3. Обов’язки управителя:

• Управитель здійснює управління майном особисто.

Передати таке право він може тільки в випадку, коли він уповноважений на це договором. У виняткових випадках для забезпечення інтересів сторін, він також має право передати права, попередивши установника управління.

• Здійснюючи від свого імені управління майном, управитель зобов’язаний інформувати контрагентів про те, що він не власник, а управитель майна.

• При укладенні договору, управитель повинен керуватися інтересами установника управління або вигодонабувача. При цьому він зобов’язаний забезпечувати збереження майна та забезпечення отримання прибутку.

• В установлені в договорі строки управитель зобов’язаний надавати звіт про свою діяльність.

• При припиненні договору, управитель зобов’язаний повернути установнику управління це майно.

• Управитель не має права користуватися майном в своїх інтересах.

Обов’язки установника управління:

• Установник управління зобов’язаний виплатити винагороду правителю. Форма винагороди може бути різною.

• Установник має виплатити всі витрати, пов’язані з управління майном.

• Зобов’язаний повідомити управителя про права третіх осіб на дане майно.

• Установник управління має право здійснювати контроль за діяльністю управління.

4. Відповідальність за договором регламентується як загальними нормами так і спеціальними правилами.

Відповідальність управителя, який не виконав своїх зобов’язань перед установником або вигодонабувачем настає незалежно від його вини. Він може бути звільнений від відповідальності тільки за умови, що шкода настала в наслідок дії непереборної сили.

Управитель несе субсидіарну відповідальність за борги, яки виникли в період управління.

Договір управління майном припиняється в наступних випадках:

1. У випадку загибелі майна, яке було передане в управління.

2. Заява сторони про припинення договору у зв’язку з закінченням строку.

3. У разі смерті фізичної особи винагодонабувача або ліквідацію юридичної особи.

4. При відмові вигодонабувача при одержанні вигоди за договором.

5. При оголошенні недієздатнім, обмежено дієздатним, безвісті відсутнім або померлим управителя, або ліквідація юридичної особи.

6. У разі відмови управителя від договору.

7. Повне виконання сторонами умов договору.

8. За взаємною згодою або при встановлені рішення суду.

Договір простого товариства.

1. Поняття та ознаки договору простого товариства.

2. Зміст договору простого товариства.

3. Відповідальність учасників договору простого товариства та припинення договору.

1. Договір простого товариства є одним із різновидів договору про спільну діяльність.

Договір простого товариства – це домовленість за якою сторони або учасники, беруть на себе зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою отримання прибутку та для досягнення іншої мети.

При цьому цивільне законодавство не містить вичерпного переліку цілей, для яких може укладатися договір простого товариства.

Особливості договору простого товариства:

• При цьому в договорі не зводиться до створення юридичної особи.

• Даний договір носить багатосторонній характер. Це означає, що в таких зобов’язаннях можуть брати участь кілька осіб, які об’єднані спільним інтересом і при цьому вони не протистоять один одному. При цьому права і обов’язки кожного із учасників виникають по відношенню до всіх.

• Зобов’язання договору простого товариства носить не лише товарно-грошовий характер, а й організаційний характер.

• Відносини в договорі простого товариства складають спільну мету. А це означає, що законодавець дозволяє укладати такий договір не лише з комерційною метою.

В залежності від мети договори простого товариства поділяються:

• Договори про спільну діяльність в будівництві.

• Договори в сфері науково-технічного співробітництва.

• Договори в сфері виробничого співробітництва.

• Договори в сфері авторського співробітництва.

В залежності від суб’єктів:

• Між фізичними особами

• Між юридичними особами

• Змішані.

• Між резидентами

• Між не резидентами.

Учасниками договору простого товариства можуть бути і фізичні і юридичні особа, але якщо метою договору є отримання прибутку, то учасники повинні бути суб’єктом підприємницької діяльності.

Ознаки договору:

• Даний договір є двосторонній.

• Консенсуальний.

• Може бути оплатний і безоплатний.

Істотні умови: