10. Основні ідеї нормативізму.

Нормативний (позитивістський): вихідна форма буття-права — норма права, право — норми, викладені в законах та інших нормативних актах. При такому підході відбувається ототожнення права і закону. Водночас нормативне праворозуміння орієнтує на такі властивості права, як формальна визначеність, точність, однозначність правового регулювання.

Сутність нормативістського (юридико-позитивістського) підходу до права передається формулою «закон є закон». Прихильники такого праворозуміння ототожнюють право і закон, а єдиним джерелом права вважають державну волю. На думку позитивістів, право є сукупність встановлених і забезпечених державним примусом загальнообов'язкових норм. Поняття норми є ключовим для цього підходу до права. Право, з погляду позитивістів, з одного боку, не під­лягає етичній оцінці та критиці (як не підлягають критиці рельєф місцевості або закони фізики), з іншою — не потре­бує жодного виправдання. Право слід сприймати як об'єк­тивно існуючу реальність і не більше того.

У нормативістського підходу до права є ряд переваг. Зо­крема, він орієнтує на такі властивості права, як формаль­на визначеність, однозначність приписів, обов'язковість слідування праву. В той же час некритичне ставлення до законодавства гальмує його розвиток. Із позицій такого підходу виправданою є будь-яка несправедливість, якщо вона встановлена законом.

Нормативізм - виникає на основі методології, розробленої юрпозитивізмом. Це класифікація формально догматичної теорії права, що враховує ідеї інших типів праворозуміння. Засновує австрійський вчений Кейзен. Основна праця - "Чиста теорія права". Ідеї : - уявлення про право має характер доктрини, що забезпечує обґрунтування ознак та особливостей права; - завданням юридичної науки є вивчення юридичного змісту права; - процес дослідження права пов'язується з виокремленням його ідеологічного значення; - важливим для розуміння права є уявлення про можливість його ґарантування примусовими засобами;  - право формується у первісному суспільстві і має форму монополії на застосування сили з метою забезпечення колективної безпеки; - державний та правовий порядок є тотожними категоріями, оскільки будь-яка діяльність держави в суспільстві має правову форму; - право є незалежним від моралі, оскільки воно є реальним, а мораль визначає те, яким воно повинно бути; - необхідно розрізняти процес вивчення права та історію формування права, оскільки ця історія є лише частиною формування уявлень про право; - право є логічною системою, в межах якої вірне рішення може бути сформульовано суто логічним шляхом за умови, якщо мати відповідне уявлення про право і не враховувати існуючі соціальні, політичні та моральної стандарти; - право являє собою ієрархічно послідовну систему правил поведінки, які в науці отримали назву ієрархічна система Кейзена:  Основна норма Норма Конституції  Норма закону  Норма індивідуального нормативного акту  Індивідуальна норма Право - система норм, які мають ієрархічна підпорядкування, відображають інтереси держави, є загальнообов'язковими, що передбачає можливість іх впровадження, в тому числі примусом Позитивні риси: - акцентує увагу на нормативній складовій права; - визначається необхідність ієрархічного підпорядкування норм за їх юридичною силою; - акцентується увага на формальній визначеності права, яка і визначає ступінь його обов'язковості та є засобом інформування суб'єктів про можливу та необхідну поведінку; - визначає роль держави в правовій сфері, оскільки саме вона є творцем основної норми. Негативні риси: - правова норма відокремлюється від моралі; - не враховується залежність права від соціально-економічних, духовних та культурних факторів; - перебільшується роль нормативно-правових актів як для права