Вакуолі.

Вакуолі – це порожнини в цитоплазмі, оточені мембраною та заповнені рідиною.

В клітинах еукаріот є різні типи вакуолей. Зокрема, травні вакуолі є похідними лізосом.

У вищих рослин, крім, ЕПС, комплексу Гольджі, лізосом до одномембранних органел належать також вакуолі, заповнені клітинним соком. Мембрана, яка оточує вакуоль має назву тонопласт.

У молодих клітинах їх може бути декілька, згодом вони зливаються, утворюючи центральну вакуолю.

Клітинний сік – складний розчин мінеральних солей, органічних кислот, цукру, амінокислот, водорозчинних білків, деяких ферментів тощо. Якщо в ньому є водорозчинні пігменти (антоціани), він має червонувате або синювате забарвлення.

Функції:

• вакуолі здатні до накопичення продуктів обміну речовин, а також запасні поживні речовини;

• забезпечують процеси осморегуляції, оскільки в них зосереджена основна кількість води у клітинах;

• забезпечують тургор(пружність тканин);

• завдяки напівпроникності крізь мембрани вакуолей речовини з цитоплазми транспортуються в порожнину вакуолі і навпаки.

Скоротливі вакуолі прісноводних одноклітинних тварин і водоростей, утворюються з елементів комплексу Гольджі.

Функції:

• регулюють осмотичний тиск у клітині;

• беруть участь у виведенні з неї деяких розчинних продуктів обміну;

• сприяють надходженню в клітину води з киснем.

Двомембранні органели клітини: мітохондрії та пластиди.

Мітохондрії та пластиди – спеціальні структури клітини для перетворення енергії, що поступає ззовні, завдяки якій існують живі організми.

Мітохондрії.

Мітохондрії – це двомембранні органели, які за формою нагадують гранули, палички або нитки. Кількість мітохондрії в клітині різна: від 1 до 100 000 і більше й залежить від метаболічної активності клітини.

Будова мітохондрій.

Поверхневий апарат складається з двох мембран: зовнішньої та внутрішньої. Зовнішня мембрана гладенька – вона відмежовує мітохондрію від гіалоплазми. Внутрішня мембрана утворює вгини всередину мітохондрій – кристи.

Оскільки, мітохондрії мають дві мембрани, і тому в них є дві порожнини.

Перша мітохондріальна порожнина – зовнішня мітохондріальна камера, розташована між мембранами.

Друга мітохондріальна порожнина – внутрішня мітохондріальна камера, заповнена мітохондріальними матриксом. У ньому містяться молекули циклічної ДНК, іРНК, тРНК, 70 –S рибосоми – тобто свій білок – синтезуючий апарат, що забезпечує їм автономність. В матриксі містяться також гранули солей Са та Мg. В матрикс синтезуються білки, що входять до складу внутрішньої мембрани. На внутрішній мембрані розташовані грибоподібні тільця – АТФ – соми, у яких міститься комплекс ферментів, потрібних для синтезу АТФ.

Функції:

• основна функція мітохондрій синтез АТФ, який відбувається за рахунок енергії, що вивільняється при окисленні органічних сполук, за участі ферменту АТФ - синтетази.

При цьому початкові етапі цих процесів перебігають в матриксі, а наступні, зокрема, синтез АТФ, - у внутрішній мембрані.

Розмножуються мітохондрії поділом.