- •§ 1. Поняття й елементи деліктних зобов'язань
- •§ 2. Підстави й умови деліктної відповідальності
- •§ 3. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними та судовими органами
- •§ 5. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •§ 6. Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я людини та заподіяння смерті
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок злочину
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми, недієздатними й обмеженими у дієздатності особами
- •§ 9. Умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг
§ 9. Умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг
Як і будь-який інший делікт, заподіяння шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) створює позадоговірне зобов'язання між заподіювачем шкоди та потерпілим. На правову природу зобов'язання, що виникає, не впливає той факт, що заподіювач шкоди і потерпілий можуть перебувати у договірних відносинах. Тут треба чітко розмежовувати їхні права та обов'язки, які реалізуються у рамках договірних відносин, а також ті. регулювання яких відбувається поза рамками договору. Наприклад, внаслідок продажу товарів неналежної якості у покупця виникає ряд прав, які також включають право вимоги від продавця відшкодування шкоди. Таке право виникає і реалізується в рамках договору купівлі-продажу. Але якщо внаслідок застосування неякісного товару заподіяно шкоду життю, здоров'ю, майну покупця або інших осіб, між сторонами виникають позадоговірні відносини.
Особливості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів визначаються Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» від 19 травня 2011 р.
Зміст даного деліктного зобов'язання полягає у тому, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок дефектів (недоліків) товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, має бути відшкодована продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт (послуг) у повному обсязі.
Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розробленням. виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, установленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію (ст. 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»).
Потерпілими в даному позадоговірному зобов'язанні можуть виступати фізичні та юридичні особи, які є безпосередніми покупцями (споживачами) товару, або замовниками робіт (послуг), а також інші особи, які використовували товар на законних підставах (наприклад, члени родини потерпілого).
Право вимоги щодо відшкодування шкоди належить кожному потерпілому незалежно від наявності договірних відносин з виробником (продавцем чи виконавцем), і зберігається протягом встановленого строку служби (терміну придатності), а якшо його не встановлено, - протягом десяти років з дня виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Строк позовної давності до вимог про відшкодування шкоди становить три роки. 1 Іеребіг позовної давності починається з дня. коли особі стало відомо або мало б стати відомо про наявність шкоди, дефект у продукції та особу виробника (продавця).
Суб'єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, є продавець або виготовлювач товару. Право вибору, до кою саме звертатися, належить самому потерпілому. Крім того, продавця і виробника можна притягнути до відповідальності як співвідповідачів.
Шкода, заподіяна внаслідок недоліків робіт (послуг), відшкодовується особою, яка виконала цю роботу або послугу, їх виконавцем. Правовою підставою для визнання виконавця робіт чи послуг належним відповідачем е договір про виконання робіт (послуг), укладений у встановленому законодавством порядку. Крім цього, факт продажу товару або здійснення робіт (послуг) певним відповідачем може доводитися паланням потерпілими квитанцій на товари, товарних чи касових чеків, квитків, талонів або інших письмових документів, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки. - технічних паспортів чи документів, що їх замінюють. Факт укладення договорів купівлі-продажу у роздрібної торгівлі може доводитися споживачем за допомогою свідків.
Протиправність поведінки заподіювана шкоди може полягати у: І) передачі покупцеві неякісного товару (результатів роботи, послуги): 2) наданні неправдивої інформації про товари, роботи (послуги). Недоліки товарів, робіт (послуг) мають бути не будь-якими, а такими, що спричиняють шкоду життю, здоров'ю чи майну фізичної особи або майну юридичної особи.
Шкода може полягати у: 1) пошкодженні чи знищенні майна потерпілого: 2) витратах на відновлення здоров'я: 3) втраті заробітку (доходу) у зв'язку із втратою чи зниженням працездатності; 4) втраті годувальника тощо.
Майнова школа відшкодовується у повному обсязі, за винятком випадків встановлених законом. Розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, доводиться в судовому порядку потерпілою особою. Якщо ж унаслідок заподіяння шкоди неякісними товарами чи результатами робіт (послуг) були порушені особисті немайнові блага особи, то вона може вимагати відшкодування моральної шкоди.
Причинний зв'язок. У судовому порядку потерпіла особа повинна довести, що шкода виникла внаслідок користування придбаним товаром, результатом роботи протягом встановлених строків придатності товару, роботи (тобто наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в товарі та заподіяною шкодою).
Вина. За даним деліктом шкода відшкодовується незалежно від вини продавця (виготовлювача) товару або виконавця послуг (робіт).
Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняється від відповідальності лише у таких випадках:
у разі виникнення шкоди внаслідок дії непереборної сили;
у разі порушення потерпілим встановлених правил користування (споживання), зберігання або транспортування товарів, результатів робіт (послуг).
1