- •4.Основні технології локальних мереж
- •4.1.Мережі типу Ethernet.
- •4.1.1.Загальні відомості.
- •4.1.1.1.Рівень 1 osi. Інтерфейс і phy.
- •4.1.1.2.Рівень 2 osi.
- •4.1.2.Елементи системи Ethernet.
- •4.1.3.Адреси і рамки Ethernet.
- •4.1.3.1.Адресація.
- •4.1.3.2.Структури рамок Ethernet.
- •4.1.4.Протокол csma/cd.
- •4.1.4.1.Загальні відомості.
- •4.1.4.2.Доступ до середовища та колізії.
- •4.1.4.3.Час обігу петлі.
- •4.1.4.4.Розв'язання колізій.
- •4.1.4.5.Продуктивність мережі з протоколом csma/cd.
- •4.1.4.6.Процедура передавання і приймання даних в протоколі csma/cd.
- •4.2.Компоненти обладнання мереж Ethernet.
- •4.2.1.Мережеві адаптери.
- •4.2.1.1.Означення та основні функції.
- •4.2.1.2.Функціонування мережевої карти.
- •4.2.1.3.Мережеві карти Ethernet.
- •4.2.1.4.Ресурси, які використовуються мережевими картами.
- •4.2.1.5.Як діють мережеві карти.
- •4.2.1.6.Встановлення мережевої карти.
- •4.2.2.Пристрої доступу до середовища.
- •4.2.3.Повторювачі і габи Ethernet.
- •4.2.3.1.Повторювачі Ethernet.
- •4.2.3.2.Габи Ethernet.
- •4.3.Мережі типу Ethernet із швидкістю 10Мб/с.
- •4.3.1.Середовища для 10 Мб/с Ethernet.
- •4.3.2.Мережа 10Base5.
- •4.3.2.1.10Base-5 (Thick Ethernet): основні властивості.
- •4.3.2.2. Рис. 4.14. Максимальна топологія мереж 10Base-5, 10Base-2. Компоненти мережі 10Base5.
- •4.3.2.3.Правила конфігурування мережі 10Base-5.
- •4.3.3.Мережа 10Base2.
- •4.3.3.1.10Base-2 (Thin Ethernet): основні властивості.
- •4.3.3.2.Компоненти мережі 10Base-2.
- •4.3.3.3.Правила конфігурування мережі 10Base-2.
- •4.3.3.4.Встановлення та пошук несправностей в мережі 10Base-2.
- •4.3.4.Мережа 10Base-т.
- •4.3.4.1.10Base-t: основні властивості.
- •4.3.4.2.Компоненти мережі 10Base-т.
- •4.3.4.3.Правила конфігурування мережі 10Base-т.
- •4.3.5.Мережа 10Base-f.
- •4.3.5.1.10Base-f: основні властивості.
- •4.3.5.2.Компоненти мережі 10Base-f.
- •4.3.5.3.Правила конфігурування мереж 10Base-fl та foirl.
- •4.4.Правила конфігурування багатосегментних мереж Ethernet із швидкістю 10 Мб/с.
- •4.4.1.1.Сфера застосування правил конфігурування.
- •4.4.1.2.Модель 1.
- •4.4.1.3.Модель 2.
- •4.4.1.4.Обчислення часу обігу петлі.
- •4.4.1.5.Обчислення звуження часової щілини між рамками.
- •4.4.1.6.Простий приклад конфігурування для Моделі 2.
- •4.4.1.7.Складніший приклад конфігурування для Моделі 2.
- •4.5.Мережі типу Ethernet із швидкістю 100 Мб/с.
- •4.5.1.Середовища для 100 Мб/с Ethernet.
- •4.5.2.Мережа 100Base-tx.
- •4.5.2.1.100Base-tx: основні властивості.
- •4.5.2.2. Рис. 4.34. Мережі 100Base-tx, 100Base-fx, 100Base-t4. Компоненти мережі 100Base-tx.
- •4.5.2.3.Правила конфігурування для 100Base-tx.
- •4.5.3.Мережа 100Base-fx.
- •4.5.3.1.100Base-tx: основні властивості.
- •4.5.3.2.Компоненти мережі 100Base-fx.
- •4.5.3.3. Рис. 4.38. Під’єднання комп’ютера до мережі 100Base-fx. Правила конфігурування для 100Base-fx.
- •4.5.4.Мережа 100Base-t4.
- •4.5.4.1.100Base-t4: основні властивості.
- •4.5.4.2.Компоненти мережі 100Base-t4.
- •4.5.4.3.Правила конфігурування для 100Base-t4.
- •4.5.5.Автоузгодження.
- •4.5.5.1.Правила автоузгодження.
- •4.5.5.2.Приклади автоузгодження.
- •4.5.6.Правила конфігурування багатосегментних мереж Ethernet із швидкістю 100 Мб/с.
- •4.5.6.1.Модель 1.
- •4.5.6.2.Модель 2.
- •4.5.6.3.Мережева документація.
- •4.6.Мережі Ethernet із швидкістю 1 Гб/с.
- •4.6.1.Особливості гігабітного Ethetnet.
- •4.6.1.1.Порівняння можливостей версій Ethernet з різними швидкостями.
- •4.6.1.2.Стандарти гігабітного Ethetnet.
- •4.6.1.3.Компоненти Ethernet 1000 Мб/с.
- •4.6.2.Шляхи міграції гігабітного Ethetnet.
- •4.6.2.1. А) б) Рис. 4.43. Модифікація сполучення комутатор-комутатор. Сполучення комутатор-комутатор.
- •4.6.2.2.Сполучення комутатор-сервер.
- •4.6.2.3. А) б) Рис. 4.45. Модернізація комутованої магістралі Fast Ethernet. Модернізація комутованої магістралі Fast Ethernet.
- •4.6.2.4.Модернізація спільної магістралі fddi.
- •4.6.2.5. А) б) Рис. 4. 46. Модернізація спільної магістралі fddi. Модернізація під'єднання до високопродуктивних робочих станцій.
4.5.4.3.Правила конфігурування для 100Base-t4.
Рис. 4.40. Під’єднання комп’ютера до
мережі 100Base-T4.
Сигнал
Сигнал
Контакт
Контакт
1
TX_D1+
TX_D1+
1
2
TX_D1-
TX_D1-
2
3
RX_D2+
RX_D2+
3
6
RX_D2-
RX_D2-
6
4
BI_D3+
BI_D3+
4
5
BI_D3-
BI_D3-
5
7
BI_D4+
BI_D4+
7
8
BI_D4-
BI_D4-
8
Рис. 4.39. Схема перехрещення провідників
для 100Base-T4.
4.5.5.Автоузгодження.
4.5.5.1.Правила автоузгодження.
Автоузгодження (Auto-Negotiation). Функція автоузгодження є частиною стандарту Ethernet, яка надає можливість пристроям обмінюватися інформацією про їх здатності в сполучному сегменті. Це дозволяє пристроям здійснювати автоматичне конфігурування для встановлення найкращого можливого способу оперування в сполученні. Як мінімум, автоузгодження забезпечує автоматичне узгодження швидкостей для багатошвидкісних пристроїв на обидвох кінцях сегменту.
Протокол автоузгодження включає включає також автоматичне визначення інших здатностей, якщо вони наявні. Наприклад, габ, здатний до підтримкі операцій в режимі повного дуплексу, на окремих або всіх портах, може оголосити це через протокол автоузгодження. Карти мережевого інтерфейсу, під’єднані до портів габа і також здатні підтримувати операції в повному дуплексі, можуть бути сконфігуровані для використання цих операцій при взаємодії з габом.
Імпульси швидкого сполучення. Автоузгодження здійснюються з використанням імпульсів швидкого сполучення (Fast Link Pulse- FLP). Ці імпульси є модифікованою версією імпульсів звичайного сполучення (Normal Link Pulse- NLP), стосованих в тесті цілісності сполучення, як це визначено специфікаціями 10Base-T. Сигнали FLP можуть генеруватися автоматично або бути задані вручну через інтерфейс управління пристроєм з автоузгодженням. Сигнали FLP сумісні з сигналами NLP, так що пристрій 10Base-T, який використовує сигнали NLP, може продовжувати аналіз цілісності сполучення, навіть коли він під’єднаний до габа, що висилає сигнали FLP. Подібно до сигналів NLP в 10Base-T, сигнали FLP висилаються протягом періодів простоювання мережевого сполучення і не інтерферують з нормальним трафіком. Слід відзначити, що як NLP, так і FLP визначені тільки для середовищ UTP з використанням 8-контактного з’єднувача. Це означає, що мережеві пристрої та порти повторювачів, сполучені через оптоволоконні сегменти, не беруть участі в автоузгодженні.
Сигнали FLP використовуються для висилання інформації про здатності пристроїв, а протокол автоузгодження містить правила конфігурування цих пристроїв, яке базується на отриманій інформації. Це дозволяє габу та пристрою, під’єднаному до габа, автоматично переговорюватися і конфігуруватися для застосування способу зваємодії з найкращими характеристиками.
Характерні особливості автоузгодження встановлюються за замовленням і тому протокол автоузгодження може працювати також із пристроями 100Base-T, які не підтримують FLP та автоузгодження, а також із старими картами мережевого інтерфейсу 10Base-T, встановленими перед впровадженням автоузгодження. Система автоузгодження має інтерфейс управління, який дозволяє дезактивувати автоузгодження або вручну встановити цей режим. Інтерфейс управління дозволяє також вручну встановити окремий режим роботи для даного порта габа.
Сполучення Ethernet з повним дуплексом. Протокол автоузгодження забезпечує можливість встановлення режиму зв’язку з повним дуплексом через сегменти з кабелем типу “скручена пара”. Ethernet з повним дуплексом є варіантом технології Ethernet, яка на сьогодні тільки стандартизується IEEE. Тому не можна вважати, що обладнання, здатне працювати у цьому режимі і віготовлене різними фірмами, обов’язково буде сумісним.
Операції в режимі повного дуплексу цілком просто співставляються із операціями в звичайному Ethernet і пристрої на обидвох кінцях сполучення з повним дуплексом можуть одночасно передавати і приймати дані через сполучення. Однією з переваг цієї можливості є теоретичне подвоєння смуги частот порівняно із смугою звичайного (напівдуплексного) Ethernet. Спосіб оперування у повному дуплексі вимагає, щоб кожний кінець такого сполучення був під’єднаний до одного пристрою - до карти мережевого інтерфейсу комп’ютера або до порта габа-комутатора. Тим самим сполучення не може утворювати спільний канал Ethernet, здатний підтримувати багато пристроїв, тому темає необхідності дотримуватися оригінальної системи управління доступом до середовища Ethernet. Пристрій на кінці сполучення Ethernet з повним дуплексом не потребує прослуховувати наявність інших передавань або виявляти колізії при висиланні даних.
Сигнальні системи 10Base-T, 100Base-TX і 100Base-FX можуть підтримувати операції в повному дуплексі, оскільки вони мають мають шляхи передавання і приймання, які можуть бути незалежно активними. Іншою перевагою є те, що оптоволоконне сполучення з повним дуплексом може бути значно довшим, ніж це передбачено специфікаціями для звичайного сегмету 100Base-FX. Ця можливість витікає з того, що вимоги прийнятного часу обігу петлі для області колізій значно жорсткіші від обмежень, які є наслідком прийнятного бюджету оптичних втрат. З цих міркувань повнодуплексна версія оптоволоконного сполучення для 100 Мб/с звичайно дозволяє довжину сегменту до 2 км.
Таблиця 4.15. Таблиця пріорітетів
автоузгодження.
А:
100Base-TX - повний дуплекс
B:
100Base-T4
C:
100Base-TX
D:
10Base-T - повний дуплекс
E:
10Base-T