4.3. Розробка робочого плану

План є обов’язковим атрибутом курсової роботи. Він дозволяє логічно пов’язати окремі важливі проблеми теми, розмістити їх у відповідності з певними принципами, які можна викласти так:

• потрібно починати із загальних положень (від абстрактного, теоретичного), а потім переходити до аналізу конкретних явищ (до конкретного);

• напрям досліджень йде від простого до складного,

• всі проблеми пов’язані єдиною метою дослідження;

-всі розділи і робота в цілому закінчується остаточними висновками і узагальненнями.

Виходячи з цього, в плані роботи виділяють вступ, кілька розділів (від 2-х до 5-ти) і висновки. План служить логічним викладом основних моментів обраної і розгорнутої в тексті роботи теми.

Від того, наскільки вдало складено план, залежить правильність і повнота викладу теми, глибина розгляду проблем, логіка викладу матеріалу.

Пункти плану повинні бути лаконічними, складатись з одного речення, вони пов’язуються єдиною логікою і повною мірою відбивають зміст теми. Його не можна переобтяжувати надмірною кількістю розділів (оптимальний варіант - три розділи, хоча їх може бути й від 3-х до 5-ти.)

План роботи самостійно складається студентом після вивчення літератури і затверджується науковим керівником після можливої корекції.

Після відбору і вивчення літератури студент повинен скласти ретельно продуманий план курсової роботи, який покликаний сприяти більш повному розкриттю основних її питань. План - це основа роботи, і від того, як він складений, буде залежати рівень усієї письмової роботи. План роботи тісно пов’язаний з її структурою. Складений план роботи подається для узгодження викладачеві кафедри економічної теорії, що консультує студента.

В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розпитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен вказати на ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у роав’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукових досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, які розглядають.

В наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку невирішених поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. (Додаток Д)

Завдання студента при написанні курсової роботи значно полегшується, коли він складе для себе розширений (деталізований) робочий план або конспект майбутньої роботи (із скороченим викладом змісту розділів і виділенням їх основних моментів).

Тільки після ґрунтовного опрацювання літературних джерел і розробки плану можна приступити до основного етапу - написання тексту курсової роботи. Метою складання робочого плану є виклад студентом передбачуваного підходу до розкриття теми курсової роботи.

При складанні робочого плану варто прагнути до того, щоб у ньому оптимально поєднувалися виклад як загальнотеоретичних питань (основні принципи і закономірності досліджуваної економічної проблеми), так і питань прикладних (дослідження конкретних ситуацій стосовно до окремої країни, етапів економічного розвитку, конкретного ринку, підприємства і т.п.).

Однією із розповсюджених помилок є однобічне представлення в робочому плані і у курсовій роботі обраної теми. Або студент зосереджує увагу тільки на теорії, і тоді тема розглядається у відриві від реальної практики, від досвіду конкретних країн; або навпаки, у робочому плані відображаються тільки відокремлені питання, але не формуються необхідні узагальнення і висновки.

Іншою розповсюдженою помилкою є надмірна увага до історичного досвіду економіки закордонних країн. Варто враховувати, що економічна теорія постійно обновляється, і багато хто з раніше існуючих і справедливих для свого часу вчень втратили свою актуальність. Варто враховувати, що пропоновані теми орієнтовані на розкриття студентом сучасного стану економічної теорії, і це повинно знайти своє відображення в робочому плані.

Робочий план не слід розуміти як зміст курсової роботи.

Студент повинен уявляти собі робочий план у вигляді наступної схеми:

• склад розділів (глав, пунктів) курсової роботи;

• основний зміст розділів, тобто ті питання, яким у кожному розділі буде приділена головна увага;

• логічний взаємозв'язок розділів.

Логіка викладу являє собою найбільш слабке місце в багатьох курсових роботах. Характерним недоліком в цьому є відсутність необхідного взаємозв’язку розділів між собою: матеріал кожного розділу викладений вірно, а перехід від розділу до розділу ніяк не обґрунтований. У результаті замість цільного викладу теми виходить набір розрізнених аргументів. При підготовці робочого плану студент повинен використовувати досвід складання структурно-логічних схем: робочий план можна розглядати, як розгорнуту структурно-логічну схему з обраної теми.

Загальним принципом побудови робочого плану є послідовний перехід від загального до часткового. Проблема спочатку розглядається в цілому (чому проблема виникає, які є труднощі при її вирішенні; які існували підходи до її вирішення, на яких загальних положеннях економічної теорії повинне ґрунтуватися її вирішення), а потім детально аналізуються методи і форми вирішення проблеми. Робочий план повинен в обов’язковому порядку містити в собі наступні складові елементи:

1.Вступна частина, у ній визначається актуальність обраної теми, її важливість для вирішення економічних проблем. Бажано, щоб тут було відображене значення розглянутих питань для економіки України. Крім цього у вступі повинна обґрунтовуватися структура курсової роботи, повинна бути визначена мета дослідження шляхи та цілі дослідження.

2.Теоретична частина. У теоретичній частині повинні відображатися наступні питання: короткий історичний огляд з обраної теми. Зміст цього підрозділу повинен показати, як формувалася теорія з конкретного питання. Так, наприклад, в темі „Ринок і держава. Роль і особливості державного регулювання в різних економічних системах” доцільно розглянути формування поглядів, починаючи з вчення А.Смітта про „невидиму руку” ринку і саморегулювання економіки до сучасного досвіду економічно розвинутих країн, у яких існує різний рівень державного регулювання (наприклад, США і Китай);

• взаємозв’язок обраної теми (досліджуваної проблеми) з іншими розділами економічної теорії;

• зміст того економічного процесу, що є предметом дослідження. Так, наприклад, у вищезгаданій темі варто відобразити;

• зміст державного регулювання;

• методи державного регулювання;

- систему державного регулювання (якими органами Держави воно здійснюється).

Варто уникати зайвого абстрактного викладу теоретичного матеріалу. Економіка завжди має справу з кількісними показниками, тому необхідно відобразити, які саме показники характеризують досліджуваний процес.

3. Аналітична частина. Призначенням аналітичної частини є докладне розкриття теми (досліджуваного економічного процесу або явища). Якщо в теоретичній частині основна увага повинна бути приділена розгляду теми в цілому, то в аналітичній частині розкриваються конкретні методи вирішення тієї або іншої економічної проблеми (державного регулювання, ціноутворення, приватизації і т.д.), що повинні бути проілюстровані відповідними прикладами, цифрами.

При підготовці робочого плану варто враховувати, що можливі різні підходи до написання цієї частини курсової роботи. Якщо тема досить велика (наприклад, про ціноутворення, державне регулювання економіки, проблеми державного боргу і т.п.), то в робочому плані можуть бути відображені тільки деякі з найбільш істотних питань, але вони повинні бути розкриті цілком (наприклад, усі фактори, що формують ціну на ринку товарів при ціноутворенні). Можливий і інший підхід: викладаються всі питання, що розкривають тему, але головна увага при цьому приділяється їхньому взаємозв’язку і порівняльному аналізу (наприклад, як пов’язані між собою рента, позичковий відсоток і прибуток, і який з цих показників відіграє провідну роль у ринковій економіці).

У більшості тем передбачається розгляд питань стосовно до умов України. У тих випадках, коли назва теми не містить „прив’язки” до українських умов, варто включати відповідний матеріал у заключний розділ аналітичної частини. Відсутність матеріалів, що відносяться до умов економіки України, розглядається як недолік курсової роботи.

4.Заключна частина. У цій частині студент формулює основні висновки по темі. Висновки не повинні cуперечити попередньому викладові. Одним з обов’язкових висновків повинен бути висновок про ефективність розглянутих методів. Варто також вказати на наявні проблеми і можливі перспективи їхнього вирішення.

5.Теоретична й аналітична частини являють собою самостійні (окремі) розділи курсової роботи, назви яких студент визначає самостійно. При необхідності число розділів може бути збільшено.

4. Робочий план складається студентом самостійно. Обсяг робочого плану, що рекомендується не повинен перевищувати 1-2 сторінки рукописного тексту. Студент самостійно вирішує питання про те, скільки розділів (пунктів) буде в складі теоретичної й аналітичної частини і як вони будуть називатися.

Підготовчий робочий план узгоджується з науковим керівником.