Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУ_робота на перевирку.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

Довідкова інформація

Таблиця 1.1. – Дифіниції терміну «корпоративного управління»

Автор

Тлумачення

Д. Уорті

Корпоративне управління – це сума зобов’язань, найбільш принциповими серед яких є виділення проблем корпоративного управління, питань законності корпоративної влади, корпоративної підзвітності, з’ясування того, перед ким і за що корпорація має відповідальність, хто і за якими нормами повинен нею управляти [10].

Світового банку

Корпоративне управління розглядається водночас і як таке, що поєднує, крім практики господарювання в приватному секторі, й норми законодавства, нормативні акти, які створює держава в особі своїх компетентних інститутів. Такий механізм дозволяє корпораціям залучати фінансові та кадрові ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність «під опікою» інститутів офіційної влади, користуючись результатами соціальної політики держави (у сфері освіти, охорони здоров’я, науки та ін.). За допомогою внутрішнього управління корпорації продовжують власне функціонування, накопичуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій та дотримуючись при цьому інтересів акціонерів і суспільства загалом [13, с. 24].

Принципи ОЕСР

www.oesd.org

Корпоративне управління – система виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю відкритих акціонерних товариств, що відображажє баланс інтересів власників і спрямована на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності відкритового акціонерного товариства в межах чинного законодавства.

Є. Коротков

Корпоративне управління це «управління, побудоване на пріоритетах інтересів акціонерів та їхній ролі у розвитку корпорації, управління, що враховує реалізацію прав власності, передбачає взаємодію акціонерів, побудоване на стратегії розвитку корпорації в цілому, нарешті, це управління, яке породжує корпоративну культуру, тобто має комплекс загальних традицій, установок, принципів поведінки» [9].

Табл.1.2 – Особливості установчих документів господарських товариств

Організа

ційно-правова форма

Установ

чі документи

Відомості, які повинні міститися в установчих документах

Правова норма

Акціонерне товариство

Статут

Вид товариства

Ч. 3 ст.82 ГК України,

ст. 154 ЦК України, ст.37 Закону України «Про господарські товариства»

Розмір статутного капіталу

Відомості про видм акцій, що випускаються, їх номінальної вартості, співвідношення вартості, співвідношення акцій різних видів, кількості акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акції

Перелік питань, по яким необхідна кваліфікована більшість голосів

Права акціонерів товариства

Товариство з обмеженою відповідальні

стю

Статут

Вид товариства

Ч. 4 ст.82 ГК України,

Ст.154 ЦК України, ст.51 Закону України «Про господарські товариства»

Розмір статутного капіталу та розмір частки кожного з учасників

Перелік питань, по яким необхідна кваліфікована більшість голосів

Розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів

Розмір та порядок формування резервного фонду

Порядок передачі ( переходу) часток у статутному капіталі

Товариство з додатковою відповідаль-

ністю

Статут

Вид товариства

Ст.151 ЦК України, ст. 65 Закону України «Про господарські товариства»

Розмір статутного капіталу та розмір частки кожного з учасників

Розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів

Розмір та порядок формування резервного фонду

Порядок передачі ( переходу) часток у статутному капіталі

Розмір додаткової відповідальності учасників

Повне товариство

Установ-

чий

договір

Розмір складного капіталу

Ч. 5 ст.82 ГК України, т.120

ЦК України, ст.6 Закону України «Про ГТ»

Розмір частки кожного з учасників у капіталі

Форма участі у справах товариства

Розмір та порядок змін часток кожного учасника

Розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів

Командитне товариство

Установ-

чий

договір

Розмір частки кожного з повних учасників

Ч. 5 ст.82 ГК України, т.120

ЦК України, ст.76 Закону України «Про господарські товариства»

Форма участі у справах товариства

Розмір, склад та порядок внесення вкладів повними учасниками

Сукупний розмір часток вкладів у майні товариств, склад та порядок внесення ними вкладів

Табл.1.3 – Порівняльна характеристика позитивних та негативних рис акціонерного товариства

Позитивні риси

Негативні риси

легкість створення значного за розмірами капіталу;

значний ступінь державного регулювання діяльності товариства;

обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства)

можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;

можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;

можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними;

складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

тяжіння до монополізму та ігнорування інтересів меншості;

можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;