Калькуляція

розрахунку вільної відпускної ціни на

___________________________________

№ з/п	Назва статей калькуляції	Собівартість в грн..
		на
1	2	3	4	5
1	Сировина і матеріали
2	Купівельні комплектуючі вироби
3	Паливо і енергія всіх видів
4	Основна заробітна плата виробничих працівників
5	Відрахування на соціальні заходи
6	Втрати від браку
7	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
8	Цехові витрати
9	Загально-виробнича собівартість
10	Адміністративні витрати
11	Повна собівартість
12	Прибуток
13	Оптова ціна
14	Податок на додану вартість
15	Вільна відпускна ціна

Начальник планово-економічного відділу _______________________

Головний бухгалтер _______________________

Організація синтетичного та аналітичного обліку витрат виробництва повинна забезпечити:

• відображення всіх проведених операцій по витратах;

• відповідний розподіл витрат за об’єктами обліку та об’єктами калькулювання;

• визначення собівартості продукції;

• своєчасне отримання необхідної інформації для потреб управління.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) повинні групуватися в обліку за видами виробництва (основне та допоміжне), місцями виникнення витрат (центрами відповідальності), за об’єктами калькулювання (видами продукції, робіт, послуг тощо) в розрізі статей калькуляції.

Для узагальнення всіх витрат, які включаються до собівартості продукції, використовують журнал-ордер № 10, а для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначено рахунок 23 „Виробництво”.

Організація первинного обліку руху запасів.

Від правильно організованого первинного обліку господарських запасів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у фінансовій звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначитися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства, а також структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних запасів.

Виробничі запаси надходять на склади підприємства з різних джерел:

• від постачальників відповідно до укладених договорів на поставку, в яких зазначено найменування матеріальних ресурсів, обсяги й строки поставок та інші дані;

• від оприбуткування запасів, виготовлених у своїх виробничих підрозділів на склади;

• оприбуткування відходів виробництва;

• залишків виявлених при інвентаризації;

• оприбуткування запасів, отриманих від ліквідації основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• надходження через підзвітних осіб.

Кожна господарська операція щодо надходження запасів повинна бути оформлена відповідним первинним документом визначеної форми.

Первинні документи з обліку виробничих запасів.

Типова форма	Назва документу	Примітки
№ 7253694111	Рахунок-фактура, платіжна вимога-доручення	Використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) товари
М-1	Журнал обліку надходження вантажів	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов’язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
М-2, М-2а	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні ТМЦ
М-3, М-4	Прибутковий ордер	Використовуються на складі, заповнюється в день надходження ТМЦ при відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні цінностей з переробки
М-5, М-6	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок ТМЦ та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання ТМЦ.
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується при прийманні ТМЦ, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Використовуються для обліку надходження ТМЦ і для направлення листа-претензії постачальнику.
М-8, М-8а, М-9, М-9а	Лімітно-забірна картка	Використовується для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матеріалів, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів їх відпуску. Зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху.
М-10, М-10а, М-11	Накладна-вимога	Використовується для разового відпуску матеріальних цінностей всередині підприємства
М-12	Картка складського обліку	Використовується для обліку виробничих запасів на складі.
М-13	Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів	Використовується для обліку руху виробничих запасів всередині підприємства
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв’язку складського та бухгалтерського обліку
М-15	Накладні на відпуск ТМЦ на сторону	Застосовується для оформлення відпуску матеріалів виробничим одиницям, об’єднанням або стороннім організаціям
М-18	Довідка про відхилення фактичного залишку матеріальних цінностей від встановлених норм запасу	Складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку виробничих запасів від встановлених норм
М-20	Накладна на відпуск товарно - матеріальних цінностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні

Документи можуть бути однорядковими чи багаторядковими, що залежить від способу обробки даних про рух матеріалів. Однорядкові документи фіксують лише одну операцію – при ручній обробці їх зручно групувати за номенклатурними номерами оприбуткованих запасів. Багаторядкові документи фіксують багато номенклатурних номерів запасів, що зручно для введення даних оператором у комп’ютер. Із метою зменшення документообігу доцільно застосовувати багаторядкові документи. Відсутність обов’язкових реквізитів робить документи недійсними, а при ревізії вони вважаються такими, що не мають юридичної сили.

Інформація, яка знаходиться в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.

Від правильної організації документообігу та оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення в звітності.

Порядок організації аналітичного обліку виробничих запасів.

На підприємствах України аналітичний облік запасів має складну структуру. Отже, аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Тому для організації аналітичного обліку доцільно записувати до спеціального реєстру – номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру і, по можливості, облікову ціну запасу.

У системі аналітичного обліку надзвичайно важливе значення має складський, кількісний облік залишків, надходження та витрачання матеріальних цінностей, який здійснюється за допомогою карток складського обліку (форма М-12) і складає основу бухгалтерського обліку. На складі облік ведеться в кількісному вираженні, але доцільно перейти на кількісно-сумовий, особливо це потрібно тоді, коли оцінка матеріалів здійснюється за методом ФІФО чи ЛІФО.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення запасів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складають відомості обліку залишків запасів, які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

Документування руху МШП.

Виробництво запасів неможливе без споживання запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів. На відміну від виробничих запасів, які споживають за один виробничий цикл, змінюючи при цьому свої властивості вихідних характеристик матеріальних цінностей при виготовленні продукції, МШП зберігають свою натуральну форму до моменту вибуття (списання), беруть участь у багатьох виробничих циклах і поступово зношуються.

В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку. Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов’язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи є важливою передумовою правильного та ефективного функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП, затвердженого Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96р. № 145 (Ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12).

Оприбуткування МШП та їх списання оформлюється спеціальними документами, які наведені в таблиці.

Номер форми	Назва форми
МШ-1	Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
МШ-3	Замовлення на ремонт або застосування інструментів (пристроїв)
МШ-4	Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів

Для обліку руху МШП також застосовуються форми М-9, М-11, передбачені для обліку матеріалів.

Документування браку на виробництві.

Браком у виробництві вважають продукцію, напівфабрикати, вузли, деталі й роботи, що не відповідають за якістю встановленим стандартам, технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням без додаткових витрат на їх виправлення.

Виникнення браку у виробництві оформлюються Актом про брак (форма Т-46), повідомленням, листком про брак або у відомостях (форма Т-47). В названих документах зазначаються дані про забраковану продукцію. На підставі акту брак оцінюється за нормативною вартістю з урахуванням місця виникнення браку і технології операцій.

Документування руху напівфабрикатів власного виробництва.

До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування. Для контролю за рухом та використанням напівфабрикатів зазвичай складають оперативний баланс руху деталей у виробництві. Записи в балансі руху напівфабрикатів ведеться на підставі накопичувальних документів, в яких записуються первинні дані про отримання і передачу напівфабрикатів.

Документування готової продукції.

Готовою продукцією є така, яка повністю пройшла передбачені технологією виробництва стадії і процеси, перевірена на предмет відповідності технічним умовам і стандартам і оприбуткована на склад або прийнята засновником. До готової продукції зараховують також виконані для замовників роботи і послуги автотранспорту, ремонтного виробництва, будівельно-монтажні роботи.

Оприбутковують готову продукцію з виробництва на склади за накладними (приймально-здавальними накладними) або відомостями здачі продукції, в яких вказуються: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю.

Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів.

Для організації бухгалтерського обліку запасів необхідно визначити номенклатуру синтетичних та аналітичних рахунків виробництва.

Організація синтетичного обліку запасів на підприємстві:

код рахунка	назва рахунка	примітки
20	Виробничі запаси	Сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб.
21	Тварини на вирощуванні та відгодівлі	Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9
22	Малоцінні та швидкозношувані предмети	Малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року
23, 25	Виробництво, напівфабрикати	Незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт, щодо яких підприємством ще не визнано доходом.
26, 27	Готова продукція, продукція сільського господарського призначення	Готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом
28	Товари	Товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Для організацію обліку запасів на підприємстві, також має велике значення аналітичний облік. Аналітичний облік має складну структуру, що обумовлено такими причинами:

• наявністю багатьох складів для зберігання матеріальних цінностей;

• великою номенклатурою матеріальних цінностей;

• складною організаційною структурою середніх та великих підприємств;

• кількома видами операційної діяльності;

• веденням обліку за нормами і відхиленням від норм;

• іншими причинами.

Вказані причини безпосередньо впливають на організацію аналітичного обліку запасів на складі та в бухгалтерії, оскільки потрібно забезпечити дані про рух та лишки матеріалів за кожним найменуванням окремо в розрізі:

• складів, цехових комор;

• матеріально відповідальних осіб;

• груп матеріальних цінностей;

• центрів витрат;

• витрат за нормами та відхиленнями від норм;

• видів діяльності;

• інших ознаках.

Як вже раніше зазначалось, облік залишків, надходження та витрачання матеріальних цінностей здійснюється за допомогою карток складського обліку. Після кожного запису в картці виводиться залишок матеріалу, що необхідно для контролю за дотриманням запасу. На документи з оприбуткуванням матеріалів складається реєстр прибуткових документів, а на документи, які підтверджують витрачання, - реєстр видаткових документів. У реєстрах наводяться такі реквізити:

1. період, за який складено реєстри;

2. назва документів;

3. номери документів та їх загальна кількість;

4. підписи завскладу та бухгалтера, який приймає реєстри.

Реєстри виписуються у двох примірниках: один залишається на складі, а другий, з прикладеними до нього документами, здається на обробку в бухгалтерії.

Здані реєстри обробляються в бухгалтерії таким чином: прикладені первинні документи групуються за окремими ознаками, які визначаються в бухгалтерії.

Після запису реєстрів за місяць виводяться обороти з надходження і витрачання, а також лишки на кінець місяця. Отже, для перевірки правильності відображення даних на складі застосовується сальдова відомість або книга залишків матеріалів.

Організація бухгалтерського контролю за наявністю, збереженням та використанням запасів.

Важливою формою проведення контролю є проведення інвентаризації. При організації та проведенні інвентаризації слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та рахунків, розрахунків та інших статей балансу, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69.

Проведення інвентаризації визначається планом, затвердженим керівником підприємства і головним бухгалтером. Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться спеціально створеною комісією за наказом керівника з обов’язковим включенням до неї головного бухгалтера.

Інвентаризаційна комісія починає свою роботу не раніше ніж бухгалтерія обробить всю документацію щодо руху і залишків матеріальних цінностей на день проведення інвентаризації.

Наявність цінностей визначається обов’язковим підрахунком, зважуванням, обміром залежно від одиниці вимірювання. Отримані фактичні результати інвентаризації комісія заносить до інвентаризаційних описів. Записи проводять по кожному окремому найменуванню матеріалів із зазначенням номенклатурного номеру, виду, групи, артикулу, партії, сорту.

Інвентаризаційні описи разом з висновками комісії здають у бухгалтерію для виявлення наслідків інвентаризації. Для цього на цінності, в розрізі яких є відхилення від облікових даних, складається порівняльна відомість.

Працівники бухгалтерії виконують такі роботи:

• роблять взаємозалік нестач та лишків, якщо вони обумовлені пересортуванням;

• здійснюють розрахунок природних втрат матеріалів;

• визначають кінцевий результат.

Результати інвентаризації відображаються в обліку на основі протоколу інвентаризаційної комісії.

При винекнинні нестач і втрат від псування, які виникли внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, від матеріально відповідальних осіб вимагають пояснення лишків чи нестач у письмовому вигляді. Висновки щодо причини виникнення врегулювання нестач інвентаризаційна комісія оформляє протокол, який затверджує керівник підприємства протягом п’яти днів після закінчення інвентаризації.

Виявлені нестачі відшкодовуються винними особами відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку визначення розміру збитків від крадіжок, нестач (псування) матеріальних цінностей, затверджених КМУ від 22.01.1996р. № 116 з наступними доповненнями та змінами.

Особливість відображення в обліку пересортування полягає в тому, що кількісні і сумові дані в синтетичному обліку не змінюються, а зміни відбуваються лише в даних аналітичного обліку. при цьому потрібно оформити довідку бухгалтерії на відображення пересортування в обліку.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче, 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.

Втрати внаслідок природного убутку списуються тільки в тому випадку, якщо при інвентаризації виявлена нестача товарів, а також на підставі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку.