- •1. Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем. Праця м.К.Мамардашвілі "Як я розумію філософію".
- •3. Поняття світогляду та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4. Відношення "людина - світ" як філософсько-світоглядна проблема. Форми опанування світом: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
- •2. Філософія і культура. Основні функції філософії.
- •5. Міфологія як тип світогляду. Особливості світогляду давніх слов'ян.
- •6. Особливості релігійного світогляду. Світоглядний та гносеологічний аспекти віри. Християнство і його вплив на культуру України.
- •7. Наука і світогляд. Роль світогляду в науковому пізнанні. Праця в.І. Вернадського "Науковий світогляд ".
- •10. Антична філософія, схожість та відмінності від "східної" філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для форм. Європейської культури.
- •Восточная ф не имела практики и представляла собой только теорию, которая состояла из религиозных постулатов, в то время, когда др греч содержала в себе больше мифологии, чем религии.
- •8. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •11. Основні проблеми філософії "досократиків". Мілетська школа (Геракліт, Парменід, піфагорейці, елеати, атомісти).
- •12. Софісти. Філософія Сократа та її значення для європейської культури, зокрема філософії України. Праця Платона "Апологія Сократа".
- •9. Філософія давнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.
- •13. Філософія Платона: Теорія ідей, вчення про пізнання. Праця Платона "Менон".
- •14. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. (Характеристика однієї з праць Арістотеля "Метафізика"або "Категорії"")
- •15. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Праця Фоми Аквінського "Природнича теологія".
- •16. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •17. Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •18. Філософія і.Канта. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •19. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, "панлогізм", розуміння історії. Праця г. Гегеля "Енциклопедія філософських наук. Наука логіки"
- •20. Філософія л.Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології. Вчення про релігію. Праця л. Фейєрбаха "Сутність християнства".
- •21. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці к.Маркса "До критики політичної економії"; "Німецька ідеологія", (одна з них).
- •22. Марксистська філософія в XX сторіччі: розробка проблем, їх оцінка та роль в суспільному бутті. Різновиди марксизму.
- •23. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •24. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського "Слово про закон і благодать".
- •25. Києво-Могилянська академія як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України.
- •40. Особливості класичної та некласичної традицій у філософії: порівняльний аналіз.
- •27. Соціально-філософські мотиви в творчості Тараса Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •28. Тенденції розвитку філософії в радянській період.
- •29. Основні ідеї російської філософії кінця XIX - початку XX ст. (в.С. Соловйов, м.О. Бердяєв, п. Флоренський, л. Шестов та інші).
- •35. Антропологічний ренесанс у філософській думці XX століття (Шелер, Плесснер, Кассірер та інші.) Праця м.Шелера "Положення людини в космосі".
- •30. Релігійні течії в філософії кінця хіх-хх століть. Характеристика одного з спрямувань.
- •31. Філософія неотомізму. Праця Тейяра де Шардена "Феномен людини".
- •32. Філософія позитивізму, етапи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
- •33. Постпозитивістське тлумачення науки. Ідея парадигми та наукового товариства. Праця т.Куна "Структура наукових революцій".
- •34. Філософія к.Поппера. Ідеї плюралізму, верифікації та фальсифікації в науці. Праця к.Поппера "Логіка і ріст наукового знання ".
- •36. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура. Структура діяльності. Проблема опредмечення і розпредмечення. Феномен відчуження.
- •37. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (м.Хайдеггер, к.Ясперс, а.Камю). Праця ж.П.Сартра "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •39. Комунікативна філософія. Проблема суб'єкт-суб'єктної взаємодії (к.-о.Аппель, ю.Хабермас, к.Ясперс, м.Бубер, о.Ф.Больнов).
- •41. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •42. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Праця 3. Фрейда "я і Воно".
- •78. Поняття політики як феномену суспільного буття. Політична організація суспільства (філософські проблеми). Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.
- •43. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.
- •44. Проблема буття (Парменід, класична онтологія, "нові онтології" - Гуссерль, Хайдеггер, Сартр, Лукач). Буття як повнота (тотальність).
- •45. Проблема субстанції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.
- •47. Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності. Наукове мислення та категорії.
- •46. Співвідношення матеріального та духовного в бутті людини (тлумачення в працях з релігійної філософії, марксизму, філософської антропології, комунікативної філософії").
- •48. Категорії "рух" і "спокій", "час" і "простір". Соціально-культурний та когнітивний зміст і функції перелічених категорій.
- •49. Категорії "кількість" і "якість". Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
- •50. Категорії тотожності, розрізнення, протиріччя. Протиріччя як джерело руху і розвитку. Соціальні протиріччя.
- •51. Категорії "сутність" і "явище", їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •52. Категорії "зміст" і "форма", організація та самоорганізація, їх соціокультурний і когнітивний зміст та функції. Праця у. Пригожина та і.Стенгерс "Порядок з хаосу"
- •53. Категорія заперечення (діалектичний і метафізичний смисл). Розвиток та відмирання, утвердження і заперечення як екзістенціальна та гносеологічна проблема.
- •54. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •55. Поняття пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •56. Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
- •57. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Позиція фалібілізму. Істина та достовірність.
- •58. Проблема та гіпотеза в науковому пізнанні.
- •59. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції і наукова творчість. Проблема інтуїції.
- •60. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •61. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність вченого.
- •62. Класична, некласична та постнекласична наука (основні риси). Історичні типи наукової раціональності.
- •63. Наука в культурі постмодерну. Праця ж-ф Ліотара" Стан постмодерну".
- •64. Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
- •65. Емпіричний рівень пізнання. Форми та методи емпіричного пізнання. Поняття наукового факту і емпіричного закону.
- •67. Категорії «закон» і «хаос» у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілістність. Праця г.Хакена «Синергетика».
- •68. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні спільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •69. Культура як соціально-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
- •72. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства (д. Белл, о.Тоффлер).
- •71. Культура і цінності. Національна культура і загальнолюдські цінності.
- •74. Конфлікти та злагода, війни та мир, революції та еволюція в розвитку історії.
- •73. Суб'єкти та об'єкти історії. Народ та особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
- •75. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Сутнісні риси сучасних глобалізаційних процесів.
- •76. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль в житті нації.
- •79. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства. Проблеми формування громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •80. Идеи Римского клуба. Глобальные проблемы современности и основные пути их решения.
- •81. Опозиція «модерн-постмодерн» у культурному поступі людства. Праця п.Козловськи «Постмодерна культура»
1. Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем. Праця м.К.Мамардашвілі "Як я розумію філософію".
Философия – одна из древнейших областей человеческого знания. Зародилась в 6-7вв. до н.э. в Индии, Китае, Древней Греции. В переводе с древнегреческого слово «философия» означает «любовь к мудрости». Предметом философии выступает любое знание, будь то наука, языкознание, гуманитарные знания и др. В средние века философия теряет свое свободомыслие и становится в результате гнета христианской религии "служанкой богословия", призванной отрабатывать догматы христианского вероучения в форме здравого смысла. Начиная с эпохи Возрождения, в результате накопления экспериментальных фактов и углубления научных теорий, происходит дифференциация и отделение различных знаний в отдельные области науки и знания: математика, физика, искусство и т.п. Таким образом в настоящее время философия превратилась в науку, изучающую наиболее общие законы развития природы, общества и человеческого мышления (вчерашняя трактовка).В различные времена различным философам по разному представлялся круг проблем, решаемых философией, по разному они видели пути решения философских проблем, ответы на вопросы человеческого бытия. Истоками философии являлись религия и мифология, с помощью которых в античности человек пытался осмыслить познать неведомые стороны жизни, ответить на фундаментальные вопросы человеческого бытия.Таким образом, природа происхождения философских проблем связана со стремлением человека познать окружающий его мир, познать самого себя, свои взаимоотношения с внешним миром.
Філософська проблема – це утруднення, в яке потрапляє людина, що спостерігає і осмислює життя, проблема не суто розумова або теоретична, а життєва. Виникають питання з приводу трьох відносин – Я і Бог, Я та інша людина (суспільство), Я і природа. Отже, Людина, Природа, Суспільство – головні проблеми філософії. Проблема людини займає центральне місце в філософії. Століття філософи аналізували природу і можливості людського розуму, особливості її почуттів, різні прояви її духовного світу: мову, пізнання, мислення, мистецтво.увага філософів зосереджується не на випадковостях, а на загальних принципах існування та розвитку природи. Предметом філософії є будь-яке тіло, виникнення якого можемоосягти шляхом наукових понятьі яке можемо у будь-якому ставленні порівнювати з іншими тілами. Сучасна філософська думка осмислює шляхи дальшого пізнання світу і людини, реалізації актуальних для людства проблем:збереження земної цивілізації, поліпшення біосфери, усунення міжнацілнальних конфлвктів.
Главная тема исследовании Мамардашвили — отология сознания: опыт построения «физической метафизики», проблема превращенных форм сознания, проблема рациональности, проблема живого человека.Призвание человека и прежде всего философа — быть живым, реализовать свое понимание и тем самым свое место в мире. И никто вместо тебя этого сделать не может, никому нельзя передоверить этот труд. Философия вообще говорит об уникальных состояниях, актах, которые нельзя передать другому, в которых нельзя даже сотрудничать или разделять труд или друг другу помогать. Возможен, конечно, диалог, но его возможность обусловлена тем, насколько человеку удастся стать сначала один на один с бытием и быть одиноким. Только из нашего метафизического одиночества можно протянуть руку другому.