Завдання

1. Підготуйте усні відповіді на всі пункти плану заняття.

2. Підготуйтеся до написання змістового модуля 1, виконання якого розраховано на 45-50 хвилин.

3. Випишіть уривки (до 50 слів) текстів наукового, художнього та офіційно-ділового стилів, окресліть сферу використання та характерні риси кожного з цих стилів. Тематика текстів: «Аналітичні жанри журналістики», «Інформаційні жанри журналістики», «Художньо-публіцистичні жанри журналістики». Тематика добору зразків художнього стилю не обмежена.

4. Визначте підстилі наведених уривків і письмово визначте їх лексичні, морфологічні та синтаксичні риси.

1. Репортаж (від французького reportage, що в свою чергу походить від лат. reportо – повідомляю) – інформаційний жанр журналістики, предметом якого є цікаві події. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще – учасником події, що може являти собою яскравий епізод чи факт дійсності (мітинг чи демонстрацію, військовий парад, спортивні змагання, сесію Верховної Ради чи органу місцевого самоврядування, ліквідацію аварії чи наслідків стихійного лиха тощо).

З’явившись в надрах друкованих органів масової інформації, особливого розвитку репортаж набув на радіомовленні та телебаченні, де його часто транслюють в прямий ефір. У такому випадку репортаж – завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репортажу.

Репортаж може включати в себе діалоги (монологи) з учасниками події, авторські відступи і коментарі, мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні картини тощо.

2. Семантичний аспект тексту. Семантичний аспект мовних одиниць виявляється на трьох рівнях – віртуальному (значення мовних одиниць), контекстуальному (відносно завершений смисл синтагм і речень) і текстуальному (завершений автономний смисл цілісного тексту).

Текст будується з матеріалу мови відповідно до її норм і сам зберігає статус одиниці мови, що завершує його структурну ієрархію. Так, він має плани змісту й вираження, структурні складові, до суми яких не зводиться поняття тексту, бо він виникає як інтегральна єдність.

Оскільки текст є єдиним засобом реалізації соціально значимого акту мовного спілкування (мети комунікації), то він набуває також статусу твору мовлення, що має цілісний і завершений характер.

5. Підготуйте самостійну та індивідуальну роботу №4 і принесіть її на практичне заняття №4.

Література

Основна:

1. ГОСТ 7.1-84. – Введ. 01.01.86. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – М., 1985. – 71 с.

2. Супрун А. Введение в специальность / А. Супрун. – Минск, 1977. – С. 3-7.

3. Горбачук в. Т. Основи наукових досліджень / в. Горбачук. – Слов’янськ, 2003. – с. 3-17.

4. Лудченко А. А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / А. Лудченко, Я Лудченко, Т. Примак. – К., 2000. – С. 5-26.

Текст лекції.

Додаткова:

1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови / Н. Ботвина. – К., 1999. – 264с.

2. Коваль А. П. Ділове спілкування / А. Коваль. – К., 1992.

3. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. – К., 1977. – 235 с.

4. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови / Г. Онуфрінко. – К., 2006. – 312 с.