§ 9. Умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

Як і будь-який інший делікт, заподіяння шкоди внаслідок недо­ліків товарів, робіт (послуг) створює позадоговірне зобов'язання між заподіювачем шкоди та потерпілим. На правову природу зобо­в'язання, що виникає, не впливає той факт, що заподіювач шкоди і потерпілий можуть перебувати у договірних відносинах. Тут треба чітко розмежовувати їхні права та обов'язки, які реалізуються у рам­ках договірних відносин, а також ті. регулювання яких відбувається поза рамками договору. Наприклад, внаслідок продажу товарів не­належної якості у покупця виникає ряд прав, які також включають право вимоги від продавця відшкодування шкоди. Таке право виникає і реалізується в рамках договору купівлі-продажу. Але якщо внаслідок застосування неякісного товару заподіяно шкоду життю, здоров'ю, майну покупця або інших осіб, між сторонами виникають позадогові­рні відносини.

Особливості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недо­ліків товарів визначаються Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» від 19 травня 2011 р.

Зміст даного деліктного зобов'язання полягає у тому, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок дефектів (недоліків) товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інфор­мації про них, має бути відшкодована продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт (послуг) у повному обсязі.

Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відпові­дає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних з розроб­ленням. виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, уста­новленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використан­ням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також на­данням застережень та іншої інформації про таку продукцію (ст. 5 За­кону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок де­фекту в продукції»).

Потерпілими в даному позадоговірному зобов'язанні можуть виступати фізичні та юридичні особи, які є безпосередніми покупцями (споживачами) товару, або замовниками робіт (послуг), а також інші особи, які використовували товар на законних підставах (наприклад, члени родини потерпілого).

Право вимоги щодо відшкодування шкоди належить кожному потерпілому незалежно від наявності договірних відносин з виробни­ком (продавцем чи виконавцем), і зберігається протягом встановлено­го строку служби (терміну придатності), а якшо його не встановлено, - протягом десяти років з дня виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Строк позовної давності до вимог про відшкодування шкоди становить три роки. 1 Іеребіг позовної давності починається з дня. коли особі стало відомо або мало б стати відомо про наявність шкоди, де­фект у продукції та особу виробника (продавця).

Суб'єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недо­ліків товарів, є продавець або виготовлювач товару. Право вибору, до кою саме звертатися, належить самому потерпілому. Крім того, про­давця і виробника можна притягнути до відповідальності як співвід­повідачів.

Шкода, заподіяна внаслідок недоліків робіт (послуг), відшкодо­вується особою, яка виконала цю роботу або послугу, їх виконавцем. Правовою підставою для визнання виконавця робіт чи послуг належним відповідачем е договір про виконання робіт (послуг), укладений у вста­новленому законодавством порядку. Крім цього, факт продажу товару або здійснення робіт (послуг) певним відповідачем може доводитися па­ланням потерпілими квитанцій на товари, товарних чи касових чеків, квитків, талонів або інших письмових документів, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки. - технічних паспортів чи документів, що їх замінюють. Факт укладення договорів купівлі-продажу у роздрібної торгівлі може доводитися споживачем за допомогою свідків.

Протиправність поведінки заподіювана шкоди може полягати у: І) передачі покупцеві неякісного товару (результатів роботи, послу­ги): 2) наданні неправдивої інформації про товари, роботи (послуги). Недоліки товарів, робіт (послуг) мають бути не будь-якими, а такими, що спричиняють шкоду життю, здоров'ю чи майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Шкода може полягати у: 1) пошкодженні чи знищенні майна по­терпілого: 2) витратах на відновлення здоров'я: 3) втраті заробітку (доходу) у зв'язку із втратою чи зниженням працездатності; 4) втраті годувальника тощо.

Майнова школа відшкодовується у повному обсязі, за винятком випадків встановлених законом. Розмір шкоди, яка підлягає відшкоду­ванню, доводиться в судовому порядку потерпілою особою. Якщо ж унаслідок заподіяння шкоди неякісними товарами чи результатами робіт (послуг) були порушені особисті немайнові блага особи, то вона може вимагати відшкодування моральної шкоди.

Причинний зв'язок. У судовому порядку потерпіла особа пови­нна довести, що шкода виникла внаслідок користування придбаним товаром, результатом роботи протягом встановлених строків придат­ності товару, роботи (тобто наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в товарі та заподіяною шкодою).

Вина. За даним деліктом шкода відшкодовується незалежно від вини продавця (виготовлювача) товару або виконавця послуг (робіт).

Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зві­льняється від відповідальності лише у таких випадках:

1. у разі виникнення шкоди внаслідок дії непереборної сили;

2. у разі порушення потерпілим встановлених правил користу­вання (споживання), зберігання або транспортування товарів, ре­зультатів робіт (послуг).

1