- •Основні одиниці мовознавства
 - •Мови світу
 - •Генеалогія української мови
 - •Деякі особливості української мови
 - •Історія української мови
 - •Літературна мова
 - •Культура мовлення
 - •Правильне мовлення
 - •Норми української мови
 - •Мовна майстерність
 - •Пряме і переносне значення слова
 - •Омоніми
 - •Синоніми
 - •Антоніми
 - •Успадковані слова
 - •Власне українські слова
 - •Іншомовні слова
 - •Архаїзми
 - •Неологізми
 - •Фразелогізми
 - •Прислів’я і приказки
 - •Крилаті вислови
 - •Джерела фразеології
 - •Лексико - фразеологічний розбір слова
 - •Будова слова
 - •Префікс
 - •Закінчення
 - •Постфікс
 - •Основа слова
 - •Способи творення нових слів
 - •Неморфологічні способи словотворення
 - •Самостійні частини мови творення іменників
 - •Творення прикметників
 - •Творення прийменників
 - •Творення сполучників
 - •Початок розділу (1) продовження (2) завершення (3)
 - •Частини мови
 - •Ознаки частин мови
 - •Лексичне значення частин мови
 - •Синтаксична роль частин мови
 - •Розряди частин мови за значенням
 - •Морфологічні ознаки частин мови
 - •Назви істот і назви неістот
 - •Конкретні і абстрактні іменники
 - •Збірні іменники
 - •Речовинні іменники
 - •Морфологічні ознаки іменника
 - •Рід іменників
 - •Число іменників
 - •Відмінки іменників
 - •Перша відміна
 - •Зразок відмінювання іменників першої відміни
 - •Друга відміна
 - •Зразок відмінювання іменників другої відміни
 - •Третя відміна
 - •Зразок відмінювання іменників третьої відміни
 - •Четверта відміна
 - •Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
 - •Незмінювані іменники
 - •Порядок розбору:
 - •Синтаксичні ознаки прикметника
 - •Розряди прикметника за значенням
 - •Якісні, відносні і присвійні прикметники
 - •Якісні прикметники
 - •Відносні прикметники
 - •Присвійні прикметники
 - •Присвійно-відносні прикметники
 - •Відносно-якісні прикметники
 - •Повні та короткі прикметники
 - •Тверді та м'які прикметники
 - •Морфологічні ознаки прикметника
 - •Рід та число прикметника
 - •Відмінювання прикметників
 - •Морфологічний розбір прикметників
 - •Порядкові числівники
 - •Прості, складні і складені числівники
 - •Морфологічні ознаки числівників
 - •Відмінювання числівників
 - •1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
 - •2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
 - •3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
 - •4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
 - •5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
 - •10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
 - •Морфологічний розбір числівників
 - •Синтаксичні ознаки займенників
 - •Розряди займенників за значенням
 - •Морфологічні ознаки займенника
 - •Особові займенники
 - •Відмінювання особових займенників
 - •Зворотний займенник
 - •Питальні займенники
 - •Відносні займенники
 - •Присвійні займенники
 - •Вказівні займенники
 - •Означальні займенники
 - •Неозначені займенники
 - •Заперечні займенники
 - •Морфологічний розбір займенників
 - •Завершення розділу (3) початок (1) продовження (2)
 - •Синтаксичні ознаки дієслова
 - •Розряди дієслів за значенням
 - •Перехідні та неперехідні дієслова
 - •Зворотні дієслова
 - •Морфологічні ознаки дієслова
 - •Види дієслів
 - •Способи дієслів
 - •Часи дієслів
 - •Дві основи дієслова
 - •Безособові дієслова
 - •Морфологічний розбір дієслів
 - •Синтаксичні ознаки дієприкметника
 - •Розряди дієприкметника за значенням
 - •Активні і пасивні дієприкметники
 - •Безособові форми на -но, -то
 - •Морфологічні ознаки дієприкметника
 - •Перехід дієприкметників у прикметники і іменники
 - •Відмінювання дієприкметників
 - •Морфологічний розбір дієприкметників
 - •Синтаксичні ознаки дієприслівника
 - •Інші ознаки дієприслівника
 - •Морфологічний розбір дієприслівників
 - •Синтаксичні ознаки прислівника
 - •Розряди прислівників за значенням
 - •Означальні та обставинні прислівники
 - •Означальні прислівники
 - •Якісно-означальні прислівники
 - •Інші означальні прислівники
 - •Обставинні прислівники
 - •Первинні та вторинні прислівники
 - •Морфологічний розбір прислівників
 - •Службові слова
 - •Синтаксична роль прийменника
 - •Розряди прийменників за значенням
 - •Первинні та вторинні прийменники
 - •Прості, складні і складені прийменники
 - •Морфологічні ознаки прийменника
 - •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
 - •Морфологічний розбір прийменників
 - •Синтаксична роль сполучника
 - •Розряди сполучника за значенням
 - •Прості, складні і складені сполучники
 - •Непохідні і похідні сполучники
 - •Поділ сполучників за вживанням
 - •Сурядні і підрядні сполучники
 - •Сурядні сполучники
 - •Підрядні сполучники
 - •Морфологічні ознаки сполучника
 - •Морфологічний розбір сполучників
 - •Словотворчі частки
 - •Формотворчі частки
 - •Морфологічні ознаки частки
 - •Морфологічний розбір часток
 - •Синтаксична роль вигука
 - •Розряди вигуків за значенням
 - •Емоційні, спонукальні, етикету і звуконаслідувальні вигуки
 - •Первинhі і похідні вигуки
 - •Морфологічні ознаки вигуків
 - •Морфологічний розбір вигуків
 - •Початок розділу (1) завершення (2)
 - •Лексичні і синтаксичні словосполучення
 - •Іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення
 - •Сурядні і підрядні словосполучення
 - •Види сурядних словосполучень
 - •Види підрядних словосполучень
 - •Прості і складні словосполучення
 - •Синтаксичний розбір словосполучення
 - •Предикативність та інтонація завершеності
 - •Кваліфікація речень
 - •Розповідні, спонукальні і питальні речення
 - •Емоційно нейтральні та емоційно забарвлені речення
 - •Прості і складні речення
 - •Непоширені і поширені речення
 - •Типи синтаксичного зв'язку
 - •Порядок слів у реченні
 - •Логічний наголос
 - •Головні члени речення підмет
 - •Присудок
 - •Другорядні члени речення
 - •Означення
 - •Додаток
 - •Обставина
 - •Односкладне речення
 - •Неповне речення
 - •Ускладнені речення
 - •Речення з однорідними членами.
 - •Речення з відокремленими членами
 - •Речення із звертанням
 - •Речення зі вставними і вставленими компонентами
 - •Синтаксичний розбір простого речення
 - •Завершення розділу (2) початок (1)
 - •Сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв'язку
 - •Складносурядні і складнопідрядні речення
 - •Складносурядне речення
 - •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
 - •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
 - •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
 - •Підрядні речення місця
 - •Підрядні речення часу
 - •Підрядні речення способу дії і ступеня
 - •Підрядні порівняльні речення
 - •Підрядні речення причини
 - •Підрядні речення мети
 - •Підрядні умовні речення
 - •Підрядні допустові речення
 - •Підрядні наслідкові речення
 - •Складнопідрядне речення з кількома підрядними
 - •Послідовна підрядність
 - •Паралельна підрядність
 - •Синтаксичний розбір складного речення
 - •Непряма мова
 - •Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
 - •Початок розділу (1) завершення (2)
 - •Основні принципи української орфографії
 - •Орфограма
 - •Передача на письмі звукового складу слів
 - •Голосні звуки
 - •Чергування е з и
 - •Ненаголошені е та и в префіксах
 - •Ненаголошені е та и в суфіксах
 - •Чергування і з іншими голосними
 - •Правопис і та и в основах українських слів
 - •Правопис і та и у префіксах українських слів
 - •Правопис і та и в суфіксах українських слів
 - •Правопис і та и в основах іншомовних слів
 - •Написання о та а
 - •Написання о та у
 - •Чергування е з о після шиплячих та й
 - •Приголосні звуки
 - •Глухі приголосні
 - •Приголосні у кінці префіксів
 - •Чергування приголосних
 - •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
 - •Уподібнення приголосних за місцем творення
 - •Спрощення в групах приголосних
 - •Тверді і м’які приголосні
 - •Подовжені приголосні і позначення їх
 - •Подовжені м'які приголосні
 - •Подвоєння букв внаслідок збігу
 - •Написання нн в прикметниках і похідних словах
 - •Подвоєння букв в іншомовних словах
 - •Вживання м'якого знака
 - •Вживання апострофа
 - •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
 - •Принципи правопису значущих частин слова
 - •Правопис складних слів
 - •Слова із частинами напів- і пів-
 - •Складноскорочені слова і графічні скорочення
 - •Велика літера у власних назвах
 - •Правила переносу слів
 - •Правопис і та и в закінченнях іменників
 - •Правопис о та е, а та я, у та ю в закінченнях іменників
 - •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
 - •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
 - •Особливості правопису закінчень іменників іі відміни в інших відмінках
 - •Іменники ііі відміни в орудному відмінку однини
 - •Творення і правопис імен по батькові
 - •Прикметник
 - •Правопис и та і в закінченнях прикметників
 - •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
 - •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
 - •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
 - •Присвійні прикметники
 - •Числівник
 - •Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
 - •Зв'язок числівника з іменником
 - •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
 - •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
 - •Складні та складені прислівники
 - •Правопис і та и в кінці прислівників
 - •Службові частини та вигук прийменники Написання складних прийменників
 - •Розрізнення прийменників і префіксів
 - •Сполучники
 - •Розрізнення сполучників та інших частин мови
 - •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
 - •Правопис не з дієсловом
 - •Розділові знаки
 - •Система розділових знаків
 - •Принципи української пунктуації
 - •Загальні пунктуаційні правила
 - •Виділення речення на письмі
 - •Крапка з комою
 - •Двокрапка
 - •Три крапки
 - •Знак оклику
 - •Знак питання
 - •Знак виноски
 - •Розділові знаки при прямій мови
 - •Розділові знаки при непрямій мови
 - •Пряма мова
 - •Непряма мова
 - •Розділові знаки у цитатах
 - •Пунктуаційний розбір текста
 - •Мовні стилі
 - •Розмовно-побутовий стиль
 - •Зразок розмовно- побутового стилю
 - •Художній стиль
 - •Зразок художнього стилю
 - •Офіційно - діловий стиль
 - •Зразок офіційно- ділового стилю
 - •Науковий стиль
 - •Зразок наукового стилю
 - •Публіцистичний стиль
 - •Зразок публіцистичного стилю
 - •Поділ текстів за стилістичнимим ознаками
 - •Поділ текстів за мовленням
 - •Текст-розповідь
 - •Текст-опис
 - •Текст- роздум
 - •Поділ текстів за зв'язком
 - •Текст з ланцюговим зв'язком
 - •Текст з паралельним зв'язком
 - •Стилістичний аналіз тексту
 
Подовжені приголосні і позначення їх
В українській мові звуки приголосні звуки можуть подовжуватися.
Подовжуються звичайно звуки [н], [л], [д], [дз], [з], [т], [ц], [с], [дж], [ж], [ч], [ш].
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєнними буквами: обличчя, віддаль, відкриття, знання, беззмінний, життя.
Але подвоєні звуки не завжди читаються як подовжені: возз'єднаний [возйеднаний], міськком [м’іс'ком].
Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: барокко [бароко], Калькутта [кал'кута], фінн [ф’ін], меккський [мекс'кий] (але: Мекка [мекка])
Подовжені м'які приголосні
Подовжуються м'які [н], [л], [д], [дз], [з], [т], [ц], [с] і пом'якшені приголосні [дж], [ж], [ч], [ш], якщо вони стоять між двома голосними:
в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни  | 
			сіль- сіллю, подорож- подорожжю, мазь- маззю, туш- тушшю, ніч- ніччю, тінь- тінню  | 
		
в іменниках середнього роду  | 
			затишшя, знання, колосся, обличчя, бездоріжжя, чуття  | 
		
у деяких словах  | 
			суддя, стаття, рілля, зрання, Ілля, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню  | 
		
Подовжується м'який приголосний і в дієслові ллю та його формах.
У похідних словах подовження між двома приголосними зберігається: суддя- суддівський, суддівство, життя- життєвий, життєвість, життєрадісний.
Якщо м'який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання- знань, багаття- багать, Поділля- подільський.
Подвоєння букв внаслідок збігу
Подвоються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), піднісся (підніс+ся), годинник (годин+ник).
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Німеччина (німецьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Вінничина (вінницьк+ина).
Виняток- Галичина (хоч галицький).
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, ввесь, овва і похідних.
Написання нн в прикметниках і похідних словах
У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися лише [н] або [н]: нездоланний, ранній, здоровенний, щоденний.
Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: стіна- стінний, туман- туманний, вікно- віконний.
Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: журавель- журавлиний, дерево- дерев'яний, форма- переформений, ждати- нежданий.
Подвоюється н у словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний, а також у наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий):
у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайно, чи найбільшу міру якості  | 
			невблаганний, незрівнянний, страшенний, здоровенний, нескінченний  | 
		
у небагатьох прикметниках- старослов'янізмах  | 
			огненний (звичайне: вогняний), священний (звичайне: святий), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний  | 
		
В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється: скажений, шалений, жаданий, навіжений (вказують на незвичайну міру якості); намальований, незрівняний, з'єднаний, написаний.
У словах, похідних від прикметників, написання нн або н зберігається: письменний- письменник, віконний- віконниця, туманний- туманність, туманно, захоплений- захопленість (хоч захоплення), шалений- шаленість, шалено.
