81. Опозиція «модерн-постмодерн» у культурному поступі людства. Праця п.Козловськи «Постмодерна культура»

В історичній перспективі треба брати культуру, як цілісне суспільне явище. Виник новий підхід до історії – єдність минулого, теперішнього і майбутнього. Тоді актуальною стає періодизація культури на модерн і пост модерн.

Модерн – новий, авангардний. Вперше в історії філософії термін „модерн” Гегель позначив історичний період у розвитку Західно Європейській культурі, який нараховує 3 століття від 1500-1800 рр. Він назвав цей час „модерн”, або Новий Час. Період після 1800 р. – новітня історія. Сучасні дослідники розширили межі модерну. Ці 3 ст. – новий час, але період культури модерну продовжили до середини 20 ст. Те, що було до 1500 – пре модерн, після – пост модерн, 20 ст. перша половина – новий період.Вони проаналізували основні риси модерну:

1. Протиставлення раціоналізму і ірраціоналізму.

2. Переважний розвиток природних наук. В науках поділ на більш вузькі галузі, на процесі інтеграції

3. Ставка на розвиток техніки, домінування.

Науково-технічний прогрес вирішував все. Ніяких радикальних змін в цей період не відбулося, в культурі, політиці, духовності та ін. Оволодіння задля цього процесу силами природи. Цей тип мислення був характерне до 60 р. 20ст. „Природа – невичерпне джерело наших багатств”

Модерн – пост модерн:

1. Жорстка опозиція модерну і пост модерну.

2. Контрофізм (незгода, суперечність) модерну і пост модерну.

Першими розглядали цю проблему французькі вчені з 70-х р. Ліожар був першим. Хабершас, Козловський – німецькі.

Розуміння основних рис і рамок – мислителі сходилися про модерн, пост модерн – їх погляди розходилися.

Ліожар: поч. з 50-х р. культура пост модерну зв’язана з таким науками: кібернетика, новітні розділи алгебри, інформатики та комп’ютери. Домінуюча роль у розвитку культури – в університетів. Усі науки несуть інновації в інші науки. і в мораль, і в побут йдуть нові технології, змінюючи їх.

Хабершас: Вважає, що взагалі пост модерн не є таки. Людство викривило основні плани і ідеали культури модерну, тому він і не був реалізований. Треба повернутися до нього і продовжити план модерну.

Козловський (релігійний філософ): Жорстка дихотомія раціональності і ірраціональності. У час модерну наука протиставляла себе іншим формам знання. Культура знищує бар’єри між наукою, релігією, мистецтвом. Взаємовплив і взаємодія їх. Задача модерну – утопічна. Його треба відкинути і розробляти план пост модерну.

Інші дослідники в релігії, науці, мистецтві вважали, що пост модерн виражає не всі галузі, а лише літературі, архітектурі, неорелігії.

Підхід до всього, як до темпу – в цьому сутність культури пост модерну.

П. Дракс (амер. економіст) – називає сучасну економіку – пост модерн. Основна цінність – знання, як економічна цінність („нова пост індустріальна хвиля на Заході”).

„Пост модерн” – те, що після модерну. Інші кажуть дослідники, що точно її початок знайти неможливо. Початковий етап розмитий. Одна з сутнісних рис – толерантність різних форм культури і знання одне до одного. Інші форми знання і культури. Як власне соціально-культурне оточення, яке впливає на політику мораль та ін. Друге – ліквідація конфлікту раціональність і ірраціональність, раціонального і чуттєвого та ін. В усіх сферах життєдіяльності суспільства і в науці. Наприклад, передбачення в науці.

Навіть віру розглядали, як достовірність, як те, що не спростоване, а значить істинно в даний момент (нема заперечення, значить вірно).

Мислення в різних філософів свідомості перестало бути репресивним. !!!

Термін „пост модерн” поки що нічого не несе. Він просто означає період у Західній Європейській культурі. Напрямок заданий терпимістю, толерантності, взаємопов’язаності різних областей культури.