Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BIR_Modul_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
174.59 Кб
Скачать

1.Значення робіт Ковалевського, Мечнікова, Вольфа, Ру, Шпемана, Філатова у розвитку біології.

Вольф в 1759 році опублікував дисертацію “Теорія зародження”, був запеклим противником преформізму, висунув концепцію епігенезу, що включала ідею прогресивного росту та диференціювання.

Мечніков і Ковалевський по праву вважаються засновниками нового напрямку порівняльної еволюційної ембріології. О.О.Ковалевський досліджував і встановив загальні закономірності в розвитку безхребетних і хребетних тварин, розповсюдив на безхребетних вчення про зародкові листки. І.І.Мечніков відкрив явище фагоцитозу і використав його в своїй теорії фагоцители. Всесвітню славу отримали його праці з порівняльної патології запалення.

Вільгельм Ру – засновник еволюційної ембріології. Шпеман- складні експерименти над зародками, засновник експериментальної ембріології. Філатов- вивчав розвиток органів слуху, зору. Засновник порівняльної експериментальної ембріології.

3.Безстатеве розмноження та його види.

Безстатеве розмноження, або агамогенез — форма розмноження, при якій організм відтворює себе самостійно, без участі іншої особини.

-Розмноження спорами

-Розмноження поділом

-Вегетативне розмноження(брунькування)

8.Морфо-фізіологічні особливості яйцеклітини.

Яйцеклітина – це клітина відносно великого розміру, що має гаплоїдний набір хромосом (у людини - 22 аутосоми й одна статева Х-хромосома). В процесі розвитку яйцеклітини в її цитоплазмі утворюється й накопичується у вигляді зерен жовток. Жовток - це ліпофосфопротеїнові комплекси високої енергетичної цінності, нагромаджені в мішечках комплексу Гольджі. Відповідно до кількості жовтка яйцеклітини поділяють на оліголецитальні (більшість червів, молюсків, голкошкірі), мезолецитальні (амфібії, осетрові риби) та полілецитальні (більшість членистоногих, риби, птахи). У цитоплазмі яйцеклітин міститься добре розвинена грЕПС, є значна кількість рибосом та різних видів РНК, а також тубулінів. У периферійних зонах цитоплазми овоцита зосереджена значна кількість так званих кортикальних гранул. Останні є комплексами протеогліканів і глікопротеїнів, нагромадженими в складі мішечків комплексу Гольджі. Кортикальні гранули забезпечують утворення непроникної для сперматозоїдів оболонки запліднення, яка захищає овоцит від поліспермії .Іншою специфічною рисою є наявність специфічної зовнішньої оболонки – покриву з особливої неклітинної речовини, що складається в основному з глікопротеїнових молекул. Частину цих молекул створює сама яйцеклітина, іншу частину – клітини, що її оточують. У тварин усіх видів оболонка яйцеклітин має внутрішній шар, що безпосередньо контактує з плазматичною мембраною яйцеклітини. У ссавців вона називається zona pellucida, а у інших тварин вітеліновим шаром, або жовточною оболонкою, яка захищає яйцеклітину від механічних пошкоджень. У деяких яйцеклітин він діє як видоспецифічний бар’єр. Крім неї можуть утворюватись ще додаткові оболонки, що забезпечують нормальний розвиток з яйцеклітини сформованого організму. Так, наприклад, яйцеклітина птаха після запліднення вкривається білком, підшкаралуповою й шкаралуповою оболонкою (третинна оболонка), разом з якими її називають яйцем. У комах особливі клітини, що оточують яйцеклітину, утворюють тонку міцну оболонку, яку називають хоріоном (вторинна оболонка). У птахів та рептилій є оболонки всіх трьох типів, але від вторинної оболонки залишається небагато. Головну захисну функцію бере на себе третинна оболонка – і це призводить майже до повного зникнення вторинної.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]