1V1.D. 1 рЛнЬиил).

У розробці вказаної проблематики беруть участь усі викладачі кафедри. Наукова розробка досліджень з першого напрямку допомогла дослідити сучасні підходи щодо визначення сутності дефініції «педагогічна технологія», проаналізувати структуру цього поняття, різні класифікаційні моделі, критерії технологічності. Це дало можливість розробити і обґрунтувати науково-теоретичні засади побудови нової навчальної дисципліни «Педагогічні технології: теорія та практика», введеної до навчального плану з 2003 року на шести факультетах університету для студентів різних спеціальностей.

Колективом науковців кафедри розроблено загальну систему професійної підготовки майбутнього вчителя до роботи на технологічному рівні, розвитку технологічного мислення, умінь використовувати технологічний інструментарі.й для розв'язання практичних завдань навчання і виховання учнів (наприклад, розвиток особистіних цінностей \'чків; активізація і розвиток мислення учнів; збагачення досвіду творчої діяльності; формування умінь контактної взаємодії у навчальному співробітництві).

Наукова розробка досліджень з другого напрямку допомогла поглибити концептуальні положення минулих років, на яких базувалася розробка інноваційного навчального курсу «Педагогічна майстерність». Це перш за все дослідження феномену педагогічної майстерності як комплексу властивостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації його в професійній діяльності. Розроблено модель особистісно орієнтованого професійного навчання студентів.

Наукова розробкадослідженьзтретього напрямку продовжила дослідження, започатковані у 2003 році. Вони пов'язані з вивченням досвіду шкіл Полтавської області в застосуванні ефективних технологій (або у розробці авторських технологій) соціалізації і педагогічної реабілітації соціально занедбаних дітей, попередження дитячих правопорушень. У цьому напрямку/ кафедра активно співпрацює з педагогічними колективами Полтавських шкіл №5, 7, 9, 11, 13, 19, 31, Гадяцької тколи-інтернату, Великосорочинської школи-інтернату, обласним ліцеєм для обдарованих дітей із сільської місцевості імені А.Макаренка. Досвід, педагогічна інформація, яка накопичується, є хорошим підґрунтям для науково-теоретичної розробки різних моделей соціального виховання молоді в сучасних умовах.

Наукова розробка досліджень з четвертого напрямку зосереджувалася над розробкою навчального к>'рсу «Менеджмент в освіті» для ст>'деитів V курсу та магістрантів, дослідженням науково-теоретичних засад формування

209

продуктивного стилю управління освітніми закладами механізмів управлінських взаємовідносин з талановитими людьми, забезпечення їхнього кар'єрного зростання.

Останнє десятиріччя кафедра забезпечила викладання курсу «Основи педагогічної майстерності» створенням методичного комплексу, куди, крім програми, підручника, увійшли: «Словник термінології з педагогічної майстерності» (Полтава, 1985. - 64 с), який уклали Л.В. Малаканова, О.Г. Самещенко, О.Г. Ште-па та інші; «Педагогічна майстерність: Тести. - Ч І. Комплект завдань для контролю знань. - Ч. П. Дешифратори. Ч. ПІ. Комплект методик професійного самопізнання» (Полтава, 1996. - 290 с), у розробці яких брали участь В.А. Семиченко, Н.М. Савельева, Т.Г. Дмитренко та інші; хрестоматія з педагогічної майстерності «Педагогічна майстерність: Тексти». Модуль І. Ч. 1-2. - Полтава, 2001. - 448 с, модуль І. Ч. II, Модуль П, Ч. І, Модуль II, Ч. II, над укладанням яких працювали А.В. Ткаченко, Л.Ф. Українець та інші. Створення методичного комплексу забезпечило організацію самостійної роботи студентів над курсом.

Кафедра залишається методичним центром з питань організації навчально-виховного процесу у викладанні курсу «Основи педагогічної майстерності», підтримувала і нині відроджує частину втрачених у час розпаду СРСР наукових зв'язків з вищими навчальними закладами країни, близького і далекого зарубіжжя з метою обміну досвідом професійної підготовки вчителя (Московський педагогічний університет. Орловський, Кишинівський університети та ін.) та проблем макаренкознавства (Марбургська лабораторія, Нижньоновгородсь-кий університет, інші). З 2002 року підтримуються наукові зв'язки з італійськими макаренкознавцями.

Досвід роботи кафедри активно вивчався протягом десятиліття вченими-педагогами і вчителями. Лише у 1986 р. кафедру відвідало 168 викладачів різних інститутів, у 1987 р. їх число збільшилося до 404. Усі члени кафедри педмайстерності надавали консультації, проводили відкриті заняття (особливо М.О. Цуркава, А.І. Шумська), знайомили з діяльністю і науково-методичною продукцією, забезпечували стажування представників різних регіонів (Дніпропетровськ, Караганда, Глухів, Бердянськ, Мінськ, Одеса, Полтава).

Робота кафедри високо поцінована: вона була дипломантом виставок ВДНГ СРСР і УРСР, викладачі нагороджувалися медаллю А.С. Макаренка, значком «Відмінник народної освіти України», грамотами інституту, обласних організацій, міністерсгва освіти.

Нині кафедра має високий науковий потенціал: Гі очолює доктор пед. наук, професор Гриньова М.В., на кафедрі працюють 2 професори, б доцентів, 4 кандидатів педагогічних наук. Ці умови можуть забезпечити подальший розвиток наукової думки і практичного досвід}.', а саме:

• здійснити аналіз європейського досвіду підготовки вчителя і визначитися із входженням у міжнародну систему професійно-педагогічного становлення майбутнього вчителя;

• спрогнозувати безперервну систему професійно-педагогічкого зростання студентів на рівні бакалавра, спеціаліста і магістра, забезпечивши варіативними курсами кожен ступінь підготовки з урахуванням індивідуальних можливостей і спеціалізації;

забезпечити сучасною матеріальною базою навчально-виховний процес освоєння педагогічної майстерності, особливу увагу звернути на технічне забезпечення мікровикладання (відеотехніка, відеотека);

210

вивчити питання про можливості створення кабінетів педагогічної майстерності в базових школах для проведення частини занять з курсу і педагогічної практики у спеціально обладнаних класах школи. Спеціально обладнані класи-лабораторії дадуть можливість, не порушуючи навчання в школі, здійснювати поточний коментар педагогічної дії, активно включати студентів у аналіз діяльності вчителя і учнів. За таких умов доречне і саме розміщення кафедри в стінах школи.

На базі аналізу викладання курсу підготовлено 2 докторські і 9 кандидатських дисертацій. На кафедрі працює аспірантура (наукові керівники: проф. Гриньова М.В. - захищені 7 кандидатських дисертацій (готуються до захисту 5 робіт), проф. Тарасевич Н.М. - захищені 2 кандидатські дисертації (готується до захисту 1 робота)) та докторантура (науковий керівник - проф. М.В. Гриньова).

Розширення наукових пошуків, зміцнення зв'язків із шкільною практикою та тєхкічкс оснащення навчального процесу — така генеральна лшш розвитку кафедри.

Кафедра педагогічної майстерності є визнаним науково-організаційним центром макаренкознавства як на Україні, так і за кордоном. З 1986 року науковці кафедри здійснюють керівництво діяльністю наукової лабораторії А.С. Макаренка (1986-1993р.р. діяльність лабораторії фінансувалася Педагогічним товариством України, Міністерством освіти і науки України). З 1994 року лабораторія працює на громадських засадах. Творчі доробки лабораторії;

- розробка макету і тематико-експозиційного плану Державного музею-заповідника А.С. Макаренка в селі Ковалівка під Полтавою; підготовка наукових кадрів для музею, створення фонду архівних матеріалів і документів (музей відкрито у 1998 році; він має статус одного із найкращих педагогічних музеїв на Україні, в Європі взагалі);

- створення

лл

iM/-Tjar4^^TTXjr\i

Ob єднала

силля наукових центрів, груп макаренкознавців із 17 країн світу - Німеччини, Угорщини, Кигаю, Росії, Чехії, Польщі, Франції, США та інших країн(1991 рік). Саме полтавською лабораторією започатковано проведення міжнародних конференцій асоціації в різних країнах світу: 1991 р.(Полтава, Україна), 1992 р. (Н.Новгород, Росія), 1996 р.(Волгоград, Росія), 1998 р. (Полтава, Україна), 1999 р. (Варшава, Польща), 2000 р.(Франкфурт, Німеччина), 2002 р.(Полтава, Україна); ці конфереіщії суттєво активізували обмін науковою інформацією, сприяли деідеологізації макаренкознавчих досліджень; допомогли створити реальне міжнародне співтовариство вчених;

— лабораторією підготовлено видання: А.С.Макаренко і практика сучасних закладів дитячого виховання/За ред.Л.В.Крамущенко. - Полтава, 1991; А.С.Макаренко. Життя і педагогічна діяльність: Посібник для керівників педагогічних факультетів/За ред.Л.В.Крамущенко. - Полтава, 1992; Формування педагогічної культури в Україні /За ред.В.Є. Лобурця. - Полтава, 1996; А.С.Макаренко - видатний педагог XX століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 1999; А.С.Макаренко и мировая педагогика: Материалы международного семинара. - Полтава, 2002; Полтавська трудова колонія ім. М.Горького в документах і матеріалах (1920-1926р.р.) Частина І. Частина Іі/ Автори - укладчі О.П.Єрмак, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос, Н.М.Тарасевич - Полтава, 2002;

— лабораторією створено одину із найкращих в ПДПУ кімнату-музей А.С. Макаренка, на базі ярсої проводяться для ст>'дєнтіе навчальні заняття, студентські педагогічні читання (наприклад, «Досвід роботи А.С.Макаренка з

211

дітьми-безпритульниками на Полтавщині та його використання в сучасних умовах», 2002 рік); працює студентський Клуб педагогічного краєзнавства, який проводить щорічно макаренківські свята до дня народження педагога - так, проводяться засідання Клубу на тему «Наш Макаренко»; демонструється студентська вистава «Антон», проводяться заочні екскурсії до міжнародних макаренківських наукових центрів; традиційно студенти І-ІІІ курсів відвідують музей-заповідник А.С Макаренка під Полтавою;

- полтавська лабораторія стала ініціатором створення Української асоціації Антона Макаренка (1998 рік), на рахунку якої проведення Всеукраїнських науково-пракгичних конференцій (Полтава, 1998, 2000, 2003, 2004 pp.), вивчення і популяризація кращого досвіду соціальної реабілітації дітей, попередження дитячої безпритульності в сучасних умовах роботи виховних закладів (матеріали надруковано у часописах «Витоки». Випуск 1. - Полтава, 2003; «Витоки». Випуск 2. - Полтава, 2004); проведення наукових досліджень - наукова розробка проблем «Дослідження психолого-педагогічних механізмів ефективного виховання підлітків-правопорушників у досвіді А.С.Макаренка» (науковий керівник теми доц. Л.В.Крамущенко, розробники проф. Н.М. Тарасевич, проф. В.А. Семи-ченко, доц. І.Ф. Кривонос, 1995-1998); «Історія української педагогіки в особах. Українські педагоги-подвижники» (науковий керівник Л.В. Крамущенко, розробники доц. О.П.Єрмак, доц. І.Ф. Кривонос, 1998-1999 pp.);

— останній проект полтавської лабораторії А.С.Макаренка - видання альманаху Української асоціації А.С.Макаренка «Витоки». Це збірник науково-педагогічних і літературно-публіцистичних матеріалів. Підготовлено два випуски: «Витоки». Випуск 1. - Полтава, 2003(об'єм - 25др.арк); «Витоки». Випуск 2. - Полтава, 2004(об"см - 32др.арк). Видання розповсюджується серед науковців вищих педагогічних закладів України та країн СНД, розсилається до наукових бібліотек України та Росії, Правлінню Міжнародної макаренківської асоціації (Росія, Німеччина, Польща, Італія). Редакційна колегія альманаху «Витоки» - В.О. Пащенко, доктор історичних наук, професор, академік АІШ України, Президент Української асоціації А.С.Макаренка; М.В.Гриньова, доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри педагогічної майстерності; Л.В.Крамущенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності; О.Г. ПІтепа, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності; Н.М. Тарасевич, кандидат педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності; А.В.Ткаченко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності.

26-28 вересня 2005 року на базі кафедри педагогічної майстерності пройшов семінар завідувачів кафедр педагогічної майстерності міст України.

Учасники семінару з педагогічної майстерності ознайомилися з діяльністю полтавської лабораторії А.С.Макаренка (засідання проходило в кімнаті-музеї А.С.Макаренка). Особливу цікавість науковці виявили до роботи лабораторії із студентами ~ організації науково-дослідницької роботи студентів, написання курсових і дигиюмних досліджень, організації клубної роботи. Високу оцінку отримала діяльність лабораторії зі створення міжнародного співтовариства макаренкознавців, просвітницька робота серед студентської молоді, видання альманаху «Витоки».

Відбувся обмін досвідом роботи з педагогічного краєзнавства серед студентів, який має кафедра педагогічної майстерності ПДПУ; розробка і читання спецк'урсів «Подвижники соціального захисту дітей на Полтавщині»(1918-1928р.р.), «В.Г. Короленко - педагог, просвітник, громадянин» (доц. Л.В.Крамущенко); робота студентського Клубу педагогічного краєзнавства при кафедрі(проведення

212

загальноукраїнських і міських наукових студентських конференцій, виступи з документальними виставами, присвяченими пам'яті А.С. Макаренка і В.Г. ІСоролен-ка; вивчення досвіду роботи сучасних шкіл із соціалізації школярів і запобігання дитячих правопорушень; упорядкування могил видатних просвітників; робота на дитячих майданчиках Полтави тощо).

Полтавський державний педагогічний університет носить ім'я видатного письменника-гуманіста, правозахисника Володимира Галактіоновича Королен-ка. Понад 20 років він прожив у Полтаві. Полтавська земля прихистила його в останні хвилини життя. Тисячі полтавців віддавали шану Великому Праведнику, який захищав права людей, рятував їх від знищення. Особлива шана - за порятунок тисяч безпритульних дітей під час громадянської війни (1918-1920 pp.). За ініціативою В.Г. Короленка і за його підтримки в Полтаві створюється впливова недержавна організація допомоги безпритульним і знедоленим дітям - Ліга порятунку дітей, відкривається перша дитяча трудова колонія.

г»л^л..хх; «—„т .,,т>г,»^« г> т ту^««„«,,,.« « тт^«г„„„; уіпп ш'я__л „-------------:-----

бливо активною громадською діяльністю, спрямованою на захист прав людини. Він ініціює створення Полтавської спілки допомоги військовополоненим, бере активну участь у діяльності Політичного Червоного Хреста і бореться за скасування смертної кари за політичні погляди, єдиний, хто відкрито виступає проти безсудо-вих розстрілів, погромів, утисків мирних людей у період громадянської війни. Це була боротьба за ствердження пріоритету Людини, морального обов'язку і права в стосунках між державою та її іромадянином.

Педагогічна і просвітницька діяльність В.Г. Короленка стали об'єктом особливої уваги кафедри педагогічної майстерності. При кафедрі працює студентський Клуб педагогічного краєзнавства, в якому проводиться велика робота з дослідження студентами джерел і природи подвижництва видатного письменника, осмислення етичної цінності його педагогічної діяльності, роботи із захисту прав людей. Головний напрям діяльності майб^'тніх педагогів - популяризація спадщини, гуманістичних ідей В.Г. Короленка засобами театрального мистецтва, розкриття його морального ідеалу у виступах студентів із власними науковими розвідками на студентських педагогічних читаннях, під час проведення літературно-педагогічних свят.

Визначним кроком в розвитку діяльності кафедри педагогічної майстерності стало відкриття магістратури за спеціальністю 8.000009 "Специфічні категорії. Управління навчальним закладом" з набором 50 осіб (на денне відділення - 25 та на заочне - 25), що дає основу для розвитку нового напряму - педагогічного менеджменту і засади спрямування діяльності педагогічного керівництва освітніми закладами на науковій основі. Науковою базою для функціонування магістратури "Специфічні категорії. Управління навчальним закладом" викладачами кафедри педагогічної майстерності розроблено ЗО навчально-методичних посібників з даної спеціапьііості.

Наводимо навчальний план, освітньо-професійну програму та освітньо-кваліфікаційну ларактеристику менеджера освіти, згідно яких веде гься підготовка магістрів за спеціальністю 8.000009 "Специфічні категорії. Управління навчальним заюіадом".

213

Навчальний план підготовки магістрів зі спеціальності 8.000009 «Управління навчальним закладом»

214

1	2	3	4	5		6		7	8	9	10	11		12		13		14
1	Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки					9,5		342	54	100				188
1,1	Нормативна частина циклу					8,5		306	44	100				162
1	Філософія	12				1,5		54	20	10				24		3
2	Менеджемент в освіті		12			1,5		54	12	8				34		2
3	Правові основи діяльності вищої школи		12			1,5		54	12	8				34		2
4	Іноземна мова	12				4		144		74				70		24
1,2	Варіативна частина циклу					1		36	10	0	0	0		26
	Дисципліни, які встановлює університет					1		36	10					26
5	Менеджемент загальноосвітніх навчальних закладів		12			1		36	10					26		1
2	Цикл природничо-наукуної та практичної підготовки					7		252	54	44	10	0		144
2,1	Нормативна частина циклу					3		108	14	16	10	0		68
6	Комп'ютерні інформаційні технології в освіті, науці		12			1,5		54	6	4	10			34		2
7	Основи наукових досліджень		11			1,5		54	8	12				34		2
2,2	Варіативна частина циклу					4		144	40	28	0	0		76
	Дисципліни, які встановлює університет				4		144		40	28	0	0	76
8	Методика прийняття рішень	П			4		144		40	28			76		4
3	Цикл професійно-орієнтованої підготовки				25,5		918		214	136	20	0	548
3,1	Нормативна частина циклу				14		504		114	86	20	0	284
	Професійно-педагогічна підготовка				8		288		68	48	20	0	152
9	Педагогіка вищої школи	И			2		72		14	10	10		38		2
10	Психологія вищої школи		11		2		72		14	10	10		38		2
11	Теорія і практика управління навчальним закладом	12	11	12	4		144		40	28			76		4
	Иауково-пре/і?\іетна підготовка				6		216		46	38	0	0	132
12	Управлінська майстерність керівника закладом освіти		11		2		72		20	14			38		2
13	Педагогіка з історією педагогіки	11			1,5		54		8	12			34		2
14 15	Психологія управління	12			1,5		54		8	12			34		2
	Нормативно-ііравове забезпечення управлінської діяльності		12		1		36		10				26		1
3,2	Варіативна частина циклу				11,5		414		100	50	0	0	264
	Дисципліни, які встаноатює університет				5,5		198		40	12	0	0	146
16	Вища освіта і Болонський процес		12		1,5		54		10	4			40		1
17	Управління ніівчіиіьно-виховним процесом	11			1,5		54		10	4			40		1
18	Педагогічна експертиза результатів ДІЯЛІ^НОСТІ		11		1,5		54		10	4			40		1
19	Методологія і а методика наукових ДОС ііджень. Дослідно-експерементальна робота в закладах освіти. Педагогічна кг.аліметрія		11		1		36		10				26		1
	Дисципліни ііі вибором магістранта Орісптоваиий перелік		11, 12		6		216		60	38			!18		26
20	Маркетинг на ринку освітніх послуг

215

Гриньова N.B. • Саморсгуаяаія

21	Основи юнфліктології. Ісго-рія вітчизняної та зарубіжної освіти
22	Ігрові технології в упрашіін-ні освітнім закладом. Мистецтво та освіта
23	Проектування систем вн> -трішкільного управління
24	Організація здорового способу життя
25	Організація профільного навчання
26	Діловодство
27	Фінансово-економічна діяльність навчального заюіаду
	Всього годин:				42	1512	322	280	ЗО	0	880	2524
	Кількість екзаменів	8										44
	Кількість заліків		14									77
	Педагогічна практика у ВНЗ			12	9	324
	Державна атестація			12	1,5	54
	Магістерська робота			12	7,5	270
	Всього;				60	2160

216

Освітньо-кваліфікаційна характеристика

за професійним спрямуванням „ Специфічні категорії"

Спеціальність «Управління навчальним закладом»

Освітньо-кваліфікаційний рівень 8.000009 - магістр

Діяльність викладача-магістра у відповідності до Національної доктрини розвитку освіти в Україні включає навчальну, виховну (в тому числі громадсько-педагогічну) та самоосвітню роботу. У сучасній вищій педагогічній школі підготовка магістра забезпечується такими основними циклами навчальних дисциплін:

1. Фахово-методичними.

2. Психолого-педагогічними.

3. Світоглядно-культурологічними.

Цілісне формування особистості магістра потребує інтеграції названих блоків дисциплін, що покладено в основу кваліфікаційної характеристики магістра-випускника Полтавського педуніверситету. Логіка професійної діяльності магістра визначає таку послідовність побудови кваліфікаційної характеристики:

1. Готовність до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі.

2. Готовність до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу.

3. Готовність до особистісного та професійного самовдосконалення.

/. Готовність магістра до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі складається з трьох основних аспектів підготовки: фахово-методичного, психолого-педагогічного та світоглядно-культурологічного.

Фахово-методичний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі передбачає:

1. Високий рівень знань з теорії та технології управління навчальним закладом як системою в умовах ринкової економіки.

2. Уміння визначати концептуальні та методичні засади цільового управління навчальним заюіадом.

3. Уміння моделювати доцільну ієрархію цілей в діяльності навчального закладу.

4. Уміння конструювати організаційну структуру управління навчальним закладом з урахуванням специфіки його діяльності.

5. Уміння здійснювати діагностику умов роботи навчального закладу, аналізувати його потенційні можливості, визначати пріоритети в діяльності.

6. Володіння механізмами проекгування навчально-виховного процесу, його планування, інформаційно-методичне забезпечення у відповідності до вимог сучасних педагогічних технологій.

7. Уміння здійснювати моніторинг у навчально-виховному процесі.

8. Уміння прогнозувати діяльність навчального закладу, активізувати резерви забезпечення її успішності.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом в освітньому закладі включає:

1. Знання теорії організації і управління педагогічним персоналом навчального закладу.

2. Знання психології діяльності і людських стосунків у сфері педагогічної праці.

217

3. Володіння методикою конструктивного адміністративного керівництва діяльністю освітнього закладу.

4. Уміння використовувати варіативні стратегії і тактики контактної взаємодії з персоналом залежно від умов діяльності, прогнозувати наслідки їх застосування.

5. Володіння технологією формування працездатного і успішного педагогічного колективу.

6. Уміння використовувати вербальні і невербальні засоби комунікативного впливу у процесі педагогічної взаємодії.

7. Уміння стимулювати розвиток у педагогічних працівників особистісного потенціалу, гуманістичної позиції, професійно значущих здібностей, творчості.

8. Володіння методичними роботами з працівниками, які потребують особливої уваги, соціально-психологічної адаптації у педагогічному колективі.

9. Уміння підтримувати творче робоче самопочуття у педагогічному колективі, створювати умови для взаємозбагачення, взаємообміну різних позицій і думок.

10. Уміння аналізувати досвід управління навчальними закладами, проектувати його на власну дiяльнiclъ.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом в освітнього закладі включає:

1. Знання ідеології державної політики у галузі освіти, пріоритетних напрямів реформування системи освіти та діяльності навчально-виховних закладів.

2. Володіння новітніми вітчизняними і зарубіжними технологіями навчання та виховання учнів.

3. Уміння використовувати передовий педагогічний досвід, досягнення педагогічної науки, національної культури, традицій і звичаїв свого народу.

//. Готовність магістра до управління системами забезпечення мситтєдіяльності навчального закладу складається з трьох аспектів підготовки: фахово-методичної, психолого-педагогічної та світоглядно-культурологічної.

Фахово-методичний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Знання законодавчих і нормативно-правових документів, що регулюють соціально-педагогічну, фінансово-економічну, господарську діяльність навчального закладу. Уміння надати цій діяльності функцій організованих, підпорядкованих досягненню головної мети освітнього закладу - навчання і виховання учнів.

2. Володіння інструментарієм формування контингенту учнів для навчального закладу, забезпечення єдності культурного і освітнього простору в умовах багатонаціонального суспільства, загальнодост)«'пності і адаптивності освіти.

3. Уміння визначати раціональну структуру недаїогічних кадрів навчального закладу, прогнозувати динаміку її розвитку. Володіння вміннями організації атестації педагогічних працівників.

4. Уміння планувати раціональне використання фінансових, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів навчального заютаду.

5. Уміння визначати штатний розклад в межах фонду заробітної плати.

6. Уміння визначати та погоджувати з профспілковим комітетом правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу і забезпечувати їх виконання.

7. Уміння укладати кошторис навчального закладу та організовувати його виконання з врахуванням джерел формування кошторису.

218 •

8. Уміння здійснювати прийом на роботу або звільняти педагогічних працівників з роботи у відповідності до норм права.

9. Уміння забезпечувати виконання вимог законодавства щодо санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших умов, які стосуються охорони життя учнів і педагогічного персоналу, визначати номенклатуру потреб щодо безпеки їх життєдіяльності на виробництві.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Знання психолого-педагогічних механізмів управління організованими підсистемами різної природи, які забезпечують успішну діяльність, збереження структури цілісної системи навчального закладу.

2. Уміння конструювати діяльність навчального закладу як розвиваючої системи, визначати мету кожної підструктури в загальній системі, спрямовувати діяльність цих різних під структур на досягнення кінцевого результату -ефективності навчання і виховання у^нів.

3. Уміння раціонально розподіляти обов'язки між керівниками різних підроздЬіів навчального закладу, здійснювати поточний і кінцевий аналіз ефективності виконання ними прийнятих рішень.

4. Уміння налагоджувати взаємодію органів управління і органів самоуправління (учнівські і батьківські комітети, опікунські ради тощо) в структурі діяльності навчального закладу, надавати їй характеру конструктивного співробітництва.

5. Набуття досвіду формування ділових стосунків навчального закладу з органами державного управління, громадськими організаціями, виробничими підприємствами.

6. Уміння організовувати допомогу батькам у вихованні дітей, сприяти поглибленню їх психолого-педагогічної компетентності.

7. Уміння проектзу'вати напрямки і зміст маркетингової діяльності навчального закладу, орієнтувати освітні послуги на перспективні потреби розвитку суспільства.

8. Уміння аналізувати діяльність різних підрозділів навчального закладу, передбачати їх перспективний розвиток, інтегрування у забезпеченні руху всього освітнього колективу до творчого зростання.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Володіння структурно-функціональним аналізом систем освіти в єдності ї"ї структурних елементів, їх закономірних внутрішніх і зовнішніх зв'язків і розвитку в часі.

2. Володіння методологію організації діяльності, спостереження, логікою сходження від абстрактного до конкретного, індуктивними та дедукгивними методами умовиводу.

3. Улііння співвідносити методологію системного підходу з діалектичними протиріччями в сучасній освітній практиці.

4. Уміння використовувати потенціал наукових, художніх, економічних досягнень людства як засіб збагачення професійної компетенції менеджера освіти.

///. Готовність магістра управління навчальними закладами до особистісного і професійного самоудосконалення складається з трьох аспектів підготовки: фахово-методичної, психолого-педагогічної та світоглядно-культурної.

219

Фахово-методичний аспект підготовки до самоудосконалення магістра передбачає:

1. Знання технології професійного самовиховання, формування індивідуального стилю управлінської діяльності.

2. Володіння методами професійного самопізнання і діагностування якостей, що потребують формування та розвитку.

3. Орієнтація в сучасних наукових досягненнях педагогічного менеджменту, знання науково-методичної літератури, прогресивних педагогічних ідей.

4. Компетентність у проблематиці педагогічної майстерності керівника навчального закладу, знання професіограми, моделей ефективного менеджера освіти.

5. Знання вітчизняного і зарубіжного досвіду відомих менеджерів з професійного самоудосконалення.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до особистісного і професійного самоудосконалення передбачає:

1. Формування готовності до постійного професійного самоудосконалення, активної позиції у забезпеченні власного кар'єрного зростання.

2. Уміння розробляти і реалізовувати програму професійного самовиховання, творчо працювати над удосконаленням власних професійних здібностей: за змістовою спрямованістю (ділових, комунікативних, рефлексивних), за рівнем опанування діяльністю (пізнавальних, виконавських, творчо-конструктивних) та за формою реалізації дії (практично-рухових, уваго-перцептивних, мовних, розумово-інтуїтивних).

3. Володіння методиками розвитку креативного мислення, аналіз проблем і знаходження шляхів їхнього конструктивного розв'язку.

4. Уміння реалізовувати у взаємодії всі функції спілкування: комунікативну, перцептивну, інтерактивну; здійснювати продуктивне діалогічне спілкування.

5. Уміння здійснювати рефлексивне управління педагогічним персоналом.

6. Володіння усним і письмовим діловим мовленням, рефлексивним і не рефлексивним слуханням.

7. Уміння створювати творче робоче самопочуття, здійснювати емоційно-вольову саморегуляцію, уміння гідної самопрезентації.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до особистісного і професійного самоудосконалення передбачає:

1. Знання з людинознавства про різні системи індивідуальних і професійних цінностей, розуміння причин їх виникнення й соціального змісту.

2. Використання надбань у науковій організації праці, її безпеці та гігієні.

3. Орієнтація в сучасних філософських, політичних, економічних, художніх, правових концепціях розвитку суспільства.

4. Обізнаність у різких видах мистеїітв та надбаннях нап,іональної кудьт>'-ри.

5. Сіфоби наукового осмислення власного досвіду, пошуки себе у художній творчості, спорті, туризмі топю.

Така підготовка керівника освітнього закладу нового покоління сприяє формуванню його саморегуляції і створенню освітнього середовища, що поліпшує якість освіти в навчальних закладах.

Саме інформаційна революція, яка прискорює свої темпи в наш час, призводить до появи суспільства, побудованого на знаннях і диктує нові вимоги до методологічної світоглядної системної підготовки сучасних фахівців. Високоосвічена людина стає головним інтелектуальним потенціалом країни. Висококваліфікованиіі педагог - це найкращий засіб генерування і передачі знань

220

- джерела життя людства. Світове співтовариство визнає, що головними чинниками якості життя людини є освіта, добробут та її здоров'я. У високотехнологічному інформаціііному суспільстві якість освіти забезпечує реалізацію людського потенціалу і є основою забезпечення якості життя.

За державним стандартом України ДСТУ 3230-95 якість - це сукупність характеристик об'єкта (процесу, продукції, організації, системи або будь-якої комбінації з них), які визначають його здатність задовольняти визначеним і передбачуваним потребам (Якименко).

Н. Островерхова якість освіти стосовно до загальноосвітнього навчального закладу розглядає як сукупну, комплексну систему цілісної характеристики, яка включає, крім якості навченості, цілу низку параметрів:

знання, уміння, навички;

• показники особистісного розвитку учнів;

• негативні ефекти (наслідки) освіти;

• ЗМІНИ прОфссшноі компетентності вчителя і ііого ставлення до праці;

• громадський авторитет школи.

За О. Ляшенком, якість освіти - це багатовимірне методологічне поняття, яке різнобічно віддзеркалює суспільне життя, соціальні, економічні, політичні, педагогічні, демографічні та інші життєво значуїці для людини сторони життя. Як системний об'єкт її характеризують за: якістю мети, якістю педагогічного процесу, якістю результату.

Метою освітнього процесу у ВНЗ є:

- формування базових загальнокультурних і професійних компетентно-стей;

- духовний і моральний розвиток особистості;

- формування активної громадської і професіональної позиції;

- формування комунікативної інформаційної культури.

Якість освітнього процесу вимагає наявності формування таких загальних базових компетенцій:

- професійного підходу до озброєння сучасними знаннями;

- вміння інтегрувати відповідні знання в професійних функціях;

- наукового підходу, тобто вміння застосовувати відповідні теорії в професійній практиці;

- вміння використовувати знання, навички, інтуїцію в різноманітних професійних ситуаціях;

- творчого та комплексного підходу до вирішення проблем;

- комунікативних вмінь і навичок;

- вміння виконувати управлінські функції;

- усвідомлення соціальної відповідальності. Забезпечення якості вищої освіти включає:

- наявність необхідних ресурсів, вирішальними з яких є кадрові, а також інформаційні, матеріальні, наукові;

~ організацію навчального процесу, що відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку;

- контроль освітньої діяльності ВНЗ та якості підготовки фахівців. Результативність освітнього процесу, прийнята в Європейському

співтоваристві (FCTS - Європейська кредитно-трансферна система ), рекомендується за відпрацьованими критеріями.

Якість в процедурах оцінювання підсумку педагогічної практики

• 221 •

Грииьова N.B. • Саморвгуояаія

- реитинговою оцінкою звіту по педагогічній практиці керівником практики;

- рейтинговою оцінкою педагогічної діяльності адміністрацією освітньої установи;

- рейтинговою оцінкою педагогічної діяльності випускника вчителем-предметником, методистом;

- самоаналізом педагогічної діяльності.

Якість в процедурах оцінювання на державному екзамені:

- володінням інформацією і вміннями в галузі природничих дисциплін;

- здатністю вирішувати змодельовані проблеми професійної діяльності;

- якістю відповіді на додаткові питання;

- комунікативними уміннями і навичками. Якість в процедурах оцінювання дипломної роботи:

- актуальністю роботи для професійної діяльності;

- володінням загальнопедагогічними компетенціями;

- володінням предметно-орієнтованими компетенціями;

- володінням загальнокультурними компетенціями;

- успішним розв'язанням конкретної проблеми професійної діяльності;

- думкою керівника про рівень використання навичок науково-дослідної діяльності;

- рейтинговою оцінкою рецензента дипломної роботи.

Якість підготовки спеціалістів є результативність діяльності ВНЗ, яка вимірюється рівнем затребуваності випускників, соціальними партнерами.

Якісний рівень освіти визначається за допомогою механізмів моніторингу, який являє собою систему збору, обробки і розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку.

Складовими моніторингу якості освіти є:

- ресурси, що вкладаються в освіту;

- освітній процес;

- результати, що їх продукує освітня система.

В світі запроваджено кілька моніторингових програм, за допомогою яких можна оцінювати і порівнювати системи освіти. Найбільш поширеною є освітні індикатори ЮНЕСКО та індикатори ОЕСР, а також TIMSS - міжнародного дослідження з оцінювання якості математичної та природничої освіти, спрямованого на визначення рівня природничо-математичної підготовки на різних рівнях школи.

При розробці проірам якості необхідно мати на увазі, що інтегральна якість фахівця з перспектив!іими властивостями буде визначатися якостями:

- управління системою освіти і професійною підготовкою;

- дидактичним забезпеченням навчального процесу;

- педагогічними кадрами;

- оцінкою навча.чьних досягнень;

- інфраструктурою вищої школи і зовнішнього середовища.

8 вересня 2004 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України №1183 "Про затвердження Державної програми розвитку освіти на 2005-2007 роки", яка стала основою діяльності Полтавського педуніверситету.

Метою і завданнями Програми є:

- створення умов для ефективної освітньої діяльності через формування необхідного ресурсного забезпечення, посилення ролі університетів як

222

осередків інтеграції системи вищої освіти у європейський і світовий освітній простір;

- посилення соціального партнерства та сприяння інтеграційним процесам з іншими освітніми галузями, науковими установами, роботодавцями;

- розширення доступу громадян до здобуття вищої освіти, вдосконалення механізму добору та залучення обдарованих дітей до навчання у вищих навчальних закладах, надання випускникам можливості для працевлаштування за фахом, продовження освіти у подальшому;

- диверсифікація вищої освіти та збільшення обсягів підготовки і перепідготовки фахівців в умовах прискорення структурного та інноваційного розвитку економіки;

- забезпечення інноваційного розвитку вищої освіти та його випереджувального характеру;

- поглиблення міжнародного співробітництва, входження системи вищої освіти в європейський 1 СВІТОВИЙ освітній та науковий простір, розширення участі вищих навчальних закладів, науковців і студентів у міжнародних освітянських і наукових проектах;

- здійснення заходів щодо соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

29 січня 2005 року на вченій раді Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка були підведені підсумки всіх напрямків діяльності ВНЗ. Наводимо зміст постановляючої частини:

- На факультетах опрацьовано правові акти щодо реалізації розвитку освіти на 2005 - 2007роки.

- Здійснено роботу по впровадженню педагогічного експерименту з кредитно-модульного навчання:

• розроблене гимчасове положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу;

частково підготовлені програми навчання курсів;

• проводиться робота по адаптації шкали оцінювання знань студентів до шкали ECTS;

• на фак>'льтетах розглядаються Європейські вимоги до вищої освіти в документах (інформаційний пакет, академічна довідка, додаток до диплома);

• систематично проводяться семінари методичною радою університету з питань вивчення передового педагогічного досвіду ВНЗ України з проблем переходу на вимоги Болонського процесу.

- Професорсько-викладацький склад педуніверситету брав участь в організації і проведенні Всеукраїнського педагогічного форуму за участю Президента України В. А. Ющенка, в роботі Всеукраїнської асоціації В.О. Сухомлинсь-кого за участю АПН України.

- Науковці університету брали участь у виконанні державних і міждержавних проектів у рамках державного фонду фундаментальних та цільових науково-технічних програмах реалізації проекту Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології на 2005 - 2010 роки».

- Науковці педуніверситету беруть участь в міжнародних проектах для забезпечення динамічного входження в систему освіти і науки України в світовий освітній і науковий простір і запроваджують співпрацю на двосторонній основі з країнами дальнього і ближнього зарубіжжя, зокрема, з Росією.

~ Мас місце підключення у мережі Інтернет до освітнього порталу МОН

• 223 •

- Проводиться на>'ково-педагогічна взаємодія з ПОІППО імені М. Остро-градського з метою реалізації принципу «Освіта протягом усього життя». Така взаємодія відбувається систематично і змістовно. Провідні викладачі педуніверситету включені в роботу вченої ради ПОІППО, редакційну колегію журналів «Імідж сучасного педагога», «Постметодика». Спільно з кафедрами ПОІППО проводяться Всеукраїнські конференції. Викладачі педуніверситету запрошуються для читання лекцій, проведення занять для вчителів, розробки підручників, навчальних посібників, навчальних програм.

- УчастьструктурПДПУ імені В.Г. Короленкав прискорення інформаційного розвитку економіки відбувається шляхом виконання госпдоговірної тематики, яка має місце на факультетах.

При тих мінімальних фінансових ресурсах, які може надати країна для підготовки конкурентноспроможного педагога у даний час виконання цього завдання покладено на самовіддану, творчу і високоякісну працю професорсько-викла.цацького складу.

Вершиною педагогічної майстерності вчителя є створення і розвиток педагогічних технологій. На кафедрі педагогічної майстерності опрацьований і впроваджений в навчальний процес курс „Педагогічні технології: теорія і практика", який включений в навчальні плани всіх спеціальностей.

За означенням ЮНЕСКО, технологія навчання - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти.

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що з її допомогою конструюється і здійснюється такий навчальний процес, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), чітко визначила напрямки розвитку освіти в Україні, які наповню-ю гь змістом ідеологію педагогічних технологій - від просвітництва до здійснення життєтворчої та культуротворчої місії, від маніпулятивної авторитарної педагогіки до педагогіки особистісноорієнтованої, педагогіки співробітництва.

Успішне втілення педагогічних технологій передбачає у педагога наявність психологічних якостей і здібностей, тобто відповідного рівня педагогічної майстерності, яка включає такі критерії:

- інтерес до людини і роботи з нею (комунікативні якості);

- здібності до розуміння людини;

- гнучкість, яка характеризує вміння швидко і вільно орієнтуватися в динамічних умовах спілкування; швидко змінювати психологічну і мовну взаємодії в залежності від ситуації спілкування;

- уміння підтримувати зворотній зв'язок у спілкуванні;

- уміння Kepv'BaTH собою, своїм тілом, голосом, почуттями, настроєм;

- уміння прогнозувати наслідки взаємодії в конкретних педагогічних ситуаціях;

- достатні вербальні здібності, чистоту мови, багатий лексичний запас, оптимальний відбір мовних засобів;

- здібності до педагогічної імпровізації;

- уміння застосовувати різноманітні засоби впливу, залежно від педагогічних ситуацій.

Таким чином, запорукою успіху втілення педагогічної технології є уміння учителя обирати оптимальні педагогічні рішення, кращі для даної ситуації, зміст, форми і методи навчання і виховання, тобто його педагогічна майстерність. Педагогічна майстерність є локомотивом педагогічних технологій.

224 •

Тому саме кафедра педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка є ініціатором, розробником і втілювачем у життя запропонованого курсу лекцій. Навчальний предмет "Педагогічні технології: теорія та практика. Курс лекцій" відображає сучасну освітньо-професійну політику держави, що розробляється згідно з Болонською конвенцією Міністерством освіти і науки України і провідними підрозділами АПН України.

Освітня сфера на сучасному етапі повинна стати здатною до саморозвитку, самовдосконалення, містити в собі традиції, притаманні вітчизняній освіті інновації, що забезпечують рівень знань, конкурентноспроможних в сучасному освітньому просторі. Ця дуліка акцентується в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, де актуалізується проблема підготовки педагогічних кадрів, з високою освіченістю і культурою "кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні й впровадженні новітніх наукомістких та інформаційних технологій". Для реалізації завдань, необхідно створити відповідне освітнє середовище, яке включає матеріальну основу, кадри, духовні цінності, загальнолюдські інтереси, які включають категорії моралі, совісті, людської гідності. Освітнє середовище є частиною освітнього простору і зтілює в собі всі його основні риси. Освітнє середовище повинно забезпечувати генезис професійної майстерності майбутнього учителя.

У Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка динаміку формування професіоналізму майбутнього учителя можна представити трьома рівнями, які перебувають у взаємозв'язку і взаємодії: грамотності, ремесла, майстерності.

Рівень грамотності вимагає:

- досконале знання фундаментальних дисциплін;

- знання всіх компонентів процесу освіти; цілей, засобів, методів;

- знання про себе як про вчителя. З цією метою активно:

- напрацьовується солідна наукова, методична, кадрова база для вирішення проблеми переходу до профільності старщої школи;

- здійснюється функціональний підхід при підготовці майб>тнього вчителя згідно з новими Державними освітніми стандартами, які передбачають зміни у змісті, структурі і методиці організації навчання студентської молоді;

- розробляються і видаються нові навчальні програми і навчально-методичні посібники, викладаються елективні курси, спецкурси, спецсемінари, спецпрактику ми;

- впроваджена особистісно орієнтована технологія підготовки студентів, здійснюється диференційоване навчання на різних рівнях складності, застосовуються багатоваріантні технології продуктивного навчання.

Рівень ремесла вимагає оволодіння уміннями і навичками професійної діяльності, а саме:

- засвоєння прийомів професійної діяльності; система jTviiHb і навичок виконання професійних функцій;

- формування професійних умінь і мотивів професійних досягнень в цілісному навчально-виховному процесі (цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми);

- визначення перспектив розвитку особистості студента;

- відпрацювання глибини і міцності знань у студентів, політичної і громадської культ>фи, закріплення професійни.х >тмікь і навичок навчально діяльності.

225

І\^1

Здійснюється:

- відпрацювання механізмів цілісного системного характеру предметів природничого циклу, які викладаються на природничому факультеті, узгодження їх з розробкою нового змісту шкільної освіти;

- опрацювання технології! модернізації предметів природничого циклу, наприклад, кафедра хімії повністю забезпечена програмами ПК з хімії.

Рівень майстерності включає продукцію нового в педагогічній технології. З цією метою здійснюється:

- методологічна розробка і модернізація теоретичних курсів природничих дисциплін, які створюють міцну базу для професійної підготовки і екологічної грамотності;

- виконання професійної діяльності викладач-студент на творчому рівні;

- науковий аналіз і оновлення теоретичних основ, змісту і методології проведення педагогічних і фахових практик в світлі нових вимог і підходів;

- залучення студентів до наукової роботи кафедр.

Творча, різнопланова робота професорсько-викладацького складу по підвищенню професійної майстерності, самовдосконаленню дозволила підійти до створення моделі професійної підготовки майбутнього вчителя. Основні ї"ї положення:

1. Професійна підготовка націлена на передачу майбутньому вчителю професійної культури, яка включає: мотивацію, знання, досвід, творчість.

2. Підготовка вчителя повинна бути не предметно, а професійно спрямована, що підносить значення методики викладання спеціальних дисциплін. Без методики педагогічний університет не відбудеться як вищий педагогічний навчальний заклад, а вчитель не стане Вчителем.

3. Професійна підготовка вчителя повинна моделювати зміст і структуру вчительської діяльності. Основу педагогічної діяльності складають такі уміння:

- проектувальні;

- вміння планувати будь-який вид роботи;

- адаптаційні;

- мотиваційні;

- організаційні;

- комунікативні;

- пізнавальні;

4. Професійна підготовка студента повинна формувати його індивідуальний стиль, це означає, що в кожному студентові викладач повинен розвивати особистість, індивідуальність і здійснювати індивідуальний підхід.

5. Фундаменталізація освіти - глибоке оволодіння сучасними основами наук.

6. Професійна Підготовка вчителя передбачає диференційовану оцікк\' ке тільки знань, але й професійних умінь і навичок.

7. Професійна підготовка спрямована на формування вчителя-дослідника, для якого основою діяльності є культ пізнання. Дана модель професійної підготовки майб)пгнього вчите.тія має відкритий характер. її основними рисами є:

- наукова праця студентів і викладачів;

- свобода вибору дисциплін;

- навчання у зручіюму місці, темпі;

- відсутність обмежень на стартовий освітній рівень;

- сучасні засоби навчання, засновані на інформаційних технологіях;

- інтеграція у свгіовий інтеграційний простір;

226

- ЗМІНИ парадигми від підготовки вузького на підготовку висококультурного" спеціаліста;

- відновлення і розвиток традицій української школи, національної освіти;

- методична підготовка до роботи в профільній загальноосвітній школі. Якість освітнього процесу вимагає наявності формування таких загальних

базових компетенцій:

• професійного підходу до озброєння сучасними знаннями;

• вміння інтегрувати відповідні знання в професійних функціях;

• наукового підходу, тобто вміння застосовувати відповідні теорії в професійній практиці;

• уміння використовувати знання, навички, інтуїцію в різноманітних професійних ситуаціях;

• творчого та комплексного підходу до вирішення проблем;

• комунікативних умінь і навичок;

Diviirixiyi DruK-uny Dairi ViiuaDjiinvDivA ^Jj^ni\.i4n,

усвідомлення соціальної відповідальності. Забезпечення якості вищої освіти включає:

- наявність необхідних ресурсів, вирішальними з яких є кадрові, а також інформаційні, матеріальні, наукові;

- організацію навчального процесу, ш;о відповідає сучасним світовим тенденціям розв>іТку;

- контроль освітньої діяльності ВНЗ та якості підготовки фахівців.

Програма курсу «Педагогічні технології: теорія та практика»

Програма для студентів усіх спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів Опис предмета навчального курсу

Курс: підготовка бакачаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECST: 1,5 Модулів: 2 Модуль 1(аудиторпа рсЬ'ота) Модуль II (індиеідуйлгіиі навчйльно-дослгдна робота) Змістових модулів: 4 Яудиторнй робота - 3 Індивідуальна навчальнс-дослідна pofotna — 1 Загальна кількість годин: 54	Шифр та назва напрячу: 0101 Педагогічна освіта Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обоє 'язкова Рік підготовки: 3 Семестр: V Лекції: !0 Семінари: 6 Лабораторно-практичні заняття: 18 Самостійна робота: 12 іноііЄіиуш'ьно і'іооото.: о Вид контролю: залік

Мета Сучасні тенденції гуманізації освіти, орієнтація на вияв індивідуальності кожного учня ставлять серйозні вимоги до особистості педагога, розвитку його творчого потенцісшу та рівня науково-методичної підготовки. У цьому контексті цілком виправданим є намагання ознайомити майбутніх учителів з теорією і практикою використання педагогічних технологій, виникнення яких є об'єктивним поопесом еволютїії освіти, основою педагогічної майстерності.

227

Ідея програми - допомогти майбутньому учителю зорієнтуватися у сучасних процесах, які відбуваються в освітньому просторі, збудити його думку до шляхів вдосконалення системи освіти у XXI столітті, актуалізувати проблему власної професійної готовності до виконання педагогічних обов'язків, сформувати настанову на сприймання педагогічної діяльності як творчого процесу.

Зміст програми орієнтує майбутніх учителів на сприймання педагогічної технології як певної системи, яка має цільові орієнтації, науково-філософське обґрунтування теорії та практики педагогічної майстерності, концепції розвитку майбутнього вчителя, особливостей змісту методичного забезпечення процесу навчання. При цьому важливим є орієнтація студентів на осмислення дидактичної, соціально-психологічної сутності педагогічної технології, її стратегії, ефективного використання в ході викладання фахових дисциплін.

Обов'язковими умовами досягнення ефективності в роботі зі студентами за даною програмою є реалізація принципу інтеріоризації ~ перехід від діалогу "зовнішнього" у діалог "внутрішній", від колективного обговорення до індивідуальної творчості; побудова занять на засадах комунікативного підходу у навчанні, використання імітаційного моделювання педагогічної діяльності, тренінгових ^тірав. Важливою складовою успіху у навчанні є широке використання педагогічного досвіду, шкільної практики організації навчального процесу.

Робота за програмою допоможе студентам визначити пріоритети у майбутній педагогічній діяльності, накреслити перспективи професійного самоудоскона-лення.

Зміст програми Модуль І (аудиторна робота)

Змістовий модуль 1 Зміст програми лекційного курсу (10 гад.)

Лекція №1 Тема: Педагогічні технології у сучасному педагогічному просторі

(2 год.)

Поняття "педагогічна технологія". Історія розвитку вітчизняних та зарубіжних освітніх технологій. Актуалізація проблеми в сучасних умовах переходу на нові державні стандарти освіти. Варіативність поглядів на технологізацію сфери освіти. Співвідношення стандарту і творчості у педагогічній діяльності.

Педагогічна техниіюгія як наука про раціональні шляхи та сішсоби навчання і як система принципів, алгоритмів, регуляторів організації навчально-виховного процесу.

Рівні педагогічних технологій: загальнопедагогічні, предметні, локально-модульні. Класичні та альтернативні технології; інноваційні технології, технології авторських закладів освіти.

Основні якості сучасних педагогічних технологій, критерії технологічності: концептуальність, системність, керованість, ефективність, відтворюваність. Джерела новітніх технологій (соціальні перетворення в житті, розвиток науки і передового педагогічного /досвіду, аналіз досвіду минулого, здобутки етнопедагогіки). Наукові засади формування педагогічних технологій: філософські положення як

228

регулятиви методологічного забезпечення розробок; сучасні концепції засвоєння соціального досвіду, управління діяльністю освітніх закладів.

Гуманістичні тенденції у цільових орієнтаціях вітчизняних освітніх технологій: перехід від педагогіки авторитарної до педагогіки гуманістичної; побудова навчально-виховного процесу на гуманно-особистісному підході до дитини; єдність навчання і виховання; розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів; створення умов для самовираження і самоствердження учнів.

Педагогічні технології і педагогічна майстерність учителя. Роль особистості учителя в умовах технологізації навчально-виховного процесу. Збереження національних традицій навчання як духовного спілкування вчителя з учнями.

Умови продуктивного використання шкільних технологій у навчально-виховному процесі.

Лекція №2 Тема: Технології, побудовані на активізації пізнавальної діяльності учнів (2 год.)

Сутність принципу активності учня у навчанні. Показники пізнавальної активності школярів. Актуальність проблеми в умовах розвитку Європейського освітнього простору. Активність учнів у навчанні як показник його ефективності в системі авторитарної та гуманістичної педагогіки.

Об'єктивні передумови зниження активності учнів у навчанні(антагонізм між метою вчиїеля і метою учнів; жорстка заданість процесу навчання "згори"; нерівноправність позиції вчителя і учнів у навчанні). Негативні наслідки примусового навчання.

Пошуки і формування технології активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці в 70-80-х pp. XX століття. Характеристики технології як системи. Цільові орієнтації: перехід від навчання-насилля до навчання-захоплення; розвиток пізнавальних процесів, мотиваційної емоційно-вольової сфери учнів; стимулювання самостійності і творчості школярів, створення умов для їх самореалізації та самовихованіїя.

Концептуальність положення технології: пізнавальна активність як діяльне пізнання світу, умова духовного розвитку особистості; фактором розвитку активності школяра є формування пізнавального інтересу; пізнавальна активність є передумовою формування ціннісного ставлення до знань, перетворення навчальної інформації з об'єктивно цікавої на об'єктивно "особистісно значущу".

Рівні пізнавальної активності учнів: репродуктивний, реконструктивний, творчий. їх порівняльна ефективність.

Особливості методики навчання; використання інформаційних, евристичних, дослідницьких методів. Методики формування мотивів навчальної діяльності, виховання стійких пізнавальних інтересів, навчання стратегії мислення, актуалізації творчого потенціалу учнів.

Майстерність учителя в активізації пізнавальної діяльності учнів: визначення мети і надзавдання уроку; конструювання діалогічної взаємодії з учнями; використання евристичних методик навчання; створення атмосфери спільного інтелектуального пошуку; комунікативне забезпечення успішної пізнавальної діяльності учнів, співробітництво з учнями.

Педагогічні ефекти використання технології активізації пізнавальної діяльності учнів у досвіді вчителів-новаторів.

229

Лекція №3 Тема: Технологія особистісно орієнтованого навчання (2 год.)

Особистісно орієнтоване навчання: визначення, сутність, завдання (за I.e. Якиманською).

Індивідуальний стиль діяльності учителя: орієнтація на "результат"; "розвиток".

Організація навчальної діяльності учнів з низьким рівнем досягнень у навчанні.

Відставання: ознаки, причини.

Уплив мотивації на успішність навчальної діяльності. Як підвищити мотивацію до навчання. Мотивація успіху і мотивація відчуття страху, невдачі. Тест-опитувальник "Мотивація успіху у навчанні" А. Реана.

Мотиваційний тренінг

Стимулювання процесу навчання. Шляхи до успіху: Бажання досягти успіху, віра в успіх, самопереконання, спеціальні знання, творчість, планування конкретних шляхів, наполегливість, співробітництво з іншими людьми.

Поради для досягнення успіху у навчальній діяльності.

Педагогічні задачі по проектуванню змісту і відбору способів діяльності учнів.

Задачі по зміні ставлення до навчання.

Задачі на застосування методу "приклад"

Задачі на зростання самостійності. Задачі на прояв і розвиток творчості.

Задачі на педагогічне стимулювання.

Ситуації створення успіху і забезпечення зростання досягнень.

Лекція №4 Тема: Ігрові технології у навчанні (2 год.)

Ігрова діяльність та її функції в модельній праці (розважальна комунікативна, самореалізації, терапії, корекції, соціалізації). Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, М.Є.Маркова про роль ігрової діяльності в розвитку дитини. Взаємозв'язок гри, навчання і праці.

Головні риси гри (С.А.Шмаков): вільна діяльність, творчий характер діяльності емоційна піднесеність, наявність правил.

Використання гри як методу навчання на уроці: як самостійної технології на уроці, як елементу більш загальної технології, як технології проведення всього уроку.

Різновиди гри згідно сюжетної завершеності: повноцінні ігри; ігрові завдання; ігрові елементи.

Ігрові педагогічні технології як група методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. Спеціалізація педагогічних ігор.

Класифікація ігрових технологій у навчальному процесі (Г.К. Селевко). За характером ігрової методики: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, драматизації. Спектр цільових орієнтацій педагогічних ігрових технологій: дидактичний, виховний, розвиваючий, соціалізуючий.

Ігрові технології в середньому і старшому шкільному віці.

Помилки у використанні гри в навчальному процесі (театралізований монтаж, загравання, заорганізованість).

Ділові ігри, їх модифікації: імітаційні, операціональні, рольові, діловий театр, психо- і соціодрами.

230

Технологія ділової гри: етап підготовки, проведення (ґрунтовна робота над завданням, міжгрупова дискусія); етап аналізу і узагальнення.

Рольові позиції в ДІЛОВІЇ! грі за ставленням до змісту роботи, за організацією роботи, за соціально-психологічними позиціями.

Гра як прийом в організації діяльності учнів: ігрові прийоми встановлення контакту, вилучення в діяльності, аналізу діяльності.

Технологія театральної педагогіки у формуванні й реалізації задуму спільного уроку. Використання методики відкритої режисерської дії для перетворення спільного уроку у процесі колективної творчості. Моделювання ситуацій і залучення класу до співгри - основа режисури шкільного уроку. Факти і позиції -етапи розвитку наскрізної педагогічної дії (вихідна подія, основна, центрального, головна). Структурні компоненти дидактичної гри.

Правила гри в умовах шкільного уроку (дотримання смислових акцентів виключення критики, заохочення асоціювання, дозвіл на відзначення ідей, висловленої іншими).

Майстерність вчителя в запровадження ігрових технологій; уміння зчитувати справжній смисл поведінки учнів, цілі і мотиви їх поведінки,

- здатність швидко входити в контакт підтримувати високий тонус взаємодії;

- уміння задавати неочікувані питання, гострі питання;

- уміння бути обережним у висловлюваннях, здатність здійснювати емоційну і інтелектуальну підтримку учнів, володіти ігровими прийомами підтримки дисципліни в процесі гри.

Лекція №5

Тема: Сучасні педагогічні технології інноваційних і авторських шкіл (2 год.)

Інноваційна і авторська школа як педагогічний феномен. Поняття авторської (інноваційної) школи як навчально-виховного закладу, діяльність якого побудована на ориіінальних (авторських) ідеях і технологіях і являє собою нову освітню практику.

Основні типи авторських шкіл в контексті історії світової педагогіки; виховні заклади І.Г.Песталоцці, С.Френе, Я.Корчака, С.Т.Шацького, А.С.Макаренка; школи М.Монтессорі, Р.Штейнера, Л.М.Толстого, В.М.Сороки-Росинського, В.О.Сухомлинського, Ф.Ф.Брюховецького тощо.

Авторська школа як полісистема.

Навчальний, трудовий, художньо-естетичний, духовно-релігійний, спортивний і науково-дослідницький компонент авторської технології. Критеріальні ознаки системної варіативності авторських шкіл: інноваційність, альтернативність, концептуальність навчально-виховного процесу, системність і комплексність, соціально-педагогічна доцільність, результативність.

Розвиток сучасних концепцій авторської школи - одна з тенденцій і засобів реформування освіти в Україні. Положення про авторську школу.

Історія руху авторських шкіл; конкурс "Авторська школа "Евріка": проблеми, пошуки, лауреати". Реалізованості ідеї інноваційної школи і їх автори: школа адаптуючої педагогіки Е.О.Ямбурга і Б.О.Бройде, школа самовизначення О.Н.Тубєльського, школа-парк М.О.Балабаня, агрошкола О.О.Католікова, школа завтрашнього Дня Д.Ховарда, школа діалогу культур В.Біблера, авторської школи М.П.Гузика, Д.Лебєдєва, Є.Єрьоміної, О.А.Захаренко, А.М.Щепіна, С.Маріясіна, М.Чумарної та ін.

Методи психолого-педагогічної діяльності і оцінювання результатів діяльності навчально-виховного комплексу авторської школи.

231

1

Семінарське заняття №1 Тема. Педагогічні технології у сучасному освітньому просторі (2 год) Питання для обговорення:

1. Сутність поняття «педагогічна технологія». Конструктивний підхід до організації навчання в школі.

2. Сучасні навчальні технології: моделі, структура, класифікація.

3. Учитель як технолог навчального процесу. Сутність і зміст діяльності.

4. Критерії технологічності діяльності учителя.

Опорні поняття: технологія, технолог, педагогічна технологія, навчальна технологія, технологічна модель навчання, предметоцентрична модель навчання, педоцентрична модель навчання, процес навчання, структура навчання, технологічна операція, технологічна схема, технологічна карта, педагогічна діяльність учителя, критерії технологічності (концептуальність, системність, доцільність, логічність, відтворюваність), наскрізний оперативний зворотний зв'язок, критеріальне оцінювання, описова схема навчання, конструктивна схема навчання, відтворюваний навчальний цикл, діагностична мета навчання.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Беспалько В.И. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989.-С.З.

2. Бєлий В. Роль і місце технології в освітянській політиці. Погляд практика з "глибинки" // Директор школи, 2004. - №18. - С 7-9.

3. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция понятия // Сов. педагогика.- 1991.-№9.-С.123-128.

4. Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа. - 2001- №2.- С. 18-20.

5. Гузеев В.В. Поколения образовательных технологий: технологии образования в глобальном информационном сообществе // Химия в школе. - 2004. - №2. -С.12-17.

6. Епишева О. Что такое педагогическая технология // Школьные технологии.-2004.-№1.-С.З 1-36.

7. Карпенчук С. Педагогічна технологія: антропологічний підхід. // Рідна школа.-2001.-С. 20-21.

8. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе: Анализ зарубежного опыта. - М., 1998;

9. Техіюлогические модели обучения // Школьные технологии. - 2003. - №6. - С.3-22.

9. Кларін M.I. I знову про навчальні технології. // Завуч. - 2000. - №3.-С.5-6.

10. Назарова Т.С. Педагогические технологии: новый этап эволюции // Педагогика. - 1997. - №3. - С.20-27.

П.Нісімчук А. Педагогічна технологія: Підручник. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 144с.

12. Нісімчук А.С., Падалка О.С, Шпак О.Т.Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.,2000. - С.9-15.

13. Олійник О. Про трактування поняття "педагогічна технологія". - Рідна школа, 2004. - №2. - С 16-18.

14. Олійник О. Про трактування поняття «педагогічна технологія» // Рідна школа. - 2004. - №2. - С16-18.

15. Освітні технології: Навчально-методичний посібник (Заг.ред. О.М. Пєхоти. -К.:А.С.К., 2001. - С16-25.

232

16. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. - 2-е видання, випр. і доп. - Вінниця: Книга-Вега, 2003. - С.194-208.

17. Педагогічний пошук: Кн. для вчителя. // Упоряд. І. Баженова.-К.:Рад. школа, 1989.-496 с

18. Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник // Ред. кол. П.І. Матвієнко, С.Ф. Клепко та ін. - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - С.10-15, 350-356.

19. Подласый И.П. Учитель, рынок, технология. Школьные технологии.-2003.-№2.- С.З-10; Где помогут технологии? // Школьные технологии . - 2003. - №3.-С. 10-26.

20. Саранцев Г.И. Теория, методика и технология обучения // Педагогика. -1999.-№1.-С. 19-24.

21. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М.: Нар. образование, 1998. - С.14-33.

22. Слуцкий В.И. Личность и технология в педагогическом процессе // Педагогика. - 2002. - №6. - С.84-88.

23. Черновол-Ткаченко Р. Нові педагогічні технології // Директор школи. -2001.-№41.-Сб.

24. Ярошенко Л., Кушнір А. Перспективні освітні технології сьогодні // Директор школи. - 2001. - №21 -22. - С11.

Лабораторно-практичне заняття №2 Тема. Технології навчання мисленню (2 год) Питання для обговорення:

1. Сутність поняття «активність особистості». Пізнавальна активність як вид активності особистості школяра.

2. Активізапія навчально-пізнавальної діяльності школярів. Рівні, способи та шляхи здійснення.

3. Психолого педагогічні умови забезпечення ефективності формування пізнавальної активності школярів у різних видах їх діяльності.

Опорні поняггя: активність особистості, пошукова активність, пізнавальна активність, активі іація пізнавальної діяльності, творче мислення, інертність мислення, реконструктивне, репродуктивне, творче мислення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Альтшуллеп Г.С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательных задач. - Новосибирск: Наука, 1986. - 156 с.

2. Берлина С.А. Применение технологии витагенного обучения в воспитании познавательного интереса учащихся к математике // Школьные технологии. -2003.-№2.-С. 139-141.

3. Ильясов И. Критическое мышление: организация процесса обучения // Директор школы. - 1995. - №2. - С. 50-55.

4. Лозова В.1. Пізнавальна активність школярів: Навч. посібн. - Харків: Основа, 1990. - С 8-13,24-29.

5. Миерович М, Шрагина Л. Основы культуры мышления // Школьные технологии. - 1997. - №5. - С. 7-12.

6. Педагогічний пошук / Укл. І.Н. Боженова. - К.: Рад. школа, 1988. - 496 с.

7. Педагогічна технологія. Досвід. Практика: Довідник / Ред. код. П.І. Матвієнко, С.Ф. Клепко та ін. - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 256 с.

233

8. Родари Дж. Грамматика фантазии. Сказки по телефону. - Алма-Ата: Мек-птеп, 1982. - 132 с.

9. Рентенберг В., Бондаренко С. Пошукова поведінка - умова ефективного навчання // Зауч. - 2001. - №22. - С 2-3.

Ю.Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе активизации и интенсификации деятельности учащихся // Современные образовательные технологии: Учеб. пособие. - М.: Народное образование 1998. - С. 45-56.

П.Сопіна В. Шляхи розвитку нових освітніх технологій // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2003. - №13. - С 11-12.

12. Шамова Т.Н. Активизация учення школьников. - М.: Педагогика, 1982. 13. Шрагина Л. Логика воображения. - М.: Народное образование, 2001.

14. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1976. - 176 с.

15. Уайтхед А.Н. Изобретательные работы по философии. - М.: Прогресс, 1990.-302 с.

16. Урбански А. Начало с учетом конца... или Какой может быть система образования через 10 лет // Директор школы. - 1994. - №4. - С. 79-87.

Змістовий модуль 2

Лабораторно-практичне заняття №3

Тема. Технологія створеним проблемної ситуаиії на vpoui в умовах

інтерактивного навчання (2 год.)

Питання для обговорення:

1. Концептуальні положення технології (Д. Дьюі).

2. Характер навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на постановку і розв'язання проблеми:

2.1. Способи і прийоми створення проблемної ситуації;

2.2. Характеристика прийомів діяльності вчителя і учнів на етапі аналізу проблемної ситуації та її усвідомлення;

2.3. Гіпотеза як специфічна інформаційно-пізнавальна суперечність;

2.4. Перевірка гіпотези - ретроспективний аналіз процесу постановки і розв'язання

проблеми.

3. Методи колективного розв'язання проблеми (проблемна бесіда, диспут, дискусія, сюжетно-рольова гра).

4. Умови ефективного застосування проблемного навчання.

Опорні поняття: проблемне навчання, проблемна ситуація, навчальна проблема, евристична бесіда.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. - М.: Знание, 1983.-211 с.

2. Булгаков В.И. Проблемное обучение - понятие и содержание // Воспитание школьников. - 1985. - №8. - С. 25-32.

3. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. -2002.-№6.-СІ8-20.

4. Лернер И.Я. Проблемное обучение. - М.,1974. - 64с.

5. Матюшин М.А. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972.-208с.

234

6. Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основне вопросы теории. -М.,1975.-367с.

7. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. - М.,1977. -238с.

8. Мартинець A.M. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання // Відкритий урок. - 2003. - №7-8. - С.28-31.

9. Нові освітні технології // Завуч. - 2003. - №19. - С 14-19.

10. Соколова М.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся // Педагогика. - 2001. - №7. - С.32-36.

И.Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. М.: Народное образование, 1998. - С.57-73.

12. Тарасевич Н.М. Майстерність спілкування вчителя під час вивчення нового матеріалу. Діа^тог у процесі бесіди // Педагогічна майстерність - К.: Вища школа,2004. - С.356-366.

13. Хуторскоії А.В. Технология эвристического обучения // Школьные технологии. - 1998. - №4. - С.55-75.

Семінарське заняття №4 Тема. Технології особистісно орієнтованого виховання (2 Год) Питання для обговорення:

1. Сутність особистісно орієнтованого навчання, його завдання.

2. Ознаки особистісно орієнтованого навчання.

3. Структура особистісно орієнтованої технології навчання.

4. Принципи особистісно орієнтованих технологій навчання.

5. Уплив мотивації на успішність навчальної діяльності.

6. Стимулювання процесу навчання.

Опорні поняття: особистісно орієнтований підхід, особистісію орієнтована технологія навчання, індивідуальність, особистість, самоакгуалізуюча особистість, самовираження, суб'єкт, суб'єктність,Я-концепція, вибір, педагогічна підтримка..

ЛІТЕРАТУРА

1. Бех І.Д. Авторський семінар: «Особистісно орієнтоване виховання -стратегія розвитку сучасної освіти в Україні» // Відкритий урок 2000-2001. - С. 13-20.

2. Бондаревская Е.В. Смыслы и стратегии личностно ориентированного воспитания // Педагогика. - 2001. - № 1. - С. 17-24.

3. Клокер Н. До концепції особистісно-орієнтованої школи // Світло. - 1999. -№3.-С.17-19.

4. Оніщенко М. Психологічне здоров'я учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання. ~ Біологія і хімія в школі - 2002. - № 3. - С 9-10.

5. Подмазін С. Особистісно орієнтована освіта як особливий вид діяльності // Директор школи. - 2002. - № 8. - С 4-5.- газ.

6. Чернега Н. Особистісно зорієнтоване навчання: сучасні підходи. - Рідна школа-№9.-2001.-С 13-14.

235 •

Лабораторно-практичне заняття №5 Тема. Технологія шкільного уроку-діалогу (2 год.) Питання для обговорення:

1. Гуманістичне та авторитарне навчання. Сутність, результативність, перспективи розвитку.

2. Поняття діалогу у навчанні.

3. Технологія уроку-діалогу. Технологічна схема уроку-діалогу.

4. Критерії ефективності уроку-діалогу з позиції вчителя і учнів.

Опорні поняття: діалог, авторитарне навчання, гуманістичне навчання, урок-монолог, урок-діалог, діалогічне навчання, надзавдання уроку, комунікативне забезпечення уроку, рефлексивне управління діяльністю учнів у навчанні, актуалізація пізнавального досвіду учнів, мотивація теми уроку, особистісний сенс навчання, учень-суб'єкт навчання, самоактуалізація, персоналізація, активізація учня у навчанні, критерії навчального діалогу, співробітництво у навчанні, співпереживання, співроздуми.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. -К.,1991.-С.5-10,46-96.

2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987.

3. Концепція продуктивного навчання//Завуч.- 2000.-№36.-С. 1-8.

4. Мороз О.Г., Омеляненко В.Л. Перші кроки до майстерності. - К., 1992.-С.15-18,45-50.

5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін., За ред. І.А. Зязюна. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища школа, 2004. - С166-184, 328-415.

6. Словник термінології з педагогічної майстерності. - Полтава, 1995. - 64с.

7. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / Вибр. твори: у 5 т. - Т.2. - К., 1976. - С.452-454,470-437,478-481.

Лабораторно-практичне заняття №6 Тема: Технологія створення успіху в навчанні (2 год.) Питання для обговорення:

1. У чому сутність успіху і які його ознаки? Чим відрізняються поняття «успіх» і «ситуація успіху»?

2. У чому полягає специфіка роботи з різними категоріями учнів?

3. Виділіть і дайте характеристику компонентам технології створення ситуації успіху в навчанні.

4. Проаналізуйте найпродуктивніші технології створення ситуації успіху в навчанні.

Опорні поняття: успіх, повний успіх, неповний успіх, ознаки успіху, констатований успіх, передбачений успіх, очікування особистості, стан неадекватного оптимізму, стан тривожного очікування, узагальнювальний успіх, ситуація успіху, саногенне мислення, патогенне мислення, щастя, нещастя, технологія створення ситуацій успіху, прийом створення ситуації успіху.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как её создать: Кн. Для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 169с.

2. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / Під заг ред. О.М.Пєхоти. - К.: АСК. - 2002. - С.198-213.

236 -

3. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання: Навчальний посібник. -2-ге видання, донов, і переробл. - К.: Вища школа,2005. - С.215-234.

4. Кузьменський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2003. - С.108-109,213-218,298-301.

5. Тюріна Т. Духовна педагогіка: Витоки, сутність і перспективи розвитку. -Львів: СПОЛОМ, 2005. - С147-164.

6. Бех І. Педагогіка успіху: виховні втрати та їх подолання / Вища освіта України. - 2005. - №2. - С.59-65

7. Коносавська О. Як навчити дітей співпрацювати // Рідна школа. - 2005. -№3.-С.33-35.

Лабораторно-практичне заняття №7 Тема. Технологія організації рефлексії навчальної діяльності: ..ПортсЬель учня" Питання для обговорення:

1. Поняття «Портфеля учня» як однієї з новітніх технологій, мета її впровадження.

2. Технологія створення «Портфеля учня», принципи її використання.

3. Процедура захисту «Портфеля учня».

4. Спільне в технології ПУ і досвіді Ш.А. Амонашвілі.

Опорні поняття: особистісно орієнтоване навчання, рефлексія, технологія «Портфель учня», самооцінка, самоконтроль, самоспостереження.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. - М.: Академия, 2001. - С. 123-132.

2. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети. - М.: Просвещение, 1988. -С.185,189-195.

Змістовий модуль 3

Лабораторно-практичне заняття №8 Тема. Гра в педагогічній творчості вчителя (2 год.) Питання для обговорення:

1. Гра та її роль у розвитку учня.

2. Класифікація ігор у навчальному процесі.

3. Технологія ділової гри.

4. Соціоігрова педагогіка, її сутність.

5. Майстерність учителя в організації ігрової взаємодії на уроці.

6. Місце ігрових прийомів на уроці з фаху.

Опорні поняття: гра, дидактична гра, ігрові прийоми, інтелектуальне і психологічне стимулювання у грі, рольова гра, ділова гра, соціоігрова педагогіка, відкрита режисерська дія.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аникеєва Н.П. Игровая позиция педагога // Аникеева Н.П. Воспитание игрой.-М.: Просвещение, 1987.-С. 113-123.

2. Букатов В.М., Ершова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых приёмов обучения. - М.: Первое сентября, 2000. - 227 с.

• 237

3. Гриньова М.В., Вовк К.Ю. Ділова гра як метод педагогічних комунікацій // Організація навчальної діяльності підлітків з низьким рівнем досягнень при вивченні предметів природничого циклу. - Полтава, 2001. - С 99-110.

4. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. -2000.-№4.-С 63-64.

5. Літовка 3. Ділові ігри в школі // Завуч. - 2000. - №2. - С 14-15.

6. Мінакова С. Дидактичні ігри як засіб пізнавання природи // Рідна школа. -2000. - №6. - С 66-67 (біологія).

7. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в навчальному процесі // Педагогіка і психологія. - 1996. - №4. - С 102-111.

8. Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры в образовании. - М., 1996.

9. Редькина Т. Игровые уроки // Математика. - 2002. - №2. - С. 1-2.

10. Самоукина Н.В. Организационно-обз^ающие игры в образовании. - М., 1996.

11. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М., 1998. - С. 56-60.

12. Січкар О. О. Ігрові ситуації на уроках у V-VII класах // Рад. школа, 1998. - №9.-С 31-34.

13. Форостюк Т. Урізноманітнюємо форми занять // Дивослово. - 2000. -№10.-С 35-38.

14. Шаталов В.Ф. Игра - дело серьёзное // Шаталов В.Ф. Педагогическая проза. - М.: Педагогика, 1980. - С. 63-80.

15. Янголь Л.В. Світ чудовий - світ казковий: урок-конкурс на звання "кращій знавець українських та зарубіжних казок" 5 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - №7. - С. 58-59 (та інші сторінки цього журналу).

Лабораторно-практичне заняття №9 Тема: Технологія навчання у співробітниитві (2 год.) Питання для обговорення:

1. Групові технології, мета їх застосування, концептуальні позиції.

2. Групові форми навчання в історії педагогіки і в сучасному освітньому просторі.

3. Варіанти організації групової роботи на уроці.

4. Умови ефективного співробітництва.

5. Технологія співробітництва на різних етапах уроку.

Опорні поняття: групова робота, парна форма організації навчальних занять, індивідуальна робота, співробітництво, рольова участь, гетерогенний і гомогенний склад груп, однорідна і диференційована групова робота, бригадна і ланкова форми роботи, навчальний діалог

ЛІТЕРАТУРА:

1. Букатов В., Ганькина М. Режиссура школьного общения. - К.: Шкільний світ, 2005. - С.52-89.

2. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе работы: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - С. 7-60,134-165.

3. Лийметс Х.И. Групповая работа на уроке. - М.: Знание, 1975. - С. 30-47.

4. Лозова В.І., Троцко А.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник. - Харків: ОВС, 2002. - С.353-357.

• 238 •

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/ Под ред. Е. Полах - М.: Просвещение, 2001. - С. 24-64.

6. Нор. К.Ф. Технологія організації групової навчальної діяльності школярів //Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За заг.ред. О.М. Пєхоти. -К.:А.С.К.,2002.-С.74-85.

7. Педагогічна майстерність: Підручник /І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.: За ред. І.А.Зязюна. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища шк., 2004. - С 366-382.

8. Шевченко С.Д. Школьный урок: как научить каждого. - М.: Просвещение, 1991. -^. 48-49, 75-90,101-103.

Семінарське заняття № 10 Тема. Педагогічні технології авторських шкіл (2 год.') Питання для обговорення:

1. Авторська щкола як педагогічне явище.

2. Попередники сз^асних інноваційних шкіл в історії світової освіти.

3. Авторська школа як альтернатива традиційній школі. Принципові відмінності і якісні критерії авторського навчального закладу.

4. Авторська школа як педагогічна полісистема.

5. Авторський навчально-виховний заклад як сучасна освітня практика. Технології най відоміших авторських шкіл: характеристика і порівняння.

Опорні поняття: авторська школа, авторська (інноваційна) школа, педагогічна технологія авторської школи, агрошкола, школа завтрашнього дня, школа адаптуючої педагогіки, українознавча школа.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Берша/і-'кая Д.С. Педагогическая деятельность и взгляды С. Шацкого. -М., 1973.

2. Готра Н. Школа майбутнього // Дивослово. - 1998. - №1. - С. 47-49.

3. Захаренко А.А. Село и школа // Народное образование. - 1989. - №1.

4. Католиков А.А. Моя семья. - М.: Педагогика, 1990.

5. Корчак Я. Избранные педагогические произведения: / Сост. и авт. примеч. С. Рубенчик; Всгупит. статья М. Кондакова, М.Шабаевой, А. Левина. - М.: Педагогика, 1979.-473 с.

6. Лебедев Д. Внимание: авторская школа // Педагогический весник. - 1990. -№8.-С.1.

7. Монтессори М. Помоги мне сделать это самому / Сост. и авт. вступ, ст. М.В. Богуславский, Г.Б. Коротов. - М.: Карапуз, 2002. - 272 с.

8. Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник. - Полтава: ПОШОПП, 1999.-376 с.

9. Песталоцци И.Г. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. - Т. 1.-2. / Под ред. В.А. Ротенберг, В.М.Кларина. - М.: Педагогика, 1981.

10. Сбрусва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навч. Посібник. - Суми: Сум ДПУ, 2000. - 208 с.

П.Селевко Г.К. Авторские программы, педагогичеси технологии, инновационные школы. - Ярославль, 1997.

12. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учеб. пособие. - М.: Народное образование, 1998. - С. 219-244.

13. Сорока-Росинский В.Н. Школа Достоевского. - М.: Знание, 1978. -48 с.

■ 239

14. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа: Обобщение опыта учеб.-воспитат. работы в сел. сред, школле. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1979. -396 с.

15. Управление развитием школы // Под. ред. М.М. Поташника, В.С, Лазарева.-М., 1995.

16. Ховард Д. Школа Завтрашнього дня. - М., 1993.

17. Чумарна М. Навчатися можна тільки в радості // Початкова школа. -1993.-№11.-С.38,39.

18. ПІащсий С.Т. Работа для будущего: Докум. повествование: Кн. для учителя / Сост. В.И. Малинин, Ф.А. Фрадкин. - М.: Просвещение, 1989. - 222 с.

19. Ямбург Е.А. Школа для всех. - М.: Новая школа, 1996.

Лабораторно-практичні заняття №11-12

Демонстрація і аналіз творчих розробок студентів

„Калейдоскоп творчих уроків" (4 год.)

Розробка конспекта уроку-діалогу з використанням інноваційних технологій.

Тема - за вибором студента. Демонстрація фрагменту уроку в аудиторії. Перше

заняття проходить у групі(підгрупі), друге - на курсі.

Модуль II (індивідуальна навчально-дослідна робота)

Змістовий модуль 1 Виконання Індивідуального навчально-дослідного проекту, вивчення досвіду шкіл м. Полтава та області

В основі педагогічних технологій закладені засади гуманізації, навчання мисленню, створення проблемної ситуації в умовах інтерактивного навчання, особистісно орієнтованого виховання і навчання, організації успіху учителя і учня, рефлексії і саморегуляції навчальної діяльності.

Курс „Педагогічні технології: теорія і практика" побудований згідно вимог Болонського процесу, враховуючи дидактичні засади формування саморегуляції навчальної діяльності майбутнього вчителя.

Модернізація системи вищої освіти в Україні (Закон "Про вищу освіту" та низка нормативних актів Міністерства освіти і науки України) має деякі спільні ознаки з Болонським процесом (уведення ступеневої системи освіти), але за більшістю напрямів йому не відповідає.

Болонський процес (назва походить від університету в Болоньї, Італія, де були досягнуті відповідні домовленості) полягає у запровадженні^ єдиних критеріїв і стандартів, які застосовуються у Європейському просторі. Його головна мета полягає в консолідації зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для істотного підвищення конкурентноздатності Європейської вищої освіти і науки у світовому вимірі, також для підвищення ролі цієї системи у соціальних перетвореннях.

Процес структурного реформування національних систем освіти, зміни освітніх програм і інституційних перетворень має відбуватися за такими головними напрямами: прийняття зручних та зрозумілих градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; уведення двоступеневої системи освтіи; впровадження єдиної системи кредитних одиниць; визначення та дотримання європейських стандартів якості освітніх послуг; усунення перепон для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників та управлінців вищої школи.

240

Визначено дії для досягнення цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження - системи накопичення кредитів (ЄСТ8); сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод для їхнього вільного пересування); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів з "європейським" змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів України як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні європейського простору вищої освіти.

Двоетапна система вищої освіти запроваджується на основі двох юіючо-вих навчальних циклів: незакінчена вища (додипломна) освіта і закінчена вища (післядипломна) освіта, при чому тривалість першого циклу - не менше трьох років.

Учений (академічний) ступінь, що присвоюється після першого циклу, на європейському ринку праці має сприйматися як відповідний рівень кваліфікації. По завершенні першого циклу вищої освіти присвоюється вчений (академічний) ступінь бакалавра.

Кінцевим результатом другого циклу навчання протягом одного-двох років має бути вчений (академічний) ступінь магістра, як у багатьох європейських країнах. Навчання у другому циклі йде за індивідуальною програмою, у складанні якої активну участь беруть студент та науковий керівник.

При здобутті вченого ступеня мають видаватися стандартизовані Додатки до дипломів, які містять детальну інформацію про навчання, призначену для навчальних закладів і потенційних роботодавців.

У вищій школі України має бути впроваджено кредитно-модульна система організації навчального процесу та система об'єктивного педагогічного контролю знань.

Підставами для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є наступне:

1. Інте^зація до Європейського простору вищої освіти;

2. Входження до Болонського процесу;

3. Вступ до Світової організації торгівлі;

4. Реалізації дистанційної форми вищої освіти.

Упровадження модульно-кредитної системи у вищій школі України має на меті досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, які є надбанням випускника. Останнє неможливе без запровадження такого багатоцільового механізму як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ЄСТ8).

Ця система запроваджується на інституціональному, регіональному, національному та європейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999 р.

Створення системи кредитів має полегшити порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному підвищенню мобільності студентів.

Кредит (credit) - умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), засвоєної студентом під час навчання.

Кредити GCTS - це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає один елемент навчального плану в закладі чи факультеті, який призначає кредити.

241

Таким чином, CCTS - кредит - це одиниця виміру виконаної студентом роботи (від 1 до 60). Останнє містить у собі прослуховування лекцій, семінарське заняття, практичну і самостійну роботу.

Слід зазначити, що у вітчизняній системі навчання навантаження вимірюється у годинах аудиторних занять з тієї чи іншої дисципліни, яку студент має вивчити. Але години - це кількісний показник, він не пов'язаний з якістю, тоді як у системі ЄСТ8 розмірність навчання визначається кількістю кредитних балів, які потрібно набрати для отримання диплома. Наприклад, щоб стати бакалавром, студент повинен набрати 240 кредитів. Це можна зробити протягом 1 року, а можна набирати поступово протягом чотирьох років. Кредити - це своєрідна "ціна" дисципліні, і чим ближчий її зміст до суті спеціальності, якої має набути випускник, тим вища її "вартість". Кредити "збираються" до "кредитної сумки", 65% якої мають становити кредити з нормативних, обов'язкових дисциплін, а інші можна набрати з елективних, або вибіркових, дисциплін. Таким чином, вітчизняна система навчання певною мірою наближається до стандартів ЄСТ8.

Кредити ЄСТ8 є кількісним еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для елементів навчального плану, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен елемент навчального плану відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи вдома - і екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ЄСТ8, таким чином, базується на повному навантаженні студені а, а не обмежується лище аудиторними годинами.

Окремі вищі навчальні заклади України мають досить вагомі напрацюван-ня з упровадження елементів ЄСТ8, зокрема з модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів.

Нагальною потребою є розширення впровадження елементів ЄСТ8 за рахунок уведення кредитно-модульної системи формування навчальних програм; посилення ролі самостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, упровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання.

Як свідчить практика, час на сесійний контроль при сучасній системі організації навчального процесу використовується нераціонально. Відстрочка зворотного зв'язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні, виховні й дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якого процесу після його завершення неможливий).

За кредитно-модульної системи організації навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений.

Студент інформується про результати оцінювання навчального модуля як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням "вагових коефіцієнтів".

Студент, який набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість:

- не складати екзамен (залік);

242

- поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

- використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов'язаний складати екзамен (залік).

Кредитно-модульній системі як невід'ємному атрибуту Болонської декларації надаються дві основні функції. Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга - аку-мулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Запровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності визначеному об'єкту професійної діяльності. Останні розглядаються як певний обсяг навчальної інформації, який має самостійну логічну структуру і зміст, що дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студеііта.

Оцінювання успішності студентів за системою CCTS відбувається по 100-бальній шкалі.

Шкала оцінок CCTS

За шкалою ЄС і S	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А_	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Не задовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Не задовільно з обов'язковим повторним курсом	1-34

243

- систематичність засвоєння навчального матеріалу;

- встановлення зворотного зв'язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

- контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;

- підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

- психологічне розвантаження студентів у кінці семестру;

- підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

- максимальне забезпечення потреб особистості у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

- підвищення рівня адаптації особистості до зміни вимог ринку праці;

- скорочення непродуктивного навального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

- економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо. Уесь курс «Педагогічні технології: теорія та практика» складається із 1

залікового кредиту, який визначається змістом та формами організації навчального процесу. У даному випадку заліковий кредит - це одиниця виміру навчального наваїггаження, необхідного для засвоєння змістових модулів курсу «Педагогічні технології: теорія та практика» вивчення якої завершується підсумковим оцінюванням у вигляді диференційованого заліку.

Заліковий кредит складається з двох модулів, кожен з яких, у свою чергу, складається зі змістових модулів.

Модуль І (аудиторна робота) складається з трьох змістових модулів(ЗМ|^, ЗМ^^ та ЗМ^^), які включають лекційні, семінарські, лабораторно-практичні заняття та тестування.

Модуль II (індивідуальна навчально-дослідна робота) включає один змістовий модуль(ЗМ|^). За допомогою цього модулю студент може отримати максимальну кількість балів(ЗІ) за друк публікацій, участь у наукових конференціях та олімпіадах (університетській та всеукраїнській) з педагогічної майстерності, у науковій роботі кафедри та за виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

Таким чином, навчальний курс «Педагогічні технології: теорія та практика» побудований за принципом включеності.

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчального курсу, а відповідно - й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.

Схема модульної структури курсу «Педагогічні технології:

теорія та практика»

• 244

• формування саморвгуаяаГі у практиці кафедри пеаагогічної нойстсрності fiajlY ім. В.Г. Короавнка •

Кожен вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуля) оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту.

До аудиторної роботи, яка займає більшу частину навантаження студента, входять обов'язкові З семінарських заняттях та 7 лабораторно-практичних занять. Першим обов'язковим завданням кожного заняття є запис у словник педагогічних термінів основних понять теми та розкриття їх змісту. Це завдання оцінюється в

1 бал. За виконання решти обов'язкових завдань заняття, які повинні бути зданими викладачеві індивідуально кожним студентом, можна одержати максимально

2 бали. За несвоєчасне виконання обов'язкових завдань існують штрафні санкції: якщо студент здає ці завдання до наступного заняття, він може одержати половину від максимальної кількості балів, якщо ж не здає взагалі - бали мінус)щ)ться.

Творчі завдання студенти можуть виконувати з метою підвищення власного рейтингу. За кожне виконане творче завдання студент може одержати максимально

3 бали. За відповідь на питання із семінарської частини лабораторно-практичного заняття студент додатково може отримати 1 бал.

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає в його переорієнтації із лекційно-інформаційної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою педагогічної майстерності з урахуванням потреб і можливостей студента. Ці заняття спрямовуються на поглиблення вивчення студентами навчального курсу та вивчення педагогічних технологій шкіл Полтави та області. Індивідуальні занягія проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком.

Крім того студент може одержати додаткові бали (максимум 10) за участь у олімпіадах (інститутській та всеукраїнській) з педагогічної майстерності, наукових конференціях, у науковій роботі кафедри.

Контроль успішності студента та якості навчання. Навчальні досягнення студента з усіх видів робіт(теоретична підготовка, лабораторно-практичні роботи, індивідуальне науково-дослідне завдання, участь у науковій роботі кафедри тощо) оцінюються кількісно(визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з курсу «Педагогічні технології: теорія та практика» як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП.

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов'язковим повторним курсом	1-34

Підсумкова оцінка з курсу є сумою балів, одержаних за кожен модуль. За кожний модуль можлива(еталонна) оцінка(Е, ) подана в таблиці 1 і 2.

245

Оцінювання навчальної діяльності студента Модуль І (аудиторна робота) Таблиця 1

																											ЗМ,
														Семінар №1													Лабораторно-практичне заняття №2																													І
									С					01				ТІ									С					0!				02				Тренінг								ТІ				о
Інваріантний компонент									1					1								3										1				2				1												3				12
Варіативний компонент																		3									1																					3								7
		ЗМ,
		Лабораторно-практичне заняття №3																								Семінар №4													Лабораторно-практичне заняття №5																						І
		С			01			02				Тренінг							Т				и			С					01				н				С				01		02				ОЗ					Т
І					1			2				1											3			1					1				3								1		2				2									3			20
5		1																	3																				1															3							8
						зм„
						Лабораторно-практичне заняття №6																																Лабої				заторно-практичне заняття №7																				І
			С			01				02			ОЗ				04				05				06				ТІ					о о н				С				01				02					03				ТІ				U і-
1						1				2			2				2				2				2									3								1				2					2								3			22
S			1																										3									1																	3							8
ЗМ,
Лабораторно-практичне заняття №8															Лабораторно-практичне заняття №9															Семінар №10																	Лабораторно-практичне заняття №11-12																S
С	01			02			Т				ї				С	01				02				Т				н о н		С			01				02				03			о			01			02			03				Т			І
	1			2							3					І				2								3		1 1			1				2				2			3			2			2			2							4			31
1							3								1									3																																	3						11

Модуль II (індивідуальна та наукова робота)

	ЗМ,
	Індивідуальне навчально-дослідне завдання	Публікації	Участь у конференціях, олімпіадах та інших конкурсах	^-1
Інваріантний компонент	15			15
Варіативний компонент		6	10	16
	Эталонна рейтинп	эва оцінка (Е ^)		Таблиця 2.

246

			Модулі
		Модуль І		Модуль II	S
	ЗМ|а	ЗМ, 28	ЗМ, За	ЗМ, її
Інваріантний компонент	12	42	31	15	100
Варіативний компонент	7	16	11	16	50

Підсумкова оцінка виставляється після повного завершення вивчення курсу. Зразок ведення журналу за кредшпно-модульиою системою оцінювання знань студента

№ ГРУПИ

ЗМ,.

№п/п

П.І.П.

Семінар №1

Лабораіорно-практичне заняття №2

Е

С

01

т

о о

С

01

02

U X 'х 1)

Т

о

І.

2

3.

№ ГРУПИ

зм„

№ п/п

П.І.П.

Лабораторно-практичне занятгя №3

Семінар №4

2

С

01

02

Ь

Т

о

С

01

1.

2.

№ ГРУПИ ЗМ ,,

№ п/п

, Лабораторно-практичне заняття №5

Лабораторно-практичне заняття №6

S

П.І.П. і

01

02

ОЗ

Т

о

С

01

02

ОЗ

04

05

06

Т

н

1.

І

2.

3.

№ ГРУПИ : ЗМ,

ЗМ,

№ п/п

Лабораторно-практичне заняття Xs7

Лабораторно-практичне заняття №8

2

П.І.П.

L,

01

02

03

Т

С

01

02

1

ї

1.

2.

3.

№ ГРУПИ

ЗМ

247

№ п/п

П.І.П.

Лабораторно-практичне заняття №9

Семінар №10

Лабораторно-практичне заняття №11-12

S

С

01

02

Т

о ь

С

01

02

03

5

01

02

03

Т

І

1.

2.

3.

Хо ГРУПИ

зм,.

№ п/п

П.І.П.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Публікації

Участь у конференціях, олімпіадах та ін. конкурсах

S

1.

2.

3.

Підсумкова

оцінка

№ ГРУПИ

Модулі

№ п/п

П.І.П.

Модуль І -

Модуль II

І

„_JM^

ЗМ,.

зм.

ЗМ,,

1.

2.

3.

248

Література

1. Modem biology. Test of theoretical. — Part I, II, IV — VII international biolody olympiads. - Vol III. -Уклад. Страшко СВ., Животовська Л.А., Гриньова М.В. -Полтава. — АСМІ. — том ІДІ (англ. м.) — 2003. — 172 с

2. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. -Казань: Изд-во Казан. ун-та,1987. - 262 с.

3. Аверин Н.А., Львов Е.С. Как научить учиться. - К: Знание, 1988. - 48с.

4. Агапонова Т.П. Системний підхід до дослідження теорії управління професійною освітою у вищому навчальному закладі. // Теорія і практика управління соціальними системами: Філософія, психологія, педагогіка.-2001.-№ 3.-С 118-123.

5. Амонашвкли Ш.А. Обучение. Отметка. Оценка. - М.: Знание, 1980. - 96 с.

6. Амосов Н.М. Регуляция жизненных функций и кибернетика. - К.: Наук, думка, 1984. -116с.

7. Ананьев 13.Г. Комплексное исследование человека и психическая диагностика. // Вопр. психологии. - 1968. — № 6.

8. Андрущенко В. Модернізація вищої освіти України в контексті Болонського процесу. // Освіта. - 2004. - №23. - С 4-5.

9. Анохин ГІ.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. - М., 1968. - 547 с.

10. Анохин ГІ К. Узловые вопросы теории функциональных систем. - М.: Наука, 1980. -338 с.

11. Анохин П.К. Функциональная система как основа физиологической системы поведенческого акта // Биология и нейрофизиология условного рефлекса. - М.: Медицина. 1968.-С.212-218.

12. Анцыферока Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Г. Эриксона. - М.: Наука, 1978. - С.212-256.

13. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Тихомиров О.К. Компьютерный анализ мотивации мьіслителілііой деятельности: возможности и ограничения // Вопросы психологии. -1988.-№5.-С.83-91.

14. Белкин Е.Л. Технические средства самоконтроля гфи обучении школьников. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1968. - 112 с.

15. Березняк Є.С. Громадсько-демократичні структури в управлінні школою // Педагогіка і ПСИХОЛОГІЯ. - 1995. -№ 2. - С. 164-171.

16. Берне P. Развитие Я - концепции и воспитание Под ред. В.Я. Пилиповского. - М.: Прогресс, 1986.-421 с.

17. Бернштейн Н.А. Некоторые вопросы регуляции двигательных актов // Вопросы психологии. - 1957. - № 6. - С.70-79.

18. Бернштейн Н.А. Пути и задачи физиологии активности // Вопросы философии. -1961.-№6.-С.77-92.

19. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. - Воронеж: изд-во Воронеж, ун-та, 1977--204 с.

20. Бех І.Д. Модель професіонала у контексті сучасної соціокультурної ситуації // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія.' № 3. - 2001. - С.57-62.

21. Бех І.Д. Від волі до особистості. - К. - Україна-Віта —1995

22. Бехтерев В.М. Объективная психология. - М.: Наука, 1991. - 480с.

23. Бибик Н.М, Мир вокруг тебя: Учеб. Для 2 кл. четырёхлетней нач. шк. - 4-е изд. - К.: Рад. шк., 1991.-ПО с.

24. Близнюк С.Л. Роль оцінки в удосконаленні знань, вмінь і навичок учнів. - К.: Знання, 1983.-48 с

249

25. Блонский П.П. Самоконтроль и усвоение // Избранные психологические произведения. - М., 1964. - С.230-233.

26. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. - М.: информационно-издательский дом "Филин". - 1996. - 472 с.

27. Болотов А. Развитие инструментальных технологий.// Высшее образование сегодня. -2005.-№4.-С. 16-21.

28. Болсун С. Вчительські манери, сутність та вимоги до них // Рідна школа. - 2001. -№8.-С. 64-69.

29. Боришевский М.Й., Максименко С.Д. О саморегуляции поведения подростков в процессе учебной деятельности // Вопросы психологии. - 1977. - № 3. - С.57-64.

30. Брушлинский А.В. Деятельность, действие и психическое как процесс // Вопросы психологии. - 1984. - .№ 5. - С.17-29.

31. Бугайов О.І. Диференціація навчання у сучасній середній школі // Рад. школа. - 1991. -№8.-С.7-16.

32. Буравихин В.А. Опыт предпринимательской деятельности в педвузе // Педагогика. -№2.-1995.-С.52-55.

33. В години дозвілля // Завуч. - 2000. - № 19. - С 13.

34. Вайзер Г.А. Виды саморегуляции школьником учебной работы при программированном обучении. // Проблемы программированного обучения. Вып. 7. -Владимир, 1978. - С. 18-22.

35. Вайзер Г.А. К проблеме саморегуляции школьниками учебной работы // Психологические проблемы процесса обучения младших школьников./ Тезисы докладов конференции 24-26 октября 1978 г Москва. - М., 1978. - С. 123-124.

36. Вайзер Г.А. Построение адаптивных обучающих программ с использованием способности учащихся к саморегуляции // В кн.: Проблемы совершенствования методики программированного обучения. Материалы Всероссийской научно-практической конференции в г. Орле 29-30 июля 1976. - М., 1977. - С.69-74.

37. Валеологічне розвантаження школярів протягом навчального часу. Навчально-методичний посібник для вчителів. Укл. Гончаренко М.С, Ткаченко Г.В., Самойлова Н.В. - Харків, 2005. - 73 с

38. Венгренюк Л.Л. До проблеми саморегуляції довільної активності автономного суб'єкта. Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка. -Випуск 10 / 2001 - С.30-33.

39. Виговська О. Педагогічна майстерність і педагогічна творчість: дослідження педагогічних засад ефективної діяльності вчителя // Директор школи, ліцею, гімназії. Науково-практичний журнал для керівників закладів освіти. - №2. - 2006. - С. 61-72.

40. Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: Изд-во иностранной литературы. - 1958. -208 с.

41. Винер Н. Творец и робот. Обсуждения некоторых проблем, в которых кибернетика сталкивается с религией.- М.: Прогресс, 1966. - 103 с.

42. Волков Н.И., Несен З.Н., Осипенко А.А., Корсун С.Н. Биохимия мышечной деятельности. - К.; Олимпийская литература. - 2000. - С. 349-357

43. Воспитание саморегуляции учебных действий у младших школьников /Методические рекомендации для учителей. Сост. Гринева М.В., Кошляк А.С. — Полтава, 1989. -28с.

44. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии // Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. В.В. Давыдова. - Т. 2. - М.: Педагогика, 1982. - 504 с.

45. Выготский Л.С.О психологических системах. Т.І. - М.: 1982.

46. Выготский Л.С.Собрание сочинений. В 6-ти т. - Т.4. - Детская психология /Под ред. Д.Б.Эльконина. - М.: Педагогика. 1984.-432 с.

47. Выдай А.Н., Ложкин Г.В. Психологическое "выгорание" лидера // Персонал. - 1999. -№ 6.-С. 36-43.

250

48. Гавриленко І. Соціологічний моніторинг і діагностика в освіті // Освіта і управління. -Т.2.-№2.-1998.-C.7-9.

49. Гальперин П.Я., Кобьшьницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. - 101 с.

50. Гальперин СВ. Мое мироведение /Курс лекций. - М.: Изд-во Росийского открытого университета. - 1992. - 208 с.

51. Гамаюнов В. Менеджер навчально-виховного процесу // Освіта і управління. - 2000-2001. - Т. 4. - № 1-2. - С. 89-94.

52. Герасков Е. Некоторые аспекты интуиции и установки // Вопросы психологии. - №5. -1988.-С.117-121.

53. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 320 с.

54. Глазунова Я. Нова якість освіти - крок до розвитку // Управління школою. - 2005 -№22-24 - С. 3-7.

55. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - Київ: Либідь,1997. - 374 с

56. Гриньова М.В., Кращенко Ю.П. Біоетика в методології сучасного природознавства // Теорія і практика сучасного природознавства. Збірник наукових праць. - Херсон: ПП Вишемирський B.C., 2005. - С 83-87.

57. Гриньова М.В. Біоетика і природничі дисципліни // Біологія і проблеми захисту генофонду домашніх та декоративних тварин / Матеріали Всеукраїнської студентської лауково-практичної конференції. - Полтава: АСМІ. - 2005. - С 3-4.

58. Гриньова М.В В.І. Вернадський про стратегію розвитку освіти // Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Академік B.J. Вернадський і світ у третьому тисячолітті. — Полтава, 2003. — С.37-38.

59. Гриньова М.В. В.І. Вернадський про формування природничо-наукового мислення студентської молоді. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Академік В.!. Вернадський і світ у третьому тисячолітті. — Полтава. — 2003. — С11-13.

60. Гриньова М.В.. Страшко СВ., Животовська Л.А. та ін. Валеологічний всеобуч. Навчальна програма для слухачів курсів підвищення кваліфікації інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників Інформаційний вісник. Вища освіта. МОН України. Науково-методичний центр Вищої освіти, — Київ, 2001.- № 6. — С.62-66.

61. Гриньова М.В. Вивчення процесів самореі'уляції в курсі біології // Біологія і хімія в школі. - 2005.-№1.-С 10-12.

62. Гриньова М.В. Вплив фізіологічних особливостей на успішність школярів // Теорія і практика навчання і виховання дітей з обмеженими фізичними і психічними можливостями: інноваційний підхід // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції- Полтава: Полтавський державний педагогічний університеї

імені В.Г Короленка, 2004. - С 80-83.

63. Гриньова М.В. Впровадження активних методів навчання на семінарських та лабораторних :шняттях з інтегрованого курсу педагогіки // Активні методи викладання і вивчення предметів педагогічного циклу. Наукові записки кафедри педагогіки. - Сер. 2. - Вип.2 - Полтава. - 1994. - С 42-50.

64. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання // Рідна школа. - № 5. -1994.-С 50-51.

65. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання. // Рідна школа. - 1993. -№ 7.-С 50-52.

66. Гриньова М.В. До питання про гуманізацію навчання на природничому факультеті Полтавського педуніверситету // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості /Збірник

251

матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава:АСМІ, 2003. — С 9-12.

67. Гриньова М.В. До питання про організацію сучасного уроку // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах і дошкільних закладах. - Ч. І -Полтава,1996.-С.86-88.

68. Гриньова М.В. Ефективність застосування інновацій на уроках з природничих дисциплін у 9 класі // Четверті Каришинські читання / Всеукр. Міжвузівська науково-методична конференція з проблем природничих наук. - Полтава, 1997. —С.61-63.

69. Гриньова М.В. Значення саморегуляції у цілісному навчально-виховному процесі. // Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі / Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава. 1995. -С.126-128.

70. Гриньова М.В. Інтуїція і релігія. / Матер. Всеукр. наук. конф. Православ'я і культура, історія та сучасність. - Полтава, 1994. - С191-192.

71. Гриньова М.В. Кафедрі педагогічної майстерності - 25 років: історія та сьогодення // Директор школи, ліцею, гімназії. Науково-практичний журнал для керівників закладів освіти. - №2. - 2006. - С 42-59.

72. Гриньова М.В., Страшко С.В., Животовська Л.А. Концепція валеологічної освіти педагогічних працівників Інформаційний вісник. Вища освіта. МОН України. Науково-методичний центр Вищої освіти. — Київ, 2001.-№ 6. — С.34-38.

73. Гриньова М.В. Кошляк Г.С.Формування саморегуляції навчальних дій // Початкова школа. - 1993. - .N"o7. - С.42-46.

74. Гриньова М.В. Курс "Природознавство" для майбутніх вчителів // Біологія і хімія в школі. - №2. - 2004. - С 41-45.

75. Гриньова М.В. Методика викладання біології // Навчально-польовий практикум — Полтава,2003.-188с.

76. Гриньова М.В. Методика викладання валеології: Навчально-методичний посібник. -Вид. друге, доповнене. - Полтава: АСМІ. - 2004. - 220 с

77. Гриньова М.В. Механізм впливу емоцій на здоров'я людини // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку. - Харків, 2003 — С 135-139.

78. Гриньова М.В. Модель менеджера освіти // Підручник для директора. - 2003. - № 7-8.-С 25-33.

79. Гриньова М.В. Планування та прогнозування в навчальному закладі. - Полтава, 2006. -8 с.

80. Гриньова М.В. Новітні форми і методи навчально-виховного процесу в сільській школі // Цільова комплексна програма "Сільські навчально-виховні заклади Полтавщини" - Полтава, 1994. - С.23-76.

81. Гриньова М.В. Організаційна діяльність в закладах освіти. Методичний посібник. -Полтава, 2006. - 34 с

82. Гриньова М.В. Основи біоетики для вчителя-природознавця // Фальцфенівські читання: 36. наук, праць. — Херсон, 2003. — С. 82-83.

83. Гриньова М.В. Основи біоетики для майбутнього вчителя / Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка - Випуск З (42) - Полтава, 2005 - С 28-32.

84. Гриньова М.В. Основи цілісного сприйняття навколишнього світу // Роль заповідних територій в екологічній освіті і вихованні. - Полтава. — 2003. — С. 13-16.

85. Гриньова М.В. Педагогічні технології: теорія та практика: Навчально-методичний посібник. - Полтава: АСМІ. 2006. - 230 с

86. Гриньова М.В. Педмайстерність — як локомотив педагогічних технологій. Педагогічна майс герність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя. -Полтава, 2002. — С 46-47.

252 '

87. Гриньова М.В. Природничонауковий гуманізм у творчості В.Короленка // Витоки: Альманах Української асоціації А. Макаренка. - Вип. 2. - Полтава, 2004. - С 171-173.

88. Гриньова М.В. Причини низьких досягнень >'чнів у процесі навчання // 36. наук, праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія "Педагогічні науки". Вип. 1. -2001. - 190с.

89. Гриньова М.В. Проблеми самоорганізації в природознавстві // Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку / Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава, 2004 - С. 159-162.

90. Гриньова М.В. Програмне забезпечення та інструктивно-методичний матеріал навчальних, польових та педагогічних практик студентів природничого факультету (I-V курси) ~ Полтава, 2004. - 132 с

91. Гриньова М.В. Програмне забезпечення та інструктивно-методичний матеріал навчальних, польових та педагогічних практик студентів природничого факультету -2-е вид. перероб. і доп. - Полтава, 2005. - 164 с

92. Гриньова М.В. Рівні сформованості саморегуляції навчальних дій та спосіб їх визначення // Педагогіка. Респ. наук-метод, зб. - Вип. ЗО. - К.: Рад. школа - 1991. -С.26-31.

93. Гриньова М.В. Різнорівневі навчальні програми з хімії. // Сучасна хімія і вища школа: 36. матеріалір, всеукр. наук, практ. конф. - Полтава:АСМІ,2002. — С. 204-206.

94. Гриньова М.В. Робота з матрицями на уроках біології // Міжвуз. наук.-практ. конф. з проблем природи, наук. - Полтава, 1995. - С14-16.

95. Гриньова М.В. Розвиваюче навчання на уроках географії, // Альтернативні ідеї, підходи і технології навчання та освіти / Тези доп. міжнар. наук. конф. - 1993. -Тернопіль - Доп. 45.

96. Гриньова М.В. Розвиток гнучкості - докорінна необхідність // Початкова школа. -№8.-1995.- С.48-49.

97. Гриньова М.В Саморегуляція діяльності як основа навчальних досягнень школярів // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університет}' імені В.Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». Вип. 1-2 (28-29). — Полтава. — 2003. — С 42-47.

98. Гриньова М.В. Саморегуляція навчальної діяльності школяра (теоретико-методичний аспект). - Харк'в:Фоліо, 997. - 256 с

99. Гриньова М.В. Саморегуляція та неуспішність школярів // Біологія і хімія в школі. — №3. —2002. -С.6-9.

100. Гриньова М.В., Старашко СВ., Животовська Л.А. Современная биология. Тесты теоретической части I, II, IV — VII Международных биологических олимпиад. Полтава. — АСМІ. — том 1,11 (роем.) — 2002. — 176 с.

101. Гриньова М.В. Старашко СВ., Животовська Л.А. Сучасна біологія. Тести теоретичної частини І,ІІ, IV — VII Міжнародних біологічних олімпіад. Полтава. — АСМІ. — том І,ІІ (укр. м.) - 2002. — 176 с

102. Гриньова М.В. Технологія організації навчальної екскурсії з біології. Навчально-польовий практикум — Полтава, 2003. — С 10-16.

103. Гриньова М.В. Труднощі в навчально-виховному процесі, які призводять до виникнення важковихованості з^нів. - Витоки. 36. наук.-педагог. і літерат.-публіцистичн. матеріалів // Альманах Української асоціації Антона Макаренка. — Вип. 1. — Полтава, 2003. — С 11 -12.

104. Гриньова М.В. Фактори формування саморегуляції навчальної діяльності // Педагогіка і психологія. - 1996. -№2. - С.124-126.

105. Гриньова М.В, Феномени навчальної діяльності // Педагогіка і психологія. - 1995. -№2.

253

106. Гриньова М.В. Формирование адаптированости у старшекласников к учебной деятельности Психологические особенности преодоления экстремальных и эмоциогенных ситуаций в подростково-юношеском возрасте: Материалы Рос. межрегиональной научно-практ. конференции. — Сыктывкар, 2002. — С. 29-33.

107. Гриньова М.В., Старашко СВ., Животовська Л.А., Пескун СП. Формування мислення у підлітків при викладанні зоології// Навчально-методичний посібник. -Полтава, 2002. — 323 с

108. Гриньова М.В. Формуємо природознавців // Роль навчальних та виробничих екскурсій в професійній підготовці майбутнього учителя природознавчих дисциплін

- Полтава, 2003. — С 4-6.

109. Гриньова М.В., Борщ Ж.В. Основні напрямки наступності школи і педагогічного вузу // Вища педагогічна освіта. - К. - 1994. - Вип.17. С107-111.

110. Гриньова М.В., Вовк К.О. Створення електронного підручника з курсу "Педагогічні технології: теорія та практика" у вимірах біоетики // Біоетика: сучасний стан та перспективи розвитку / Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. - Полтава, 2006 - С 17-20.

111. Гриньова М.В., Вовк К.Ю. Організація навчальної діяльності підлітків з низьким рівнем успішності. - Директор школи. — 2001. — № 40 (184).

112. Гриньова М.В., Воробйов Я. Педагогічна діагностика професійного становлення майбутнього вчителя в процесі вивчення курсу "Педагогічні технології: теорія

і практика" // Проблеми якості природничої педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції// За ред. М.В. Гриньової. - Полтава: 2006. - С 275-277.

113. Гриньова М.В., Герасименко В.Д. Різнорівневі навчальні програми // Рідна школа. -1996.-№3-С.69-70.

114. Гриньова М.В., Горобець Н.В. Дослідження якості гуманістичної освіти // Проблеми якості природничої педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // За ред. М.В. Гриньової. - Полтава: 2006. - С. 273-275.

115. Гриньова М.В., Горобець Н.В. Принципи біоетики - основа педагогічної етики // Біоетика: сз^асний стан та перспективи розвитку / Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. - Полтава, 2006 - С. 20-22.

116. Гриньова М.В., Джурка Г.Ф., Кращенко Ю.П. Гуманізація освіти у вимірах біоетики // Глобальна біоетика: Сучасні виміри, проблеми, рішення / Матеріали III Міжнародного симпозіуму з біоетики. - Київ, 7-8 квітня, 2004. - С 71-74

117. Гриньова М.В., Короткова В.Ф. Науково-педагогічний експеримент у школі-гімназії № 9 м. Полтави. // Постметодика. - № 2(9). - 1995. - С.37-38.

118. Гриньова М.В., Кращенюз Ю.П. Проблеми біоетики: історія і сучасний стан /Тези доповідей 2-го Міжїшродного симпозіуму "Біоетика - шлях до світових стандартів ", Україна, Харків, 2005 р. - С 61-63.

119. Гриньова М.В., Джурка Г.Ф., Кращенко Ю.П. Біоетика - новий ступінь інтефації природничих і гуманітарних наук // Біоетика: сучасний стан та перспективи розвитку / Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. ~ Полтава, 2006. - С 28-30.

120. Гриньова М.В., Куленко О.А. Інформаційне забезпечення управління. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2006. - 16 с

121. Гриньова М.В., Литвинюк Л.В. Теорія та практика управління навчальним закладом.

- Полтава: ПДПУ, 2006. - 48 с

122. Гриньова М.В., Опанасенко B.C., Вовк К.О. Педагогіка з історією педагогіки: Навчально-методичний посібник. Упор. проф. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2006 - 106 с

123. Гриньова М.В., Палажченко Е.Ф. Батькам про формування саморегуляції у молодших школярів. // Початкова школа. - 1991. - №11 - С.81 -89.

254 •

124. Гриньова М.В., Палажченко Е.Ф. До питання про формування саморегуляції навчальних дій // Наукові записки психолого-педагогічного факультету. - чДІ -Полтава. - 1997. - С.30-35.

125. Гриньова М.В., Палажченко Е.Ф. Профілактика стомлення учнів // Початкова школа. -1993.-№4.-С.55-57.

126. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Курс "Педагогічні технології: теорія та практика" в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя - викладачі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції- К. НПУ, 2005. - С 27-30.

127. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти" XII Каришинські читання - Полтава: АСМІ. - 2005. - С 3-7.

128. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Міжнародна співпраця та інтеграція у сферу освіти // Імідж сучасного педагога. - 2004. - №6 (4-5). - С. 42-43.

129. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Модель професійної підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін (на прикладі діяльності природничого факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка) // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища - Полтава: АСМІ, 2004. - С 18-22.

130. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка в розвитку міжнародної співпраці та інтеграції у сферу освіти // The Problems or Development and Management of Integral Processes at the International Market of Higher Education and Science / Materials of international scientific conference. - Uzhgorod, 2004. - С 86-93

131. Гриньова M.B., Пащенко В.О. Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка в розвитку міжнародної інтеграції в освітній простір // Імідж сучасного педаї ога. - 2004. - №5. - С 28-34

132. Гриньова М.В., Пащенко В.О. Якість освіти - нагальна потреба часу // Проблеми якості природничої педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / За ред. М.В. Гриньової. - Полтава: 2006. - С. 3-6.

133. Гриньова М.В., Петренко Т.Д., Пескун СП. Модульно-розвивальне навчання старшокласників на уроках біології// Науково-методичний посібник для вчителя. -Полтава, АСМІ. 2004. - 184 с

134. Гриньова М.В., ( амусенко Ю.В. Олімпіада з хімії у ВНЗ м. Полтави // Біологія і хімія в школі. - 2004. -' №3. - С 39-40.

135. Гриньова М.В., Сорокіна Г.В., Горобець Н.В. Навчально-методичний посібник "Фінансово-економічна діяльність". - Полтава: ПДПУ, 2006. - 80 с

136. Гриньова М.В., Сорокіна Г.Ю. EOT в управлінні навчальним закладом. Інформаційні технології в осві гі. - Полтава: ПДПУ, 2006. - 74 с

137. Гриньова М.В., Степаненко М.І. Майбутню школу готуємо сьогодні // Вища школа. -Вип. 16.-К., 1994.-С.100-108.

138. Гриньова М.В., Сфашко СВ., Животовська Л.А., Кривич І.П. Основи валеології // Навчальна програма для студентів педагогічних вищих навчальних закладів (освітньо-кваліфікаційний рівень - "бакалавр") - Київ: "Освіта України" - 2005.

139. Гриньова М.В., Страшко СВ., Мороз І.В., Міненок А.О. Методика навчання основ здоров'я, валеології та безпеки життєдіяльності / Навчальна програма для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальностями "валеологія", "дошкільна освіта", "початкова освіта" (освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр") - К: Освіта України,2005. - 16 с

255

140. Гриньова М.В., Стрижак СВ. Методологія управлінської діяльності. Педагогічний менеджмент: Навчально-методичний посібник. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2006 - 37 с

141. Гриньова М.В., Стрижак С.В. Роль самостійної роботи в науково-методичній підготовці майбутніх учителів природничих дисциплін / Самостійна робота студентів в структурі сучасної освіти. Матеріали регіональної науково-практичної конференції

- Полтава, 2005. - С 145-149.

142. Гриньова М.В., Штепа О.Г. Менеджмент в освіті. Навчальний посібник для студентів і магістрантів усіх спеціальностей педагогічних університетів. - Полтава, 2003. - 72с.

143. Гриньова М.В., Штепа О.Г. Модель менеджера освіти // Підручник для директора. -2003.-№7-8.-С 25-33.

144. Гриньова М.В., Паляниця О.В. Природознавство Навчальний посібник для студентів педагогічних університетів. - 2-ге видання. - Полтава: АСМІ, 2007. - 258 с

145. Гриньова М.В. Педагогічні технології: теорія та практика: Навчально-методичний посібник/ За ред. проф.. М.В.Гриньової. - Полтава: АСМІ. 2007. - 230 с

146. Гриньова М.В., Білик Н.І., Яблунівська С Науково-практичні основи розвитку музеїв видатних педагогів регіону у вищих навальних закладах. // Імідж сучасного педагога.

- № 5-6. - 2007. - С 3-7.

147. Гриньова М., Горобець Н. Розвиток наукової творчості майбутніх учителів природничих дисциплін. Міжнародна науково-практична конференція на XIV Каришинських читаннях у Полтаві // Директор школи, ліцею, гімназії. - № 4. - 2007.

- С 87-93.

148. Гриньова М.В. Вплив біоетики на саморегуляцію діяльності майбутнього вчителя // Ш Національний конгрес з біоетики з міжнародною участю. Збірник матеріалів. - К., 2007.-С 129-131.

149. Гриньова М.В. Саморегуляція та психічне самовигоряння вчителя // Витоки педагогічної майстерності. - Полтава. „Техсервіс". - 2007. С 4-16.

150. Гриньова М.В. Підготовка майбутнього менеджера освіти в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка // Матеріали другого Міжнародного конгресу . Українська освіта в світовому часопросторі (Науково-дослідний інститут Українознавства м. Київ 25-27 жовтня 2007р.). - С.136-138.

151. Пащенко В.О., Гриньова М.В. Розвиток діяльності магістратури 8.000009 "Специфічні категорії. Управління навчальним закладом" на кафедрі педагогічної майстерності в Полтавському педуніверситеті. // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару „Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика" (м Полтава, 26-27 квітня 2007 p.). - Полтава: Астрая, 2007. - С. 3-7

152. Пащенко В.О., Гриньова М.В. Розвиток наукової творчості студентів природничого факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // За редакцією М.В. Гриньової. -Полтава: Астрая, 2007. - С 4-7. (0,4 др. арк.)

153. Гриньова М.В., Паляниця О.В. Застосування семінарів-тренінгів у процесі вивчення курсу «Природознавство» в педуніверситеті // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.

- Полтава, 2007. - С 243-245.

154. Гриньова М.В., Горобець Н.В. Музикотерапія в гуманістичному навчальному процесі // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава, 2007. - С 243-245.

155. Гриньова М.В., Джурка Г.Ф., Кращенко Ю.П. Інтеграція біологічної етики у природничо-наукову вищу педагогічну освіту // Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К: Науковий світ. - 2007. - С. 95-96.

' 256 •

156. Гриньова М.В., Горобець Н.В. Використання ідей Д.І.Мендепєєва у досвіді підготовки вчителя природознавства II Менделєєвські читання. Матеріали регіонального семінару / За редакцією М.В.Гриньової. - Полтава, 2007. - С 24-27.

157. Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару „Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика" (м Полтава, 26-27 квітня 2007 p.). // За ред. М.В.Гриньової. - Полтава: Астрая, 2007. - 304 с

158. Менделєєвські читання. Матеріали регіонального семінару // За редакцією М.В.Гриньової. - Полтава, 2007. - 165 с

159. Гриньова М.В., Сорокіна Г.В., Горобець Н.В. Навчально-методичний посібник "Фінансово-економічна діяльність". - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2007. - 80 с

160. Гриньова М.В., Литвинюк Л.В. Навчально-методичний посібник "Теорія та практика управління навчальним закладом". - Полтава: ПДПУ, 2007. - 48 с

161. Гриньова М.В., Литвинюк Л.В. Навчально-методичний посібник "Планування та прогнозування в навчальному закладі". - Полтава, 2007. - 8 с

162. Гриньова М.В.. Стрижак С.В. Методологія управлінської діяльності. Педагогічний менеджмент: Навчально-методичний посібник. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2007 - 37 с

163. Гриньова М.В., Куленко О.А. Навчаль.чо-методичний посібник "Інформаційне забезпечення управління". - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2007. - 16 с

164. Гриньова М.В., Опанасенко B.C., Вовк К.О. Педагогіка з історією педагогіки: Навчально-методичний посібник. Упор. проф. - Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2007 - 106 с

165. Гриньова М.В., Сорокіна Г.Ю. Навчально-методичний посібник "EOT в управлінні навчальним закладом. Інформаційні технології в освіті". - Полтава: ПДПУ, 2007. - 74 с

166. Гриньова М.В. Організаційна діяльність в закладах освіти. Методичний посібник. -Полтава, 2007. - 34 с

\\>І. І риньова IV1.U., /цаценко х_/.л.., нескун v_..n. Управління процесом навчання. — Полтава, 2007. - 20с.

168. Козак І.О., Гриньова М.В., Лядський І.К., Почерняєв К.Ф. На допомогу >'чневі у підготовці до біологічних змагань. За загал, ред. Козак І.О. - Полтава: ПОІППО, 2007. - 72с.

169. Гриньова М.В., Гомля Л.М. Реалізація виховних ідей А.С.Макаренка: історія та сучасний стан. // Витоки педагогічної майстерності. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічіюго університету імені В.Г.Королепка. - Випуск 4. - Полтава, 2008. - Серія „Педагогічні науки". - С. 164-170.

170. Гриньова М.В., Бєляєва Н.В. підготовка фахівців управління освітою на кафедрі педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції „Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконаленкя діяльності органів влади", 4 грудня 2007 р. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - С 22-28.

171. Гриньова М.В., Гомля Л.М. ІдеїЛ.СМакаренка в педагогічній майстерності вихователя пенітенціарних закладів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Спадщина А.С.Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності" (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.) / За зап ред. проф. М.В.Гриньової - Полтава: Астрая, 2008.-С 19-21.

172. Гриньова М.В., Боловацька Ю.І., Канівець Є.В. Соціально-педагогічне вчення А.С.Макаренка про колектив // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Спадщина А.СМакаренка і педагогічні пріоритети сз^асності" (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.) / За заг. ред. проф. М.В.Гриньової- Полтава: Астрая, 2008.-С 117-120

' 257

173. Гриньова М.В., Заїка В.І. А.С. Макаренко і практика сучасних закладів виховання // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Спадщина А.С.Макаренка і педагогічні пріоритети сз^асності" (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.) / За заг. ред. проф. М.В.Гриньової- Полтава: Астрая, 2008. - С.

174. Гриньова М.В. Саморегуляція біологічних систем // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищііі школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (присвячується 120-річчю від дня народження М.І.Вавилова) / За ред. проф. М.В.Гриньової. - Полтава: Друкарська майстерня, 2008. - С 134-137.

175. Гриньова М.В., Кращенко Ю.П. Співпраця органів місцевого та студентського самоврядування в аспекті розв'язання екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади м. Полтави // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (присвячується 120-річчю від дня народження М.І.Вавилова) / За ред. проф. М.В.Гриньової. - Полтава: Друкарська майстерня, 2008. - С 289-291.

176. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (присвячується 120-річчю від дня народження М.І.Вавилова) / За ред. проф. М.В.Гриньової. - Полтава: Друкарська майстерня, 2008. - 404 с

177. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Спадщина А.С.Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності" (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.) / За заг ред. проф. М.В.Гриньової-Полтава: Астрая, 2008. -403 с

178. Гриценко В.І., Вовк М.І., Котова А.Б. та ін. Біоекомедицина - єдиний інформаційний простір. - К.: Наукова думка, 2001 р. - 314 с

179. Гришина Н.В. К вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению. Психические состояния. -Л.: 1981. - С.91.

180. Громовий В. Впинай себе // Директор школи. - № 40 (280), жовтень 2003. - С. 1-2.

181. Громовий В. Професійні хвороби вчителів // Директор школи. - №1 (385) - 2006. -С.3-4.

182. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. - Воронеж, 1976. - 327с.

183. Давыдов В.В. О іісихическом анализе содержания действий. / Тезиси докладов на II съезде Общества психологов. - К., 1961. - С.21-23.

184. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экпериментального психологического исследования. - М.: Педагогика, 1986. - 240 с.

185. Даниленко Л. I. Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах. - Авт. дне. на здобуття наук. ступ. докт. пед. Наук.-Київ, 2005.-42с.

186. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С.Кобзарь, Г.Ф.Кумарина, Ю.А. Кусый й др. Под. ред. В.А.Онищука. - К.: Рад. шк., 1987. - 351 с.

187. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы соврем, дидактики. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. Под. ред. М.А.Данилова, М.Н. Скаткина.— М.: Просвещение, 1975. - 303 с.

188. Діагностика невербальної креативності (модифікований варіант тесту Торренса) // Позакласний час. - 2001. - № ЗО. - С. 15.

189. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса й ее развитие. - М.: Педагогика, 1989. - 160 с.

190. Євстігнєєва H.I. Особливості процесу саморегуляції особистості. Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. - Полтава: ПДПУ. - 1999. - С 207-214.

258 •

191. Євтух М. Українські обрії Європейського освітнього простору // Педагогічна газета -2004.-№6.-С 7.

192. Єрмола А. Державна система моніторингу якості освіти - необхідна умов //Освіта і управління. - 2005 - Т. 8. - №1 - С 100-103.

193. Жукова Ю.М. Макроекономічний механізм фінансування освіти на науки: суть та складові // Теорії мікро- і макроекономіки. 36. наук, праць. - Вип.7. - К. - 2001. -С.92-97.

194. Зайчикова Т.А. Особливості прояву та детермінанти синдрому "професійного вигорання" у педагогічних працівників //Актуальні проблеми психології. Том 1. Частина 9; Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. -К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2003. - С 103-108.

195. Захарова А.В. Функция оценки в структуре учебной деятельности. // Экспериментальные исследования по проблемам усовершенствования учебно-воспитательного процесса в начальных классах и подготовки детей к школе /

\я„—«,.„.,,. ТІ п—„~_____^___^„__~„,„,..„ тт 1 тл..™----. тіл /^ ол m

L\iai\jyjnajioi 11 jJvbcOnjjtivjiи uniwiiOjiij'ivia.------1, і. — і Dwjun^jd, lyif. — \^.о^-7і.

196. Зябченко А. Учитель повинен бути справедливим // Шкільний світ. - 2002. - №44. -С.2

197. Зязюн І. Творчий вчитель і педагогічна наука // Світло. - 2000. - №3. - С. 9-10

198. Исследование развития познавательной деятельности./Под ред. Дж. Брунера, Р.Олвер та ін. - Перевод М.И.Лисиной. - М.: Изд-во "Педагогика". - 1971. - 389 с.

199. Ісаєва Г.М. Запорука компетентності вчителя. // Педагогічні іновації у сучасній школі.

- К.: "Освіта". - 1994. - С.53-58.

200. Каленюк І. Рух Європи до суспільства знань. Болонський процес і Україна // Вища освіта країни. - 2004. - №3. - С 22-29.

201. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Просвещение, 1987.-190с.

202. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учебник для вузов. - М.: Культура й спорт. ЮНИОН. - 1998. - 350 с

203. Кловацький В. Кібернеційний метод у менеджменті освіти // Директор школи. -2001.

- № 38 (жовтень). - С13-14.

204. Клочко В.Е. Саморегуляция мышления и ее формирование. - Караганда: Изд-во КарГУ 1987.-94С.

205. Коломінський К.Л. Психологія менеджменту в освіті: Соціально-психологічний аспект: Монографія. - К., 2000. - 286 с.

206. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посібн. для вузів. -К., 1996.-176 с.

207. Коменский Я.А. Вибрані педагогічні твори. - Т. 1. - К.: 1940. - 246 с.

208. Кон И.С.Открытяе "я" - М.: Политиздат, 1978. - 367 с.

209. Конопкин О.А. Зависимость скорости ответных реакций человека от темпа предъявления альтернативных сигналов // Вопросы психологии. - 1964. - № 1. -С.45-50.

210. Конопкин О.А, Психологические механизмы регуляции деятельности. - М., 1980

211. Конопкин О.А., Жуйков Ю.С. // Психологические механизмы регуляции деятельности. /Под. ред. Д.А. Ошанина, О.А. Конопкина. - М.: Педагогика, 1973. -С.87-128.

212. Конопкин О.А., Лучков В.В. Влияние субъективной оценки неопределенности относительно продолжительности работы на регулирование деятельности. Под. ред. Д.А.Ошанина, О.А.Конопкина. - М.: Педагогика, 1973. - С.129-153.

213. Конопкин О.А., С гепанский В.И. Саморегуляция деятельности в условиях временной неоп'7едслєнност-! исполнитєльских сигналов // Вопросы психологии. — 1972, — .N24. -С. 15-28.

259

214. Конопкин О.А., Энгельс И.Л. О формировании субъективного эталона как функционального звена системы саморегуляции деятельности // Вопросы психологии. - 1983. -№ 6. -С.109-114.

215. Корнилов А.П. Саморегуляция человека в условиях социального перелома. // Вопросы психологии. - 5/1995. - С. 69-79.

216. Короленко В.Г. Собрание сочинений: В 8-ми т. -М.Лравда, 1953.

217. Корольов Б. Методична складова Болонського процесу // Освіта. - 2004. - №26. - С.2.

218. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: 1989.-608 с

219. Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації // Вища школа. - 2004. - №1. - С 41-68.

220. Кремень В. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в Європейське співтовариство // Освіта України. -2004.-№17.-С 12-15.

221. Крупной A.I. Ольшанникова А.Е., Домодедов В.А. Соотношение показателей эмоциональности и динамических характеристик общения // Вопр. психофизиологии активности и саморегуляции личности. - Свердловск, 1979 - С. 17-26.

222. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться.: Пособие для учителей. - М: Просвещение, 1983. —80 с.

223. Кулюткин Ю.Н. Личностные факторы развития познавательной активности учащихся в процессе обучения // Вопросы психологии. - 1984. № 5. - С.41-44.

224. Кустов Ю.А. Преемственность професионально-технической и высшей школы. -Свердловск: изд-во Урал, ун-та, 1990. - 120 с.

225. Кухарская В.Б. Формування у підлітків оцінки інших людей та самооценки // Радянська школа. - №1. - 1989. - С.37—41.

226. Латыпова М. Школьный менеджмент: модное слово или путь к совершенствованию // Дайджест педагогічних ідей і технологій "Школа-парк". - 2002. -№ 1. - С.61-66.

227. Леви В.Л. Искуссчво быть собой. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Знание, 1977. -208с.

228. Левківський К.М Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу// Вища школа. - 2004 - №5-6 - С.86-106.

229. Лейтес Н.С.На пути к изучению самых общих предпосылок способностей. // Проблемы дифференциальной психофизиологии. - Т. УП. - М.: Педагогика, 1972. -С.223-230.

230. Лейтес Н.С.Умственные способности и возраст. - М.: Педагогика, 1971. - 278 с.

231. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

232. Лесовик А.Л. Саморегуляция поведения в социально-психологическом тренинге: Автореферат дисс. канд. псих, н.: 19.00.05 / КРУ им. Т.Г. Шевченко, К., 1985. - 15 с.

233. Лийметс Х.Й. Как воспитывает процесс обучения? - М.: Знание, 1982. - 96 с.

234. Лисица Г.Г. Организация учебной деятельности старшеклассников с повышенной обучаемостью. - Авт. дисс ... канд. пед. наук. - К. 1991.

235. Литвин О. Болонський процес і наші державні стандарти // Вища освіта України. -2004.-№3.-С 42-45.

236. Ложкин Г.В., Ковальчук В.И. Проблема бессознательного и психологическое выгорание спортивного педагога// Психология. -2001.-№5.-С.21-71.

237. Лозова В.І., Моска.гіенко П.Г, Троцко Г.В. Педагогіка. Розділ "Дидактика". Навчально-методичний посібник. - К.: ІСДОК 1993. - 140 с.

238. Ломов В.Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. - М.; Педагогика, 1991. - С.45-46.

239. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы - нейропсихологический анализ сознательности. - fvl.: Психология, 1970. - т. 2. - 496 с.

260 •

240. Лысенкова СИ. Методом опережающего обучения.: Кн. для учителя. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.

241. Львова Ю.Л. Творческое самочувствие учителя на уроке и театральная подготовка // Проблемы освоения театральной педагогики в профессионально педагогической подготовке будущего учителя - Практ. конференция. - Полтава, 1991. - С. 12-16

242. Ляпунов А.А., Яблонский СВ. О теоретических проблемах кибернетики. // Кибернетика, мышление, жизнь. - М.: 1964. - С.62-75.

243. Ляшенко 0.1. -Якість освіти як основа функціонування й розвитку сучасних систем освіти // Педагогіка і психологія. - 2005 - №1 - С.5-12.

244. Магальник Л.А. Модель управления карьерой менеджера общеобразовательного учреждения // Школьные технологии. - 2001. - № 5. - С. 150-160.

245. Макаренко А.СПедагогические сочинения в 8-ми томах. - Т. 4 - М.: Педагогика, 1984.-399 с.

246. Максимова Г.П. Психологические особенности формирования действия контроля в совместной учебной деятельности школьников. -Авт. дисс.на соиск, учен. степ. канд. психологических наук. - М., 1989. - 20 с.

247. Малімон Л.Я До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №7 - С 59-65.

248. Мальцева К.П. Самоконтроль в учебной деятельности младших школьников. /Под. ред. Д.Б.Эльконина, В.В.Давыдова. -М.: АПН РСФСР, 1962. - С185-223.

249. Маргулис А.В. Категория "потребность" в биологии //Философия и естествознание, вып. 2. - Воронеж.: Изд-во Воронежского ун-та, 1968. - С.158-168.

250. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. - М.: Педагогика, 1974.-225 с.

251. Маркова А.К. Сравнительная характеристика самоконтроля и взаимоконтроля в учебной деятельности //Экспериментальные исследования по проблемам усовершенствования учебно-воспитательного процесса в начальных классах и подготовкії детей к школе /'Материалы II Всесоюзного симпозиума, Ч. I. Тбилиси, 1974.-С. 92-100.

252. Маркова А.К., Матис Т.А, Орлов А.Б. Формирование мотивации учения - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

253. Маркова А.К., Орлов А.Б., Фридман Л.М. Мотивация учения и ее воспитание у школьников /НШС общей и педагогической психологии АПИ СССР. - М.: Педагогика, 1983. - 64 с.

254. Машбиц Е.И. Псігхолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения.: (Педагогическая .чаука - реформе школы). - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.

255. Менеджмент образования в Украине: состояние и перспективы развития // Персонал. -2001.-№ 2.-С. 54-57.

256. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника // Избранные психол. труды. - fvL: Педагогика, 1989. - 224 с.

257. Менчинская Н.А. Психология применения знаний к решению учебных задач. // Психология применения знаний к решению учебных задач / Под ред. Н.А.Менчинской,— М.: АПН РСФСР, 1958. - С.3-11.

258. Менчинская Н.А, Пути предупреждения преодоления неуспеваемости школьников. -// Пути и средства достижения прочности знаний в начальных классах. Пособие для учителя. Под ред. М.П.Кашина. - "Просвещение", 1978. - 239 с.

259. Мерлин К.С Опыт изучения интегральной индивидуальности // Вопр. психологии. -1991.-№5.

260. Метод научной педагогики Марии Монтессори / Под ред. проф. Борисовой З.Н., Семерниковой Р.А. - К.: Ділова Україна. - 1993. - 143 с.

261

261. Методические рекомендации для учителей по формированию умений организации учебной деятельности у школьников. / Сост. Воронина Л.П., Снисаренко О.С. - К., 1988.-76 с.

262. Минский М. Фреймы для представления знаний. -М.; Энергия, 1979. - 150 с.

263. Миславский Ю.А. Формирование отношений в процессе личностной саморегуляции активности учащихся // Эмоциональная регуляция учебной деятельности / Под общей редакцией А.Я. Чебикина. - М.: 1987. - 272 с.

264. Модернізація вищої освіти України: Болонський процес // Освіта України. - 2004. -№60,61.-С 7-11.

265. Морзе Н.В. Поетапне формування розумових дій // Радянська школа. - № 4. - 1989. -С 71-76.

266. Мороз А.Г. Пути обеспечения преемственности в самостоятельной учебной работе учащихся средней общеобразовательной школы и студентов вуза (на материалах школ и вузов УССР). Автореф. дис. канд. пед. наук. - Киев. 1972. - СЮ.

267. Моросанова В.И., Конои Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека. // Вопросы психологии. - 2000. - №2. - С. 118-127.

268. Мунипов В.М., Зинченко В.П. Эргономика: человекоориентированное проектирование техники, программных средств й среды. - М.: Логос. - 2001. - 956с.

269. Нейдхард Дж., Вейнштейн М., Конри Р. Властелин эмоций. - СПб.: Питер Пресс, 1997.-208с.

270. Никулина А.Д. Формирование навыков самоконтроля в выполнении арифметических действий у младших школьников.: Диена соиск. учен. степ. канд. пед. наук. - К., 1984.-144 с.

271. Никуліна А.Д. Організація самостійної роботи учнів з установкою на самоконтроль. // Педагогіка. - К.: 1984, вип. 23. - С.80-83.

272. Олаць О. Синдром «професійного вигорання» // Директор школи. - №17 (353), травень 2005. - с 3-4.

273. Олійник В.В. Методологічні засади цільового управління освітою. // Педагогіка і психологія. - 1998. -№ 4. - С 111-118.

274. Ольшанникова А.Е. Анализ соотношений показателей однонаправленных методик, диагностирующих эмоциональность // Вопросы психофизиологии активности й саморегуляции личности. - Свердловск, 1978. - С 98-115.

275. Орел В.Е. Изучение процесса формирования цели и ее влияние на способы и результаты деятельности. - Автограф, на соиск. учен. степ. канд. психол. наук. - К., 1984.-24 с.

276. Орел В.Е. Феномен "выгорания" в зарубежной психологии: эмпирические исследования й перспективи // Психологический журнал. - 2001. - № 1. - С.90-101.

277. Орищенко О.А. Індивідуальні особливості емпатичної спрямованості в осіб з різним типом емоційності// Вісник Одеського національного університету. - Т. 7: Психологія. - Вип. 3/2002. - С 59-63.

278. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. Кн.: для учителя. - М.: Просвещение, 1991. -С.73-78.

279. Осадчий I. Синергетика в управлінні освітою: основи теорії БМ -систем // Завуч. -2001.-№ 17-18.-С 3-11.

280. Осницкий А.К. Саморегуляция деятельности школьника и формирование активной личности. - М.: "Знание", 1986. - 80 с.

281. Основы здоровья: Учеб. для 4 кл./ Н.М. Бибик, Т.Е. Бойченко, Н.С. Коваль, А.И. Манюк. - К.: Навч. кн., 2004. - 143 с: ил.

282. Особистісні тести: практична психологія для освітян // Айболит. - 2000. - № 21-22. -С. 31-40.

262 <

283. Островерхова Н. Оцінка якості освіти// Освіта і управління. - 2005 -Т. 8, №1 -с. 109-113.

284. Островерхова Н. Стиль управління сучасним навчально-виховним закладом // Рідна ШК.-1996. -№10.-С.61-64.

285. Островерхова Н.М., Даниленко Л,1. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. - К.: 1996. - ЗОЇ с

286. Охрімчук Р. М. Такт зрителя як засіб гармонії і педагогічної системи // Педагогіка і психологія. - 1995. №1. - С 41-46.

287. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведение животньгх). - М.: Медгиз., изд. 7-е, 1951. - 505 с.

288. Павлов И.П. Сообщение на III съезде по экспериментальной физиологии в Петрограде 2 января 1916 т.: Поли. собр. соч. -М.:, 1951. -Т.З. -С.306-313.

289. Паламарчук В.Ф., Орлов СИ. НОТ школьника - путь к творчеству.: Кн. для уч-ся. -К.:Рад.шк., 1988.-135 с.

^y\j. лсдшшичсі^кал анциклиисдия. — 1V1., i^oo. — i.t. — v^.joz.

291. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; за ред. І.А.Зязюна. - К.:Вища школа, 2004.— 349с.

292. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности. - М., 1992. - 224 с.

293. Пиаже Ж. Роль действия в формировании мышления. - Вопросы психологии. - 1965. -№6.-С.ЗЗ-5].

294. Підкурганна Г. Педагогічний менеджмент у діяльності викладача вищої школи // Освіта і управління. - 1998 -. № 2. - С 21-26.

295. Пізнайсебе:Запитальник//Завуч.-2000.-№17-18.-С. 18.

296. Пономарев Я.А. Фазы творческого процесса //Исследование проблем психологии творчества. " М., 1983, - С.3-36.

297. Проблеми я.кості природничої педагогічної освіти // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції - Полтава: 2006. - 356 с.

299. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України // Освіта. - 2004. - №8. - С. 6-7.

300. Психічна саморегуляція може й мусить допомогти педагогіці. - Освіта України. -№14, листопад. - 1996 р. - С 4.

ЗОЇ. Психологический практикум (психологические упражнения, игры, психологические тесты) // Столяренко Л.Д. Основы психологии: Учебн. пособ. - Ростов-на Дону, 1999. -С. 391-724.

302. Развитие. - І ісихологический словарь /Под ред. В.В.Давыдова - М. "Педагогика", 1983-С.306.

303. Реан А.А,, Баранов А.А. Факторы стрессоустойчивости учителей // Вопросы психологии. - 1997. -№ 1. - С. 27-34.

304. Резвицкий ИИ Личность. Индивидуальность. Общество. -Л., 1974.

305. Репина ТА. Социально-психологическая наука - реформе школы. - М.: Педагогика, 1988.-232 с.

306. Римаренко БЕ. Формування трудових навичок в учнів. - К.: Рад. школа, 1961. - 54 с.

307. Розов В.И. Психосоматическая адаптация и ее развитие у студентов в системе присяхологической службы вуза /Проблемы высшей школы. - Респ. науч.-метод, сб. Вып. 76. - К.: Вища школа, 1992. — С.52-57.

308. Романко В.Г. Особенности действия контроля в учебной деятельности младших школьников: Автореф. канд. психол. наук. - М., 1985. - 21 с.

309. Рон Мохан, Майкл Глессон, Пауль Л. Гринхафф. Биохимия мышечной деятельности и физической тренировки. - К.: Олимпийская литераг>'ра. 2001. с. 180-185

263 '

310. Рубинштейн С.Л. Проблемы способностей и вопросы психологической теории // Вопросы психологии. -1960. - № 3.

311. Рубцов В.В. Организация и развитие совместных действий у детей в процессе обучения. - М.: Педагогика, 1987. - 159 с.

312. Рувинский Л.И., Хохлов СИ. Как воспитать волю и характер.: Кн. для учащихся. -М.: Просвещение, 1986. - 142 с.

313. Русаков Б.А. Как научиться учиться. - Новосибирск, 1974. - 64 с.

314. Савченко О. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Савченко О. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів пед. фак-тів. - К.:1997. - С.292-300.

315. Савченко О. Новий зміст освіти в основній та старшій школі //Інформатика. - 2004. -№31-32.-С 10-12.

316. Савченко О. Педагогічні технології // Савченко О. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів пед. фак-тів. - К.:1997. - С. 343-347.

317. Савчин М.В. Психологічні основи формування саморегуляції трудової діяльності у старшокласників // Психологія - К.: Освіта, 1965. - Вип. 37. - 1991. - С.34-41.

318. Салмина Н.Г. Об изучении чисел и действий с ними в начальной школе. // Формирование знаний и умений на основе теории поэтапного усвоения умственных действий. - М,: Изд-во Моск. ун-та, 1968. - С.9] -93.

319. Самозгоряння вчителів // Дзеркало тижня. - №45 (573), 19 листопада 2005 p. - С. 15.

320. Саморегуляция //БСЭ - Т.38. - С.22.

321. Самотаєва Е. Дослідження особливостей саморегуляції в осіб з різним типом емоційності //Психологія і суспільство. - 4/2005. - С. 127-131.

322. Санникова О. Феноменология личности. Избранные психологические труды -Одесса: СМИЛ, 2003. - 256 с.

323. Семенов И.М. Рефлексия в организации творческого мышления и саморазвитии личности // Вопросы психологии, 1980. - № 2. - С.35-42.

324. Семенов И.Н., Степанов СЮ. Проблема предмета и метода психологического из>'ченіія рефлексии // Исследование проблем творчества / Под. ред. ЯЛ. Пономарева

- М.:Педагогика, 1980. - С.116-124.

325. Семья и школа в деле обучения и воспитания шестилетних школьников.: Методические рекомендации для родителей / Сост. Тренева М.В., Кошляк А.С— Полтава, 1989.-57 с.

326. Сікорський П.І. Якість вищої освіти - основна вимога Болонського процесу. // Освіта.

- 2004.-№19.-С 3.

327. Спольник Н. П. Розвиток творчості вчителя // Управління школою: Науково-методичний журнал. - 2004. №29. - С 6-9.

328. Сухарніков Ю. Вища школа України в контексті Болонського процессу. // Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2004 - №1 - С.12-20.

329. Сухобская Г.С Психологические аспекты проблемного обучения и развития познавательной активности взросльк учащихся //Вопр, психологии. — N° 5. — 1984.

- С.45-48.

330. Сухомлинский Б.А. Воспитание и самовоспитание // Сов. педагогика. - 1968, № 12.

- С.34-40.

331. С}'хомлинский Б.А. Об умственном воспитании. - К.: Рад школа, 1983. - 224 с.

332. Талызина Н.Ф. Контроль и его функции в учебном процессе // Советская педагогика.

- 1989.-№3.-С.11-16.

333. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний (психологические основы). -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 345с.

334. Теоретические и прикладные исследования психической саморегуляции.: Тез. докл. науч. конф. / Ред.кол.: Р.Х. Шакуров и др. - Казань, 1982.

• 264 '

335. Терлецька Л.Г. Самоаналіз як метод самопізнання і досягнення особистістю психічного здоров'я // Вісник Київського національного університету імені Т.Шевченка. Серія "Соціологія. Психологія. Педагогіка". - 2003. - № 15-16. - С 92-100.

336. Тестирование //Зимняя И.А. Педагогическая технология: Учебник для вузов. Изд. 2-ОЄ.-М.: 1999.-С. 31-35.

337. Тихомиров O.K. Психология мышления: Учебное пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.-С.34-62.

338. Туник Е. Система управления в системе образования // Шк. технологии. - 2002. - № 2.-С.5-16.

339. Українська радянська енциклопедія. - К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії. - вид. 2. - Т. 10. - 1983. - С.15.

340. Управління спілкуванням у шкільному колективі // Завуч. - 2004. - № 15. - С. 7-12

341. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Вопросы обучения. Т. 2. - М.,

"n/»TTQT-r.7-MirQ" 1 074 _ П\А П

342. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1994. - 576 с.

343. Форманюк Т.В. Синдром "эмоционального выгорания" как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Бопр. психологии. 1994. - № 6. - С. 57-64.

344. Формування саморегуляції навчальних дій молодших школярів (на матеріалі передового педагогічного досвіду малокомплектних сільських шкіл Полтавської області). Методю. рекоменд. для вчителів малокомплектних сільських шкіл. — Полтава, 1990. - 47 с

345. Фрейд 3. Психология бессознательного. - М. Просвещение, 1989. - 448 с.

346. Фридман Л.М. Методы формирования ориентировочной основы умственных действий по решению задач//Вопросы психологии. - 1975.-№4. -С.51-61.

347. Фролов Ю. Компетентностная модель как основа оценки качества подготовки специа.пистов // Высшее образование сегодня. - 2004 - №8 - С. 34-43.

348. Фурман А.В. Ка-іугін 0.1. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї // Рідна школа. - ЛЪ 6. - 1994. — С.26-32.

349. Харитонов В. Техноіюгія особистості в контексті управлінської діяльності: концептуальна модель // Освіта і управління. - 1998. ~ № 2. - С. 59-62.

350. Хасай Алиев. Юіюч к себе. Этюды о саморегуляции. - Москва: Молодая гвардия, 1990.-223 с.

351. Хей Лунза. Полная энциклопедия здоровья. -М.: Олма- Пресе, 2001. - 784с.

352. Чечель И.Д., ГЪрикий В.Д. Биология - модульный подход к построению программы трудовой подготовки школьников // Новые исследования в педагогических науках. -М.; 1989.-№ 1. С.60-65.

353. Шакуров Р.Х. Психологическая перестройка учителя // Народное образование.— 1988,—№ 1.-CJ05.

354. Шарден Пьер. Феномен человека. - М., 1936. - С.56.

355. Шаталов В.Д. Куда и как исчезли тройки.: Из опыта работы школ г. Донецка. - М.: Педагогика, i9S(;. - 132 с.

356. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1986.-С. 16,

357. Эльконин Д.Б. Заметки о р^витии предметных действий в раннем детсгве // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 14. Психология, 1978.-№3.-С.З-12.

358. Эрдниев В.11. Использование двойственности знаний при обучении математике в начальной школе. - "Совег МЭКТЭБЭ", 1976 - № 4. - С.32-36.

359. Юркевич B.C. Саморегуляция как фактор общей оларенности // Матер,, конференігии но проблемам способностей. / Под ред. В.А.Крутецкого. - М.; 1970. - С.76-90.

265

360. Юхновський І. Процес пішов...Болонський. А гарантії якості освіти? // Голос України. - 2005 -№ 227 - С 10-11.

361. Юцявячене П. Теория и практика модульного обучения. - Каунас: Швиеса, 1989. -272 с.

362. Явоненко А.Ф., Яковенко Б.В. Биохимия: Учеб. пособ. для студ. спец. «Физкультура» пед. ун-тов. Изд. 2-е, перераб й доп. - Сумы: Изд-во «Университетская книга». -2001.-374с.

363. Ярмаченко М.Д. Деякі методологічні питання управління системою освіти в Україні // Шлях освіти. - 1996. - № 2. - С 15-19.

364. Ярошенко О.Г. Из опыта организации групповой работы учащихся в 8 классе. // Химия в школе. - 1989. -№ 6. - С.81-85.

365. Яшина Н. Диагностика обученности как способ педагогического управления качеством образования. // Педагогическая диагностика. - 2005 - №2 - С. 76-89.

266 -

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

М.В. Гриньова

САМОРЕГУЛЯЦІЯ

Редактор - Л. Безобразова Технічний редактор - Ю. Кращенко

Коректор - Н. Беляева

Комп'ютерний набір - О. Паляниця

Комп'ютерна верстка - В. Євдокименко

Художнє оформлення - В. Євдокименко

Здано в набір 10.09.2007 р.

Підписано до друку 18.03.2008 р.

Формат 60x84/8. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 30,8. Наклад 100 прим.

Зам. № 73.

Віддруковано в типографії ТОВ "АСМІ"

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів

видавничої продукції серія ДК № 1892 від 06.08.2004 р.

Видавництво "АСМІ".

36020, М.Полтава, вул. Комсомольська, 24.

Тел./факс: (0532) 56-55-29.

УДК 371.322

Г-97