Достатній рівень

З позиції державного діяча запропонуйте найоптимальнішу модель корпоративного управління для організацій України з урахуванням особливостей вітчизняної економіки

Обґрунтуйте свою думку.

Високий рівень

Особливості формування вітчизняної моделі корпоративного управління.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Корпоративне управління»

Підсумкове оцінювання знань з дисципліни здійснюється у формі екзамену (40 балів), а за результатами поточного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру (60 балів). До підсумкового балу зараховуються також додаткові бали, що студенти отримали за виконання додаткових завдань або за участь у позанавчальній науковій роботі.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності входять сумарні результати в балах поточного контролю та набрані додаткові бали (загальна поточна оцінка). Таким чином, оцінювання знань складає 100 балів, з яких 60 балів студент отримує за поточну успішність і 40 балів за результатами складеного екзамену.

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право (з дозволу декана), скласти їх до останнього практичного заняття. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПУЕТ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS в такому порядку:

Шкала нарахування підсумкових балів

Оцінка за системою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використо вується в ПУЕТ	Оцінка за національною шкалою	Якісні критерії оцінки знань
А	86-100	5 (відмінно)	Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
В	79-85	4 (дуже добре)	Міцні знання вище середнього з можливими кількома помилками
С	71-78	4 (добре)	Міцні знання з певною кількістю серйозних помилок
D	66-70	3 (задовільно)	Непогані знання, але є значна кількість серйозних недоліків
Е	60-65	3 (задовільно достатньо)	Достатні знання, які задовольняють мінімальним критеріям
FX	35-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
F	0-34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його

Глосарій

Аваль – напис на векселі, в результаті нанесення якої аваль і платник по векселю несуть солідарну відповідальність.

Агент – особа, що здійснює операції за дорученням клієнта від його імені і за його рахунок.

Агресивний портфель цінних паперів – портфель цінних паперів, сформований з урахуванням зростання курсових цін цінних паперів.

Акцепт – згода на списання грошових коштів при пред’явленні певних документів. Акцепт може бути позитивним (за відсутності відповіді за умовчанням акцепт вважається за позитивний), при якому платник дає письмову згоду на оплату і негативним. Акцепт залежно від терміну платежу підрозділяється попереднім і подальшим.

Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акція – цінний папір, що засвідчує право власності її власника на частину капіталу компанії-емітента і частину прибутку, а також на управління акціонерним суспільством.

Алонж – прикріплюваний до цінного паперу листок, на якому наголошуються передавальні написи.

Андеррайтинг – розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантії продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або тільки їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною, на умовах комерційного представництва, відповідно до взятих на себе зобов’язань.

Аукціон – почерговий продаж фінансових активів на основі конкурсних покупців за цінами, що встановлюються під час продажу і що змінюються протягом торгів.

Бик – учасник фондового ринку, що грає на підвищення курсових цін.

Біржа – організована частина ринку цінних паперів, що здійснює свою діяльність на основі статуту.

Бланковий вексель – вексель, на якому поставлений тільки підпис векселедавця, а сам текст цінного паперу не заповнений.

Боргові цінні папери – цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов’язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі.

Брокер – посередник на ринку цінних паперів, що здійснює операції від імені і за рахунок клієнта.

Брокерська діяльність – укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема, договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Варрант – похідний цінний папір, що дає її власникові право придбати в певний момент акції за встановленим курсом.

Вексель – цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вексельний облік – операція з придбання кредитними організаціями векселів до настання терміну платежу по ним.

Відсоткові облігації – облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Внутрішня норма прибутку – ставка дисконтування, при якій врівноважуються сума дисконтованих грошових потоків і інвестиційні витрати.

Вторинний ринок – покупка і продаж цінних паперів після їх первинного випуску.

Гарантія – порука, сукупність правових принципів і засобів, що забезпечують виконання зобов’язань. Особа, що видає гарантію, називається гарантом.

Делістинг – процедура виключення цінних паперів з реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі.

Депозитарій цінних паперів (далі – депозитарій) – юридична особа, яка провадить лише депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарна діяльність – надання послуг зі зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, із відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів), обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Депонент – юридична або фізична особа, котра користується послугами зберігачів цінних паперів на підставі договору про відкриття рахунка депо або іншого договору, умовами якого передбачено відкриття такого рахунка.

Депозитарний облік – це облік цінних паперів на рахунках депо власників цінних паперів у зберігачів цінних паперів або облік на рахунках у цінних паперах, котрий здійснює депозитарій для зберігачів цінних паперів та емітентів.

Державне регулювання ринку цінних паперів – здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Деревативи – похідні цінні папери.

Дивіденд – частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та(або) класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Дилерська діяльність – укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Дисконтні облігації – облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить дохід (дисконт) за облігацією.

Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України.

Емісія – установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

Зайці – брокери позабіржового ринку.

Зберігач цінних паперів – комерційний банк або торговець цінними паперами, котрий має дозвіл на здійснення операцій стосовно збереження й обслуговування обігу іменних цінних паперів, переданих йому за договором про відкриття рахунка депо.

Звичайна акція – акція, по якій дивіденд виплачується з чистого прибутку акціонерного товариства.

Іммобілізація цінних паперів – це переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у форму записів на рахунках через депонування сертифікатів у сховищах зберігачів цінних паперів або депозитарію для дальшого їхнього обороту у вигляді записів на цих рахунках.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Інвестор на ринку цінних паперів – фізична або юридична особа, яка придбаває цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

Індекс рентабельності – відношення суми дисконтованих грошових потоків (доходів) і інвестиційних витрат (витрат на придбання цінних паперів).

Індосамент – передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Індосант – фізична або юридична особа, яка є власником ордерного цінного паперу і вчиняє індосамент.

Іпотечні цінні папери – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право влас­ників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні.

Кліринг – система безготівкових заліків, заснована на взаємозаліку зобов’язань і вимог по постачанню і перекладу цінних паперів учасників операцій з цінними паперами.

Корпоративне управління – це система взаємовідносин між інвесторами-власниками товариства, його менеджерами, а також зацікавленими особами для забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних від­носин.

Котирування – механізм визначення та(або) фіксації ринкової ціни цінного паперу.

Курс – ціна, за якою продаються і купуються цінні папери. Залежить від ставки доходу, величини позикового відсотка і кон’юнктури ринку.

Лібор – процентна ставка пропозиції по міжбанківських депозитах на Лондонському ринку.

Лістинг – сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Національна шкала рейтингів корпоративного управління – шкала, яка поділена на визначені групи та рівні, кожен з яких відображує практику корпоративного управління компанії.

Обіг цінних паперів – вчинення правочинів, пов’язаних із переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Обов’язковий викуп акцій – обов’язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі впливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Пайові цінні папери – цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема, у вигляді дивідендів та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться: а) акції; б) інвестиційні сертифікати.

Перший власник – особа, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів.

Посадові особи органів акціонерного товариства – фізичні особи – голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Похідні цінні папери – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та(або) товарних ресурсів.

Приватизаційні цінні папери – цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – це розміщення цінних паперів шляхом оприлюднення безпосередньої пропозиції цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб.

Пропорційний викуп акцій – придбання акціонерним товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та(або) класу, запропонованих кожним акціонером до продажу.

Проспект емісії цінних паперів – документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Проста більшість голосів – більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів – підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів – це їх відчуження на підставі публікації в засобах масової інформації або оприлюднення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Розміщення цінних паперів – відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтинг шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Саморегулівна організація – добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку, створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів та зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статутний капітал – капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Товаророзпорядчі цінні папери – цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Учасники ринку цінних паперів – емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Фінансові інструменти – цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Цільові облігації – облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та(або) послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.