6. Економічний розрахунок двох видів отримання заготовок

Визначаємо собівартість отримання заготовки для кожного способу за формулою:

ціна матеріалу;

ціна відходів;

маса заготовки з урахуванням витрат.

Розраховуємо вартість заготовки отриманої литтям в піщано-глинясті форми:

відсоток витрат;

Масу заготовки визначаємо шляхом побудування 3D моделі за допомогою програми «KOMPAS_3D_V12_SP1». Заготовка зображена на рисунку 4.1.

Розраховуємо вартість заготовки отриманої литтям в металеві форми:

відсоток витрат;

Рисунок 4.1 – Зображення заготовки , отриманої методом лиття в піщано-глинясті форми (m_заг = 5,863 кг).

Масу заготовки визначаємо шляхом побудування 3D моделі за допомогою програми «KOMPAS_3D_V12_SP1». Заготовка зображена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 – Зображення заготовки, отриманої методом лиття в металеві форми (m_заг = 5,200 кг).

Розраховуємо коефіцієнт використання матеріалу за формулою:

Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу для заготовки виготовленої методом лиття в піщано-глинясті форми:

Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу для заготовки виготовленої методом лиття в металеві форми:

Економічний ефект від заміни одного способу отримання заготовки іншим на одну деталь:

Економічний ефект від заміни одного способу отримання заготовки іншим на програму:

Визначаємо кількість заготовок, яку можна отримати з

зекономленого матеріалу:

Одержання заготовок методом лиття в піщано-глинясті форми (99,667 грн) дорожче ніж отримання заготовок методом лиття в металеві форми (63,0073 грн), а коефіцієнт використання матеріалу нижчий. Різниця на програму становить 916 492,5 грн.

Остаточно приймаємо спосіб отримання заготовок методом лиття в металеві форми.

7. Охорна праці на фрезерних верстатах

Вступ: Робота на фрезерних верстатах може супроводжуватися наявністю ряду шкідливих і небезпечних виробничих факторів, до числа яких належать:

електричний струм; дрібна стружка та аерозолі мастильно-охолоджувальної рідини; відлітаючі шматочки металу; висока температура поверхні оброблюваних деталей та інструментів; підвищений рівень вібрації;

рухомі машини і механізми, що пересувають вироби, заготовки, матеріали;

недостатня освітленість робочої зони, наявність прямої та відбитої блескости, підвищена пульсація світлового потоку. При розробці цієї Типової інструкції використані такі стандарти системи безпеки праці: ГОСТ 12.0.003-74 "Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація", ГОСТ 12.L004--91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги", ГОСТ 12.3.002-75 " Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки ", ГОСТ 12.3.025-80" Обробка металів різанням. Вимоги безпеки "та ін Фрезерувальники при виробництві робіт згідно з наявною кваліфікації зобов'язані виконувати вимоги безпеки, викладені в даній Типовій інструкції. У разі невиконання положень цієї Типової інструкції працівники можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності відповідно до законодавства в залежності від тяжкості наслідків. 1. Загальні вимоги безпеки 1.1. До самостійної роботи на фрезерних верстатах допускається навчений персонал, що пройшов медичний огляд, інструктаж з охорони праці на робочому місці, ознайомлений з правилами пожежної безпеки і засвоїв безпечні прийоми роботи. 1.2. Фрезерувальнику дозволяється працювати тільки на верстатах, до яких він допущений, і виконувати роботу, яка доручена керівником цеху (ділянки). 1.3. Робочий, який обслуговує фрезерні верстати, повинен мати; костюм бавовняний або напівкомбінезон, окуляри захисні, черевики юхтові. 1.4. Якщо підлога слизька (облито маслом, емульсією), робочий зобов'язаний вимагати, щоб його посипали тирсою, або зробити це сам. 1.5. Фрезерувальнику забороняється: працювати за відсутності на підлозі під ногами дерев'яних грат по довжині верстата, що виключає попадання взуття між рейками і забезпечує вільне проходження стружки; працювати на верстаті з обірваним заземлюючим проводом, а також при відсутності або несправності блокувальних пристроїв; стояти і проходити під піднятим вантажем; проходитимуть у місцях, не призначених для проходу людей; заходити без дозволу за огородження технологічного обладнання; знімати огородження небезпечних зон працюючого устаткування; мити руки в емульсії, маслі, гасі і витирати їх обтиральними кінцями, забрудненими стружкою. 1.6. Про кожний нещасний випадок фрезерувальник зобов'язаний негайно поставити до відома майстра і звернутися в медичний пункт. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком роботи фрезерувальник зобов'язаний: прийняти верстат від змінника; перевірити, чи добре прибрані верстат і робоче місце. Не слід приступати до роботи до усунення виявлених недоліків; надіти спецодяг, застебнути рукава і куртку, надіти головний убір; перевірити наявність та справність захисного екрана і захисних окулярів, запобіжних пристроїв захисту від стружки і охолоджуючих рідин; відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена і світло не засліплювало очі; перевірити наявність мастила верстата. При мастилі слід користуватися тільки спеціальними пристосуваннями; перевірити на холостому ходу верстата: а) справність органів управління; б) справність системи змащення й охолодження; в) справність фіксації важелів вмикання і перемикання (переконатися в тому, що можливість мимовільного перемикання з холостого ходу на робочий виключена). 2.2. Фрезерувальнику забороняється: - працювати в тапочках, сандалях, босоніжках і т.п.; - застосовувати несправні і неправильно заточені інструменти і пристосування; - торкатися до струмоведучих частин електрообладнання, відкривати дверці електрошаф. У разі необхідності слід звертатися до електромонтерові. 3. Вимоги безпеки під час роботи 3.1. Під час роботи фрезерувальник зобов'язаний: Перед встановленням у верстат оброблюваної деталі й пристосування очистити їх від стружки і масла; ретельно очистити дотичні базові та кріпильні поверхні, щоб забезпечити правильну установку і міцність кріплення; встановлення та зняття важких деталей та пристроїв проводити тільки за допомогою вантажопідіймальних засобів; подані на обробку і оброблені деталі укладати стійко на підкладках; не спиратися на верстат під час його роботи і не дозволяти це робити іншим; при виникненні вібрації зупинити верстат, перевірити кріплення фрези і пристосувань, вжити заходів до усунення вібрації; фрезерну оправлення або фрезу закріплювати в шпинделі тільки ключем, включивши перебір, щоб шпиндель не провертався; не залишати ключ на голівці затяжного болта після установки фрези або оправлення; набір фрез встановлювати в оправлення так, щоб зуби їх були розташовані в шаховому порядку; після установки і закріплення фрези перевірити радіальне і торцеве биття, яка повинна бути не більше 0,1 мм; при знятті перехідної втулки, оправлення або фрези зі шпинделя користуватися спеціальною вибивачем, підклавши на стіл верстата дерев'яну підкладку; оброблювану деталь міцно і жорстко закріплювати в пристосуванні; при цьому зусилля різання повинні бути спрямовані на нерухомі опори, а не на затискачі; при кріпленні деталі за необроблювані поверхні застосовувати лещата і пристосування, що мають насічку на притискних губках; при закріпленні на верстаті пристосувань і оброблюваних деталей користуватися тільки спеціально призначеної рукояткою або справними стандартними ключами, відповідними розмірам гайок і головок болтів; подачу деталі до фрези робити тільки тоді, коли фреза отримала робочу обертання; врізати фрезу в деталь поступово: механічну подачу включати до зіткнення деталі з фрезою. При ручній подачі не допускати різких збільшень швидкості і глибини різання; користуватися тільки справною фрезою; якщо ріжучі кромки затупилися або викришиться, фрезу замінити; при зміні оброблюваної деталі або її вимірі відвести фрезу на безпечну відстань і вимкнути подачу; не допускати скупчення стружки на фрезі і оправці. Видаляти стружку слід тільки після повної зупинки шпинделя спеціальними гачками із захисними чашками і щітками-кмітливість; не допускати прибиральницю до збирання у верстата під час його роботи; зупинити верстат і вимкнути електрообладнання в наступних випадках: а) ідучи від верстата навіть на короткий час; б) при тимчасовому припиненні роботи; в) при перерві в подачі електроенергії; г) при збиранні, мастилі, чищенні верстата; д) при виявленні будь-якої несправності, яка загрожує небезпекою; е) при підтягуванні болтів, гайок і інших кріпильних деталей. 3.2. Під час роботи на верстаті фрезерувальнику забороняється: працювати на верстаті в рукавицях або рукавичках, а також з забинтованими пальцями без гумових напальчників; брати і подавати через працюючий верстат будь-які предмети, підтягувати гайки, болти та інші з'єднувальні деталі верстата; обдувати стисненим повітрям зі шланга оброблювану деталь; на ходу верстата проводити виміри, перевіряти рукою чистоту поверхні оброблюваної деталі; гальмувати обертання шпинделя натиском руки на обертові частини верстата; користуватися місцевим освітленням напругою вище 42 В; охолоджувати інструмент за допомогою ганчірок і кінців; вибиваючи фрезу зі шпинделя, підтримувати її голою рукою; для цих цілей слід використовувати еластичну прокладку; при фрезеруванні вводити руки в небезпечну зону обертання фрези; під час роботи верстата відкривати і знімати огородження і запобіжні пристрої; видаляти стружку безпосередньо руками та інструментом; залишати ключі, пристосування та інші інструменти на працюючому верстаті; перебувати між деталлю і верстатом при установці деталі вантажопідйомним краном. 4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 4.1. У разі поломки верстата, відмови в роботі пульта управління фрезерувальник повинен відключити верстат і повідомити про це майстра. 4.2. У разі загоряння дрантя, обладнання або виникнення пожежі необхідно негайно відключити верстат, повідомити про те, що трапилося адміністрації та іншим працівникам цеху і приступити до ліквідації вогнища загоряння. 4.3. У разі виникнення аварійної ситуації, небезпеки для свого здоров'я чи здоров'я оточуючих людей слід відключити верстат, покинути небезпечну зону і повідомити про небезпеку безпосереднього керівника. 5. Вимоги безпеки після закінчення роботи Після закінчення роботи фрезерувальник зобов'язаний: вимкнути верстат і електродвигун; привести в порядок робоче місце: а) прибрати з верстата стружку і металевий пил; б) очистити верстат від бруду; в) акуратно скласти заготовки та інструменти на відведене місце; г) змастити тертьові частини верстата; здати верстат зміннику або майстру і повідомити про всі несправності верстата; зняти спецодяг і повісити її в шафу, вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Станочные приспособления: Справочник. В 2-х т. /Ред. совет: Б. Н. Вардашкин (пред.) и др. – М.: Машиностроение, 1984. – Т.1 /Под ред. Б. Н. Вардашкина, А. А. Шатилова, 1984. 592 с., ил.

2. Справочник технолога – машиностроителя. В 2-х т. Т. 2 / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1986. 496 с., ил.

3. Станочные приспособления: Справочник. В 2-х т. /Ред. совет: Б. Н. Вардашкин (пред.) и др. – М.: Машиностроение, 1984. – Т.2 /Под ред. Б. Н. Вардашкина, В. В. Данилевского, 1984. 656 с., ил.

4. М. А. Ансеров: Приспособление для металлорежущих станков.

5. ГОСТ 26645 – 85: «Відливки із металів і сплавів. Допуски розмірів, маси і припуски на механічну обробку».

6. Справочник технолога – машиностроителя. В 2-х т. Т. 1 / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1986. 656 с., ил.

7. Режими різання металів: Справочник / Под ред. Ю. В. Барановского – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1972. 409 с., ил.

8. Общемашиностроительные нормативы времени вспомогательного, на обслуживание рабочего места и подготовительно – заключительного для технического нормирования станочних работ. Серыйное производство.

9. Общемашиностроительные нормативы времени и режимов резанья на работы, выполняемые на меллорежущих станках с программным управлением – Москва, 1980- 206 с.