1.2. Основні поняття та класифікація гірничих виробок

Гірничі роботи включають до себе такі процеси: розкриття та підготовку родовища до видобутку і виймання корисних копалин.

Під гірничою виробкою розуміють споруду в надрах Землі або на її поверхні, створену в результаті проведення гірничих робіт, і яка представляє собою порожнину в масиві гірничих порід.

Гірничі виробки, пройдені в надрах Землі, які мають або не мають безпосередній вихід на її поверхню, називаються підземними, а пройдені на поверхні Землі - відкритими.

Залежно від народногосподарського значення розрізняють гірничі виробки розвідувальні та експлуатаційні.

Розвідувальні (гірничорозвідувальні) проходять з метою пошуків і розвідки родовищ корисних копалин. Об’єм виробок та їх вигляд залежать від стадій геологорозвідувальних робіт. Так, при геологічній зйомці створюються штучні оголення гірських порід, а на подальших стадіях розвідувальних робіт (пошуки, попередня, детальна й експлуатаційна розвідки) гірничі виробки забезпечують одержання повної та достовірної інформації про родовища, що вивчаються. За допомогою гірничорозвідувальних виробок проводиться підрахунок запасів високих категорій розвіданості. Значення гірничих робіт, звичайно, зростає з мірою переходу від однієї стадії до іншої.

Експлуатаційні гірничі виробки використовують для експлуатації родовища. Маючи багатоцільове призначення, вони служать для транспортування гірської маси, обладнання, матеріалів; подачі свіжого і відводу спрацьованого повітря, стоку підземних вод, переміщення людей. Через це, залежно від основного функціонального призначення, розрізняють транспортні, вантажолюдські (обладнані ходки), закладочні, рудоперепускні (рудоспуски), водовідливні та інші гірничі виробки.

Гірничі виробки проводять також для залізничного й автомобільного транспорту (тунелі), при будівництві гідротехнічних споруд і стоку та перепаду води (водопровідні канали, водоводи), для зберігання нафтопродуктів і газоподібних речовин (камери, сховища) та інше.

Залежно від способу фінансування робіт розрізняють капітальні і некапітальні гірничі виробки. Капітальні виробки проводяться за рахунок капітальних вкладень, відпущених на будівництво підприємств або розвідку родовищ, а некапітальні - за рахунок поточних витрат уже діючого підприємства (рудника, шахти).

За кутом нахилу до поверхні розрізняють горизонтальні, похилі та вертикальні гірничі виробки.

Залежно від співвідношення між площею поперечного перерізу і поздовжнім розміром гірничі виробки поділяють на протяжні (стволи, шурфи, квершлаги, штреки, траншеї, канави) і об'ємні (камери і навколоствольні двори).

Елементи гірничої виробки. У горизонтальних і похилих виробках, пройдених у надрах Землі, виділяють такі обмежуючі їх поверхні: забій (вибій), покрівлю, боки і підошву. Вибоєм (забоєм) називають поверхню, яка переміщається в просторі корисної копалини або вміщаючих порід з якої безпосередньо здійснюється їх виймання. Боки виробки - поверхні гірських порід, що обмежують виробку з її боків. Поверхню гірських порід, що обмежує гірничу виробку зверху, називають покрівлею, а знизу - підошвою.

У вертикальній підземній гірничій виробці розрізняють забій і боки.

Місце примикання підземної виробки з поверхнею Землі або з іншою виробкою, називають устям виробки.

У всіх підземних виробках (крім довгих очисних) розрізняють призабійний простір - простір усередині виробки, який примикає безпосередньо до забою, де розміщується забійне гірничопрохідницьке устаткування і знаходиться обслуговуючий його персонал. Призабійний простір досягає довжини кількох десятків метрів.

Віддаль, на яку переміщається забій виробки за визначений проміжок часу (зміну, добу, місяць), називають посуванням забою (вибою).