3. Бухгалтерський баланс

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 (зі змінами і доповненнями, останні з яких унесено наказами Міністерства фінансів України від 31 травня 2011 року № 664, від 26 вересня 2011 року № 1204, від 9 грудня 2011 року № 1591) визначає зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до пункту 10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Тема 2. Рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис. Документація і інвентаризація

1. Рахунки бухгалтерського обліку. Подвійний запис

2. Документація і інвентаризація

1. Рахунки бухгалтерського обліку

Бухгалтерський рахунок - це спосіб відображення стану і зміни господарських засобів або джерел їх утворення під впливом господарських операцій за звітний період в грошовому вираженні. Звітним періодом є місяць.

Спрощена форма рахунку має наступний вигляд:

Дт назва рахунку Кт

Ця найпростіша модель включає 3 елементи:

1. назва рахунку;

2. ліва частина - дебет;

3. права частина - кредит.

По відношенню до балансу рахунки бувають:

активні; пасивні; активно-пасивні; небалансові; за балансові.

Рахунки, які призначені для відображення стану і зміни господарських засобів за складом і розміщенням і які відображаються в активі балансу називаються активними рахунками. Наприклад: „Основні засоби”, „Нематеріальні активи”, „Виробничі запаси”, „Готова продукція”, „Каса” та ін.

АКТИВНИЙ рахунок

Дебет Кредит

Сальдо початкове
Оборот	Оборот
Сальдо кінцеве

Рахунки, призначені для відображення стану і зміни конкретного виду джерел утворення господарських засобів, які відбиваються в пасиві балансу називаються пасивними рахунками. Наприклад: „Статутний капітал”, „Додатковий капітал”, „Резервний капітал” та ін.

ПАСИВНИЙ рахунок

Дебет Кредит

	Сальдо початкове
Оборот	Оборот
	Сальдо кінцеве

У плані рахунків є рахунки бухгалтерського обліку на яких може бути як дебетове, так і кредитове сальдо або одночасно і те і інше сальдо. Ці рахунки називаються активно-пасивними рахунками. До них відносяться більшість розрахунків, зобов’язань, рахунок „Фінансові результати”.

Крім балансових рахунків в бухгалтерському обліку знаходять відображення забалансові рахунки, на яких відбиваються засоби підприємства, що тимчасово знаходяться на даному підприємстві, але не належать йому.

До забалансових рахунків відносяться:

• орендовані необоротні активи

• активи на відповідальному зберіганні;

• контрактні зобов'язання;

• непередбачені активи і зобов'язання;

• гарантії і забезпечення надані;

• гарантії і забезпечення отримані;

• списані активи;

• бланки суворої звітності.

Суть цих рахунків складається у тону, що до них не застосовується спосіб подвійного запису.

У системі подвійного запису кожна операція, незалежно від її складності, відображається в обліку не менш ніж 2 рази: по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку в однаковій сумі, таким чином, щоб загальна сума по дебету врівноважувала загальну суму по кредиту. Тому в системі завжди підтримується баланс.

Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій способом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки, взаємопов'язані між собою внаслідок господарських операцій, називаються кореспондуючими рахунками.

Позначення кореспонденції рахунків називається бухгалтерським записом або бухгалтерською проводкою.

Наприклад:

Від постачальника надійшли товари, розрахунок за які ще не зроблено.

Дт „Товари”

Кт „Розрахунки с постачальниками” – 20 000 грн.

Бухгалтерські проводки бувають прості та складні.

Прості, якщо застосовуються два рахунки по Дебету одного та по Кредиту другого однакові суми.

До складних бухгалтерських проводок відносяться ті, в яких використовується більш двох рахунків. Однак, спосіб подвійного запису зберігається.

Наприклад:

Від постачальника надійшли:

а) товари на суму 10 000 грн.

б) тара на суму – 1 000 грн.

Всього до сплати – 11 000 грн.

Дт „Товари” – 10 000 грн.

Дт „Тара під товарами” – 1 000 грн.

Кт „Розрахунки з постачальниками” – 11 000 грн.

У бухгалтерському обліку застосовуються систематичний і хронологічний записи.

Систематичний запис – це відображення на рахунках бухгалтерського обліку стану і зміни господарських засобів і їх джерел за певною системою.

Хронологічний запис - це відображення господарських операцій в календарній послідовності, тобто по мірі їх здійснення. При цьому використовується журнал хронологічної реєстрації господарських операцій.

Для отримання різних по мірі деталізування показників в бухгалтерському обліку використовуються 2 види рахунків:

- синтетичні;

- аналітичні.

Рахунки, призначені для відображення стану і зміни господарських засобів підприємства в узагальненому вигляді і в грошовому вираженні називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним обліком.

Синтетичні рахунки є єдиними для всіх підприємств (крім бюджетних установ та банків), які затверджені Міністерством фінансів України у плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. (Наказ № 291 від 30.11.1999 р.)

Рахунки, призначені для конкретизації кожного синтетичного рахунку, називаються аналітичними рахунками. Аналітичні рахунки дають докладну характеристику об'єктів бухгалтерського обліку. Для кожного підприємства відкриваються свої аналітичні рахунки виходячи з виду його діяльності. Тому плану аналітичних рахунків не існує.

Відображення на синтетичних і аналітичних рахунках здійснюється на основі одних і тих же первинних документів.

Аналітичні рахунки бувають двох видів:

1. аналітичні рахунки по товарно-матеріальних цінностях і основних засобах, які відображаються в картках кількісно-сумового обліку. Вони відкриваються на кожне найменування і на кожну ціну товарно-матеріальних цінностей;

2. аналітичні рахунки до синтетичних рахунків та зобов’язань. При цьому використовуються контокорентні картки.

У кінці кожного місяця для складання фінансової звітності необхідно узагальнювати дані поточного обліку. Для цього на підприємстві складають оборотні відомості. Виходячи з двох видів рахунків, оборотні відомості також бувають двох видів:

1. оборотні відомості по синтетичних рахунках;

2. оборотні відомості по аналітичних рахунках.

Зведення оборотів і сальдо по всіх рахунках синтетичного обліку, що використовується на підприємстві називається оборотною відомістю по рахунках синтетичного обліку.