29. Організація контролю якості на підприємстві

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Об’єктивна необхідність забезпечення належної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів вимагає застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дозволяє визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.

1) Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам.

2) Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

3) Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня і враховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

4) По нових видах продукції і перш за все знарядь праці доцільно визначити також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання продукції в певних умовах її споживання була б мінімальною.

30. Інструментарій системи управління якістю і її взаємозв’язок з переробною, забезпечуючої та підсистемою планування і контролю

До інструментів управління якістю відносять:

1.     Блок-схема процесу (послідовність операцій, маршрутна карта і под.) є графічним відображенням послідовних стадій процесу, дозволяє наочно уявити програму процесу й може бути корисною для розуміння взаємозв’язків між стадіями процесу.

 

2.     Контрольна карта (або таблиця перевірок) є інформацією у динаміці про різні дефекти для аналізу кількості та частоти бракованих виробів.

3.     Гістограма – це крива, яка побудована за крайніми верхніми точками розкиду статистичних даних відносно середнього значення (медіани). Гістограми характеризують нормальність розподілу.

Розподіл може бути:

1)    нормальним,2)    гостро-вершинним,3)    плоско-вершинним,4)    зміщеним вправо або вліво.

Для оцінки гістограми використовуються наступні критерії:

а) середнє квадратичне відхилення,б) коефіцієнт варіації,в) коефіцієнт кореляції,г) критерії Фішера та ін.

5. Часовий ряд (або ряди динаміки) використовуються в тих випадках, коли потрібно простим способом показати хід процесу в часі та сутність відхилення показника від середньої лінії.

6. Діаграми розсіювання (кореляційні поля) використовуються для виявлення сили впливу одного фактора на інший і напряму взаємодії будують кореляційні поля:

- зв’язок тісний прямолінійний; - зв’язок тісний гіперболічий.

7. Мозкова атака використовується для того, щоб допомогти групі працівників розробити найбільшу кількість ідей із будь-якої проблеми за можливо найкоротший час.

8. Причинно-наслідкова діаграма є графічним відображенням результату структуризації проблеми на причини і наслідки відповідно до впливу різних факторів один на другого.

Система контролю якості – це сукупність методів і засобів контролю й регулювання компонентів, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, наукових, дослідно-конструкторських робіт та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.