Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
землеробство.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
261.63 Кб
Скачать

3.1. Характеристика попередників польових культур в умовах зрошення

Однією з основних умов підвищення культури землеробства в умовах зрошення – є правильне впровадження сівозмін. Сівозміни на зрошуваних землях у порівнянні з богарними відрізняються, насамперед, по складу культур і структурі посівних площ. На поливних землях розміщують високопродуктивні культури, що забезпечують великі прибавки врожаю від зрошення і раціонально використовують агрокліматичні ресурси. Із агротехнічних відмінностей побудови сівозмін на поливних землях слід відзначити наступні. В них відсутній чистий пар, як засіб накопичення вологи і підвищення родючості ґрунту. Багаторічні трави являються обов’язковою культурою на поливних землях. Частина площ відводиться під овочеві і другі водолюбові культури. Поливні землі використовуються для вирощування зерна, кормів, цінних технічних культур.

В умовах зрошення змінюється оцінка попередників. Культури, що висушують і виснажують ґрунт і тому відносяться до розряду незадовільних попередників в богарних умовах, при зрошенні можуть перейти у розряд задовільних і навіть добрих завдяки відновленню поливами запасів ґрунтової вологи і підвищенню ефективності добрив. Деякі культури в умовах зрошення можна вирощувати декілька років на одному полі (рис, кукурудза). Ефективні при зрошенні сумісні посіви декількох культур. При зрошенні можна отримувати на одному полі 2-3 врожаї в рік, запроваджуючи проміжні культури. У таблиці 2 представлена оцінка попередників сільськогосподарських культур в умовах зрошення.

3.2. Проміжні культури в сівозміні

У районах достатнього зволоження, де після збирання основних культур випадає не менше 100 мм опадів, а сума активних температур досягає 800 °С і більше, а також на зрошуваних землях вирощують проміжні культури.

Таблиця 2

Оцінка попередників в умовах зрошення [ 4 ]

Культура

Попередник

люцерна

озима пшениця

кукурудза на зерно

кукурудза на силос

цукровий буряк

кормовий буряк

злаково-бобові суміші

соняшник

томати

картопля

огірки

капуста

цибуля

Люцерна

Н

Д

Н

Дп

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Озима пшениця

Д

Н

Н

Д

Н

Н

Д

Н

Дп

Дп

Д

Н

Н

Кукурудза на зерно

Д

Д

Дп

Дп

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Кукурудза на силос

Д

Д

Дп

Дп

Д

Д

Д

Дп

Д

Д

Д

Д

Д

Цукровий буряк

Н

Д

Н

Дп

Н

Дп

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Кормовий буряк

Н

Д

Н

Дп

Дп

Н

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Бобово-злакові суміші

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Соняшник

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Д

Томати

Д

Д

Н

Дп

Дп

Дп

Д

Н

Н

Н

Д

Д

Д

Картопля

Н

Д

Н

Дп

Д

Д

Д

Н

Н

Н

Д

Д

Д

Огірки

Д

Д

Дп

Дп

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Н

Д

Д

Капуста

Д

Д

Н

Дп

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Д

Н

Д

Цибуля

Н

Д

Н

Дп

Д

Д

Д

Н

Д

Д

Д

Д

Н

У м о в н і п о з н а ч е н я : Д – добрий, Дп – допустимий, Н - недопустимий

Проміжними називають сільськогосподарські культури, що вирощуються за час, вільний від вирощування основних культур сівозміни. В залежності від часу використання їх поділяють на післяжнивні і післяукісні, озимі і підсівні.

Післяжнивні проміжні культури вирощують у сівозмінах після збирання основної культури (озимих або ярих зернових) в той же рік.

Післяукісні проміжні культури вирощують після зібраної на зелений корм, сіно або силос основної культури у тому ж році. Від післяжнивних культур вони відрізняються більш раннім терміном посіву.

Озимі проміжні культури висівають в кінці літа після збирання основної культури, а врожай збирають на корм весною наступного року.

Підсівні проміжні культури висівають весною під покрив основної культури (озимі, ярові зернові) і збирають в той же рік восени.

В якості проміжних культур використовують однорічні трави, однорічні злаково-бобові суміші, кормову капусту, турнепс, райграс тощо.

Проміжні культури служать важливим додатковим джерелом кормів і сприяють підвищенню родючості ґрунту і врожайності наступних культур сівозміни. Вони покращують баланс органічної речовини і фізичні властивості ґрунту, збільшують його біологічну активність, покращують поживний режим, поліпшують фітосанітарний стан і захищають його від ерозії.