3. Професійні вміння

Соціальний педагог у відповідності з посадовими обов'язками: вивчає психолого медико-педагогічні особливості дітей та молоді; умови їх життя в мікросоціумі; виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей та молоді; надає їм своєчасну допомогу та підтримку; виступає

посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів; здійснює реабілітацію дітей-інвалідів; організує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання;

забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт; здійснює профілактику негативних явищ серед дітей та молоді. Придатність спеціаліста до виконання перерахованих посадових обов'язків визначається рівнем сформованості в нього когнітивного (знання) та операційного (вміння) компонентів готовності до соціально-педагогічної діяльності. До системи базових теоретичних знань соціального педагога відносять знання: основ соціальної політики держави та соціально-правового захисту дітей та молоді; основ соціології, психології та педагогіки; основних закономірностей розвитку особистості; специфіки потреб та інтересів різних вікових груп дітей та молоді; специфіки роботи в різних мікросоціумах; особливостей діяльності з сім'єю, різними групами дітей та молоді; функцій державних і недержавних організацій в системі соціально-педагогічної діяльності; способів психолого-педагогічної діагностики; сучасного стану і тенденцій розвитку дитячих та молодіжних об'єднань. Ці знання реалізуються в практичній діяльності соціального педагога. Вони тісно пов'язані з професійними вміннями.

Комунікативні вміння передбачають оволодіння культурою міжособистісного спілкування, налагодження контакту з іншою людиною, розвиток взаємодії з клієнтом в позитивному емоційному напрямку.

Аналітичні вміння спрямовані на аналіз процесів, що відбуваються в соціумі, аналіз стану дитини та впливу на неї мікросоціуму; виділення проблем дитини та розуміння сумісної діяльності з нею із їх подолання.

Організаторські вміння - створення і розвиток офіційної та неофіційної мережі соціальної підтримки особистості, залучення волонтерів, що можуть надати ресурси, послуги та інші види допомоги.

Прогностичні вміння передбачають прогнозування розвитку особистості з врахуванням її проблем; постановку мети діяльності та її завдань, передбачення можливого результату роботи; планування етапів майбутньої діяльності.

Проектувальні вміння дозволяють створювати програми діяльності із окремих напрямів роботи; здійснювати відбір необхідних методів та форм діяльності; конкретизувати зміст роботи в кожному окремому випадку. Соціально-педагогічна робота належить до таких видів професійної діяльності, в яких не лише знання та вміння, а особистісні якості спеціаліста впливають у багатьох випадках на її

результативність.

4. Групи особистісних якостей соціального педагога

Визначаючи особистісні характеристики соціального педагога, треба завжди пам'ятати, що він працює в сфері "людина-людина", яка вимагає від спеціаліста в першу чергу здатності успішно функціонувати в системі міжособистісних відносин. Тому професійна компетентність соціального педагога визначається наявністю в нього групи особистісних якостей.

Психологічні характеристики: емоційна врівноваженість, низька тривожність, творче мислення, послідовність у діях, наполегливість, стриманість, уважність, спостережливість.

Морально-етичні якості: гуманність, доброта, терпимість, справедливість, тактовність, емпатійність, скромність, відповідальність.

Психоаналітичні якості: адекватна самооцінка, самокритичність, самоаналіз, прагнення до самовдосконалення.

Психолого-педагогічні якості: комунікабельність, зовнішня привабливість, вміння навіювати та переконувати, оптимізм.

На думку Н.В. Кузьміної, професійні якості можна розглядати як прояв психологічних особливостей особистості, необхідних для засвоєння спеціальних знань, умінь і навичок, а також для досягнення сприйнятливої суспільством ефективності в праці. Вони включають такі властивості: інтелектуальні (мислення), моральні (поведінка), емоційні (почуття), вольові (здатність до самоуправління), організаційні (механізм діяльності).

Проте у сфері соціально-педагогічної роботи існують певні психологічні "протипоказання". До них можна віднести: відсутність інтересу до інших людей (егоїзм), різкість суджень, категоричність, незібраність, невміння вести діалог з опонентом, конфліктність, агресивність, невміння сприймати чужу точку зору.

Не кожна людина може бути соціальним педагогом і займатися соціальною роботою: основним визначальним фактором тут є система цінностей педагога, яка в кінцевому результаті і визначає його професійну готовність і ефективність практичної діяльності.

Стиль поведінки соціального педагога у ході взаємодії з клієнтом обумовлюється сукупністю його особистісних якостей, його ціннісними орієнтаціями та інтересами і має вирішальний вплив на систему відносин, які він формує, а також виступає вирішальним фактором, який забезпечує ефективність його роботи. При цьому деякі

соціальні педагоги відчувають себе краще в ситуаціях співробітництва і взаємодопомоги. Одні, більш умілі, знаходять спільну мову з любителями "поговорити", другі з більшим успіхом працюють з "мовчунами". Одні витримують агресивність з боку клієнта, інші - ні. Тому роль особистісних якостей соціального педагога, без сумніву, надзвичайно важлива у його професійній діяльності.

5. Групи цінностей соціально – педагогічної діяльності Взявши за основу характерні ознаки особистості і співвідносячи їх з новою професією - соціальною роботою, її гуманістичною

сутністю, можна визначити такі групи цінностей цієї діяльності.

Цінності, які відображають специфіку професійної діяльності,

альтруїстичного характеру (допоможи іншому, хто потребує

допомоги).

Цінності етичної відповідальності перед професією (соціальний

педагог і соціальний працівник захищає гідність і цілісність професії,

дотримується і примножує етичні принципи, норми, знання і місію

соціально-педагогічної роботи).

Цінності, пов'язані з потребами самореалізації, самоствердження і

самовдосконалення особистості соціального педагога і досягнення в

професійній діяльності.

Структурний і якісний аналіз виявлених цінностей соціального

педагога і працівника як професійної діяльності дозволяє говорити

про їх комплексний характер, гуманістичну природу і сутність.

Саме гуманістичний ідеал - самоцінність - визначає зміст і

призначення цієї діяльності, а її цінності у цьому зв'язку відображають

певну гармонію суспільних і особистих інтересів, усвідомлення праці

як смислу життя, пріоритет загальнолюдських цінностей (істина,

здоров'я, мир і спокій, милосердя, доброта, допомога іншим тощо). У

зв'язку з цим можна говорити, що метою соціально-педагогічної

роботи є налагодження балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і відповідальністю особистості перед суспільством.

Визначаючи основні особливості соціально-педагогічної діяльності і якості соціального педагога, варто звернути увагу на досить важливий фактор в успішній роботі спеціаліста - систему

відносин, в якій переплітаються і водночас розмежовуються

професійні і особистісні відносини, та вичленити деякі загальні

ознаки, притаманні лише професійним відносинам.

Перша: формування відносин соціального педагога чи

соціального працівника обумовлене професійними цілями. В

щоденному житті формування відносин може бути самоціллю,

відносини заради відносин. В діяльності соціального педагога

відносини формуються заради досягнення певних цілей, вирішення

завдань, досягнення результатів.

Друга: у професійних відносинах спеціаліст на перше місце

ставить не власні інтереси, а потреби, інтереси і очікування інших

людей щодо вирішення їх проблем.

Третя: соціальний педагог (працівник) будує відносини на базі

об'єктивності і усвідомлення своєї відповідальності, що дозволяє йому

ігнорувати власний емоційний стан для того, щоб "ввійти" у сферу

потреб, інтересів, проблем інших людей.