Переохолодження

Розвивається внаслідок порушення процесів терморегу­ляції при дії на організм низьких температур.

Ознаки. На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюються дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс та дихання, знижується температура тіла.

Допомога. При переохолодженні розігрівають тіло розтиранням, дають випити багато гарячого пиття.

Відмороження. Виникає при тривалій дії холоду, при контакті тіла з холодним металом.

Ознаки, Почервоніння і набряк, утворення пухирів, омертвіння шкіри та утворен­ня струпа.

Допомога. Розтирання і розігрівання на місці події.

Перегрівання. Трапляється внаслідок тривалого перебування в умовах високої температури та вологості, на сонці без захисного одягу.

Ознаки. Загальна слабкість, нездужання, запаморочення, шкіра обличчя червоніє, підвищується температура тіла.

Допомога. Потерпілого покласти в затіненому місці, давати необмежену кількість питного, обмити тіло прохолодною водою.

Термічні опіки. Виникають при дії на відкриті ділянки тіла високої температури.

Ознаки. Почервоніння шкіри, пухирі, ІЇ набряк.

Допомога. Потерпілого винести з зони вогню, зняти речі і змазати обпечену час­тину шкіри а деяких випадках завернути в чисте простирадло.

Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизову обо­лонку концентрованих неорганічних та органічних кисло, лугів та інших речовин.

Ознаки. Основні зовнішні ознаки хімічних опіків аналогічні термічним опікам.

Допомога. Одяг потрібно зняти, якщо він просочився речовиною і обробити тіло потерпілого 2% розчином соди.

Отруєння - це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження.

Отруєння поділяються на:

• Отруєння харчовими продуктами;

• Отруєння ліками, алкогольними та наркотичними речовинами;

• Отруєння кислотами та лугами.

Ознаки. Шкіра яскраво - рожева, нудота, головний біль, блідість, спрага, судоми. Допомога. Потерпілому дають пити багато охолоджувальної води, після чого да­ють багато чаю або кави.

Пошкодження організму, спричиненні протіканням через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою, називається електричною травмою.

Електричні травми поділяються на:

• Місцеві електротравми - чітко окреслені місцеві порушення цілісності ок­ремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або елек­тричної дуги.

До місцевих електротравми відносять: електричні опіки, електричні знаки, ме­талізацію шкіри.

• Загальні електричні травми (електричні удари) поділяються на: судомне скорочення м'язів з втратою свідомості, втрата свідомості і порушення сер­цевої діяльності, клінічна смерть.

Людину, що тоне, необхідно витягнути з води на берег. Рекомендується підпливати до утопаючого ззаду, захопити його за голову і буксирувати до берега. Головне - не дати змогу потопаючому схопити рятівника та паралізувати його дії. Доцільно витягувати потерпілого за його одяг чи за волосся.

Тема 16. Управління та нагляд за системою безпеки життєдіяльності.

Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До першої групи органів належать Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації.

Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• Міністерство праці та соціальної політики України;

• міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

• місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

Кабінет Міністрів України забезпечує:

• реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

• визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створенню безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

• визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

• здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;

• розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни пращ та виробничого середовища і контролює її виконання:

• координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємству галузі безпеки гігієни праці та виробничого середовища:

• опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці:

• бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організовує виконань міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• одержує від міністерств, інших центральних органів державної виконавче влади, місцевої державної адміністрації та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Міністерство праці та соціальної політики України:

• здійснює державну експертизу умов праці;

• визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

• бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади.

Особисту відповідальність за неї несе Президент України. Президент України у своїй щорічній доповіді Верховній Раді України передбачає звіт про стан реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я. Президент України виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я, забезпечує виконання законодавства про охорону здоров'я через систему органів державної виконавчої влади, проводить _{у життя державну політику охорони здоров'я та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.