Запаси корисної копалини

Запаси корисної копалини в родовищі - їх кількість і якість є важливими показниками промислової цінності. Запаси корисних копалин визначають на основі даних детальної розвідки, Відповідно до геологічних особливостей родовища, методів розвідувальних робіт при підрахуванні запасів використовують різноманітні способи.

При підрахуванні запасів залежно від достовірності, надійності вихідних початкових) даних (частота сітки розвідувальних виробок, свердловин, особливості родовища та інше) їх розподіляють на категорії А, В, С.

До категорії "А" відносять достовірні запаси, підтверджені достатньою густотою сітки виробок і свердловин. Вивчені технологічні властивості корисних копалин, а також гідрогеологічні та інженерно-технічні умови родовища з досконалістю, яка забезпечує дані для проектування його розробки.

До категорії "В" відносять запаси, які задовольняють таким вимогам:

- технологічні властивості корисної копалини вивчені до ступеня, достатнього для вибору принципової схеми їх видобутку та переробки;

- гідрогеологічні та гірничо-геологічні умови вивчені з повнотою, яка дозволяє зробити якісну і кількісну оцінку впливу цих умов на розкриття і розробку родовища.

До категорії "С" відносять запаси ймовірні або можливі, підраховані на основі недостатніх розвідувальних даних (окремі свердловини та інше) і геологічних міркувань.

Віднесення запасів до тієї чи іншої категорії визначається "Інструкцією ..." залежно від характеру і особливостей родовища.

Підраховані запаси затверджують у спеціальних державних органах, ставлять їх на баланс, вони є основою для проектування і будівництва гірничо-видобувного підприємства.

Всі підраховані запаси по різних категоріях достовірності називають геологічними, які включають, крім кондиційних, і "навколокондиційні" запаси.

Геологічні запаси розділяють на групи.

Балансові - всі запаси корисної копалини, які відповідають встановленим кондиціям (вимогам) за якістю і розмірами покладів. Ці запаси можна розробляти в теперішній час.

Забалансові - запаси, які не відповідають встановленим кондиціям, але в майбутньому можуть бути переведені в групу балансових при зміні кондицій.

Промислові - балансові запаси після виключення запасів у захисних ціликах споруджень, об'єктів, які в даний час добувати неможливо без проведення певних робіт з ліквідації ціликів (перенесення споруджень, відвід річки та інше).

Промислові запаси і є безпосереднім об'єктом розробки.

У процесі розробки родовища деяка частина корисних копалин неминуче втрачається в надрах. Втрати визначають у відсотках або долях від тієї кількості запасів, які належить видобути.

Окрім того, у процесі видобутку корисної копалини до неї, практично неминуче, домішується деяка частина пустих вміщаючих порід, що називається розубоженням, яке визначають відношенням кількості порід до видобутої гірничої маси.

Із шахт у процесі розробки родовища видобувають гірничу масу, яка складається з корисної копалини і примішаної породи.

Розділення запасів на категорії А, В, С не показує ступеня їх підготовки до видобування і тому не задовольняє вимоги експлуатації.

На гірничих підприємствах запаси корисної копалини за ступенем їх підготовленості до очисного виймання поділяють на групи: розкриті, підготовлені та готові до очисного виймання.

До розкритих відносять запаси родовища, в яких пройдені розкривні виробки.

До підготовлених відносять запаси родовища, в яких повністю пройдені підготовчі виробки.

До готових до очисного виймання відносять запаси корисної копалини в блоках або їх дільницях, в яких пройдені всі необхідні нарізні виробки.

Для утворення умов постійної ритмічної роботи шахти необхідно в будь-який момент часу мати визначений обсяг запасів всіх груп відповідно до установлених нормативів забезпеченості запасами.

Відомо декілька методів підрахування нормативних запасів. Ці нормативи прийнято виражати в місяцях забезпеченості річної продуктивності кар'єру або шахти.

Наприклад, для крутоспадних родовищ потужністю більше 5 м рекомендують такі нормативи забезпеченості запасами: підготовлених – 24-25 місяців, готових до очисного виймання – 4-8 місяців.

Нормативи розкритих запасів встановлюють залежно від часу розкриття і підготовки нового горизонту, але менше 3 років роботи підприємства проектною, плановою річною продуктивністю.