Договір зберігання.

1. Поняття та ознаки договору зберігання.

2. Істотні умови договору зберігання.

3. Права і обов'язки сторін за договором.

4. Відповідальність сторін.

5. Особливості зберігання на товарному складі.

6. Спеціальні види договору зберігання.

1. Договір зберігання - це домовленість, за якою одна сторона - зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною - поклажедавцем, і повернути її у схоронності.

За правовою природою даний договір може бути двостороннім чи одностороннім, реальний чи консенсуальний та оплатним чи безоплатним.

Договір зберігання як правилом є публічним договором.

В деяких випадках договір зберігання може носити довірчий характер.

Сторонами договору є поклажедавець і зберігач.

Поклажедавцем може бути юридична чи фізична особа та не завжди власник майна.

В якості зберігачів може виступати і юридична і фізична особа. Якщо фізична особа - то вона повинна мати відповідну дієздатність. Якщо юридична особа - всі, але для зберігання всіх видів майна необхідна наявність або спеціального дозволу або ліцензії.

Види договору зберігання:

Законодавча кваліфікація:

- Звичайне - регулюється загальними положеннями про зберігання і такий вид зберігання розрахований на традиційні відносини поклажедавця із зберігачем.

- Спеціальне - є зберігання окремих видів майна, яке регулюється спеціальними нормами (зберігання в ломбарді; зберігання на товарному складі; зберігання в гардеробах, камерах схову; судове зберігання). Також до спеціального зберігання можна віднести матеріальний депозит зберігання культурних цінностей.

В залежності від речей:

- Регулярне зберігання - зберігання індивідуально-визначених речей.

- Іррегулярне зберігання - укладається відносно такого майна поклажедавця, яке може змішуватись з речами такого виду і якості інших поклажедавців або зберігача, по закінченні договору повертається не теж саме майно, а речі в такої ж кількості та якості майна.

З урахуванням того хто виступає зберігачем:

- Професійне - таке зберігання, при якому послугу про зберіганню надає юридична особа для якої здійснення зберігання є професійною метою.

- Непрофесійне - таке зберігання, яке здійснюється іншою, як правило, некомерційною організацією.

В залежності від умов за яких був укладений договір зберігання, зберігання поділяють:

- Звичайне - укладається за нормальних умов цивільного обігу.

- Надзвичайне - виникає при незвичайних обставин (військові дії, умови стихійного лиха і т. д.).

За підставами виникнення зобов'язань:

- Зберігання, які виникає на підставі договору.

- Зберігання, яке виникає в силу припису закону.

- Зберігання, яке виникає з адміністративних актів.

- Зберігання, яке виникає з актів планування.

- Зберігання, яке виникає з постанов, ухвал суду.

2. Істотні умови:

- Предмет.

Предметом є послуги по зберіганню.

Дані послуги полягають у вчиненні спостерігачем у вчиненні сукупності дій, які спрямовані на прийняття, зберігання і подальше повернення поклажедавцеві певних об'єктів.

Об'єктом виступають різноманітні речі, які здатні до просторового приміщення.

Це можуть бути індивідуальні речі і речі які наділені родовими ознаками.

- Строк.

Строк - це той період часу під час якого зберігач має зберігати річ.

Може бути визначений строк, а може бути не визначений.

- Ціна.

Дана умова є істотною тільки до оплатних договорів.

Вартість послуг зберігача визначається за погодженням сторін, разом з тим така вартість може встановлюватись на підставі тарифів.

Крім винагороди зберігачу, поклажедавиць зобов'язаний покрити витрати на зберігання.

Форма договору зберігання підпорядковується ст. 937, а саме, якщо укладений консенсуальний договір - то його форма письмова, якщо був реальний договір зберігання, то застосовуються загальні норми про форму правочину.

Проста письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняті на зберігання речі підтверджуються розпискою, квитанцією чи іншим документом підписаним зберігачем або ж видачею номерного жетону.