Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи

План

1. Категорія відмінка прикметника.

2. Характеристика парадигм прикметників

3. Особливості відмінювання та правопису складних прикметників з другою частиною -ЛИЦИЙ.

Категорія відмінка прикметника

Прикметник, на відміну від іменника, не має розгалуженої системи парадигматичних типів. Парадигматика прикметників досить однотипна.

У парадигматичній системі прикметника виділяються два парадигматичних типи — прикметники повні, або членні,— відмінювані форми: урожайний, мудрий, досвітній, прямий і короткі — невідмінювані: повен, згоден, ладен, варт.

Оскільки прикметники, як уже зазначалось, залежні від іменника, то парадигматична система їх складається на основі тих же граматичних значень, що й іменників,— роду, числа і відмінка. Отже, прикметник змінює свої форми за родами, числами і відмінками.

Короткі прикметники є окремим парадигматичним типом, хоч і не мають парадигми і функціонують лише в називному відмінку однини, через опозицію повним прикметникам, що мають парадигму. Коротких прикметників у сучасній українській мові дуже мало, їх усього кілька, до того ж вони паралельні до повних форм: згоден — згодний, ладен — ладний, певен — певний, повен — повний, варт — вартий, готов — готовий, здоров — здоровий, рад — радий, потрібен — потрібний, повинен — повинний. Деякі з них поєднуються з дієсловом будь: будь здоров, будь готов, будь певен.

Синтаксичні функції прикметникових відмінків зумовлені відмінковим характером опорного іменника. Різновиди відмінкового функціонування прикметників повністю регулює іменникова категорія відмінка. Скільки відмінків має опорний іменник, стільки ж відмінкових грамем визначаємо у прикметниках. Це залежить від вирізнюваної кількості іменникових відмінкових грамем. Дослідники, які кваліфікують українську відмінкову систему іменників як шестиграмемну, повинні відповідно визначати шість грамем і в прикметниках. Коли ж дотримуються думки про семиграмемну структуру іменникової категорії відмінка, то це має бути підставою для кваліфікації прикметникової категорії відмінка як семиграмемної.

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що за переважного тепер визнання категорії відмінка іменників семиграмемною, чомусь не поширюють цього теоретичного положення на прикметникову категорію відмінка, пор. підручники останнього часу для вишів [Сучасна українська літературна мова 1997: 327; Сучасна українська літературна мова 2000: 240—242]. Може навіть скластися думка, що категорія відмінка у прикметниках немовби "ущербна", "неповна" тощо. Тому доведеться розглянути це питання конкретніше, тобто "пограмемно", з дефініціями категорії відмінка прикметників і її грамем.

Категорія відмінка прикметників — морфолого-синтаксична категорія, яка синтаксично залежна від категорії відмінка іменника та узгоджувана з нею, вказує на означальну функцію прикметника і складається з сімох грамем, напр.: мила (дитина), милої (дитини), милій (дитині), милу (дитину), милою (дитиною), (у) милій (дитині), мила (дитино).