3. Властивості Кобальту та його сполук

Кобальт – твердий, сріблясто-білий, ковкий, зовнішнє схожий на залізо метал. Більш стійкий до дії води, повітря та кислот, ніж залізо. Має магнітні властивості. В компактному вигляді помітно не реагує навіть з типовими неметалами – киснем, сіркою та галогенами, але проявляє значну хімічну активність в порошкоподібному вигляді при нагріванні. Кобальт повільно розчиняється з розбавлених хлоридній, сульфатній та нітратній кислотах:

Со + 2НСl = СоСl₂ + H₂↑; Со + Н₂SО₄ = СоSО₄ + H₂↑;

3Со + 8НNО₃ = 3Со(NО₃)₂ + 2NО + 4H₂О.

Кобальт, як і залізо, пасивується на холоду при стиканні з концентрованою нітратною кислотою.

Подібно до заліза Кобальт утворює сполуки в ступенях окиснення +2, +3. Кобальт (ІІ) оксид та гідроксид схожі з відповідними сполуками Феруму. Це виявляється не тільки в їх основному характері, але і в здатності повільно окислюватись на повітрі:

4Со(ОН)₂ + О₂ + 2H₂О = 4Со(ОН)₃.

Кобальт (ІІІ) оксид та гідроксид на відміну від феруму (ІІІ) оксиду та гідроксиду не проявляють амфотерних властивостей і виступають окисниками:

2Со₂О₃ + 4Н₂SО₄ = 4СоSО₄ + 4H₂О + О₂↑;

2Со(ОН)₃ + 6НСl = 2СоСl₂ + Сl₂ + 6H₂О.

Кобальт має особливо виражену здатність до утворення комплексних сполук (див. ЛР №7 «Комплексні сполуки»).

4. Властивості нікелю та його сполук

Нікель – сріблясто-білий, дуже твердий метал, який добре кується та полірується, має властивість намагнічуватись. За багатьма фізичними властивостями схожий на кобальт. В компактному вигляді нікель стійкий до повітря та води, за звичайних умов не реагує навіть з типовими неметалами – киснем, сіркою та галогенами. Стійкий до луг та кислот. Висока корозійна стійкість нікелю обумовлена його здатністю до утворення оксидних плівок, які мають захисну дію. Нікель повільно розчиняється в розбавлених розчинах хлоридної, сульфатної та нітратної кислот.

Користуючись рівняннями хімічних реакцій взаємодії заліза та кобальта з кислотами, самостійно складіть рівняння реакцій взаємодії нікелю з кислотами.

Сполуки нікелю схожі зі сполуками кобальту. Нікель (ІІ) оксид – основний оксид – кристали сіро-зеленого кольору. Нікель (ІІІ) оксид – теж основний, сіро-чорного кольору. Оксидам нікелю відповідають гідроксиди таких же кольорів Nі(ОН)₂, Nі(ОН)₃. Але відомі тільки солі нікелю, в яких він проявляє ступінь окиснення +2. На відміну від гідроксидів та солей Феруму (ІІ) та Кобальту (ІІ) нікель (ІІ) гідроксид киснем повітря не окислюється. Тільки при дії сильних окисників, наприклад хлору, в лужному середовищі відбувається окиснення нікель (ІІ) гідроксиду:

2Nі(ОН)₂ + 2NаОН + Сl₂ = 2Nі(ОН)₃ + 2NаСl.

Нікель (ІІІ) гідроксид має іще більше виражені окислювальні властивості: 2Nі(ОН)₃ + 6НСl = 2NіСl₂ + Сl₂ + 6Н₂О.

Нікель, як і Кобальт, утворює багато комплексних сполук (див. ЛР №7 «Комплексні сполуки»). Утворення комплексних сполук характерніше для Кобальту (ІІІ), ніж для Кобальту (ІІ). Нікель же у комплексних сполуках в основному двовалентний. Ферум утворює комплексні сполуки в ступенях окиснення +2 і +3. Координаційне число більшості комплексних сполук елементів сімейства Феруму дорівнює 6.

Проаналізуйте властивості сполук Феруму, Кобальту, Нікелю і складіть таблицю їх порівняння.