
- •Основні одиниці мовознавства
- •Мови світу
- •Генеалогія української мови
- •Деякі особливості української мови
- •Історія української мови
- •Літературна мова
- •Культура мовлення
- •Правильне мовлення
- •Норми української мови
- •Мовна майстерність
- •Пряме і переносне значення слова
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Успадковані слова
- •Власне українські слова
- •Іншомовні слова
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Прислів’я і приказки
- •Крилаті вислови
- •Джерела фразеології
- •Лексико - фразеологічний розбір слова
- •Будова слова
- •Префікс
- •Закінчення
- •Постфікс
- •Основа слова
- •Способи творення нових слів
- •Неморфологічні способи словотворення
- •Самостійні частини мови творення іменників
- •Творення прикметників
- •Творення прийменників
- •Творення сполучників
- •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
- •Частини мови
- •Ознаки частин мови
- •Лексичне значення частин мови
- •Синтаксична роль частин мови
- •Розряди частин мови за значенням
- •Морфологічні ознаки частин мови
- •Назви істот і назви неістот
- •Конкретні і абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Речовинні іменники
- •Морфологічні ознаки іменника
- •Рід іменників
- •Число іменників
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Зразок відмінювання іменників першої відміни
- •Друга відміна
- •Зразок відмінювання іменників другої відміни
- •Третя відміна
- •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
- •Четверта відміна
- •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
- •Незмінювані іменники
- •Порядок розбору:
- •Синтаксичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметника за значенням
- •Якісні, відносні і присвійні прикметники
- •Якісні прикметники
- •Відносні прикметники
- •Присвійні прикметники
- •Присвійно-відносні прикметники
- •Відносно-якісні прикметники
- •Повні та короткі прикметники
- •Тверді та м'які прикметники
- •Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметників
- •Порядкові числівники
- •Прості, складні і складені числівники
- •Морфологічні ознаки числівників
- •Відмінювання числівників
- •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
- •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
- •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
- •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
- •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
- •Морфологічний розбір числівників
- •Синтаксичні ознаки займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Морфологічні ознаки займенника
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займенник
- •Питальні займенники
- •Відносні займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Неозначені займенники
- •Заперечні займенники
- •Морфологічний розбір займенників
- •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
- •Синтаксичні ознаки дієслова
- •Розряди дієслів за значенням
- •Перехідні та неперехідні дієслова
- •Зворотні дієслова
- •Морфологічні ознаки дієслова
- •Види дієслів
- •Способи дієслів
- •Часи дієслів
- •Дві основи дієслова
- •Безособові дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Синтаксичні ознаки дієприкметника
- •Розряди дієприкметника за значенням
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Безособові форми на -но, -то
- •Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
- •Відмінювання дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Синтаксичні ознаки дієприслівника
- •Інші ознаки дієприслівника
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Означальні та обставинні прислівники
- •Означальні прислівники
- •Якісно-означальні прислівники
- •Інші означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Первинні та вторинні прислівники
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові слова
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Морфологічний розбір прийменників
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічні ознаки сполучника
- •Морфологічний розбір сполучників
- •Словотворчі частки
- •Формотворчі частки
- •Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •Синтаксична роль вигука
- •Розряди вигуків за значенням
- •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
- •Первинhі і похідні вигуки
- •Морфологічні ознаки вигуків
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
- •Сурядні і підрядні словосполучення
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •Прості і складні словосполучення
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Предикативність та інтонація завершеності
- •Кваліфікація речень
- •Розповідні, спонукальні і питальні речення
- •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
- •Прості і складні речення
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Обставина
- •Односкладне речення
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Завершення розділу (2) початок (1)
- •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Підрядні наслідкові речення
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- •Послідовна підрядність
- •Паралельна підрядність
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Непряма мова
- •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
- •Початок розділу (1) завершення (2)
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і позначення їх
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів
- •Правопис і та и в закінченнях іменників
- •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
- •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник
- •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Правопис і та и в кінці прислівників
- •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
- •Пунктуаційний розбір текста
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
- •Поділ текстів за мовленням
- •Текст-розповідь
- •Текст-опис
- •Текст- роздум
- •Поділ текстів за зв'язком
- •Текст з ланцюговим зв'язком
- •Текст з паралельним зв'язком
- •Стилістичний аналіз тексту
Будова слова
Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше частин (морфем). Кожна морфема має своє значення.
Морфема- це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичнен або граматичне занчення і регулярно відтворюється із своїм значенням у мовленні. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій, по-літ).
За значенням і роллю в будові слова морфеми поділяються на кореневі і ті, що служать засобами словотворення та творення форм слова.
Кожна морфема позначається своєю умовною позначкою:
КОРІНЬ
Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник).
Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля вільний, ход вихід).
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови.
Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
Префікс
Префікс (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати надрукувати, глядач наглядач).
Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: робити доробити (доконаний вид дієслова), видатний найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).
СУФІКС
Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:
мудрий + -ість мудрість; гора + -ськ гірський.
Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати співав).
Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-а граматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а).
Закінчення
Закінчення- це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні: далек(ий), коханн(я).
Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і).
Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.
Постфікс
Постфікс (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати - кохатися).
Основа слова
Частину слова без закінчення називають основою. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий).
Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами.
Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий).
Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник).