На роздоріжжі

Авто минуло перші невисокі будівлі обласного центру Закарпаття і поволі просувалося лабіринтами вузьких вуличок Ужгорода до центру міста. До призначеної зустрічі залишалося ще добрих півгодини, і тому Юрко вирішив десь коротко перепочити після дороги. Припаркувавши машину на одній з вулиць, зайшов у невеличке симпатичне на вигляд кафе. Поки бармен готував каву, Юрко відкрив папку, де лежали вже сотні разів перечитані установча угода про створення ПАТ «Львівський керамічний завод», протокол установчих зборів, статут акціонерного товариства, а також висновки Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Полиставши документи, Юрко замислено подивився у вікно...

Від часу проведення установчих зборів ПАТ «Львівський керамічний завод» минуло вже 8 місяців. У повітрі вже відчувався п’янкий подих весни, що, окрім гарного настрою, надихав творити, здобувати, перемагати. Проте невеликий пакет документів із чорної папки вкотре ставив перед молодим директором нелегку проблему вибору.«Впевненість – половина успіху, – згадався йому чийсь крилатий вислів. – Що ж, годі! Потрібно рухатися далі». Юрко великим ковтком допив каву, рішуче піднявся з-за столу, взяв папку з документами та вийшов із кафе...

* * *

27 травня 2008 року виконавчий комітет Львівської міської ради видав ПАТ «Львівський керамічний завод» свідоцтво про державну реєстрацію, і вже через місяць емітент подав до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет документів для реєстрації випуску акцій (дод. 11)* .

Запитання для обговорення

1. Як можна охарактеризувати загальний економічний стан ПАТ «Львівський керамічний завод» напередодні реорганізації емітента?

2. Як Ви оцінюєте емісійну політику ПАТ «Львівський керамічний завод»?

3. Як можна охарактеризувати рівень корпоративної культури та етичні цінності у системі корпоративних відносин у ПАТ «Львівський керамічний завод»?

4. Яким чином діяли б Ви на місці керівництва ПАТ «Львівський керамічний завод», щоб забезпечити собі контроль над акціонерним товариством?

5. Чи відповідає здійснена реорганізація ПАТ «Львівський керамічний завод» основній суті та завданням реорганізації як засобу оптимізації підприємницької діяльності?

6. Назвіть можливі шляхи захисту прав та інтересів акціонерів ПАТ «Львівський керамічний завод», які не увійшли до кола засновників закритого акціонерного товариства?

Порядок і критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Корпоративне управління» здійснюється на основі результатів поточного контролю та екзамену

Загальні положення

Під кредитно-модульною системою організації навчального процесу мають на увазі таку модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульно-рейтингових технологій навчання із системою спеціальних освітніх одиниць (залікових кредитів). Характерною ознакою впровадження модульно-рейтингових технологій в навчальний процес є розподіл навчального матеріалу на модулі та застосування накопичувальних систем оцінювання знань студентів.

Рейтингова система оцінювання є невід’ємною складовою робочої навчальної програми з дисципліни «Інноваційний менеджмент» і передбачає визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного модульного та семестрового підсумкового контролю.

Головною метою запровадження кредитно-модульної системи є підвищення якості підготовки фахівців з вищою освітою та забезпечення на цій основі конкурентноздатності випускників на національному та міжнародному ринках праці.

Одиницею вимірювання навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів за кредитно-модульною системою, є заліковий кредит.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів (розділів чи підрозділів навчальної дисципліни або мікромодулів), поєднаних за ознакою відповідності до певного навчального об’єкта.

Модуль – це окрема частина освітньо-професійної програми підготовки фахівця (навчальної дисципліни), що реалізується відповідними формами організації навчального процесу.

Розрахунок обсягу кожного модуля та його складових в годинах з повним використанням передбаченого бюджету часу здійснюється шля­хом планування виконання певних видів навчальної роботи: для аудиторних занять – лекцій та практичних занять; для самостійної роботи – підготовка до аудиторних занять та виконання індивідуальних завдань.

Лекційний матеріал, що входить до складу кожного модуля, заздалегідь поділяється на аудиторний і такий, що потребує самостійного вивчення. Але остаточне рішення з цього питання приймає лектор. На практичному занятті не тільки поглиблюються раніше здобуті теоретичні знання, а й формуються необхідні практичні навички та здійснюється поточний контроль ефективності попередньої самостійної роботи студентів та модульний рейтинговий контроль.

Отже, кредитно-модульна організація навчального процесу – це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни (що складається з одного чи декількох кредитів) відбувається шляхом послідовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань і вмінь здійснюється за 100-баловою шкалою.

Дисципліна «Корпоративне управління» організована у два блоки змістових модулів, опанування яких передбачає роботу на лекційно-семінарських заняттях, самостійну та індивідуальну роботу.

Самостійна робота складається з підготовки до семінарських та індивідуальних занять шляхом виконання визначених навчальною програмою завдань теоретичного та практичного характеру.

Стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом всього семестру дає змогу підвищити рівень об’єктивності оцінювання знань студентів та підсилити здорову конкуренцію в навчанні.

Програма передбачає проведення семінарських занять на основі аналізу конкретних практичних ситуацій, що ґрунтується як на досвіді діяльності вітчизняних підприємств, так і провідних західних фірм.

Консультації проводяться з метою надання допомоги у вивченні окремих тем і практичних питань дисципліни на початку семестру, перед проведенням модульних контрольних робіт та семестровим конт­ролем знань.

Контрольні заходи передбачають проведення поточного, проміжного та підсумкового семестрового контролю. Поточний контроль здійснюється на семінарських та індивідуальних заняттях протягом семестру в межах навчального модуля. Проміжний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу модуля і здійснюється в межах семестру наприкінці планового вивчення модулів дисципліни. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є обов’язковими складовими модуля. Підсумковий семестровий контроль проводиться у формі екзамену (40 балів) і має на меті підведення підсумків щодо розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язку між окремими розділами, здатності креативно використовувати накопичені знання, уміння сформулювати своє ставлення до певної проблеми та приймати оптимальні управлінські рішення.

На думку сучасних фахівців, запровадження кредитно-модульної системи передбачає підвищення якості підготовки фахівців шляхом інтенсифікації навчального процесу, рівномірного психологічного навантаження студентів протягом семестру, підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять та підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності.

Організація та проведення кредитно-модульного контролю знань