39.Види клітинної активності при гаструляції.

Епіболія (обростання) – є єдино можливим типом гаструляційних рухів, коли інвагінація неможлива через малі розміри бластоцелю та інертність великих бластомерів (у малощетинкових червів).Характерний рух епітеліальних пластів,які поширюються як одне ціле й оточують глибокі шари зародка.

Інвагінація (вп’ячування) - в середину бластоцелю входять не окремі клітини, а ціла ділянка клітинного пласту, яка не втрачає при цьому епітеліальної структури (сцифоїдні медузи, коралові поліпи). Вп’ячування частини кл. стінки зародка.

Делямінація (розшарування) – зустрічається у кишковопорожнинних, у яких дроблення завершується морулою без внутрішньої порожнини. Переміщення клітин практично відсутні. Відбувається розщеплення єдиного кл. пласта на 2-ва більш-менш паралельні .

Іміграція (інгресія; виселення) – спосіб, відкритий І.І.Мечніковим у 1886 році- це вселення у порожнину бластоцелю окремих клітин із стінки бластули (у деяких гідромедуз).Є найбільш еволюційно древнім.

Інволюція (ввертання) – ввертання всередину зародка, збільшеного в розмірах, зовнішнього пласта кл., який поширюється по вн. поверхні решти зовнішніх кл.

40.Карти презумптивних зачатків.

В изучении процессов гаструляции большую роль сыграла предложенная В. Фогтом в 1925 г. методика маркировки частей зародыша. Кусочки агара необходимой величины помещаются в растворы витальных красителей (метиленовый синий, нейтральный красный, коричневый Бисмарка и др.). Пропитавшиеся красителями кусочки агара прикладывают к поверхности эмбриона в пунктах, интересующих экспериментатора. Благодаря диффузии красителя определенная группа клеток оказывается окрашенной . Если на стадии бластулы сделать метки в разных ее участках, можно проследить меняющееся в ходе гаструляции положение этих меток, описать гаструляционные перемещения частей зародыша. Благодаря методу Фогта превосходно изучен процесс гаструляции у амфибий. Конечно, методику Фогта невозможно применить к очень маленьким яйцам, а также к тем, оболочки которых непроницаемы для витальных красителей. В этих случаях прибегают к другим способам изучения: маркировке тушью, частичками мела, инъекцией некоторых веществ внутрь отдельных бластомеров и т. п.

45-48.Все про нейруляцію =)

55.Провізорні органи зародка на прикладі птахів.

Провізорні (тимчасові) органи утворюються і функціонують лише в ембріональному періоді. Вони забезпечують живлення, газообмін, захист зародку, а також видалення продуктів його метаболізму.У зародків хребетних є чотири типа позазародкових структур: амніон, жовточний мішок, алантоїс і хоріон.

Амніон - оболонка, яка створює замкнену порожнину навколо зародка. Амніотична оболонка секретує рідину, яка омиває зародок, і оберігає його від висихання. Вона складається із позазародкової ектодерми і парієтального листка позазародкової мезодерми.У представників тварин з телолецитальними яйцеклітинами (риби, рептилії, птахи) виникає жовточний мішок. Він забезпечує живлення зародка і складається із позазародкової ентодерми і вісцерального листка позазародкової мезодерми. Стінка жовточного мішка є джерелом первинних статевих клітин. А також органом кровотворення.

Алантоїс – утворюється як виріст вентральної стінки ранньої задньої кишки і складається із позазародкової ентодерми і вісцерального листка позазародкової мезодерми. Основні його функції – накопичення і виділення продуктів метаболізму, газообмін, утворення позазародкових судин і підведення їх до хоріону.

Зовнішня позазародкова оболонка – це хоріон. У птахів вона щільно прилягає до підшкаралупових оболонокі шкаралупи і забезпечує газообмін між яйцем і зовнішнім середовищем. У представників цього класу тварин оболонку частіше називають сероза. До складу серози входить позазародкова ектодерма і парієтальний листок позазродкової мезодерми. У ссавців позазародкова ектодерма замінюється особливим видом епітелальних клітин ектодерми – трофобластом ( зовнішні клітини бластоцисти). Хоріон і сероза сильно васкуляризовані, тому що їх мезодерма і мезодерма алантоїса зростаються, а алантоїс, як уже згадувалось, підводить судини до мезодерми хоріона. Ці судини зв’язуються з судинами зародка, забезпечуючи його всім необхідним (поживними речовинами, киснем і т.д.). Хоріон приймає участь не тільки в диханні зародка, але і в живленні, виділенні продуктів обміну, синтезі гормонів.