4. Основні принципи побудови сівозмін

При розробці і введені сівозмін необхідно керуватися основними принципами раціонального ведення господарства. Головні із них наступні:

1. Раціональне використання землі, відповідно до її родючості і одержання максимальної кількості сільськогосподарської продукції при мінімальних затратах праці.

2. Запровадження сівозмін у господарстві повинно бути пов’язано зі структурою посівних площ.

3. У кожній сівозміні повинно бути передбачене максимальне відновлення і систематичне підвищення родючості ґрунту за рахунок збагачення ґрунту органічними і мінеральними добривами, боротьба з бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур; раціональна система обробітку ґрунту.

4. Правильне розміщення провідних культур після найбільш ефективних попередників, враховуючи вплив не тільки на цю культуру, але й на наступні.

5. При побудові сівозмін необхідно враховувати реакцію окремих культур на беззмінні посіви. До дуже чутливих культур, які при повторних посівах знижують врожай, належать: соняшник, цукровий буряк, льон, суданка, сорго, ярі зернові. До середньочутливих належать такі культури, які при відповідній агротехніці не дають помітного зниження врожаю: кукурудза, озимі зернові. До малочутливих відносяться – картопля, коноплі, рис, гречка. В таблиці 3 наведена оптимальна періодичність повернення основних культур на попереднє місце вирощування для різних ґрунтово-кліматичних підзон України.

6. Чергуючи культури у сівозміні необхідно звернути увагу на відношення їх до окремих видів бур’янів, шкідників і хвороб. Так, ярі зернові слабко протистоять бур’янам, тому після них не треба розміщати культури дуже чутливі до бур’янів у ранній період їх вирощування (цукровий буряк, просо та ін.). Після пасльонових культур є можливість розповсюдження небезпечної хвороби – фітофтори.

7. Важливо, при побудові сівозмін, уникати посівів просапних культур після просапних, тому що це призводить до невиправданого розпилення ґрунту і прискорення ерозійних процесів.

8. Необхідно дотримуватись рівновеликих полів у сівозміні. Велика різниця в їх розмірах призводить до порушення структури посівних площ по роках і, нарешті, до руйнування сівозмін.

9. Кожну культуру розміщувати по мірі можливості в одному полі сівозміни. Якщо ж схемою сівозміни передбачено мати одне або декілька збірних полів, то у кожному полі необхідно висівати такі культури, які були б близькими за своїми біологічними особливостями і агротехнікою вирощування. Це дозволить підвищити ефективність використання машин і підготовку кращих умов для наступної культури.

10. Сівозміна повинна бути гнучкою, щоб при необхідності була можливість змінити склад і чергування культур за допомогою встановлення такої структури посівних площ, яка забезпечувала б добрим попередником всі культури, і в-першу чергу, ведучі.

Таблиця 3

Оптимальна періодичність повернення сільськогосподарських культур на попереднє місце вирощування, роки [ 6 ]

Культура	Ґрунтово-кліматичні підзони України
	Степ		Лісостеп		Полісся
	Південний та південно-східний	Центральний, західний та північний	Підзони зволоження
			недостатнього і нестійкого	достатнього
Озима пшениця	1	1	1	2	2
Озиме жито	1	1	1	1	1
Озимий ячмінь	1	1	1	2	2
Кукурудза	1	1	1	1	1
Ярий ячмінь	1	1	1	2	2
Овес	1	2	1	1	1
Просо	2	2	3	3	3
Гречка	1	1	1	1	1
Горох, вика, чина	3	3	3	3	3
Люпин на зерно	-	-	-	6-7	6-7
Рис	1	1	1	-	-
Цукрові буряки	3-4	3-4	3-4	2-3	2
Соняшник	7-8	5-6	5-6	5-6	-
Льон-довгунець	-	-	-	4-5	4-5
Коноплі	-	-	1	1	-
Картопля	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2
Конюшина	-	-	3	3-4	3-4
Люцерна	3	3	3	3	3
Еспарцет	2-3	2-3	2-3	2-3	-
Суданка	3	3	3	3	3
Сорго	3	3	3	3	3
Злакові багаторічні трави	3	3	3	3-4	3-4
Люпино-вівсяна суміш на корм	-	-	-	5-6	5-6