Тема 4. Попит і пропозиція в ринковій системі господарства

1. Теорія попиту. Закон попиту.

2. Графік попиту.

3. Детермінанти попиту.

4. Пропозиція. Закон пропозиції.

5. Графік пропозиції.

6. Детермінанти пропозиції.

7. Взаємозв’язок попиту і пропозиції. Ринкова рівновага і ринкова ціна.

1. Теорія попиту. Закон попиту

Ринок – це інститут чи механізм, який зводить разом покупців (пред’явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг.

Що таке попит? Це кількість продуктів та послуг, які споживачі готові і в змозі купити по певній ціні на протязі певного часу.

Раніше ми говорили за потреби. Різниця між попитом і потребами приблизно така, як між бажанням і можливостями. Якщо потреби людей безмежні, то попит – це ті і тільки ті конкретні товари і послуги, які ми витрачаємо і за які ми готові платити певну ціну.

Таким чином, попит, як правило, розглядається з позиції вигідності ціни. В зв’язку з цим ця категорія безпосередньо стосується споживача. Адже, можна сказати не абстрактно, по яких цінах скільки може бути продано товарів і послуг, а по яких цінах споживачі (покупці) готові купити ту чи іншу кількість товарів.

І надзвичайно коротко: попит – це платоспроможна потреба.

Важливим в розумінні категорії попит є часовий критерій. Тобто, попит відноситься до певного відрізку часу. Наприклад, попит на хліб складає 1кг по ціні 100 грн. Це не грамотно і нічого не дає. Але якщо ми добавимо – на 2 дні, стає зрозуміло суть попиту.

Корінна властивість попиту заключається в наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до зростання попиту, і навпаки, підвищення цін викликає зниження попиту.

Таким чином зворотний зв’язок між ціною і попитом в економічній літературі визначається як закон попиту.

Що ж лежить в основі цього закону? Щоб відповісти на це питання, можна використати декілька рівнів аргументації:

1. Для покупця ціна, це немов ланка для стрибуна в висоту. Чим планка вище, тим менше тих, хто може її перестрибнути. Розпродаж товарів, які “залежалися” – це форма підтягування ціни до купівлеспроможного попиту споживача.

2. Купівля кожної послідуючої одиниці однойменного товару передбачає зменшення задоволення, або вигоди. Цей принцип в економічній літературі називається принципом зниження граничної корисності. Покупці купують додаткові одиниці продукції лише при умові, що ціна його знижується. (Австрійська школа Бен-Баверк).

3. На більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу показує, що при більш низькій ціні споживач може купити більше даного продукту. Таким чином підвищується купівельна спроможність споживачів. І навпаки. Ефект заміщення показує, що споживач віддає перевагу більш дешевим товарам, відмовляючись від більш дорогих замінників (дешева яловичина і дорога свинина).

Потрібно розрізняти між собою об’єм попиту і об’єм фактичної покупки. Якщо, наприклад, якась держава встановила в законодавчому порядку ціну на джинси в 1 долар, то об’єм попиту в любий час був би надзвичайно високим. Але в цій ситуації мабуть не знайшлося б виробників, які б згодилися продавати свій товар за таку низьку ціну, то кількість джинсів фактично куплених була б дуже мала і далеко не відповідала би попиту на них. Об’єм попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як об’єм покупки визначається як покупцем, так і продавцем.

2. Графік попиту

Таблиця.