання, так і енергію ліквідації, при негативному — збільшують тільки енергію ліквідації.

Таким чином, у компанії під впливом будь-яких зовнішніх чи внутрішніх збурювань результати діяльності організації можуть бути різні. Вони можуть бути або творчими, або руйнівними. Тому дану обставину необхідно завжди враховувати не тільки при виборі об'єктивно назрілого рішення, але й при необхідності прогнозувати можливі наслідки реалізації прийнятого управлінського рішення в умовах ситуаційного керування.