Лекции по макроэкономике [на украинском языке] / Загальн_ проблеми ринку

Тема 2. Загальні проблеми ринку

1. Суть товарного виробництва.

2. Особливості ринкової економіки.

3. Типи і риси ринку.

4. Переваги і недоліки ринкової економіки.

1. Суть товарного виробництва

Для того, щоб мати уяву про товарне виробництво, обмін, грошову систему, закони ринку як основні елементи всієї економіки, необхідно вивчити таку економічну клітину, як товар.

Історичний екскурс

Товарному виробництву передувало натуральне. З часом, коли розвинулися виробнича майстерність, суспільний поділ праці, виникла можливість і необхідність виробляти продукти для обміну.

Перший суспільний поділ праці

Відділення скотарства від землеробства (п’ять - сім тисячоліть тому).

Другий суспільний поділ праці

Виділення як окремої сфери виробництва ремесла.

Третій суспільний поділ праці

Торгівля стала самостійною галуззю прикладання робочих рук.

Товарне виробництво - це таке виробництво, за якого продукти праці виготовляються окремими виробниками і призначаються не для власного споживання, а для продажу, для обміну.

Умови виникнення товарного виробництва:

1. суспільний поділ праці;

2. економічна відособленість товаровиробників і наявність приватної власності на засоби виробництва.

Товарне виробництво у своєму розвитку пройшло два етапи:

• бартерний обмін;

• обмін при посередництві грошей.

Товар - це продукт праці, виготовлений для обміну шляхом купівлі-продажу має дві властивості:

1) Він повинен задовольняти чиїсь потреби. В економічній літературі ця властивість називається споживчою вартістю.

2) Він повинен мати здатність обмінюватися на інший товар. Ця його властивість називається міновою вартістю.

Виникає питання, чому різні товари, кількість яких виражається в тонах, метрах, літрах можуть обмінюватися у відповідних співвідношеннях. Подібне запитання ставив два століття назад Адам Сміт. Зокрема, у роботі “Про природу причини багатства народів” він писав: “Чому вода, яка настільки необхідна, що без неї неможливе життя, має таку низьку ціну, тоді як у алмазів, які абсолютно непотрібні (з точки зору того часу, коли алмази використовувалися виключно як прикраси) така висока ціна?”

Вперше на це запитання дала відповідь класична англійська політична економія. Праця, яка втілена або матеріалізована в товарі, створює його вартість.

Але потрібно мати на увазі, що величина вартості товару визначається не індивідуальними витратами робочого часу, а суспільно необхідним робочим часом і називається суспільною вартістю.

Зрозуміло, що величина вартості товару змінюється залежно від продуктивності праці.

а) Продуктивність праці визначається кількістю продуктів, виготовлених в одиницю часу або часом, витраченим на вироб­ництво одиниці продукції.

б) Інтенсивність праці - це її напруженість, яка визна­чається ступенем витрачання робочої сили в одиницю часу.

2. Особливості ринкової економіки

Економіка кожної країни складається з ринкового і неринкового сектору. В США приблизно 90% ринкового сектору, в Японії - 70%, в Швеції - 60%.

Співвідношення між ринковим і неринковим сектором залежить від багатьох факторів. Воно динамічне.

Яким чином можна в найзагальніших рисах характеризувати ринковий і неринковий сектори?

Ринковий сектор - це той, де заробляють для свого відтво­рення. Характерними категоріями в цьому секторі є:

• відшкодування витрат;

• сплата різного роду податків;

• утворення доходу та ін.

Неринковий сектор. Його характерна риса – бюджетне фінансування. Слід підкреслити, що в чистому вигляді як ринкового, так і неринкового сектору не існує. Має місце надзвичайно складне переплетення ринкових і неринкових структур. Навіть в одній фірмі можуть мати місце і ринкові, і неринкові відносини.

Ринок може бути двох типів:

• регульований, або, як говорять на Заході, операційний;

• вільний ринок (класичний вільний ринок).

Зразу ж відмітимо, що такий поділ надзвичайно умовний.

По-перше, абсолютно вільного класичного не регульованого ринку в природі ніколи не існувало. По-друге, саме поняття “регульований” не зовсім правильно відображає реальний етан справ. Справа в тому, що в реальній дійсності один ринок від іншого відрізняється рівнем свободи, або, що одне і те ж, рівнем регулювання.

3. Типи і риси ринку

Поняття “ринок” є центральним для аналізу розподілу ресурсів через систему цін. О.Фішер дав таку дефініцію ринку: “Ринок - це любий набір договорів, з допомогою яких покупці і продавці товару вступають в контакти з приводу купівлі-продажу даного товару”. (О.Фішер “Экономика”, с.41).

“Ринок - це механізм (іншими словами, дія або організа­ційна структура), який служить для того, щоб звести разом покупця і продавця і забезпечити обмінну інформацію” (Л.Л.Любимов “Основи экономических знаний”, с.53).

Наша дефініція: “Ринок - це система відносин та їх забезпечення між продавцями і покупцями з приводу купівлі-продажу товарів і послуг”.

Ринок – це складна система з розгалуженою і багаторівневою структурою. Насамперед треба виділити функціональну структуру ринку, коли кожний з ринків виконує певну функцію.

Це фінансовий ринок, де обертаються кредити та цінні папери; товарні ринки, де здійснюють свої кругообороти засоби виробництва і предмети споживання; ринок праці виступає як форма руху робочої сили; на ринку капіталу обертаються кошти, які призначаються для інновацій; рух валюти створює валютний ринок.

Цей структурний аналіз можна конкретизувати. Так, серед засобів виробництва можна виділити ринок палива, ринок машин та устаткування, ринок сировини та ін. Так само і споживчий ринок представлений рядом ринків. Наприклад, ринок продовольчих та непродовольчих товарів, які в свою чергу можуть поділятися на групи окремих товарів. Наприклад, ринок зернових культур, ринок телевізорів, комп’ютерів.

Власні функції ринок виконує спираючись на власну інфраструктуру: товарів, фондові та валютні біржі, торгово-збутові фірми, банки з їх розгалуженою системою. Чим розвинутіша інфраструктура, тим більш розвинутий ринок.

Поряд з функціональної слід розрізнити рівневу структуру ринку. Це визначає існування місцевого (селищного, міського, районного чи обласного), національного і міжнаціонального ринків. На кожному з них існують і діють фінансовий, валютний ринок, ринок капіталу, праці, предметів споживання і засобів виробництва.

Риси ринку:

• свобода_підприємництва і підприємливості;

• свобода вибору джерела доходу:

а) заробітна плата;

б) дивіденд;

в) орендний доход;

г) підприємницький доход;

• свобода для самореалізації через вільний вибір діяльності;

• вільна конкуренція, необмежена кількість учасників конкуренції;

• можливість переливу капіталу (акціонерна діяльність), або ми ще кажемо мобільність ресурсів;

• повна інформованість учасників ринку (платна і відповідальна інформація);

• автономність дій учасників ринку (це забезпечується в тому числі системою антитрестівського законодавства).

Ні один учасник вільної конкуренції не в змозі вплинути на рішення, яке приймає інший учасник. Оскільки учасників багато, то ціна, за яку збирається продати свій товар індивідуальний виробник, майже не впливає на ринкову ціну.

4. Переваги і недоліки ринкової економіки

Переваги ринкової економіки:

1. Ринкова економіка більш ефективна:

• вища продуктивність;

• менші витрати матеріалів;

• забезпечує більш високу якість продукції;

• більш раціональна структура управління.

2. Ринкова економіка бездефіцитна (в рамках тих ресурсів, включаючи імпорт, якими володіє країна):

• більше товарів, ніж грошей;

• як правило, верстат, який друкує гроші, працює повіль­ніше, ніж верстат, який виробляє продукцію. В тому випадку, коли немає куди подіти гроші, немає інтересу їх заробляти;

• гроші повинні бути грошима, тобто виконувати всі свої функції (закон грошового обігу).

3. Ринкова економіка забезпечує більш високий рівень життя.

4. Ринковий механізм робить всіх учасників ринку матеріально заінтересованими в задоволенні потреб, які виражаються через попит.

5. Мінімізується часовий розрив між виникненням потреби і її задоволенням.

Недоліки ринкової економіки:

1. Заощадження ресурсів приводить до погіршення екологічного середовища;

2. Ринкова економіка губить не ринкові галузі. Вони неконкурен­тоспроможні.

3. В ринковій економіці створюється несприятливе середовище для розвитку науки (особливо фундаментальних наук) і культури.

Так ось, для мінімізації негативного впливу вказаних факторів необхідне втручання держави:

• перерозподіл державного бюджету;

• заборона або обмеження використання частини невідтворюваних національних ресурсів, застосування шкідливих технологій та ін.

• випуск грошей.

Механізм вільного ринку дає змогу задовольняти ті потреби, що виражаються через попит. А як з іншими?

Такими, наприклад, як суспільні товари і послуги:

1. Національна оборона.

2. Охорона громадського порядку.

3. Державне управління.

4. Єдина енергетична система.

5. Національні сіті комунікації.

Ось для чого потрібне державне регулювання економіки.

9