Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
213.5 Кб
Скачать

2. Нові підходи до визначення сутності соціально –

педагогічної технології

Дослідники соціально-педагогічного підходу до соціальної

роботи визначають його як сприяння саморозвитку особистості,

реалізації її творчого потенціалу, здібностей, задатків, активізацію

зусиль клієнтів (індивідів, груп, спільнот) на вирішення власних

проблем.

В.О. Нікітін під соціально-педагогічними технологіями розуміє

певну програму дій соціального педагога, його співробітництво з

індивідом чи соціальною групою в прогнозованих чи спонтанних

умовах. Автор вважає, що для розробки соціально-педагогічних

технологій необхідно враховувати такі обставини як: особистісні

якості соціального педагога, індивідуалізацію і персоналізацію

соціальних дій. До найбільш повторюваних недоліків соціально-

педагогічних технологій вчений відносить навчальний,

моралізаторський та прагматичний їх характер соціальної роботи. В

основу реалізації соціально-педагогічних технологій мають бути

закладені принципи соціальності та розвитку. Їх визначення і

застосування в роботі є свідченням певного рівня розвитку соціально-

педагогічної діяльності.

В.М. Шахрай під соціально-педагогічними технологіям розуміє

способи створення умов для позитивного саморозвитку, соціальної

адаптації і соціального захисту клієнта шляхом виховного впливу на

його особу та поведінку.

У розпорядженні соціальної педагогіки - цілий комплекс

методів, які дозволяють соціальному педагогу створити умови для

позитивного саморозвитку об’єкта, його соціальної адаптації і

захисту, тобто досягти цілей і завдань соціальної роботи.

18

При використанні цих методів слід виходити із таких

принципів:

- принцип конкретно-історичного підходу, тобто виділення

провідних напрямків на основі ретельного вивчення і аналізу

обстановки, наявних сил і можливостей;

- принципу гармонії просвіти і організації практичної діяльності

клієнтів, тобто поєднання словесних і практичних методів;

- принципу колективної творчості, тобто зацікавлене включення

в процес всіх його учасників (клієнтів, соціальних працівників,

батьків, громадськості);

- принципу спадковості, тобто координація діяльності

соціального працівника з різними соціальними закладами,

організаціями, службами, об'єднання їх зусиль, спільна робота,

ліквідація дублювання і непродуктивного витрачання сил;

- принципу комплексності, тобто забезпечення в кожному

виді діяльності багатьох аспектів соціальної роботи.

Соціальне виховання - це, в першу чергу, самовиховання,

партнерське співробітництво соціального педагога чи соціального

працівника з клієнтом. Повага до суверенітету особистості клієнта

зумовлена не тільки етичним кодексом соціальних педагогів та

соціальних працівників, а й прагматичними обставинами: без

прагнення до самовиховання і перевиховання, за відсутності у клієнта

активної позиції будь-який виховний вплив буде неефективним.

Поняття "соціально-педагогічна технологія" в науковій

літературі з'явилось лише у 90 -х рр. XX ст.

Одним із перших педагогів, який розробляв та втілював

педагогічні технології в своїй професійно-педагогічній діяльності є

А.С. Макаренко, хоча сам термін "педагогічна технологія" в його

публікаціях не зустрічається. Говорячи про "механізацію педагогічної

справи", він підкреслював, що вона є "явищем позитивним і

корисним, але вона повинна передбачати присутність вихователя як

живого діяча". Чим більше розмірковував А.С. Макаренко про

педагогічну діяльність, тим більше знаходив подібність між

процесами виховання і процесами виробництва: "А я, що більше

думав, тим більше схожості виявляв між процесами виховування і

звичайними процесами в матеріальному виробництві, і ніякої особливо

страшної механічності в цій схожості не було. Людська особа в моєму

уявленні залишалась і далі людською особою з усією її складністю,

багатством, красою, але мені здавалося, що саме тому до неї слід

підходити з точнішими вимірниками, з більшою відповідальністю і

більш науково".

У його теоретичних роботах, художніх творах і практичній

діяльності знайшли відображення різноманітні соціально-педагогічні

технології роботи як з окремими особами, так і з колективами. Зокрема,

у виховній діяльності А.С. Макаренко звертав увагу на постановку

19

мети, вибір відповідних методів і засобів, забезпечення якості їх

реалізації, гнучку корекцію виховної діяльності, облік її

результативності, а також урахування всіх факторів, що оптимізують

процес виховної роботи.

Серед виховних технологій, що розроблені А.С. Макаренком, -

формування і розвиток колективу; управління виховною роллю

колективу; прогнозування перспектив формування і розвитку

особистості вихованця і забезпечення найбільш оптимальних умов

для цього; прогнозування перспектив розвитку і виховання кожного

члена колективу і управління процесом досягнення прогнозованого

результату та ін.

Сучасні умови диктують необхідність пошуку нових підходів до

визначення сутності соціально-педагогічної технології. Можна

виокремити два основні підходи до визначення їх сутності.

Відповідно до першого підходу, що спирається на трактування

технології як науки про майстерність, соціально-педагогічна

технологія - це наука про мистецтво досягнення прогнозованої

соціально-педагогічної мети. Такі технології носять теоретико-

дослідницький характер і включають два типи технологій.

Теоретична соціально-педагогічна технологія - це вчення про

найбільш оптимальні методи, засоби і прийоми, необхідні в даній

ситуації для вирішення соціально-педагогічних проблем. Така

технологія може бути представлена у вигляді: підручника,

навчального посібника, навчально-методичного посібника,

теоретичної розробки технології.

Дослідницька соціально-педагогічна технологія - це спеціально

створена, науково обґрунтована методика, що дозволяє пізнати

соціально-педагогічне явище, його складові частини, особливості

прояву, можливості спрямованого управління динамікою розвитку,

якісної зміни і т.ін. Технології даного типу можуть бути

представлені у вигляді: програми дослідження (дослідницька

програма); методики дослідницької діяльності; експериментальної

розробки.

Інший підхід дозволяє визначити соціально-педагогічну

технологію як цілеспрямовану, найбільш оптимальну соціально-

педагогічну діяльність (впорядковану сукупність дій, операцій і

процедур) з реалізації спеціалістом (спеціалістами) методів

(сукупності методів), засобів і прийомів, що забезпечують досягнення

прогнозованої мети в роботі з однією людиною чи групою в певних

умовах. За своєю сутністю такі технології носять прикладний

(практико-орієнтований) характер.

Прикладна (практична) технологія загального типу - це цілес-

прямована, що була раніше запланована, найбільш оптимальна

послідовність соціально-педагогічної діяльності спеціаліста (спец-

іалістів) з реалізації сукупності методів, методик, засобів і__ прийомів, які забезпечують досягнення прогнозованої мети у роботі з

людиною чи групою в певних умовах середовища.

Вона може бути представлена у вигляді: програми соціально-

педагогічної діяльності, що містить обґрунтування і опис етапів

соціально-педагогічної роботи, методів і засобів, що ви-

користовуються, послідовності їх застосування, які забезпечують

досягнення прогнозованого результату; методики роботи спеціаліста

(спеціалістів) з вирішення соціально-педагогічного завдання

(індивідуального розвитку і виховання, виправлення, педагогічної

реабілітації та ін.), що включає методи, які використовуються,

послідовність і особливості їх застосування; методичної розробки.

Прикладна (практична) технологія конкретного типу - це

впорядковані, сплановані за певним алгоритмом дії, що послідовно

реалізуються, операції та процедури, що інструментально

забезпечують досягнення прогнозованої мети у роботі з людиною

чи групою в певних умовах середовища.

У цьому випадку соціально-педагогічна технологія може бути

представлена у вигляді опису оптимальної послідовності і

особливостей реалізації дій, операцій і процедур у роботі з людиною

чи групою в певних умовах для забезпечення досягнення

прогнозованого результату. Прикладами подібних технологій

можуть бути: сценарій діяльності спеціаліста в процесі вирішення

конкретної соціально-педагогічної задачі (проблеми); методика

реалізації певного методу в контексті вирішення конкретної

соціально-педагогічної проблеми; методичні рекомендації щодо

вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.