§6. Види підприємств за формами власності

Організаційно-правові форми підприємств і підприємницької діяльності суттєво залежать від форм власності на майно підприємств. В ринковій економіці існує плюралізм і рівність форм власності, як невід’ємної умови її функціонування. За формами власності підприємства поділяються на приватні, колективні, державні, змішані й спільні.

Незалежно від сфер та галузей народного господарства, в яких функціонують різні типи та форми підприємств, до приватних підприємств належать:

– приватне індивідуальне підприємство, засноване на особистій трудовій власності та власності членів сім’ї, а також на праці цих осіб;

– приватне підприємство, яке належить окремій особі, або його сім’ї, що ґрунтується на найманій праці.

До першої форми, як правило, належать дрібні підприємства (майстерні, ательє, магазини тощо). Підприємство з одним власником означає, що підприємець веде справи у власних інтересах, має у своєму розпорядженні матеріальні ресурси, необхідні для виробничої діяльності, особисто контролює виробництво і привласнює прибуток.

До колективних підприємств належать:

– колективні трудові, засновані на колективній власності трудового колективу та асоційованій праці його членів;

– колективні, засновані на об’єднанні кількох капіталів та праці найманих працівників.

Форми колективних підприємств різноманітні: орендні, кооперативні, акціонерні, господарські товариства та інші. Право колективної власності виникає на основі добровільного об’єднання громадян і юридичних осіб для створення різних форм господарських об’єднань.

Серед колективних форм підприємств найпоширенішою є кооператив.

Кооператив – це добровільне об’єднання громадян для спільної підприємницької діяльності, яке засноване на їх особистій трудовій участі і об’єднанні учасниками майнових паїв.

Кооператив – юридична особа і комерційна організація. Члени кооперативу несуть повну відповідальність за зобов’язаннями. Кооператив не має права випускати акції. Прибуток кооперативу розподіляється між його членами пропорційно до паю і трудової участі. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори, а виконавчим органом – правління і його голова.

Державні підприємства бувають загальнодержавні і комунальні (муніципальні).

Загальнодержавні підприємства найчастіше поширені в галузях, що забезпечують національну безпеку, або що мають стратегічне значення для країни. Вони утворюються у формі унітарного підприємства.

Унітарне підприємство – це така комерційна організація, яка не наділена правом власності на закріплене за нею державою майно.

Майно унітарного підприємства є неподільним (не може бути розподілене між його працівниками) і належить підприємству лише на праві господарського ведення або оперативного управління.

Керівника унітарного підприємства призначають державні органи.

Комунальні (муніципальні) підприємства є власністю адміністративно-територіальних одиниць в особі місцевих органів влади різних рівнів. Вони також управляються директорами, котрі призначаються місцевими органами.

В країнах з ринковою економікою існує значна кількість підприємств, які відносяться до державних у тому розумінні, що основна частина акціонерного капіталу в них належить державі. Це в основному публічні корпорації і змішані акціонерні товариства з переважно державним капіталом. Однак, жоден державний орган не має права розпоряджатися майном таких підприємств і вважати себе їх власником. Керівників публічних корпорацій призначає держава, тоді як змішані акціонерні товариства призначають їх самі.

Найбільш довершеною формою підприємств, що ґрунтується на основі власності є спільні підприємства.

Спільне підприємство – це таке, що засноване на спільному капіталі фірм двох або більше країн, а також на спільному управлінні виробництвом, майном і розподілом доходів.

Організаційно-правовою формою спільних підприємств є акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та інші господарські товариства.

В результаті глибинних економічних реформ і, насамперед, роздержавлення власності і приватизації, в Україні сформована організаційно-правова структура підприємств, що відповідає змішаній ринковій економіці.

Згідно із Законом “Про підприємства в Україні” існують такі форми підприємств:

– індивідуальне (приватне) підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та її праці;

– сімейне (приватне) підприємство, засноване на власності та праці громадян України – членів однієї сім'ї, які мешкають разом;

– приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

– колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

– державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;

– державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

– спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників;

– підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав.

Українська держава гарантує і захищає рівність всіх організаційно-правових форм підприємств на своїй території, рівність і недоторканість всіх форм власності й свободу договорів. Все це сприяє розвитку підприємництва в Україні в сучасній цивілізованій формі – багатоукладної змішаної ринкової економіки.