Комплекс Гольджі.

Комплекс Гольджі – складається із стопок (від3 до 50) сплощених цистерн, вкритих мембранами, розташованих коло ядра. Поряд з цистернами знаходяться чисельні мембранні міхурці (мікроміхурці) та канальці.

Цистерни комплексу Гольджі, як правило, полярні: до одного полюса безперервно підходять пухирці, які відриваються від ЕПС і містять продукти синтезу. Вони зливаються з цистернами, віддаючи їм свій вміст. З іншого полюса цистерн відокремлюються пухирці, наповнені різними речовинами. Вони транспортують ці сполуки в інші ділянки клітини або виводять їх (секретують) за її межі. Зокрема, комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом, що містять гідролітичні ферменти синтезовані на мембранах шорсткої ЕПС.

Під час поділу клітини комплекс Гольджі розпадається на окремі структурні одиниці, які випадково розподіляються між дочірніми клітинам.

Функції:

• у ньому накопичуються і певним чином змінюються деякі речовини (наприклад, білки), які потім знов вкриваються мембранами та секретуються;

• в цистернах комплексу Гольджі речовини, що до них надходять, сортуються за хімічним складом та призначенням;

• до сортованих молекул приєднується «мітка» (особливі сполуки – маркери), котра вказує про призначення цих речовин і куди дану речовину треба транспортувати;

• відсортовані молекули надходять у наступну цистерну стопки, де «дозрівають» (модифікуються);

• «дозрілі» молекули певного типу накопичуються в останній цистерні, де упаковуються в мікропухирці.

Частина мікропухирців транспортується до поверхні клітини і зливається з плазмалемою (таким чином відбувається виведення секретованих клітиною продуктів, у рослин, наприклад, таким чином формується клітинна стінка тощо).

Отже, при виведенні з клітини речовин збільшується площа поверхні плазмалеми.

Лізосоми.

Лізосоми – це пухирці діаметром 100 -800нм, оточені мембраною.

Вони містять різноманітні гідролітичні ферменти, здатні розщеплювати (лізують) органічні сполуки і забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення.

Ферменти, які входять до їхнього складу, синтезуються в гранулярній ЕПС. Утворюються лізосоми в апараті Гольджі.

В клітині містяться різні типи лізосом, які відрізняються за особливостями будови, зокрема:

Первинні лізосоми формуються в апараті Гольджі. Зливаючись з піноцитозними чи фагоцитозними пухирцями, вони утворюють вторинні лізосоми (травні вакуолі). Після злиття вміст травних вакуолей перетравлюється. Якщо сполуки або мікроорганізми у вторинних лізосомах розщеплюються неповністю, вони перетворюються на залишкові тільця. Деякі з них виводяться з клітини назовні, а інші залишаються в ній.

Аутолізосоми – беруть участь у перетравлюванні окремих компонентів клітини, цілих клітин або їхніх груп. Вважають, що за допомогою аутолізосом знищуються дефектні органели, пошкоджені, мертві клітини, зникають хвіст у пуголовків, хрящі при утворенні кісток, руйнуються личинкові органи під час за лялькування комах тощо.

Пероксисоми - містять різноманітні ферменти, основні з яких оксидази, що каталізують окислення різних речовин вільним киснем з одержанням пероксиду водню.