48.Провідні архітектори. Джеймс Гіббс

.Джеймс Гіббс (англ. James Gibbs) (1682—5 серпня 1754) — був одним з найвпливовіших архітекторів у Великій Британії, відомий поєднанням англійського та італійського стилів

Народився у 1682 році у Шотландії. Після закінчення коледжу здійснив подорож по Європі, відвідавши Фландрію, Францію, Німеччину і Швейцарію. У 1703 році вступив до шотландського коледжу в Римі з наміром отримати «спеціальність» католицького священика. Проте вже в наступному році Гіббс залишає коледж і вступив до студії архітектора бароко Карло Фонтани в Римі, провідного представника стилю італійського бароко, де навчався до 1709 Римський досвід дав Гіббсу вирішальну перевагу перед конкурентами після повернення до Англії в 1709 році. Першим його замовником в Лондоні був Джон, граф Марскій, будинок якого в Уайтхоллі Гіббс перебудовував.

Завдяки впливу графа, а також рекомендації архітектора Крістофера Рена Гіббс отримав посаду в комісії по церковному будівництву. Тепер він міг почати свій перший громадський проект - церква Сент-Мері-ле-Странд у Вестмінстері, який найбільш помітно відбив вплив італійського бароко. Незабаром він став провідним архітектором торі. Кількість приватних будинків, побудованих ним або до будівництва яких він доклав руку, досягає щонайменше 50. Головним напрямком в англійській архітектурі того часу було палладіанство. У силу ряду обставин (він був католиком та торі) Гіббс залишався осторонь від цієї течії, загалом і в цілому, хоча і запозичив з його стилістики окремі елементи. Творчо переробивши досягнення вітчизняної та зарубіжної архітектури, Гіббс виробив свій власний, індивідуальний стиль.

Після 1720 років вплив бароко в його роботах падає, під впливом енергійного палладіанізма лорда Берлінгтона і співпала з цим відкату громадських смаків у бік класицизму. Зрілий стиль Гіббса являє собою синтез італійських першоджерел (як бароко, так і палладіанізма) та англійського середньовічного народного стилю.

У 1722-26 рр.. Гіббс створює один з найбільш значних творів — церкву Сент-Мартін-ін-зе-Філдз на Трафальгарській площі в Лондоні. Початковий проект храму, що передбачав зведення круглої в плані будівлі, був відкинутий, і зодчий був змушений звести прямокутну церкву. У Сент-Мартін-ін-зе-Філдз простежується вплив Крістофера Рена, в той же час у Гіббса, на відміну від Рена, дзвіниця не виділена в окрему споруду, але становить з будівлею церкви єдине ціле. Її фасад, звернений до Трафальгарської площі, у вигляді великого портика, схожого на портики античних храмів, проте увінчаний високою дзвіницею. Незважаючи на те що це нововведення піддалося різкій критиці з боку сучасників, церква Сент-Мартін-ін-зе-Філдс послужила зразком для багатьох церков не тільки в Англії, але і в Америці і навіть в Індії, стала зразком для численних англіканських церков як у самій Англії, так і за її межами. У 1737-49 рр.. Гіббс звів свою найбільшу споруду — як за масштабом, так і за художніми якостями. Строга і монументальна бібліотека Редкліффа в Оксфорді займає, безперечно, одне з перших місць серед кращих пам'ятників англійської архітектури..), являє собою шістнадцятигранна в плані споруда з куполом, оточене колонадою з здвоєних колон. Теоретичні праці Гіббса, за свідченням сучасників, стали найбільш затребуваними книгами з архітектури, а його навчальний посібник з успіхом використовувалося ще в XIX столітті. Головною є його друкована праця "Трактат про архітектуру" (1728) .