12.3. Стратегічна модель залучення іноземних інвестицій в економіку України.

Для моделювання процесу залучення іноземних інвестицій в розвиток виробничо-експортного потенціалу підприємств України нами пропонується концепція “інвестиційних полів”. Ця концепція містить у собі макроекономічний підхід до вибору напрямків іноземного інвестування в національну економіку і враховує стратегічні особливості інвестиційної поведінки зарубіжних фірм.

Макроекономічну систему інвестування полів України (загального, виробничо-експортного, детермінуючого впливу іноземних інвестицій) формують внутрішні фактори конкурентоспроможності (національний “даймонд” за М. Портером) та відповідні інвестиційні пріоритети. Особливо важливою є оцінка тих секторів виробничо-експортного потенціалу, де мобілізуючий ефект іноземних інвестицій може бути найбільшим (поле детермінуючого впливу іноземних інвестицій).

Об’єднання специфічних параметрів інвестиційної привабливості України із загальними мотиваційними групами моделі OLI визначає основні рішення щодо масштабів інтерналізації та ризику і формує поле інвес­тиційних інтересів іноземних суб‘єктів міжнародного бізнесу (рис. 12.3).

Найбільшої уваги заслуговує, безперечно, зона А, в якій досягається баланс між мотивацією іноземних інвесторів і стратегічними інтересами підвищення міжнародної конкурентоспр можності українських підприємств. Ця зона є найважливішою з точки зору розробки комплексу стимулюючих заходів щодо залучення іноземних інвестицій, який би включав як макроекономічні рішення, так і рішення, що стосуються внутрішньонаціонального фінансування, насамперед розвитку інфраструктури.

Рис. 12.3. Стратегічна модель формування поля інвестиційних інтересів іноземних суб’єктів міжнародного бізнесу

Зауважимо також, що зміст подальших досліджень щодо результативності цих заходів має базуватися на розумінні динамічності конфігурації та розміру кожної із зон, що розглядаються, з урахуванням пріоритетності збільшення якісних та кількісних параметрів зони А. Саме на це мають орієнтуватися аналіз та пошук рішень відносно іноземних інвестицій, які дислокуються в зонах B, E i F та тих, які в зв’язку з можливими змінами в полі 4 можуть виникнути у зонах C, E та G (рис. 12.4).

Рис. 12.4. Зони A-G в системі інвестиційних полів

Поля:

1 – загальне інвестиційне поле України;

2 – поле виробничо-експортного потенціалу підприємств;

3 – поле детермінуючого впливу іноземних інвестицій;

4 – поле інвестиційних інтересів іноземних суб‘єктів міжнародного бізнесу в Україні.

В цілому, концепція “інвестиційних полів” дає змогу виділити ті галузі та підгалузі, де може бути досягнута найбільша результативність участі іноземного капіталу в мобілізації виробничо-експортного потенціалу підприємств України на основі збалансованості мотивації останніх з інвестиційними пріоритетами зарубіжних суб‘єктів міжнародного бізнесу.

Тематика контрольних робіт (рефератів) для студентів заочної форми навчання

1. Місце і роль міжнародних інвестицій в інвестиційній діяльності

2. Нормативно-правові аспекти міжнародного інвестування в правових документах України

3. Мотивація та форми міжнародних інвестицій.

4. Специфіка портфельного та прямого типів міжнародної інвестиційної діяльності

5. Системна класифікація міжнародних інвестицій.

6. Учасники міжнародної інвестиційної діяльності

7. Інституційні інвестори, як учасників міжнародної інвестиційної діяльності

8. Класифікація інвестицій за об’єктами інвестування

9. Інвестиційні ресурси та фактори міжнародної інвестиційної діяльності.

10. Інфраструктура міжнародної інвестиційної діяльності.

11. Форми та чинники міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності

12. Транснаціональні корпорації як суб’єкти міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності.

13. Міжнародне спільне підприємництво, як форма інвестиційної діяльності.

14. Цінні папери, що мають міжнародний обіг, їх фундаментальні якості та класифікація

15. Зарубіжні та міжнародні ринки ціних паперів та їх особливості

16. Види міжнародних операцій з цінними паперами.

17. Учасники міжнародних операцій с цінними паперами.

18. Фондові біржі як учасники міжнародної інвестиційної діяльності

19. Міжнародні фондові індекси та їх основні характеристики

20. Інвестиційна сутність венчурного капіталу

21. Джерела і учасники венчурного фінансування

22. Джерела фінансування венчурного капіталу в Європі

23. Основні організаційні форми венчурного капіталу

24. Підприємницька структура венчурного фінансування інвестиційних проектів

25. Венчурна фірма та механізм і порядок її фінансування

26. Міжнародний інвестиційний ринок та особливості його кон’юнкутри

27. Структура сучасного міжнародного інвестиційного ринку

28. Попит, пропозиція і кон’нктура на міжнародному інвестиційному ринку

29. Особливості функціонування міжнародного ринку цінних паперів

30. Особливості функціонування ринку цінних паперів США

31. Особливості функціонування європейського ринку цінних паперів

32. Особливості функціонування ринку цінних паперів Японії

33. Методи і форми регулювання міжнародної інвестиційної діяльності

34. Особливості регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах глобалізації.

35. Особливості регулювання міжнародних ринків цінних паперів

36. Моделі оцінювання міжнародних інвестиційних проектів за доходним підходом

37. Модель оцінювання міжнародних інвестиційних проектів на основі дисконтування грошових потоків (модель NPV)

38. Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внутрішнього коефіцієнта дохідності

39. Аналіз інвестиційних проектів в міжнародному інвестуванні за умов ресурсних обмежень

40. Моделі інвестиційної діяльності в умовах невизначеності та ризику

41. Урахування систематичного ризику в Моделі оцінки капітальних активів САРМ.

42. Мікро- та макропараметри утворення і використання інвестиційних ресурсів.;

43. Класичні макромоделі інвестиційної діяльності.

44. Моделі циклів економічної активності та їх застосуваня у міжнародному інвестуванні.

45. Міжнародний інвестиційний менеджмент, його завдання та функції.

46. Інвестиційні стратегії в міжнародному портфельному інвестуванні

47. Інвестиційні стратегії у прямому міжнародному інвестуванні

48. Управління міжнародним інвестиційним портфелем в глобальному середовищі

49. Формування та оцінка параметрів національного інвестиційного клімату.

50. Сукчасний стан національного інвестиційного клімату.

51. Структурно-динамічні проблеми міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.

52. Основні напрями покращання національного інвестиційного клімату в Україні.

53. Інвестиційний потенціал С(В)ЕЗ та інших інноваційних форм інвестування в Україні.

54. Порядок створення та організація економічної діяльнсоті в спеціальних (вільних) економічних зонах в Україні.

55. Місце і роль прикордонного, транскордонного співробітництво, розвитку єврорегіонів у мівжнародній івнсетиційній діяльності в Україні

56. Стратегічні завдання та фактори розвитку іноземного інвестування в Україні.

57. Селективне регулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні

58. Зарубіжне інвестування національними інвесторами інвестицій

59. Інвестиційна діяльність зарубіжних корпорацій – активних іноземних інвесторів в Україні

60. Перспективний стратегічний потенціал міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.

61. Стратегічні моделі залучення іноземних інвестицій в економіку України.

* Фахівець має бути готовим до деяких розбіжностей в означеннях, аж до існуючих «колізій права». Він повинен мати навички самостійного, на основі знань про цілісну систему інвестування, використання термінологічного апарату.

* Для означення високоризикових інвестицій іноді використовується термін «спекуляція»

* У вітчизняній практиці господарювання такі інвестиції називають виробничими або капітальними вкладеннями.

* Основними країнами-донорами іноземної допомоги є США, Франція, Німеччина, Японія, Канада, Велика Британія, Італія та ін.

* Найкрупнішими країнами-реципієнтами іноземної допомоги є Єгипет, Бангладеш, Китай, Індонезія, Індія, Філіппіни, Туреччина, Танзанія, Пакистан та ін.

* У світогосподарській практиці філією вважається підприємство, що повністю належить прямому інвестору. В дочірній компанії прямий інвестор-нерезидент володіє більш як 50% капіталу, а в асоційованій — менш як 50%.

* При публічно-правовому статусі біржі уряд не тільки бере участь у розробці правил біржової торгівлі, але й назначає маклерів, забезпечує порядок на торгах, слідкує за виконанням норм і правил при заключенні і виконанні біржових угод.

17 Чисте заощадження домогосподарств як % від їх доходу.

18 Валове національне заощадження як % від ВНП.

* З прийняттям Закону України «Про концесії» від 16.071999 р. «права на здійснення господарської діяльності» отримали правову базу у вигляді спеціального законодавства. Чітко визначено поняття і правові принципи регулювання відносин концесії державного і комунального майна, порядок і умови її здійснення.

* У сучасних умовах значна частина іноземних інвестицій має використовуватись для забезпечення критичного імпорту