3. Особливості надання медичної допомоги особам, які постраждали в аваріях на залізницях

Залізничний транспорт, що виконує величезні обсяги перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі небезпечних і особливо небезпечних, відноситься до галузей народного господарства з підвищеним ризиком виникнення аварійних ситуацій.

Загальні причини подій на залізничному транспорті:

- Природний фізичний знос технічних засобів

- Порушення правил експлуатації

- Ускладнення технологій

- Збільшення чисельності, потужності і швидкості транспортних засобів

- Зростання щільності населення поблизу залізничних об'єктів, недотримання населенням правил особистої безпеки

Склад залізниць вважався найбільш безпечним видом транспорту. Однак більш суворий аналіз показує, що за показниками безпеки руху залізничний транспорт займає третє місце після автомобільного та повітряного. Статичні дані останніх років свідчать про значне число потерпілих і загиблих в результаті катастроф пасажирських поїздів. Аварійні ситуації при перевезенні по залізницях небезпечних та особливо небезпечних вантажів призводять до значних руйнувань, зараження місцевості і поразці токсичними речовинами великих мас людей. При ліквідації наслідків таких інцидентів крім організації медичної допомоги постраждалим необхідне проведення комплексу природоохоронних заходів.

Оперативне реагування на НС

Більш складним завданням, що стоїть перед охороною здоров'я галузі, є створення та відпрацювання системи оперативного реагування для надання необхідної медичної допомоги постраждалим, особливо при великомасштабних НС. Як показує аналіз багаторічного досвіду, ні одна катастрофа або аварія на залізних дорогах практично не має аналогів. Тому керівникам та іншим учасникам ліквідації наслідків НС зазвичай доводиться приймати нестандартні рішення в кожному конкретному випадку. Об'єктивні труднощі в роботі медичної служби пов'язані, головним чином, з різноманіттям специфічних умов та факторів, що впливають як на масштаби наслідків залізничних катастроф і аварій, так і на характер та обсяг наданої медичної допомоги.

Основними з них є:

- Значний контингент постраждалих (нерідко із смертельними наслідками) серед залізничного персоналу та пасажирів, що знаходяться в поїздах, на пасажирських платформах і в приміщеннях вокзалів, а також населення прилеглих територій;

- Особливості структури залізничного травматизму з локалізації, характеру та тяжкості;

- Необхідність роботи в умовах дефіциту власних сил і засобів для надання медичної допомоги вчасно і в належному обсязі;

- Необхідність надання екстреної медичної допомоги в несприятливих місцевих географічних і ландшафтних умовах (важкодоступна місцевість, на перегонах, далеко від населених пунктів та місць дислокації медичних установ) і в будь-який час доби і року, а також в умовах можливого хімічного і радіоактивного зараження місцевості та об'єктів в результаті аварійних ситуацій з хімічними і радіоактивними небезпечними вантажами.

Організація ліквідації наслідків НС

На етапі первинної інформації про НС (за допомогою поїзної, перегінній, межстанционной, службової диспетчерської та інших видів зв'язку), якщо в ній є відомості про зіткнення або сходу пасажирського рухомого складу, здійснюється негайний виїзд до місця події мобільних медичних сил і засобів, що формуються на базі лінійних, вузлових і відділкові лікарень. Саме на них покладається відповідальність за передачу своєчасної медичної інформації у вищестоящі органи про наявність та чисельності постраждалих, характер і тяжкість уражень.

До числа першочергових заходів належать формування та підготовка до роботи в умовах НС медичних сил і засобів, особливо ВВБ і ЛШМД, що комплектуються на базі ЛПУ залізниць. Їх пріоритетним завданням є надання постраждалим своєчасної та в необхідному обсязі медичної допомоги. Для цього використовуються всі наявні ресурси галузевого охорони здоров'я, включаючи залізничний рухомий склад.

У комплекс підготовчих та ліквідаційних заходів входять:

- Виклик медичних працівників і залучення фахівців з інших установ;

- Організація першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги постраждалим на місці події;

- Організація кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги в ЛПЗ, в тому числі за рахунок перепланування, вивільнення та перепрофілювання ліжок;

- Спеціальна підготовка медичного персоналу з питань лікувально-евакуаційного забезпечення постраждалих під час аварії і аварії.

Характерні механічні пошкодження:

1.Столкновеніе пасажирського рухомого складу: переважно закриті черепно-мозкові травми (до 50%), травми верхніх та нижніх кінцівок (до 30%), поверхневі тупі і рваною-забиті рани м'яких тканин різної локалізації (до 20%). Питома вага множинних і комбінованих травм (понад 60%), а також травм з синдромом тривалого здавлення при неможливості швидкого вивільнення уражених з-під деформованих конструкцій локомотивів і вагонів.

2.Сход з рейок пасажирських поїздів: переважно поверхневі ушкодження м'яких тканин (до 60%) і черепно-мозкові травми (до 30%). При загорянні рухомого складу, це може призвести до різкого збільшення числа постраждалих з термічними (до 40%) і комбінованими (до 60%) поразками.

3.Последствія вибухів: переважно скальпована, різані і рваною-забиті рани м'яких тканин, закриті черепно-мозкові травми і поранення очей. У більшості випадків до 20% загального числа уражених потребують надання екстреної медичної допомоги.