56.Зародкові оболонки: амніон, хоріон і алантоїс.

У зародків хребетних є чотири типа позазародкових структур: амніон, жовточний мішок, алантоїс і хоріон.

Амніон - оболонка, яка створює замкнену порожнину навколо зародка. Амніотична оболонка секретує рідину, яка омиває зародок, і оберігає його від висихання. Вона складається із позазародкової ектодерми і парієтального листка позазародкової мезодерми.

Зовнішня позазародкова оболонка – це хоріон. У рептилій і птахів вона щільно прилягає до підшкаралупових оболонок і шкаралупи й забезпечує газообмін між яйцем і зовнішнім середовищем. У представників цих класів тварин оболонку частіше називають серозою. До складу серози входить позазародкова ектодерма і парієтальний листок позазародкової мезодерми. У ссавців позазародкова ектодерма замінюється особливим видом епітеліальних клітин ектодерми – трофобластом (зовнішні клітини бластоцисти). Хоріон і сероза сильно васкуляризовані, тому що їх мезодерма і мезодерма алантоїса зростаються, а алантоїс підводить судини до мезодерми хоріона. Ці судини зв’язуються з судинами зародка, забезпечуючи його всім необхідним (поживними речовинами, киснем тощо). Хоріон бере участь не лише в диханні зародка, але і в живленні, виділенні продуктів обміну, синтезі гормонів. Крім того, хоріон є частиною ще одного спеціального органу, який з’являється у ссавців – плаценти. Хоріон, утворений розгалуженими ворсинками з судинами (третинні ворсинки), формує плідну частину плаценти, а видозмінена ділянка слизистої оболонки матки, з якою контактує хоріон, є материнською частиною плаценти.

Алантоїс – утворюється як виріст вентральної стінки ранньої задньої кишки і складається із позазародкової ентодерми і вісцерального листка позазародкової мезодерми. Основні його функції – накопичення і виділення продуктів метаболізму, газообмін, утворення позазародкових судин і підведення їх до хоріону.

57.Плацента ссавців та типи її активності.

Хоріон є частиною ще одного спеціального органу, який з’являється у ссавців – плаценти. Хоріон, утворений розгалуженими ворсинками з судинами (третинні ворсинки), формує плідну частину плаценти, а видозмінена ділянка слизистої оболонки матки, з якою контактує хоріон, є материнською частиною плаценти. Плацента формує гематоплацентарний бар’єр, який поряд з іншими важливими функціями слугує також для захисту організму матері від антигенів плоду, перешкоджаючи розвитку імунного конфлікту.

За ступенем складності плаценти поділяють на епітеліохоріальні, десмохоріальнгі, ендотеліохоріальні і гемохоріальні.

Епітеліохоріальна, або напівплацента, має найростішу будову. Така плацента є у свиней, коней, верблюдів і деяких інших ссавців. При утворенні цієї плаценти на поверхні хоріону з’являються ворсинки у формі невеликих горбиків. Вони ніби занурюються у відповідні заглибини слизистої матки, при цьому ніякого пошкодження тканин не відбувається.

Десмохоріальна плацента властива жуйним. Вона характеризується встановленням більш тісного зв’язку хоріона зі стінкою матки. В місці контакту з ворсинками хоріону епітелій слизистої оболонки матки руйнується. Розгалужені ворсинки занурюються в сполучну тканину, наближаючись до кровоносних судин матері.

Ендотеліохоріальна плацента характеризується руйнуванням не тільки епітелію слизистої матки, але і сполучної тканини. Ворсинки хоріону торкаються судин і відділені від материнської крові тільки їх ендотеліальною стінкою. Властива хижим.

Гемохоріальна плацента властива комахоїдним, гризунам, приматам і людині. При встановленні контакту плода з материнським організмом відбуваються глибокі зміни в матці: зникають залози, частково руйнується сполучна тканина і навіть стінки судин. На місці зруйнованих тканин утворюються великі порожнини, заповнені кров’ю. Ворсинки хоріона омиваються кров’ю і всмоктують поживні речовини. Прямого сполучення між судинами ворсинок і матки немає, і весь обмін речовин відбувається через тонку стінку ворсинок.

Таким чином, появі тканин при розвитку хребетних передують процеси, які зв’язані з дробленням, гаструляцією і відособленням ембріональних зачатків тканин. Після закладки комплексу ембріональних зачатків тканин починається період гістогенезу і органогенезу, під час яких спостерігається диференціація і спеціалізація клітинного матеріалу ембріональних зачатків, що призводить до виникнення і розвитку тканин.

.