73. Особливості виробничих процесів і об’єми підготовки радіоелементів до монтажу РЕА в залежності від типу виробництва.

1) Підготовка проводів до монтажу:

• нарізування мірної довжини проводу вручну або на автоматі;

• зняття з кінців проводу ізоляції на довжину 6...10 мм вручну – щипцями чи об жигалками, а також на автоматі;

• скручування жил, лудіння кінців проводів;

• укладка проводів в джгут - вязання джгута.

2) Підготовка виводів радіодеталей – весь комплекс містить в собі: рихтування, формування, підрізування, зачищення та лудіння. Кількість операцій залежить від якості виводів РЕ (потрибують весь комплекс робіт чи його частку), а також від наявності досконалого обладнання (яке може виконувати весь комплекс робіт або по частинам).

Підготовка елементів до монтажу включає рихтовку, формовку, обрізку і лудження виводів. Рихтовка—виправленн(вирівнювання) форми виводів застосовується в основному, для осьових виводів. Формовка—надання певної форми виводам. Обрізка—видалення залишків виводів. Лудження, виконується в тому випадку, якщо виводи мікросхем або ЕРЕ не об луджені при поставці. Операції підготовки елементів до монтажу виконують на окремих або суміщених пристосуваннях.

Операції підготовки РЕ широкого застосування до складання:1. Контроль ре по номіналам(придатний-непридатний);2. Рихтування виводів;3. Підрізання виводів; 4. Зачистка вив.; 5. Укладка ре в технологічні касети; 6. Лудження виводів ре;7. Формовка вив. Ре;

Операції підготовки ре вузького застосування до складання:1. Контроль ре по номіналам(придатний-непридатний);2. Рихтування проволочних виводів ре;3. Підрізання виводів; 4. Зачистка проволочних вив.; 5. Лудження виводів ре;6. Формовка проволочних вив. Ре;7. Формовка стрічкових вив.8. підрізка стрічкових вив.; 9.формовка вив. Діодів; 10. Формовка вив. Транзисторів.

Операції складання друкованих плат: 1. Устан. На плату пустотілих заклепок-пістонів; 2. Устан. На плату контактів; 3. Устан. На плату перемичок; 4. Устан. Штирів; 5. Устан. На плату ре; 6. Підгин виводів ре; 7. Устан. На плату діодів; 8. Доскладання плати; 9.контроль правильності і якості установки ре.

Операції пайки монтажних зєднань на друкованих платах:1.знежирення плати; 2. Флюсування місць паяння; 3. Паяння зєднань на платі; 4. Допаювання зєднань; 5. Промивання плати; 6. Сушка плати.

74. Особливості виробничих процесів регулювання та наладки радіоапаратури для блочних конструкцій

Регулювання та наладка—необхідні операції в загальному технологічному циклі виробництва ЕА. Вони повинні забезпечити задані параметри ЕА при найменших затратах і ліквідувати всі несправності, допущені при складанні. Під регулювальними і налаштувальними операціями(РНО) розуміють компекс робіт по доведенню параметрів ЕА до величин, які відповідають вимогам технічних умов(ТУ) і нормалей. Ціллю РНО є отримання такого разброса параметрів, який гарантує ефективне функціонування апаратури в умовах експлуатації. Роботи, які виконуються на РНО, включають налаштування різних резонансних систем, спряження електричних, кінематичних параметрів окремих вузлів і всієї апаратури в цілому, установку певних режимів окремих блоків, вузлів, підгонку деяких елементів і т. п. Характер і об’єми РНО визначається видом і об’ємом виробництва, оснащеністю ТП. Як етап виробництва РНО складають в загальному ТП ряд операцій, які не змінюють схему і конструкцію виробу, а лише компенсують неточність виготовлення і складання ЕА власного виробництва, а також комплектуючих елементів. За рахунок такої компенсації досягається согласование вхідних і вихідних параметрів вузлів і всіх параметрів виробів до оптимального значення, яке задовольняє вимоги ТУ. Відрізняють експлуатаційне і заводське регулювання. При виробництві з великим досвідом процес регулювання може супроводжуватися частковими змінами схеми і конструкції зразку. В серійному виробництві процес регулювання розбивають розбивають на ряд простих операцій, крім того, виконують попереднє регулювання окремих складальних одиниць. Це дозволяє скоротити трудоємність роботи, оснастити процес регулювання спеціальними приладами. При регулюванні іноді допускається методом підбору встановлювати зарання передбачені схемою резистори, конденсатори та інші елементи. Підбір електронних, напівпровідникових, механічних приладів для отримання оптимальних параметрів в серійному виробництві не допускається. В масовому виробництві регулювальні роботи розбивають на дрібні операції, які передбачають отримання одного або кількох пов’язаних одне з одним параметрів з застосуванням мінімальної кількості приладів і інструментів. Заміна встановлених елементів виключається. Регулювання проводять на спеціалізованих установках. Регулювання ЕА здійснюють двома методами: по вимірювальних приладах, і порівнянням виробу, що налаштовується, з еталоном(метод електричного копіювання). В серійному і масовому виробництві частіше застосовують метод електричного копіювання, який дозволяє зменшувати допуски на ЕА, що випускається, при використанні більш простої вимірювальної апаратури. Технологічний процес регулювання ЕА розбивають на ряд етапів. На першому етапі виріб підлягає трясці на вібраційному стенді для видалення по сторонніх предметів і виявлення наявних зєднань. На другому етапі перевіряють правильність монтажу. Для цього попередньо складають карти чи таблиці, які охвачують всі ланцюги приладу, що перевіряється. На третьому етапі перевіряються режими роботи мікросхем, напівпровідникових приладів по електрокалібрувальних картах. Перевірку режимів починають з джерел живлення. На четвертому етапі перевіряють функціонування приладу в цілому і регулювання для отримання заданих характеристик по ТУ. В одиничному виробництві регулювання можна проводити по електричній схемі з врахуванням вимог ТУ. Для регулювання складних виробів і в масовому виробництві складають документацію, яка виключає помилки і скорочує трудоємність виконуваних робіт. Правильність електричного монтажу перевіряють по електрокалібровочних картах, які складають для напруг і струмів, і виконують їх у вигляді таблиць і креслень. При регулювальні простих приладів і в масовому виробництві використовують технологічні карти, в яких вказані методика і порядок регулювання, вимірювальна апаратура, інструмент і т. п. Найчастіше для регулювальних робіт використовують технологічну інструкцію, яка містить опис робочого місця, перелік вимірювальної і регулювальної апаратури, пристосувань і інструментів, методику процесу регулювання і його послідовність, характерні несправності і способи їх виявлення і ліквідаціх, порядок здачі відрегульованого вузла і указань з техніки безпеки.