Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

Методичні вказівки

до виконання лабораторної роботи №1

з дисципліни «Вентиляція»

на тему: «Вивчення лабораторних приладів

і відпрацьовування навиків роботи з ними»

для студентів спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція»

усіх форм навчання

м. Кривий Ріг

2008

Укладачі: Голишев О.М., д.т.н., професор,

Голишев А.О., асистент,

Герасимчук О.В., старший викладач.

Відповідальний за випуск: Голишев О.М.

Рецензент: Деньгуб В.І.

У лабораторній роботі №1 наведено відомості про будову і порядок роботи з приладами для вимірювання параметрів повітря.

Методичні вказівки розроблені на основі діючих державних будівельних норм за станом на 01.04.2008р.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри на засіданні вченої ради

теплогазоводопостачання, будівельного факультету.

водовідведення і вентиляції. Протокол №

Протокол №

Лабораторна робота № 1 вивченння лабораторних приладів і відпрацьовування навиків роботи з ними

В лабораторних роботах по вентиляції найчастіше застосовуються такі прилади: термометри, психрометри, барометри і анемометри; нижче наведений короткий опис обладнання і правила експлуатації тих типів приладів, якими студенти будуть користуватися при виконанні лабораторних робіт № 2-5.

1. Термометри

Т

Рис. 1.1. Рідинні термометри:

а – з вставною шкалою;

б – палочний

ермометри призначені для вимірювання температури повітря. Найбільш поширеними і надійними є рідинні термометри, дія яких основана на тому, що при зміні температури рідких речовин об’єм їх помітно змінюється: збільшується при нагріванні і зменшується при охолоджені. Існує багато різних типів рідинних термометрів, які відрізняються межею виміру, ціною поділки шкали, формою і розмірами, видом робочої рідини та ін. Проте кожен з них має резервуар, капілярну трубку і шкалу. Всі рідинні термометри бувають з вставною шкалою (рис. 1.1,а) і палочні (рис. 1.1, б). Палочні термометри являють собою товстостінний капіляр 2 з зовнішнім діаметром, майже рівним діаметру резервуара 1. Шкала з поділками безпосередньо нанесена на зовнішню поверхню капіляра.

В термометрах з вставною шкалою капілярна трубка 2 з’єднана з резервуаром 1, поміщена в скляну оболонку циліндричної форми 4, всередині її, за капіляром, розміщена шкала з молочного скла 3.

Психрометричні термометри виготовляються із вставною шкалою. Капілярна трубка в них заповнюється ртуттю. Межа виміру від –25 до +50^оС.

При вимірі температури рідкого або газоподібного середовища в нього необхідно помістити резервуар термометра на час, достатній для встановлення теплового балансу, звичайно до 3-10 хвилин. Після цього, не виймаючи термометр із досліджуваного середовища, зняти показання. Відлік по термометрам необхідно проводити з виконанням таких правил:

1. В ртутних термометрах відлічується крайнє положення вершини меніска, а в спиртових відлік ведеться по положенню нижчої відмітки увігнутої поверхні меніска.

2. Око спостерігача при відліку повинно знаходитись на рівні меніска прямо проти стовпчика рідини в капілярі.

3. Відлічувати необхідно, в першу чергу, десяті долі градуса, а потім вже цілі градуси для того, щоб дослідник своєю присутністю, нагріваючи термометр, не змінив його показань.

4. Вимірюючи температуру психрометром, спостерігач повинен держати його на витягнутій руці, щоб зменшити вплив особистого тепловипромінювання.

5. Внаслідок чутливості термометрів відлік по ним необхідно вести по можливості швидко, остерігаючись при цьому приближувати до резервуару з ртуттю голову, руку або світильник, а також намагатись не дихати на термометр.

Для вимірювання температури поверхонь, неагресивних рідин і газів використовуються електричні термометри. Термометр ЕТП-М (рис. 1.2) дозволяє вимірювати температуру в діапазоні від -30 до 120 ºС і комплектується трьома насадками для вимірювання температури поверхонь, рідин і газів. Ціна поділки шкали – 1 мА. Принцип роботи заснований на властивостях чутливого елементу з металу або напівпровідника, змінювати свій опір в залежності від температури.

Термометр виконаний в металічному прямокутному корпусі. На внутрішній поверхні відкидної кришки 1, що слугує для захисту панелі керування від механічних пошкоджень, розміщені первинний перетворювач 2 і насадки.

Рис. 1.2. Електротермометр ЕТП-М

Порядок роботи з термометром такий:

1. Встановити на первинний перетворювач відповідну насадку і помістити її в середовище, температуру якого потрібно виміряти;

2. Повернути ручку «Регулировка напряжения» 3 проти годинникової стрілки до упору;

3. Встановити перемикач «Пределы °С» 4 на потрібну межу вимірювань;

4. Встановити тумблер 5 в положення «Контр.»;

5. Встановити тумблер «Питание» 6 в положення «Вкл»;

6. Стрілку термометра ручкою «Регулировка напряжения» встановити на кінцеву відмітку температури відповідної межи вимірювань;

7. Встановити тумблер 5 в положення «Измер.»;

8. За шкалою термометра 7 визначити величину сили тока у мА;

9. За графіком, що додається до паспорту приладу, знайти значення температури у °С;

10. По закінченню вимірювань виключити термометр тумблером «Питание».