2.4.Сортування розподілом

2.4.1.Порозрядне цифрове сортування

Алгоритм вимагає представлення ключів сортованої послідовності у вигляді чисел в деякій системі числення P. Число проходів сортування рівно максимальному числу значущих цифр в числі – D. При кожному проході аналізується значуща цифра в черговому розряді ключа, починаючи з молодшого розряду. Всі ключі з однаковим значенням цієї цифри об’єднуються в одну групу. Ключі в групі розташовуються в порядку їхнього надходження. Після того, як вся початкова послідовність розподілена по групах, групи розташовуються в порядку зростання пов’язаних з групами цифр. Процес повторюється для другої цифри і т.д., поки не будуть вичерпані значущі цифри в ключі. Основа системи числення P може бути будь-якою, в окремому випадку 2 або 10. Для системи числення з основою P потрібно P груп.

Порядок алгоритму якісно лінійний – O(N), для сортування потрібно D*N операцій аналізу цифри. Проте, в такій оцінці порядку не враховується ряд обставин.

По-перше, операція виділення значущої цифри буде простою і швидкою тільки при P=2, для інших систем числення ця операція може вимагати значно більше часу, ніж операція порівняння.

По-друге, при оцінці алгоритму не враховуються затрати часу і пам’яті на створення і ведення груп. Розміщення груп в статичній робочій пам’яті вимагає пам’яті для P*N елементів, оскільки в граничному випадку всі елементи можуть потрапити в якусь одну групу. Якщо ж формувати групи усередині тієї ж послідовності за принципом обмінних алгоритмів, то виникає необхідність перерозподілу послідовності між групами і всі проблеми і недоліки, властиві алгоритмам включення. Найбільш раціональним є формування груп у вигляді зв’язних списків з динамічним виділенням пам’яті.

У наступному прикладі застосовуємо порозрядне сортування до статичної структури даних і формуємо групи на тому ж місці, де розташована початкова послідовність. Приклад вимагає деяких пояснень.

Ділянка пам’яті, займана масивом перерозподіляється між вхідною і вихідною множинами, як це робилося і у ряді попередніх прикладів. Вихідна множина (вона розміщується на початку масиву) розбивається на групи. Розбиття відстежується в масиві b. Елемент масиву b[і] містить індекс в масиві a, з якого починається і+1-а група. Номер групи визначається значенням аналізованої цифри числа. Коли чергове число вибирається з вхідної множини і повинне бути занесене в і-ту групу вихідної множини, воно буде записано в позицію, яка визначається значенням b[і]. Але заздалегідь ця позиція повинна бути звільнена: ділянка масиву від b[і] до кінця вихідної множини включно зсовується в право. Після запису числа в і-ту групу і-те і всі подальші значення в масиві b коректуються – збільшуються на 1.

// Цифрове сортування (розподіл)

int const D=4; // максимальна кількість цифр в числі

int const P=10; // основа системи счислення

// повертає значення n-ої цифри в числі v

int Digit(int v, int n)

{

for ( int i=n; i>0;i-- )

v = v / P;

return v % P;

}

void Sort(int *a)

{

int b[P]; // індекс елемента наступного за останнім в і-ій групі

int i, j, k, m, x;

for ( m=0; m<D; m++ ) // перебір цифр, починаючи з молодшої

{

for ( i=0; i<P; i++ )

b[i] = 0; // початокове значення індексів

for ( i=0; i<N; i++ ) // перебір масиву

{

k = Digit(a[i],m); // визначення m-ої цифри

x = a[i];

// зсув - звільнення місця в кінці k-ої групи

for ( j=i; j>b[k]; j-- )

a[j] = a[j-1];

// запис в кінець k-ої групи

a[b[k]] = x;

// модифікація k-го індексу і всіх більших

for ( j=k; j<P; j++ )

b[j] = b[j]+1;

}

}

}