1.4. Основні положення розробки родовищ корисних копалин Стадії розробки родовищ

Залежно від розробки родовища корисних копалин підземним способом виділяють кар'єрні та шахтні поля.

Кар'єрне або шахтне поле - це все родовище або його частина, відведена для розробки кар'єром або шахтою. Таким чином, кожне родовище може включати одне або декілька полів.

На денній поверхні для розміщення необхідних промислових об'єктів з включенням площі землі, яка може бути порушена в результаті розробки (зона зсування гірничих порід), відчужується визначена земельна площа, яка зветься земельним відводом.

Гірничий відвід – частина надр, яка надана підприємству для розробки.

У межах земельного відводу розміщують промислові площі капітальних в'їзних траншей кар'єрів головних та допоміжних стволів шахт з необхідними службами, збагачувальну або дробильно-сортувальну фабрики, склади корисних копалин, під'їзні залізничні колії та автомобільні шляхи, зони озеленення, а також площі проектної зони зсування гірничих порід.

Визначення розмірів кар'єрного і шахтного поля є складним техніко-економічним завданням, методи рішення якого викладаються в інших спеціальних дисциплінах.

Залежно від форми та розмірів родовища корисних копалин кар'єрні поля по ширині і довжині досягають значень відповідно 5 і 10 км.

На практиці розміри шахтних полів при горизонтальному заляганні і великій площі родовища беруть у межах: ширину 700+1700 м, довжину 1000+4000 м.

Крутоспадні родовища корисних копалин, загальною довжиною за простяганням до 1500-2000 м, розробляють переважно одним шахтним полем, а при значній потужності родовища (звично 40-60 м) довжину шахтного поля беруть у межах 800+1200 м. Винятком є шахтні поля вугільних родовищ. Наприклад, розробку вугілля в Центральному районі Донбасу виконують виробничі об'єднання "Дзержинськвугілля", "Артемвугілля", "Орджонікідзевугілля", до складу яких входять 28 шахт загальною потужністю 15 млн. т в рік. Середній розмір шахтних полів по простяганню на південному крилі 4 км, на північному - 6 км.

Загальний процес розробки родо­вищ корисних копалин вимагає великого обсягу різноманітних робіт: відкрити доступ до родовища з поверхні землі, підготувати його, розділ на блоки, виконати необхідну підготовку блоків і після цього видобувати з них корисні копалини.

Всі ці роботи з розробки родовища розподіляють на такі стадії: розкриття підготовка, нарізка й очисне виймання.

Розкриттям родовища називають проведення комплексу гірничих виробок, які з'єднують родовище із земною поверхнею. До робіт щодо розкриття відносять проведення в'їзних траншей, шахт, штолень, приствольних дворів, головних квершлагів і, деяких випадках, поверхових польових відкотних штреків.

Підготовкою родовища називають проведення комплексу підготовчих виробок, якими розкриваються ділянки родовища.

До підготовчих виробок відносять розрізні траншеї, орти-заїзди, блокові підняттєві, а інколи відкотні штрек особливо якщо вони проведені по тілу корисних копалин.

Нарізкою або нарізними роботами називають проведення комплексу гірничих виробок у підготовлених ділянках родовища, необхідних для початку очисного виймання при прийнятій системі розробки.

Ці виробки проходять у межах виймального блоку. До них належать виробки: прийомних горизонтів, підсічні, випускні, бурові, перепускні вентиляційні та інші.

Після виконання нарізних робіт, блок або його ділянка повністю готові до очисного виймання.

Очисне виймання або очисні роботи - це комплекс робіт по безпосередньому видобуванню корисних копалин у межах блоку. Він включає виконання таких основних виробничих операцій, як: відбійка корисних копалин, екскавація і випуск, доставка і навантаження у вагони, підтримка й управління виробленим простором, а також утворення різних підсічних і відрізних камер.

На діючому підприємстві всі перелічені стадії виконують паралельно на різних ділянках родовища: один нижній горизонт або поверх розкривають, на другому виконують підготовчі роботи, на третьому - в одних блоках: проводять нарізні роботи, а в інших - очисне виймання.