- •1. Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем. Праця м.К.Мамардашвілі "Як я розумію філософію".
- •3. Поняття світогляду та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4. Відношення "людина - світ" як філософсько-світоглядна проблема. Форми опанування світом: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
- •2. Філософія і культура. Основні функції філософії.
- •5. Міфологія як тип світогляду. Особливості світогляду давніх слов'ян.
- •6. Особливості релігійного світогляду. Світоглядний та гносеологічний аспекти віри. Християнство і його вплив на культуру України.
- •7. Наука і світогляд. Роль світогляду в науковому пізнанні. Праця в.І. Вернадського "Науковий світогляд ".
- •10. Антична філософія, схожість та відмінності від "східної" філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для форм. Європейської культури.
- •Восточная ф не имела практики и представляла собой только теорию, которая состояла из религиозных постулатов, в то время, когда др греч содержала в себе больше мифологии, чем религии.
- •8. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •11. Основні проблеми філософії "досократиків". Мілетська школа (Геракліт, Парменід, піфагорейці, елеати, атомісти).
- •12. Софісти. Філософія Сократа та її значення для європейської культури, зокрема філософії України. Праця Платона "Апологія Сократа".
- •9. Філософія давнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.
- •13. Філософія Платона: Теорія ідей, вчення про пізнання. Праця Платона "Менон".
- •14. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. (Характеристика однієї з праць Арістотеля "Метафізика"або "Категорії"")
- •15. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Праця Фоми Аквінського "Природнича теологія".
- •16. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •17. Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •18. Філософія і.Канта. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •19. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, "панлогізм", розуміння історії. Праця г. Гегеля "Енциклопедія філософських наук. Наука логіки"
- •20. Філософія л.Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології. Вчення про релігію. Праця л. Фейєрбаха "Сутність християнства".
- •21. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці к.Маркса "До критики політичної економії"; "Німецька ідеологія", (одна з них).
- •22. Марксистська філософія в XX сторіччі: розробка проблем, їх оцінка та роль в суспільному бутті. Різновиди марксизму.
- •23. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •24. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського "Слово про закон і благодать".
- •25. Києво-Могилянська академія як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України.
- •40. Особливості класичної та некласичної традицій у філософії: порівняльний аналіз.
- •27. Соціально-філософські мотиви в творчості Тараса Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •28. Тенденції розвитку філософії в радянській період.
- •29. Основні ідеї російської філософії кінця XIX - початку XX ст. (в.С. Соловйов, м.О. Бердяєв, п. Флоренський, л. Шестов та інші).
- •35. Антропологічний ренесанс у філософській думці XX століття (Шелер, Плесснер, Кассірер та інші.) Праця м.Шелера "Положення людини в космосі".
- •30. Релігійні течії в філософії кінця хіх-хх століть. Характеристика одного з спрямувань.
- •31. Філософія неотомізму. Праця Тейяра де Шардена "Феномен людини".
- •32. Філософія позитивізму, етапи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
- •33. Постпозитивістське тлумачення науки. Ідея парадигми та наукового товариства. Праця т.Куна "Структура наукових революцій".
- •34. Філософія к.Поппера. Ідеї плюралізму, верифікації та фальсифікації в науці. Праця к.Поппера "Логіка і ріст наукового знання ".
- •36. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура. Структура діяльності. Проблема опредмечення і розпредмечення. Феномен відчуження.
- •37. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (м.Хайдеггер, к.Ясперс, а.Камю). Праця ж.П.Сартра "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •39. Комунікативна філософія. Проблема суб'єкт-суб'єктної взаємодії (к.-о.Аппель, ю.Хабермас, к.Ясперс, м.Бубер, о.Ф.Больнов).
- •41. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •42. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Праця 3. Фрейда "я і Воно".
- •78. Поняття політики як феномену суспільного буття. Політична організація суспільства (філософські проблеми). Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.
- •43. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.
- •44. Проблема буття (Парменід, класична онтологія, "нові онтології" - Гуссерль, Хайдеггер, Сартр, Лукач). Буття як повнота (тотальність).
- •45. Проблема субстанції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.
- •47. Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності. Наукове мислення та категорії.
- •46. Співвідношення матеріального та духовного в бутті людини (тлумачення в працях з релігійної філософії, марксизму, філософської антропології, комунікативної філософії").
- •48. Категорії "рух" і "спокій", "час" і "простір". Соціально-культурний та когнітивний зміст і функції перелічених категорій.
- •49. Категорії "кількість" і "якість". Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
- •50. Категорії тотожності, розрізнення, протиріччя. Протиріччя як джерело руху і розвитку. Соціальні протиріччя.
- •51. Категорії "сутність" і "явище", їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •52. Категорії "зміст" і "форма", організація та самоорганізація, їх соціокультурний і когнітивний зміст та функції. Праця у. Пригожина та і.Стенгерс "Порядок з хаосу"
- •53. Категорія заперечення (діалектичний і метафізичний смисл). Розвиток та відмирання, утвердження і заперечення як екзістенціальна та гносеологічна проблема.
- •54. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •55. Поняття пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •56. Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
- •57. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Позиція фалібілізму. Істина та достовірність.
- •58. Проблема та гіпотеза в науковому пізнанні.
- •59. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції і наукова творчість. Проблема інтуїції.
- •60. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •61. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність вченого.
- •62. Класична, некласична та постнекласична наука (основні риси). Історичні типи наукової раціональності.
- •63. Наука в культурі постмодерну. Праця ж-ф Ліотара" Стан постмодерну".
- •64. Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
- •65. Емпіричний рівень пізнання. Форми та методи емпіричного пізнання. Поняття наукового факту і емпіричного закону.
- •67. Категорії «закон» і «хаос» у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілістність. Праця г.Хакена «Синергетика».
- •68. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні спільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •69. Культура як соціально-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
- •72. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства (д. Белл, о.Тоффлер).
- •71. Культура і цінності. Національна культура і загальнолюдські цінності.
- •74. Конфлікти та злагода, війни та мир, революції та еволюція в розвитку історії.
- •73. Суб'єкти та об'єкти історії. Народ та особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
- •75. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Сутнісні риси сучасних глобалізаційних процесів.
- •76. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль в житті нації.
- •79. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства. Проблеми формування громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •80. Идеи Римского клуба. Глобальные проблемы современности и основные пути их решения.
- •81. Опозиція «модерн-постмодерн» у культурному поступі людства. Праця п.Козловськи «Постмодерна культура»
76. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль в житті нації.
Общество являет собой некое единое целое, состоящее из людей, связанных различной степенью общности. Обществу исторически предшествовало «сообщество», характерное для первобытных форм единения людей.
Человеческое общество - это высшая ступень развития живых систем, главные элементы общества - люди, формы их совместной деятельности, прежде всего труд и его продукты, сферы человеческого духа, различные формы собственности, политика и государство и т.д. Общество можно определить и как самоорганизованную систему поведения людей и их взаимоотношений друг с другом и с природой.
Структуру человеческого общества образуют: производство и складывающиеся на его основе производственные, экономические, социальные отношения, включающие в себя социально-групповые, национальные, семейные отношения; политические отношения и, наконец, духовная сфера жизни общества - наука, философия, искусство, нравственность, религия и т.д.
Социальная структура есть исторически сложившаяся, упорядоченная, относительно устойчивая система связей и отношений между различными элементами общества.
77. Проблема свободи в історії філософії. Феномен "втечі від свободи" (Е.Фромм).
Свобода - одна из основных философских категорий, характеризующих сущность человека и его существование, состоящие в возможности личности мыслить и поступать в соответствии со своими представлениями и желаниями, а не вследствие внутреннего или внешнего принуждения. В истории это понятие прошло длительную эволюцию – от “отрицательной” (свобода “от”) до “положительной” (свобода “для”) трактовки.
Диапазон понимания этого понятия чрезвычайно широк -от полного отрицания самой возможности свободного выбора (в концепциях бихевиоризма) до обоснования “бегства от свободы” (Э. Фромм), в условиях современного цивилизованного общества.
Понятие свободы родилось и христианстве, как выражение идеи равенства людей перед Богом и возможности для человека свободного выбора на пути к Богу.
Свобода воли – понятие, означающее возможность беспрепятственного внутреннего самоопределения человека в выполнении тех или иных целен и задач личности. понятие свободы воли связывалось с вменяемостью человека, с его ответственностью за свои деяния, с исполнением своего долга и осознанием предназначения. Сама же воля – это сознательное и свободное устремление человека к осуществлению своей цели, которая для пего представляет определенную ценность.
Волевые качества человека определяются отчасти генетически, отчасти воспитываются окружающей средой, входя в структуру характера личности. В русском языке термин “воля” идентичен понятию свободы, дозволенности.
Чтобы понять сущность феномена свободы личности, нужно разобраться в противоречиях волюнтаризма и (фатализма, определить границы необходимости, без которой немыслима реализация свободы.
Волюнтаризм - это признание примата воли над другими проявлениями духовной жизни человека, включая мышление. Воля считается слепым, неразумным первоначалом мира, диктующем свои законы человеку. Действовать в духе волюнтаризма – значит не считаться с объективными условиями бытия, с законами природы и общества, выдавая свой произвол за высшую мудрость.
Фатализм, напротив, предопределяет изначально весь ход жизни человека и его поступки, объясняя это то ли судьбой (в мифологии и язычестве), то ли волей Бога (в христианстве и исламе), то ли детерминизмом замкнутой системы, где каждое последующее событие жестко связано с предыдущими (системы Гоббса, Спинозы, Лапласа).
Выделяют несколько моделей взаимоотношений личности и общества по поводу свободы н ее атрибутов.
Во-первых, чаще всего это отношения борьбы за свободу, когда человек вступает в открытый н часто непримиримый конфликт с обществом, добиваясь своих целей любой ценой. Во-вторых, это бегство от мира, так называемое поведение, когда человек не в силах обрести свободу среди людей, бежит в монастырь, в скит, в себя, в свой “мир”, чтобы там обрести способ свободной самореализации. В-третьих, чаще всего, человек адаптируется к миру, жертвуя в чем-то своим стремлением обрести свободу, идя в добровольное подчинение, с тем, чтобы обрести новый уровень свободы в модифицированной форме.
Если говорить о специфике понимания свободы и ответственности человека на рубеже XX – XXI в., то следует подчеркнуть, что мир вступает в полосу цивилизационного перелома, когда многие традиционные способы бытия человека будут нуждаться в значительной коррекции. .
Фромм – Бегство от свободы - Эта книга - часть обширного исследования, посвященного психике современного человека, а также проблемам взаимосвязи и взаимодействия между психологическими и социологическими факторами общественного развития. "Бегство от свободы" - это анализ феномена человеческого беспокойства, вызванного распадом средневекового мира, в котором человек, вопреки всем угрозам, чувствовал себя уверенно и безопасно. После столетий борьбы человек сумел создать неслыханное изобилие материальных благ; в одной части мира он создал демократическое общество - и недавно сумел защитить его от новых тоталитарных угроз. Но - как показывает анализ в "Бегстве от свободы" - современный человек все еще охвачен беспокойством и подвержен соблазну отдать свою свободу всевозможным диктаторам - или потерять ее, превратившись в маленький винтик машины: не в свободного человека, а в хорошо накормленный и хорошо одетый автомат.