- •1. Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем. Праця м.К.Мамардашвілі "Як я розумію філософію".
- •3. Поняття світогляду та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4. Відношення "людина - світ" як філософсько-світоглядна проблема. Форми опанування світом: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
- •2. Філософія і культура. Основні функції філософії.
- •5. Міфологія як тип світогляду. Особливості світогляду давніх слов'ян.
- •6. Особливості релігійного світогляду. Світоглядний та гносеологічний аспекти віри. Християнство і його вплив на культуру України.
- •7. Наука і світогляд. Роль світогляду в науковому пізнанні. Праця в.І. Вернадського "Науковий світогляд ".
- •10. Антична філософія, схожість та відмінності від "східної" філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для форм. Європейської культури.
- •Восточная ф не имела практики и представляла собой только теорию, которая состояла из религиозных постулатов, в то время, когда др греч содержала в себе больше мифологии, чем религии.
- •8. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •11. Основні проблеми філософії "досократиків". Мілетська школа (Геракліт, Парменід, піфагорейці, елеати, атомісти).
- •12. Софісти. Філософія Сократа та її значення для європейської культури, зокрема філософії України. Праця Платона "Апологія Сократа".
- •9. Філософія давнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.
- •13. Філософія Платона: Теорія ідей, вчення про пізнання. Праця Платона "Менон".
- •14. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. (Характеристика однієї з праць Арістотеля "Метафізика"або "Категорії"")
- •15. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Праця Фоми Аквінського "Природнича теологія".
- •16. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •17. Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •18. Філософія і.Канта. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •19. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, "панлогізм", розуміння історії. Праця г. Гегеля "Енциклопедія філософських наук. Наука логіки"
- •20. Філософія л.Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології. Вчення про релігію. Праця л. Фейєрбаха "Сутність християнства".
- •21. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці к.Маркса "До критики політичної економії"; "Німецька ідеологія", (одна з них).
- •22. Марксистська філософія в XX сторіччі: розробка проблем, їх оцінка та роль в суспільному бутті. Різновиди марксизму.
- •23. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •24. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського "Слово про закон і благодать".
- •25. Києво-Могилянська академія як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України.
- •40. Особливості класичної та некласичної традицій у філософії: порівняльний аналіз.
- •27. Соціально-філософські мотиви в творчості Тараса Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •28. Тенденції розвитку філософії в радянській період.
- •29. Основні ідеї російської філософії кінця XIX - початку XX ст. (в.С. Соловйов, м.О. Бердяєв, п. Флоренський, л. Шестов та інші).
- •35. Антропологічний ренесанс у філософській думці XX століття (Шелер, Плесснер, Кассірер та інші.) Праця м.Шелера "Положення людини в космосі".
- •30. Релігійні течії в філософії кінця хіх-хх століть. Характеристика одного з спрямувань.
- •31. Філософія неотомізму. Праця Тейяра де Шардена "Феномен людини".
- •32. Філософія позитивізму, етапи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
- •33. Постпозитивістське тлумачення науки. Ідея парадигми та наукового товариства. Праця т.Куна "Структура наукових революцій".
- •34. Філософія к.Поппера. Ідеї плюралізму, верифікації та фальсифікації в науці. Праця к.Поппера "Логіка і ріст наукового знання ".
- •36. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура. Структура діяльності. Проблема опредмечення і розпредмечення. Феномен відчуження.
- •37. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (м.Хайдеггер, к.Ясперс, а.Камю). Праця ж.П.Сартра "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •39. Комунікативна філософія. Проблема суб'єкт-суб'єктної взаємодії (к.-о.Аппель, ю.Хабермас, к.Ясперс, м.Бубер, о.Ф.Больнов).
- •41. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •42. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Праця 3. Фрейда "я і Воно".
- •78. Поняття політики як феномену суспільного буття. Політична організація суспільства (філософські проблеми). Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.
- •43. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.
- •44. Проблема буття (Парменід, класична онтологія, "нові онтології" - Гуссерль, Хайдеггер, Сартр, Лукач). Буття як повнота (тотальність).
- •45. Проблема субстанції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.
- •47. Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності. Наукове мислення та категорії.
- •46. Співвідношення матеріального та духовного в бутті людини (тлумачення в працях з релігійної філософії, марксизму, філософської антропології, комунікативної філософії").
- •48. Категорії "рух" і "спокій", "час" і "простір". Соціально-культурний та когнітивний зміст і функції перелічених категорій.
- •49. Категорії "кількість" і "якість". Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
- •50. Категорії тотожності, розрізнення, протиріччя. Протиріччя як джерело руху і розвитку. Соціальні протиріччя.
- •51. Категорії "сутність" і "явище", їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •52. Категорії "зміст" і "форма", організація та самоорганізація, їх соціокультурний і когнітивний зміст та функції. Праця у. Пригожина та і.Стенгерс "Порядок з хаосу"
- •53. Категорія заперечення (діалектичний і метафізичний смисл). Розвиток та відмирання, утвердження і заперечення як екзістенціальна та гносеологічна проблема.
- •54. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •55. Поняття пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •56. Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
- •57. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Позиція фалібілізму. Істина та достовірність.
- •58. Проблема та гіпотеза в науковому пізнанні.
- •59. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції і наукова творчість. Проблема інтуїції.
- •60. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •61. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність вченого.
- •62. Класична, некласична та постнекласична наука (основні риси). Історичні типи наукової раціональності.
- •63. Наука в культурі постмодерну. Праця ж-ф Ліотара" Стан постмодерну".
- •64. Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
- •65. Емпіричний рівень пізнання. Форми та методи емпіричного пізнання. Поняття наукового факту і емпіричного закону.
- •67. Категорії «закон» і «хаос» у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілістність. Праця г.Хакена «Синергетика».
- •68. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні спільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •69. Культура як соціально-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
- •72. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства (д. Белл, о.Тоффлер).
- •71. Культура і цінності. Національна культура і загальнолюдські цінності.
- •74. Конфлікти та злагода, війни та мир, революції та еволюція в розвитку історії.
- •73. Суб'єкти та об'єкти історії. Народ та особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
- •75. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Сутнісні риси сучасних глобалізаційних процесів.
- •76. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль в житті нації.
- •79. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства. Проблеми формування громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •80. Идеи Римского клуба. Глобальные проблемы современности и основные пути их решения.
- •81. Опозиція «модерн-постмодерн» у культурному поступі людства. Праця п.Козловськи «Постмодерна культура»
21. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці к.Маркса "До критики політичної економії"; "Німецька ідеологія", (одна з них).
Карл Маркс - основатель научного коммунизма диалектического и исторического материализма и научной политической экономии. Исходный пункт эволюции мировоззрения Маркса - гегелевская философия. В это время Маркс наиболее последовательно отстаивал и в теории и на практике революционно демократическую позицию. практическая деятельность и теоретические исследования приводят Маркса к прямому столкновению с гегелевской философией из-за ее противоречий.
В это время на мировоззрение Маркса оказали существенное влияние оказали знакомство с реальными жизненными, прежде всего экономическими отношениями и философия Фейербаха. Нарастание классовой борьбы, изучение политической экономии, утопического социализма, истории привели Маркса от революционного демократизма к научному коммунизму, что получило выражение в его работах "К критике гегелевской философии права" и "К еврейскому вопросу", в которых он впервые раскрывает историческую роль пролетариата, о неизбежности социальной революции. К этому времени происходит сближение Маркса с Энгельсом, с которым он начинает систематическую разработку нового мировоззрения.
Маркс примыкает к Союзу коммунистов, пишет с Энгельсом "Манифест коммунистической партии", в котором были "обрисовано новое мировоззрение, последовательный материализм, диалектика, теория классовой борьбы". После роспуска Союза коммунистов деятельность Маркса в пролетарском движении связана с созданием и всей работой I Интернационала. Главный научный интерес Маркса был связан с политической экономией, с созданием основного его труда – "Капитала". В "Капитале" к исследованию системы экономических отношений капитализма Маркс применил диалектический метод, принцип единства диалектики, логики и теории познания.
Фридрих Энгельс – соратник К. Маркса, вместе являются создателями марксистского учения научного коммунизма, философия диалектического и исторического материализма. Энгельс примыкал к левому крылу младочечельянцев ( радикальное крыло гегелевской философской школы – критика христианства). Критиковал Гегеля за консервативные выводы и противоречия его идеалистической диалектики. Перелом в воззрениях наступил после знакомства с жизнью и борьбой рабочего класса в Англии ( Чертистсное движение). В работах "Наброски к критике политической экономии" и "Положение рабочего класса в Англии научно обосновал историческую миссию пролетариата. В Англии Энгельс становится социалистом. Вскоре покидает Англию и в Париже встречается с Марксом. Эта встреча положила начало глубокой дружбе и работе. Написанные им работы "Святое семейство" и "Немецкая идеология" посвящены критическому переосмыслению господствующих тогда философских взглядов Гегеля, Фейербаха и их учеников и разработке основ диалектического и исторического материализма. Энгельс проект программы Союза коммунистов – "Принципы коммунизма" на основе которого создается затем "Манифест Коммунистической партии". Переехав в Англию, где поселился и Маркс, Энгельс активно участвуют в рабочем движении, в создании 1 Интернационала и борьбе с оппортунистическими и анархистскими взглядами. С этого времени Энгельс оказывает всемирную помощь Марксу в работе над "Капиталом", а 2-й и 3-й том издает сам после его смерти. В то же время он продолжает трудиться над всесторонним обоснованием и развитием философии диалектического и исторического материализма. Его произведения "Людовик Фейербах" и конец класической немецкой философии".
"Анти-Дюринг" (критика взглядов Дюринга на истории политической экономии, изложены три составные части марксизма :философия, полит. экономия и научный социализм) и других классически изложены положения философии. Большая заслуга принадлежит Энгельсу в применении диалектического материализма к естествознанию. Работа "Диалектика природы" – идеи о неразрывности материи и движения, о единстве пространства и времени, о неисчерпаемости форм материи и сложности строения атома и др; Энгельс внес так же вклад в развитие теории познания, критику агностицизма, ряда вопросов диалектической логики.
“До критики політичної економії”.—праця К. Маркса, в якій закладено основи марксистської економічної теорії, розвинутої в “Капіталі”. Твір є важливим етапом розробки вихідних принципів екон. учення К. Маркса та матеріалістич. розуміння історії. В цьому творі вперше визначено суть історичного матеріалізму. Серед різних сфер суспільного буття К. Маркс виділяє екон. сферу, а з усіх суспільних відносин — виробничі відносини, що в своїй сукупності становлять реальний базис суспільства, на якому підноситься політична і юридична надбудова суспільства, а їй відповідають певні форми суспільної свідомості. На основі глибокого істор. аналізу К. Маркс сформулював відповідності виробничих відносин характерові продуктивних сил закон, виклав одне з найважливіших положень про те, що суперечності між характером продуктивних сил і виробнич. відносин є гол. причиною соціальних революцій. На відміну від бурж. економістів, що розглядали як незмінні й вічні такі економічні категорії, як праця, товар, вартість, гроші, К. Маркс довів істор. характер цих категорій. Якщо бурж. економісти вбачали в товарообміні обмін вартостей, то К. Маркс виявив в обміні відносини між людьми. Проаналізувавши товар, як екон. клітину капіталістич. суспільства, що містить у собі зародки всіх суперечностей цього суспільства, К. Маркс створив матеріалістичну теорію вартості. Першим в історії науки він пояснив походження грошової форми вартості, суть та функції грошей у різних суспільно-екон. формаціях.