- •Тема 15. Міжнародні економічні відносини і теорія порівняльних переваг
- •2. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти
- •4. Види міжнародних валютних систем
- •5. Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг. Платіжний баланс та його дефіцит
- •6. Порівняльні витрати і міжнародний обмін
- •Абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів
- •7. Вивіз капіталу як провідна форма мев
- •Основні форми вивозу капіталу
- •Позичковий капітал
- •8. Міграція робочої сили як форма мев. Причини міжнародної трудової міграції
8. Міграція робочої сили як форма мев. Причини міжнародної трудової міграції
Однією з форм МЕВ є міграція робочої сили – переміщення (переселення) працездатного населення за межі національних кордонів з метою пошуку роботи, поліпшення умов життя.
Міграційне сальдо – це різниця між кількістю людей, які виїхали за межі даної країни (емігранти), і кількістю людей, які в’їхали в цю країну з-за її меж (іммігранти), на постійне проживання.
Причини міжнародної трудової міграції:
економічні:
зниження попиту на низько кваліфіковану робочу силу і надмірне зростання її пропозиції;
зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів у США, Західній Європі;
міждержавні відмінності у заробітній платі;
диференціація попиту на робочу силу (потреба як у кваліфікованих, так і у некваліфікованих робітника);
відмінності в рівнях життя населення в різних країнах;
нерівномірність інвестиційних процесів;
відмінність в рівнях зайнятості тощо.
Зовнішньоекономічні:
демографічні;
політико-правові;
релігійні;
національні;
культурні;
сімейні;
психологічні;
екологічні.
Форми міжнародної трудової міграції:
безповоротна – зміна постійного місця проживання;
тимчасова – зміна місця проживання на визначений час;
сезонна – пошук сезонної роботи за межами своєї країни;
маятникова – регулярні поїздки за кордон на роботу з обов’язковим поверненням у свою країну.
Особливості міграційних процесів в сучасних умовах:
поширення міграційних процесів на практично всі країни світу;
пожвавлення маятникової міграції;
поширення нової форми міграції робочої сили – міграція науково-технічних кадрів;
зростання частки молоді в трудовій міграції;
посилення тенденції “втеча умів” з країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;
поширення обсягів нелегальної міграції через жорсткі вимоги міграційного законодавства розвинених країн.