Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
213.5 Кб
Скачать

7. Ресурсне забезпечення соціально – педагогічної

діяльності

Однією із необхідних умов успішного функціонування

кожної професійної діяльності є її ресурсне забезпеченння. В

широкому розумінні ресурси розглядаються як запаси чого-небудь,

які можна використовувати в разі потреби, в іншій інтерпретації

вони трактуються як джерело та арсенал засобів і можливостей,

до яких можна вдаватися в міру необхідності з метою виконання

певних завдань чи вдосконалення діяльності. Процес пошуку та

залучення ресурсів називається фандрейзінгом.

До внутрішніх ресурсів соціально-педагогічної роботи

відносять: особливості психічних пізнавальних процесів особистості

(сприймання, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви); прояви

емоційно-вольових процесів та психічних станів; особистісні

характеристики (особливості характеру, темпераменту, потреби,

інтереси, цінності, мотиви); показники освітнього рівня людини;

професійні та соціальні уміння й навички, якими вона володіє.

Серед матеріальних ресурсів можна виокремити фінансові та

нефінансові, офіційні та неофіційні. До фінансових ресурсів можна

віднести всі види грошових надходжень для організіції та здійснення

соціально-педагогічної роботи. Серед них бюджетні витрати на

забезпечення діяльності різних соціальних служб, пенсії та інші

види виплат, передбачені діючим законодавством для різних

категорій населення, спонсорські надходження на рахунок

державних, громадських організацій та фізичних осіб. У свою

чергу вони є різновидом і офіційних матеріальних ресурсів.

Прикладом неофіційних фінансових ресурсів можуть бути грошова

допомога друзів, колег по роботі, спонсорів, яка безпосередньо

передається людині, що потребує підтримки, або її близьким.

Серед нефінансових матеріальних ресурсів можна виокремити

приміщення, обладнання, книги, речі, ліки тощо.

Основні людські ресурси: соціальні педагоги, соціальні

працівники, психологи, реабілітологи, інші працівники соціальних

інститутів, волонтери.

До основних видів інформаційних ресурсів соціально-

педагогічної роботи можна віднести: спеціальну літературу; буклети,

листівки, брошюри, прес-релізи, рекламну продукцію (плакати,

стенди); інформацію в засобах масової інформації про благодійні

заходи неурядових структур і соціальні програми органів влади та

місцевого самоврядування; інформаційну мережу Інтернет (сторінки

донорів, інформаційно-пошукові сервери, спеціалізовані сторінки по

фандрейзингу тощо); усну інформацію спеціалістів та волонтерів.

Кожна держава має систему соціальних інститутів, які

безпосередньо чи опосередковано займаються вирішенням

соціальних проблем. До них належать: соціальні інститути

виховання (загальноосвітні школи, школи-інтернати, вищі навчальні

заклади, позанавчальні заклади); державні органи соціальної роботи

з населенням (територіальні центри по роботі з населенням,

соціальні служби молоді, притулки, реабілітаційні центри тощо);

громадські організації (благодійні фонди, громадські об'єднання,

товариства); церква.

Технологічні ресурси - це сукупність форм, методів, засобів та

прийомів, що застосовуються соціальними службами, окремими

закладами соціального обслуговування, соціальними педагогами та

працівниками з метою досягнення успіху соціально-педагогічної

роботи та забезпечення завдань соціального захисту населення.

Серед найбільш поширених технологічних ресурсів соціально-

педагогічної діяльності можна виокремити організаційні форми,

діагностичні техніки, психотерапевтичні методи, індивідуальне

консультування, тренінги тощо.

Окрім перерахованих вище різновидів внутрішніх та

зовнішніх ресурсів, окремим ресурсом соціально-педагогічної

роботи виступає сім'я. Сім'я - це система соціального

функціонування людини, один з провідних інститутів її соціалізації.

Вона, перш за все, покликана бути надійним психологічним

"сховищем", яке допомагає людині виживати в складних умовах

сучасного життя. Сім'я забезпечує своїм членам економічну,

соціальну та фізичну безпеку шляхом реалізації її основних функцій:

матеріально-економічної, житлово-побутової, комунікативної,

виховної, рекреативної. Якщо об'єктом соціально-педагогічного

впливу виступає конкретна особистість, то сім'я в такому випадку

може бути зовнішнім ресурсом по відношенню до неї. При цьому

функції матеріальних ресурсів можуть виконувати сімейні

заощадження та фінансові надходження членів родини, а самих

батьків, дітей та сіблінгів в певній конкретній ситуації можна

розглядати як різновид людських ресурсів, що сприяють

становленню, самореалізації та самодопомозі особистості.

Коли сім'я сама є об'єктом соціально-педагогічного

втручання, її можна розглядати і як внутрішній ресурс, базуючись

на особливостях взаємодії між членами родини, сімейних традиціях,

домінуючому типі спілкування тощо.

Базуючись на цій класифікації можна визначати соціально-

педагогічну діяльність як процес активізації внутрішніх ресурсів

клієнта, пошук та залучення зовнішніх ресурсів соціальним

педагогом, що може відбуватися при підтримці сім'ї' з метою

задоволення потреб чи вирішення проблем особистості або

соціальної групи.

Таким чином, в центрі уваги соціально-педагогічної діяльності -

проблема людини. В загальному розумінні спеціалісти даного

профілю виступають у своїй діяльності посередниками між клієнтом і

соціумом. Вони, з одного боку, сприяють ефективній адаптації клієнта

у цьому соціумі, з другого боку - процесу "олюднення" цього соціуму,

подоланню його відчуженості від соціального оточення і дійсності.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.