Тема 8 Дія шуму і вібрації на організм людини

Шум - це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виника­ють у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).

Джерела шуму:

• усі види транспорту

• промислові об'єкти

• будівельні машини

• музичні інструменти

• групи людей і окремі люди.

Розрізняють такі види шуму:

• ударний (штампування, кування)

• механічний (тертя, биття)

• аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях ру­ху повітря).

Вібрація - це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, спо­руд, що сприймаються організмом людини як струс.

Вібрація впливає на:

• центральну нервову систему

• шлунково-кишковий тракт

• вестибулярний аппарат

• викликає запаморочення, оніміння кінцівок

• захворювання суглобів.

Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання - вібраційну хворобу.

Зниження впливу шуму і вібрації на організм людини досягається такими мето­дами:

• зменшення шуму і вібрації у джерелах їх утворення

• ізоляцією джерел шуму і вібрації засобами звуко- і віброізоляції, звуко- і вібропоглинання

• архітектурно-планувальними рішеннями, що передбачають раціональне розміщення технологічного устаткування, машин і механізмів

• акустичним опрацюванням помешкань, застосуванням засобів індивідуального захисту.

Тема9 Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека

Поняття "іонізуюче випромінювання" об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінюванням. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іонізувати і руйнувати біологічні об`єкти.

Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.

Корпускулярне - потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або ге­неруються на прискорювачах. Це протони, нейтрони та ін.

Фотонне - потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це рентгенівське випромінювання.

Особливості дії іонізуючого випромінювання на організм людини:

• органи чуття не реагують на випромінювання

• малі дози випромінювання можуть підсумовуватися і накопичуватися в організмі (кумулятивний ефект)

• випромінювання діє не тільки на даний живий організм, але і на його спадкоємців (генетичний ефект)

• різні органи організму мають різну чутливість до випромінювання.

Іонізуючі випромінювання характеризуються:

• Іонізуючою спроможністю;

• Проникаючою спроможністю.

Міра дії іонізуючого випромінювання визначається дозами опромінення:

• Експозиційна доза;

• Поглинута доза;

• Еквівалентна доза.

Закритими називають будь-які джерела іонізуючого випромінювання, устрій яких викликає проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище при передбачених умовах їхньої експлуатації і зносу.

Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:

• зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів

• скорочення часу роботи з джерелом

• збільшення відстані від джерел до людей

• екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання.

Відкритими називають такі джерела іонізуючого випромінювання, при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Основні принципи захисту:

• використання принципів захисту, що застосовуються при роботі з джере­лами випромінювання у закритому виді

• герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище

• заходи планувального характеру

• застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних захисних матеріалів

• використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки пер­соналу

• дотримання правил особистої гігієни

• очищення радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту

• використання радіопротекторів (біологічний захист).

ЕМП, як засіб зв`язку у біосфері порівняно з світловою, звуковою чи хімічною інформацією мають такі переваги:

• поширюються у будь-якому середовищі життя

• мають максимальну швидкість поширення

• можуть поширюватись на будь-яку відстань

• на них реагують усі біосистеми

ЕМП впливають на біологічні об'єкти, зокрема на людину, під час усього часу його існування.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електро­магнітних хвиль.

За частотою антропогенні ЕМП класифікують:

• низькочастотні

• радіохвилі високого діапазону (ВЧ)

• радіохвилі ультра високого діапазону (УВЧ)

• надвисокочастотні (НВЧ)

Ступінь впливу ЕМП на організм людини залежить від:

• діапазону частот

• інтенсивності впливу відповідних чинників

• довго тривалості опромінення

• характеру випромінювання

• режиму опромінення

• розмірів поверхні тіла, яке опромінюється

• індивідуальних особливостей організму.

Засоби і заходи захисту ЕМП:

• часом

• відстанню

• екранізацією джерел випромінювання

• зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі ви­промінювання

• засоби індивідуального захисту

• виділення зон випромінювання.

Інфрачервоне (ІЧ) випромінювання - частина електромагнітного спектра з дов­жиною хвилі 700 нм - 1000 мкм, енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект.

Природне джерело – Сонце

Штучні джерела – предмати з високою температурою поверхні.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання - спектр електромагнітних коливань з довжиною хвиль 200 - 400 нм.

Штучні джерела УФ випромінювання:

• електрозварка

• електротравлення сталі

• апаратура електрозв'язку

• станції радіомовлення.